Як зазвичай, моя хата скраю. Труб не бачили, грошей на налагодження системи теж. Люди води теж не бачать місяцями. І з таким підходом, певно, ще не скоро побачать. Дякую небайдужим, що це питання піднімають. Чи є борг, чи немає, але від води навіть звуку в тих самих трубах нечутно щоліта.
Мені здається, що, саме, компанія яка займається водопостачанням повинна шукати рішення проблеми. Проявляти активність в цьому питанні, а не починати рухатись, тільки, після суспільного резонансу!!
Чи знаєте Ви село з бюджетом понад 21 мільйон гривень, з більше ніж 40 підприємствами, з 3 великими футбольними полями та школою, в яку приїздять навчатись навіть із міста? Команда Сільського Ревізора - так. У нашу 8-му мандрівку ми навідались у чарівну Білоцерківщину, село Шкарівка. Село Шкарівка розташоване в 3-х км на південь від Білої Церкви. Воно дуже горбисте та пронизане, мов стрічкою, річкою Рось, по обидва берега якої ростуть розкішні дерева. За однією з легенд про походження назви села, у другій половині 16 століття в урочищі Монастирище була облаштована невелика пасіка з хутором, які згодом придбав білоцерківський підстароста Шкаровський. Саме він і надав поселенню, що відроджувалось, сучасну назву за ім'ям свого родового гнізда - Шкарів, що на Волині.
Насправді, все трохи не так як коментують пан Антон та пані Альона. Відсутність технічної документації це не ще одна проблема, а найголовніша! Поправте мене, Колотницька Альона , якщо я помиляюсь. Адже, щоб встановити лічильники в мене має бути проект. Хто його мені зробить, якщо надавач послуг його сам немає? Де нам ставити лічильники? Це ж має бути якийсь колодязь де труба йде від центральної до двору... а його немає "по проекту". Тому питання лічильника, без того ж таки проекту - пустий звук! Тепер про боржників... Так, у воєнний стан відключати боржників неможна. Але, в багатьох не заключені договори. Якщо немає договору то домогосподарство не є споживачем. Так? Думаю, було б правомірно відключити від системи водопостачання такі двори... Та й тут проблема - немає проекту, не знають де труби! Тому, ми просто вимушені об'єднатися і звертатися до міської ради за допомогою налагодити роботу підприємства.
Так і не зрозуміло хто винен в тому, що води нема. Світанок, який виставляє рахунок за неіснуючу воду, чи Дикий, який не дає гроші на реструктуризацію. Факт лишається фактом: люди по 2 місяці без води живуть, а село, Слава Богу, не окуповане рашистами, щоб жити як бомжі. Бюджет Біла Церква забрала, то може хоч на 10% того, що вона забрала, зробе воду людям і покосить траву по узбіччям
Як зазвичай, моя хата скраю. Труб не бачили, грошей на налагодження системи теж.
Люди води теж не бачать місяцями.
І з таким підходом, певно, ще не скоро побачать.
Дякую небайдужим, що це питання піднімають.
Чи є борг, чи немає, але від води навіть звуку в тих самих трубах нечутно щоліта.
Якийсь замкнутий круг: води нема, а грошей хочуть. Борги бач.
Натомість директор не знає, де труби. Ну ховаються ж від нього.
Мені здається, що, саме, компанія яка займається водопостачанням повинна шукати рішення проблеми. Проявляти активність в цьому питанні, а не починати рухатись, тільки, після суспільного резонансу!!
Чи знаєте Ви село з бюджетом понад 21 мільйон гривень, з більше ніж 40 підприємствами, з 3 великими футбольними полями та школою, в яку приїздять навчатись навіть із міста? Команда Сільського Ревізора - так. У нашу 8-му мандрівку ми навідались у чарівну Білоцерківщину, село Шкарівка.
Село Шкарівка розташоване в 3-х км на південь від Білої Церкви. Воно дуже горбисте та пронизане, мов стрічкою, річкою Рось, по обидва берега якої ростуть розкішні дерева. За однією з легенд про походження назви села, у другій половині 16 століття в урочищі Монастирище була облаштована невелика пасіка з хутором, які згодом придбав білоцерківський підстароста Шкаровський. Саме він і надав поселенню, що відроджувалось, сучасну назву за ім'ям свого родового гнізда - Шкарів, що на Волині.
Насправді, все трохи не так як коментують пан Антон та пані Альона. Відсутність технічної документації це не ще одна проблема, а найголовніша! Поправте мене, Колотницька Альона , якщо я помиляюсь. Адже, щоб встановити лічильники в мене має бути проект. Хто його мені зробить, якщо надавач послуг його сам немає? Де нам ставити лічильники? Це ж має бути якийсь колодязь де труба йде від центральної до двору... а його немає "по проекту". Тому питання лічильника, без того ж таки проекту - пустий звук! Тепер про боржників... Так, у воєнний стан відключати боржників неможна. Але, в багатьох не заключені договори. Якщо немає договору то домогосподарство не є споживачем. Так? Думаю, було б правомірно відключити від системи водопостачання такі двори... Та й тут проблема - немає проекту, не знають де труби! Тому, ми просто вимушені об'єднатися і звертатися до міської ради за допомогою налагодити роботу підприємства.
Самогонки багато женуть, тому і не хватає води.
Дуже дотепно))
Так і не зрозуміло хто винен в тому, що води нема. Світанок, який виставляє рахунок за неіснуючу воду, чи Дикий, який не дає гроші на реструктуризацію.
Факт лишається фактом: люди по 2 місяці без води живуть, а село, Слава Богу, не окуповане рашистами, щоб жити як бомжі.
Бюджет Біла Церква забрала, то може хоч на 10% того, що вона забрала, зробе воду людям і покосить траву по узбіччям