Чи ворожили ви на Катерини чи Андрія? Якими способами? Чи кусали калиту? Дякуємо за ваші вподобайки, коментарі та поширення відео, а ще за вашу фінансову підтримку на нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO
Моя бабця теж розповідала, що побачила уві сні на Андрія , кучерявого хлопця в кашкеті, в піджаку. Він її через місток (кладку) перевів. І через тиждень в кіно зустріла вперше мого діда ))
Дуже цікаве відео, дякую! Більшість ворожінь та звичаїв, про які ви розповідаєте, мені знайомі з дитинства. Поки був живий дідусь, кожної зимової пори вони з бабусею влаштовували нам такі розваги, попутно розповідаючи про сенс цих дійств. Зараз ці спогади є надзвичайно важливими для мене. Власне, вони частково і побудили мене до створення серії картин про прадавню українську мітологію "Загублені вірування". Шукаючи додаткову інформацію про Калиту, я натрапила на ваш канал, і тепер хочу передивитися ВСЕ))) Ще раз дякую! Донат від мене летить 💖
Спогад на все життя😅 ми з моєю старшою рідною сестрою (на 12 років) якось на Андрія вирішили поворожити, попитати звідки ж милий буде і в яку сторону нас відведе, а найкращим способом було кидання чобота за ворота. У мене все нормально, кудись показало. А у сестри чобіт зачепився за виноград, що у дворі ріс і, ледь не гепнувшись до сусідів, повернувся назад у двір😅 ми довго реготали і згадуємо досі😂 Дякую вам дівчата за цей прекрасний випуск, дивлюся вас і залюбки ділюся❤
Ми з бабусею ввечері перед Андрієм самі знімали хвіртку і ховали її в шалаші чи гаражі, щоб бешкетники не заділи десь. Також бабуся розповідала про ворожіння чоботом і як вони пекли калиту з води, яку треба було наносити в роті.
Дідько, а з обручкою на нитці, то мої (мама, сестра, тітки) ворожили не тільки на Андрія. Реально, коли шукали відповідь, то брали і так перевіряли. Я не пам'ятаю, що там виходило., але спостерігати було дивовижно. Зазначу, що я з Сум, а мама родом із Сокальщини, там і тітки, але я не знаю звідки то пішло.
Дякую за цікаву розповідь! От що калита це від календи і взагалі еротичний символ це прям вогонь) Хоча при тому як бути із значенням калита - мішечок? Щось у дівочі роки гадали - нічого не пам’ятаю😂 В мене просто чоловік - Андрій.
Доворожились по-масштабному!😂 Здається (можу помилятися) як медичний термін, то там воно все ж з калитка-перегородка-перетинка, тобто це більше до калитки, яка на воротах, але треба ще десь нормально перевірити. Я як добіжу до нормальних словників, то ще писну
@@allakr2119 ось, до речі, яка там етимологія: Слово «калитка» має первісне значення «гаманець», «гаман», «кисет». Утворене від застарілого калита́ («торба для грошей»), що має тюркську етимологію (каз., тат. і алт. калта, заст. тур. kalita).
@@DariaAntsybor ну і до речі, обрядовий корж, скоріше, має жіночу символіку, ніж чоловічу. А згідно сигари дідуся Фройда - гаманець, мішечок і решта...
Ворожіння то окремий фан! Мені дуже подобалося, я схильна до магічного мислення, тому оці всяки приколяси із галушками коту, папірцями із іменами, паління паперу і читання тіней на стіні - кайфушка!
@@annanikolaieva4339 ні, в ніч на Андрія, клали на тарілку зіжмаканий папір, підпалюєш і темній кімнаті. Коли перегорить і буду тліти, на стіні будуть тіні і дивишся що там показує і розшифровується картинки передбачення на рік
У студентські роки серед однокурсниць траплялося таке ворожіння: просили кількох подружок написати на папірці якесь чоловіче ім'я і згорнути папірець, а потім, зібравши кілька папірців, витягували ім'я судженого. Я вже тоді скептично ставилась до всіляких марновірств, і вирішила трохи зіпсувати розвагу, пишучи такі імена, як Рене, Бенедикт, Бертран, Іммануїл, Георг Вільгельм Фрідріх - щоб натякнути, що майбутнім філософиням личить думати про щось пристойніше, а не гратися в забобони. Врешті за Георга Вільгельма Фрідріха мені ледь не набили морду (ті, кому доводилось читати Гегеля, зрозуміють 😄)
Моя бабуся ворожила на Андрія. Відбувалося це так... Її мати пекла млинця, дівчата брали його і бігли селом по вулиці, зустрівши чоловіка, питали його ім'я. Моя бабуся навіть з хати вийти не встигла😂... взяла млинець, до дверей, а там сусідський хлопчик Миколка .... Дід в мене був Микола. Дід був дуже ревнивий парубок, і шансів вийти заміж за іншого в моєї бабусі не було... Подруга моєї бабусі (баба Галя) бігла вулицею бо знала, що неподалік живе сусід, з таким ім'ям, як у її кавалера... але зустріла чоловіка з іншим ім'ям і заміж вийшла за іншого... Ось так дівчата наворожили долю...
Ворожили на Андрія, писали на папірцях різні літери на які можуть починатися імена щось там читали, наніч клали під подушку і вранці відразу треба було дістати папірець. То я дістала з літерою, і через час дійсно вийшла заміж за хлопця з іменем на ту літеру 🫣
розчесати мав себе, а не дівчину) Вона ж вранці дивилась яка волосина (або кілька) з'явились на гребінці. Якщо не було, то означало, що він буде лисим)
...цікаво: торік ворожили с середині грудня, тепер на межі листопада і грудня - Андрія встигли про це попередити? чи минулі ворожіння були оманливими та брехливими?
Ну якщо вже геть технічно, то середина грудня насправді була 30.11, просто "світський" календар був про перестрибування дат. Умовно; коли юліанський календар святкує 7 січня Різдво, то формально це 25.12, але з запізненням)))
@@DariaAntsybor так, я знаю про ці негаразди з кас'яновим роком у вчених мужів доби Гая Юлія, на прізвисько Цезар, яких зібралось ажно 13 штук на наш час. Але... лічимо дні ми за календарем Григорія, а по церковні та обрядові свята зверталися ( і продовжуємо звертатись ) до давнього, весь час, і тут такий зсув. Тож питання зі сфери технічної переходить в сферу містичну: а що це виходить? усі минулі дівочі ворожіння були хибними? Я, звісно, шуткую, але в кожній...
До речі, цікаво, що тоді зі святом Купала. Бо язичницькі традиції його святкування, як я розумію, раніше здійснювали у день сонцестояння, це 21 червня. Потім це змістилося на Івана Купала. Тепер, за новим календарем, свято випадає на 24 червня замість 7 липня. Однак все одно з сонцнстоянням не збігається...
Цікавить думка вашої аудиторії і вас, панянки, щодо здитячення свята. Наскільки взагалі воно доречне у школах?) Тобто, якщо дітям ( допідліткового віку) не розкривати усих еротичних сенсів одразу, то дізнавшись про них пізніше, у дорослому віці, чи не виникнуть у них питання до вчителів, які проводили з ними такі особливі вечорниці? От, наприклад, з обрядом водіння Кози у мене такого питання не виникає, хоч здавна його також виконували лише дорослі люди, мало того- лише чоловіки. Як бути? )
Ну мені воно якось не звучить дивно, бо все не стоїть на місці, такого плану обряди ніхто не виконує вже для того, щоб вони щось принесли, окрім відчуття радості, цікаво проведеного часу і єднання. Ми ж не читаємо зараз чарівні казки як інструкцію до ініціації. Чи не розігруємо подоляночку як умовне жертвоприношення. Все змінюється, спрощується, і нічого страшного в цьому нема. Нам у школі спочатку показували, як додавати і віднімати, а вже в кінці пояснювали про логарифми. До того, що там за значення ховаються, дійдуть лише зацікавлені
Здається, досить поширене явище, що колишні "дорослі" звичаї, занепадаючи, стають дитячими іграми. Водіння хороводу в давнину було складником серйозних обрядів, а згодом редукувалось до дитсадківської забави. Б.Рибаков навіть простежував у деяких дитячих іграх сліди колишніх дохристиянських жертвопринесень. Звісно, Рибакову далеко не завжди можна вірити, але навіть коли його конкретна інтерпретація тієї чи іншої гри сумнівна, саме явище переходу застарілих дорослих обрядів у дитячі розваги існує. Та й не тільки в дитячих іграх підтексти з часом втрачаються, і гра стає просто розвагою. От, наприклад, граючи в карти в "дурня", чи задумувались, що ця гра пов'язана із ворожінням на смерть, вибором жертви? (Детальніше про це можете подивитись в одному з розділів праці: Темченко А.І. "Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи") Думаю, з вечорницями те ж саме, зараз у них важливий не так еротичний, як історико-культурний і розважальний компонент.
Я вважаю, що в школі не доречні виховні заходи типу ворожіння на Андрія. Мої бабусі не розповідали про такі традиції, навпаки вони як християни розповідали, що не потрібно в це гратися, це гріх. Тож про ці "традиції" моє покоління дізналося в школі і практикувало в школі. Сьогодні, коли я глибше вивчила взаємодію духовного та матеріального світу я розумію, що це було неправильно зі сторони вчителів. Тому я ніколи не буду популяризувати окультизму серед моїх учнів, і вас закликаю не робити цього.
Тема цікава, дякую. Сумно, що українці, ходячи до церкви, займалися ворожінням. Може тому Бог покинув українку, і ми зазнавали трагнічних подій протягом історії. Двом панам служити не будеш. Дуже ріже слух, коли Дар'я будучи науковцем вживає слова -паразити "кароче", "окей", це ріже слух
Чи ворожили ви на Катерини чи Андрія? Якими способами? Чи кусали калиту? Дякуємо за ваші вподобайки, коментарі та поширення відео, а ще за вашу фінансову підтримку на нашу Монобанку send.monobank.ua/jar/7pyPH4wLkY, платформи Buy Me a Coffee www.buymeacoffee.com/porobleno або Patreon: patreon.com/POROBLENO
Моя бабця теж розповідала, що побачила уві сні на Андрія , кучерявого хлопця в кашкеті, в піджаку. Він її через місток (кладку) перевів. І через тиждень в кіно зустріла вперше мого діда ))
Дуже цікаве відео, дякую!
Більшість ворожінь та звичаїв, про які ви розповідаєте, мені знайомі з дитинства. Поки був живий дідусь, кожної зимової пори вони з бабусею влаштовували нам такі розваги, попутно розповідаючи про сенс цих дійств. Зараз ці спогади є надзвичайно важливими для мене. Власне, вони частково і побудили мене до створення серії картин про прадавню українську мітологію "Загублені вірування". Шукаючи додаткову інформацію про Калиту, я натрапила на ваш канал, і тепер хочу передивитися ВСЕ)))
Ще раз дякую! Донат від мене летить 💖
Гадання це завжди весело і цікаво, навіть коли не віриш у результат 😀
Спогад на все життя😅 ми з моєю старшою рідною сестрою (на 12 років) якось на Андрія вирішили поворожити, попитати звідки ж милий буде і в яку сторону нас відведе, а найкращим способом було кидання чобота за ворота. У мене все нормально, кудись показало. А у сестри чобіт зачепився за виноград, що у дворі ріс і, ледь не гепнувшись до сусідів, повернувся назад у двір😅 ми довго реготали і згадуємо досі😂
Дякую вам дівчата за цей прекрасний випуск, дивлюся вас і залюбки ділюся❤
Так а в результаті що? Сестра заміж вийшла чи засиділася в дівках?)
@@piligrim0326 вийшла заміж, але з чоловіком жили там, де чобіт кидала 😁😁 а я, куди чобіт показав, туди з часом і поїхала 😅
Весь випуск милувалася кулоном Дар'ї з птахом. Спочатку здалося, що то Ахура Мазда)
Ну майже:))) це зі Скіфської етніки лелека
Дууууже цікаве відео❤ Дякую ❤❤❤
Україна була, Україна є, Україна буде!
Дякую, за завжди класну аналітику, респект всім авторам та голосу канала.
Дякуємо Вам! З авторів - це лише ми з Анею, а також наші шановні запрошені гості❤
І особлива подяка нашому оператору Дмитру, який все це знімає, монтує й додає креативних ідей, щоб Вам було приємно на нас дивитися й слухати 🥰
Щиро дякую за Вашу працю.
Аааа, і тин обіймали😅😅😅
Я просто слухаю і по ходу пишу коментарі 😁
Ми гадали ще в школі, 1999 рік, справдилося!
До речі, про гілочку знала зі школи, нам розповідали, але не пам'ятаю чи робила так.
Якi ви молодцi, дiвчата! Дякую ❤️💙💛
коли жила в гуртожитку завжи з дівчатами клали папірчики під подушку, але ні в кого не збувалось, але азарт був 😅
Я з дівчатами зроблю, як раз дочка підходящого віку 😊
Ми якраз в школі цим активно займалися. В дорослому житті ворожили з воском, інтерпритація воску один для одного - це було дуже весело і смішно :)
Ми з бабусею ввечері перед Андрієм самі знімали хвіртку і ховали її в шалаші чи гаражі, щоб бешкетники не заділи десь. Також бабуся розповідала про ворожіння чоботом і як вони пекли калиту з води, яку треба було наносити в роті.
Я на Андрія під подушку поклала папірчики з іменами хлопців , на ранок витягнула ім'я Михайло. І через багато років вийшла заміж за Михайла😅
Совпадєніє?)))
Дідько, а з обручкою на нитці, то мої (мама, сестра, тітки) ворожили не тільки на Андрія. Реально, коли шукали відповідь, то брали і так перевіряли. Я не пам'ятаю, що там виходило., але спостерігати було дивовижно.
Зазначу, що я з Сум, а мама родом із Сокальщини, там і тітки, але я не знаю звідки то пішло.
Я теж у школі з обручкою і ниткою ворожила на ім'я майбутнього коханого - скільки літер буде в імені та прізвищі 🙃
Дякую за цікаву розповідь! От що калита це від календи і взагалі еротичний символ це прям вогонь) Хоча при тому як бути із значенням калита - мішечок?
Щось у дівочі роки гадали - нічого не пам’ятаю😂 В мене просто чоловік - Андрій.
Доворожились по-масштабному!😂
Здається (можу помилятися) як медичний термін, то там воно все ж з калитка-перегородка-перетинка, тобто це більше до калитки, яка на воротах, але треба ще десь нормально перевірити. Я як добіжу до нормальних словників, то ще писну
@@DariaAntsybor калитка - не перетинка, а шкіряна торбинка для зберігання Y-хромосом.
@@allakr2119 я знаю, я писала про етимологію, що вона не може з календою бути пов'язана
@@allakr2119 ось, до речі, яка там етимологія:
Слово «калитка» має первісне значення «гаманець», «гаман», «кисет». Утворене від застарілого калита́ («торба для грошей»), що має тюркську етимологію (каз., тат. і алт. калта, заст. тур. kalita).
@@DariaAntsybor ну і до речі, обрядовий корж, скоріше, має жіночу символіку, ніж чоловічу. А згідно сигари дідуся Фройда - гаманець, мішечок і решта...
Ворожіння то окремий фан! Мені дуже подобалося, я схильна до магічного мислення, тому оці всяки приколяси із галушками коту, папірцями із іменами, паління паперу і читання тіней на стіні - кайфушка!
Паління паперу в новорічну ніч з шампанським чи в якийсь інший спосіб?
@@annanikolaieva4339 ні, в ніч на Андрія, клали на тарілку зіжмаканий папір, підпалюєш і темній кімнаті. Коли перегорить і буду тліти, на стіні будуть тіні і дивишся що там показує і розшифровується картинки передбачення на рік
@@georginacat7454 дякую, я про таке не чула 😲
@@georginacat7454та, такі теми ми теж в мене вдома робили)))
У студентські роки серед однокурсниць траплялося таке ворожіння: просили кількох подружок написати на папірці якесь чоловіче ім'я і згорнути папірець, а потім, зібравши кілька папірців, витягували ім'я судженого.
Я вже тоді скептично ставилась до всіляких марновірств, і вирішила трохи зіпсувати розвагу, пишучи такі імена, як Рене, Бенедикт, Бертран, Іммануїл, Георг Вільгельм Фрідріх - щоб натякнути, що майбутнім філософиням личить думати про щось пристойніше, а не гратися в забобони. Врешті за Георга Вільгельма Фрідріха мені ледь не набили морду (ті, кому доводилось читати Гегеля, зрозуміють 😄)
О, у всіх компаніях є людина, яка любить зіпсувати розвагу для інших
До речі, я теж такі імена писала, але сама собі - хтіла незвичайного мужика з-за бугра, але не справдилось 😂
Натирю ідей, будемо з українськими підлітками в Греції кусати калиту. У мене круті спогади, як ми підліткам в Києві робили
Чудова ідея 🥰 такі заходи завжди з теплом згадуються
Дякую вам за відео❤. Цікаво було послухати про криницю, чому жінкам не можна дивитись коли її копають?
Класна тема ! Дякую ♥️ А є у Вас відео про сватання ? Мене дуже цікавить ця тема .
Тему святання ми трішки зачепали у відео Символи весілля th-cam.com/video/XMdC8CLsMFo/w-d-xo.html
@@poroblenopodcast ДУЖЕ ДЯКУЮ
Моя бабуся ворожила на Андрія. Відбувалося це так... Її мати пекла млинця, дівчата брали його і бігли селом по вулиці, зустрівши чоловіка, питали його ім'я. Моя бабуся навіть з хати вийти не встигла😂... взяла млинець, до дверей, а там сусідський хлопчик Миколка .... Дід в мене був Микола. Дід був дуже ревнивий парубок, і шансів вийти заміж за іншого в моєї бабусі не було... Подруга моєї бабусі (баба Галя) бігла вулицею бо знала, що неподалік живе сусід, з таким ім'ям, як у її кавалера... але зустріла чоловіка з іншим ім'ям і заміж вийшла за іншого... Ось так дівчата наворожили долю...
Якось, суджений мені уві сні розчісував волосся і клав пасма на очі, щоб я не бачила його обличчя😂
Після того, я більше не ворожу))
Це щоб був елемент несподіванки!
Бо після такого ворожіння потрібно переляк викатувати 😅
У грудні 2005 року ворожили в кімнаті гуртожитку тапочками хто перша заміж вийде. Збулося на 100%.
Ми теж у 2005 в кімнаті гуртожитку з тапками ворожили 😁 перші дві вийшли заміж як тапки казали, прийшла черга мого)
На Рівненщині дівчата на Катерину ставили гілочки верби, щоб вони проросли
Ворожили на Андрія, писали на папірцях різні літери на які можуть починатися імена щось там читали, наніч клали під подушку і вранці відразу треба було дістати папірець. То я дістала з літерою, і через час дійсно вийшла заміж за хлопця з іменем на ту літеру 🫣
Про постити я теж не одразу зрозуміла, що йдеться про пост 😂
Профдеформація))
Не маючи соцмереж, не задоволені життям моралісти строчили гнівні коменти в газети. Життя за 150 років змінилося, а моралісти - ні.
Люди не змінюються 🙃 я в екскурсійній справі завжди наводжу такі приклади, бо здається, що мають бути зміни, а ні)
Ми печемо калиту щороку
У пані Дар'ї такий милий джмелик.🥰 Підкажіть, де таку прикрасу можна придбати?
Добрий вечір! Тут посилання не дозволить дати, але це майстриня diana_b.arts_toys
@@DariaAntsybor дякую за відповідь, пошукаю😊
розчесати мав себе, а не дівчину) Вона ж вранці дивилась яка волосина (або кілька) з'явились на гребінці. Якщо не було, то означало, що він буде лисим)
О, оце з гребенем дуже багато різних інтерпретацій. А звідки саме Ви родом?
Я хоч і не молода людина, але поки ви не пояснили, то ламала собі голову куди і що хлопці та дівчата постили 😂😂😂
😂 я коли передивлялася випуск вже й уваги не звернула, а під час запису різануло, бо сенси слова змінилися
...цікаво: торік ворожили с середині грудня, тепер на межі листопада і грудня - Андрія встигли про це попередити? чи минулі ворожіння були оманливими та брехливими?
Ну якщо вже геть технічно, то середина грудня насправді була 30.11, просто "світський" календар був про перестрибування дат. Умовно; коли юліанський календар святкує 7 січня Різдво, то формально це 25.12, але з запізненням)))
@@DariaAntsybor так, я знаю про ці негаразди з кас'яновим роком у вчених мужів доби Гая Юлія, на прізвисько Цезар, яких зібралось ажно 13 штук на наш час. Але... лічимо дні ми за календарем Григорія, а по церковні та обрядові свята зверталися ( і продовжуємо звертатись ) до давнього, весь час, і тут такий зсув. Тож питання зі сфери технічної переходить в сферу містичну: а що це виходить? усі минулі дівочі ворожіння були хибними?
Я, звісно, шуткую, але в кожній...
@@allakr2119 ну от хай ті, хто і минулого року, і цього ворожив, розповідають, чи помітили святі якийсь зсув чи так завжди можна було😄
@@DariaAntsybor я скажу під великим секретом: не просто можна, а треба - треба так, як газета пише. У всі часи.😉
До речі, цікаво, що тоді зі святом Купала. Бо язичницькі традиції його святкування, як я розумію, раніше здійснювали у день сонцестояння, це 21 червня. Потім це змістилося на Івана Купала. Тепер, за новим календарем, свято випадає на 24 червня замість 7 липня. Однак все одно з сонцнстоянням не збігається...
Калиту кусали, на черевиках ворожили, на "вечорницях" у школі в старших класах.
Цікавить думка вашої аудиторії і вас, панянки, щодо здитячення свята. Наскільки взагалі воно доречне у школах?) Тобто, якщо дітям ( допідліткового віку) не розкривати усих еротичних сенсів одразу, то дізнавшись про них пізніше, у дорослому віці, чи не виникнуть у них питання до вчителів, які проводили з ними такі особливі вечорниці? От, наприклад, з обрядом водіння Кози у мене такого питання не виникає, хоч здавна його також виконували лише дорослі люди, мало того- лише чоловіки. Як бути? )
Ну мені воно якось не звучить дивно, бо все не стоїть на місці, такого плану обряди ніхто не виконує вже для того, щоб вони щось принесли, окрім відчуття радості, цікаво проведеного часу і єднання. Ми ж не читаємо зараз чарівні казки як інструкцію до ініціації. Чи не розігруємо подоляночку як умовне жертвоприношення. Все змінюється, спрощується, і нічого страшного в цьому нема. Нам у школі спочатку показували, як додавати і віднімати, а вже в кінці пояснювали про логарифми. До того, що там за значення ховаються, дійдуть лише зацікавлені
Здається, досить поширене явище, що колишні "дорослі" звичаї, занепадаючи, стають дитячими іграми. Водіння хороводу в давнину було складником серйозних обрядів, а згодом редукувалось до дитсадківської забави. Б.Рибаков навіть простежував у деяких дитячих іграх сліди колишніх дохристиянських жертвопринесень. Звісно, Рибакову далеко не завжди можна вірити, але навіть коли його конкретна інтерпретація тієї чи іншої гри сумнівна, саме явище переходу застарілих дорослих обрядів у дитячі розваги існує. Та й не тільки в дитячих іграх підтексти з часом втрачаються, і гра стає просто розвагою. От, наприклад, граючи в карти в "дурня", чи задумувались, що ця гра пов'язана із ворожінням на смерть, вибором жертви? (Детальніше про це можете подивитись в одному з розділів праці: Темченко А.І. "Традиційні мантичні практики: архаїка знакової системи") Думаю, з вечорницями те ж саме, зараз у них важливий не так еротичний, як історико-культурний і розважальний компонент.
Я вважаю, що в школі не доречні виховні заходи типу ворожіння на Андрія. Мої бабусі не розповідали про такі традиції, навпаки вони як християни розповідали, що не потрібно в це гратися, це гріх. Тож про ці "традиції" моє покоління дізналося в школі і практикувало в школі. Сьогодні, коли я глибше вивчила взаємодію духовного та матеріального світу я розумію, що це було неправильно зі сторони вчителів. Тому я ніколи не буду популяризувати окультизму серед моїх учнів, і вас закликаю не робити цього.
Оце думаю, що б пішла з кашею по ту долю, але, раптом, почую дренкотіння шлюхеда, то не буду знати, як інтерпретувати )))))
Тема цікава, дякую. Сумно, що українці, ходячи до церкви, займалися ворожінням. Може тому Бог покинув українку, і ми зазнавали трагнічних подій протягом історії. Двом панам служити не будеш. Дуже ріже слух, коли Дар'я будучи науковцем вживає слова -паразити "кароче", "окей", це ріже слух