@@ViguMir пока так сразу и не скажу, поскольку не было времени посмотреть остальные ролики. Но про Таганрог мне очень понравился. У вас есть свой стиль и подача. Просто прочувствуйте свою гармонику и Вы прекрасно осознаете что ещё можно улучшить и развить. Главное есть талант!😊👍👍👍
Я дворянин, хоть с виду мелок гусь. Но я не гусь, я знаю наизусть мсье Пушкина и мне знакома грусть полей заснеженных, где Демон врёт Тамаре. Не строя из себя ни зла, ни павиана пресветлого, я знаю, из стакана какого влит был в мир, чтоб говорить незлобно: всё в мире лишь себе и самому подобно. Душа полна собой и в этом одинока. Куда ни вскинешь взгляд, везде плоды творенья. Пусть полнится душа цветами вдохновенья. Всё остальное - жизнь в тенетах отупенья пустая, как стакан без чая или водки. Глаза мои чисты и помышленья кротки: наполниться хочу и с тем уплыть на лодке в предзвёздную тайгу, где бегают олени. Где мысль спешит упасть не потому что лень ей, а от стыда стать в ряд с такою красотенью.
@@ViguMir За поширеною серед науковців думкою, назва Таганрога складається з двох слів - тюркського «таган» і слов'янського «ріг». Словом «ріг» наші предки споконвіку називали морський чи річковий мис, виступ суходолу в сторону води. В Україні існує місто Кривий Ріг, яке розміщене на злитті річок Інгулець і Саксагань. На морському мисі побудоване і місто Таганріг, там, де за твердженням істориків, колись був старовинний маяк із вогняною жаровнею («таган»). До 1924 року, під час перебування міста у складі УРСР, згідно з нормами тогочасного правопису, його назва писалася українською «Таганріг». Офіційна русифікація назви міста відбулася, здається, суто з політичних міркувань. Археологічні дослідження встановили, що на місці нинішнього Таганрога в VII-VI ст. до нашої ери існувало грецьке поселення, в даний час повністю зруйноване морем. Воно вивчене лише за уламками кераміки, які і зараз можна знайти на березі Азовського моря. Існує гіпотеза, що це поселення мало назву Кремни (грец. Κρημνοὶ), яка згадується в античних авторів. Поселення було засноване в другій половині VII ст. до н. е. і зруйноване у другій половині VI ст. до н. е., ймовірно, внаслідок набігів кочових скіфів.
@@ViguMir Вважається, що саме тут знаходилась одна з перших азовських давньогрецьких колоній - Кремніски. В добу активної колонізації італійцями басейну Чорного моря, приблизно в XIII столітті, тут побудоване місто-порт Порто-Пізано. План фортеці Таганрог і захищеної гавані, 1698 За Петра І - фортеця і база Азовського військово-морського флоту. У 1711 увійшов до складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.[джерело?] У 1712 зруйнований османами. У 1734 після відродження Нової Січі, Таганрог було включено до складу Кальміуської паланки й опинився у межах нової, найсхіднішої Яланецької паланки. У 1746 переданий до Землі війська Донського.[джерело?] У 1774 за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці). Із 1802 - центр Таганрізького градоначальництва, що входило до складу української Катеринославської губернії (до 1887 року); економічний характер міста - торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок металургійних, машинобудівничих та інших заводів, на яких у 1900-х роках працювало близько 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один із найбільших банків Російської імперії - Азовсько-донський банк. У 1887-1920 - центр Таганрізького округу Області Війська Донського, З 1920-1925 рр. місто Таганрог входив до складу Донецької губернії УСРР. 1923 року він став центром Таганрізької округи тої ж губернії. Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905-1915 тут діяла українська громада (За переписом 1926 українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі - 71,5 %; росіяни - 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 1920-1924 Таганріг входив з усією округою до складу Української СРР, у 1924 від неї відокремлений і приєднаний до Російської СФРР; з 1937 - у складі Ростовської області, де в подальшому більшість жителів міста зросійщено.
@@ViguMir Із 1802 - центр Таганрізького градоначальництва, що входило до складу української Катеринославської губернії (до 1887 року); економічний характер міста - торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок металургійних, машинобудівничих та інших заводів, на яких у 1900-х роках працювало близько 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один із найбільших банків Російської імперії - Азовсько-донський банк. У 1887-1920 - центр Таганрізького округу Області Війська Донського, З 1920-1925 рр. місто Таганрог входив до складу Донецької губернії УСРР. 1923 року він став центром Таганрізької округи тої ж губернії. Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905-1915 тут діяла українська громада (За переписом 1926 українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі - 71,5 %; росіяни - 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 1920-1924 Таганріг входив з усією округою до складу Української СРР, у 1924 від неї відокремлений і приєднаний до Російської СФРР; з 1937 - у складі Ростовської області, де в подальшому більшість жителів міста зросійщено.
Благодарю за хороший , познавательный и позитивный фильм!🖐️🌞🖐️
Спасибо! Что бы Вы хотели увидеть еще на канале? В какую сторону на Ваш взгляд стоит развиваться?
@@ViguMir пока так сразу и не скажу, поскольку не было времени посмотреть остальные ролики. Но про Таганрог мне очень понравился. У вас есть свой стиль и подача. Просто прочувствуйте свою гармонику и Вы прекрасно осознаете что ещё можно улучшить и развить. Главное есть талант!😊👍👍👍
Спасибо Вам за оценку. Приятно услышать от Вас добрый слова.
Добрые слова.
Я дворянин, хоть с виду мелок гусь.
Но я не гусь, я знаю наизусть
мсье Пушкина и мне знакома грусть полей заснеженных, где Демон врёт Тамаре.
Не строя из себя ни зла, ни павиана пресветлого, я знаю, из стакана какого влит был в мир, чтоб говорить незлобно:
всё в мире лишь себе и самому подобно.
Душа полна собой и в этом одинока.
Куда ни вскинешь взгляд, везде плоды творенья.
Пусть полнится душа цветами вдохновенья.
Всё остальное - жизнь в тенетах отупенья пустая, как стакан без чая или водки.
Глаза мои чисты и помышленья кротки:
наполниться хочу и с тем уплыть на лодке
в предзвёздную тайгу, где бегают олени.
Где мысль спешит упасть не потому что лень ей,
а от стыда стать в ряд с такою красотенью.
Отличный комментарий.
Экскурсовод настоящий дворянин
Согласен. При этом замечательный человек и профессионал своего дела.
в цьому місті до його окупації жили українці!!!!!!
точно?
@@ViguMir точніше і не вигадаєш))))
@@ViguMir За поширеною серед науковців думкою, назва Таганрога складається з двох слів - тюркського «таган» і слов'янського «ріг». Словом «ріг» наші предки споконвіку називали морський чи річковий мис, виступ суходолу в сторону води. В Україні існує місто Кривий Ріг, яке розміщене на злитті річок Інгулець і Саксагань. На морському мисі побудоване і місто Таганріг, там, де за твердженням істориків, колись був старовинний маяк із вогняною жаровнею («таган»).
До 1924 року, під час перебування міста у складі УРСР, згідно з нормами тогочасного правопису, його назва писалася українською «Таганріг». Офіційна русифікація назви міста відбулася, здається, суто з політичних міркувань. Археологічні дослідження встановили, що на місці нинішнього Таганрога в VII-VI ст. до нашої ери існувало грецьке поселення, в даний час повністю зруйноване морем. Воно вивчене лише за уламками кераміки, які і зараз можна знайти на березі Азовського моря. Існує гіпотеза, що це поселення мало назву Кремни (грец. Κρημνοὶ), яка згадується в античних авторів. Поселення було засноване в другій половині VII ст. до н. е. і зруйноване у другій половині VI ст. до н. е., ймовірно, внаслідок набігів кочових скіфів.
@@ViguMir Вважається, що саме тут знаходилась одна з перших азовських давньогрецьких колоній - Кремніски.
В добу активної колонізації італійцями басейну Чорного моря, приблизно в XIII столітті, тут побудоване місто-порт Порто-Пізано.
План фортеці Таганрог і захищеної гавані, 1698
За Петра І - фортеця і база Азовського військово-морського флоту.
У 1711 увійшов до складу Запоріжжя, що було на той час автономією Османської імперії.[джерело?]
У 1712 зруйнований османами.
У 1734 після відродження Нової Січі, Таганрог було включено до складу Кальміуської паланки й опинився у межах нової, найсхіднішої Яланецької паланки.
У 1746 переданий до Землі війська Донського.[джерело?]
У 1774 за Кучук-Кайнарджійським мирним договором увійшов остаточно до складу Російської імперії. Після заснування Севастополя втратив значення військово-морської бази, натомість розвинувся на великий зовнішньо-торговельний порт (головним чином, вивіз пшениці).
Із 1802 - центр Таганрізького градоначальництва, що входило до складу української Катеринославської губернії (до 1887 року); економічний характер міста - торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок металургійних, машинобудівничих та інших заводів, на яких у 1900-х роках працювало близько 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один із найбільших банків Російської імперії - Азовсько-донський банк. У 1887-1920 - центр Таганрізького округу Області Війська Донського, З 1920-1925 рр. місто Таганрог входив до складу Донецької губернії УСРР. 1923 року він став центром Таганрізької округи тої ж губернії.
Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905-1915 тут діяла українська громада (За переписом 1926 українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі - 71,5 %; росіяни - 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 1920-1924 Таганріг входив з усією округою до складу Української СРР, у 1924 від неї відокремлений і приєднаний до Російської СФРР; з 1937 - у складі Ростовської області, де в подальшому більшість жителів міста зросійщено.
@@ViguMir Із 1802 - центр Таганрізького градоначальництва, що входило до складу української Катеринославської губернії (до 1887 року); економічний характер міста - торговельно-промисловий, з кінця 19 століття осередок металургійних, машинобудівничих та інших заводів, на яких у 1900-х роках працювало близько 6000 робітників. 1871 року у Таганрозі засновано один із найбільших банків Російської імперії - Азовсько-донський банк. У 1887-1920 - центр Таганрізького округу Області Війська Донського, З 1920-1925 рр. місто Таганрог входив до складу Донецької губернії УСРР. 1923 року він став центром Таганрізької округи тої ж губернії.
Як центр заселеної українцями округи Таганріг був деяким осередком українського життя: у 1905-1915 тут діяла українська громада (За переписом 1926 українці в Таганрозі становили 34,6 % всього населення, а в усьому окрузі - 71,5 %; росіяни - 55,2 % і 21,9 % відповідно). У 1920-1924 Таганріг входив з усією округою до складу Української СРР, у 1924 від неї відокремлений і приєднаний до Російської СФРР; з 1937 - у складі Ростовської області, де в подальшому більшість жителів міста зросійщено.