Це правильне рішення. Головне - вчасне. Рада, що вам вистачило мудрості прийняти його зараз, бо мені свого часу її не вистачило...Вірю, що ви зможете зреалізувати себе в інших сферах . Щиро зичу вам успіху.
Просто вчителям треба психолога, по-перше. А по-друге, заробітна плата має бути відповідна. Ви молодець, що наважилися піти зі школи. Можливо, держава зверне увагу нарешті на вчителів. Я пережила такі самі емоції. Дуже сумую за учнями.
Підсумок.....В школі було пагано....чому!? Якщо з учнями, колегами, адміністрацією і батьками проблем не було то причиною, виходить, була епідемія і фінансування?! Я вірно зрозумів???
У відео було декілька разів сказано, що причин було багато. Робота в школі, нові проекти, репетиторство. Це все забирало надто багато часу і особисте життя від цього страждало. А школа зазвичай потребує повної концентрації.
Власне це відео й показує, що навіть попри хороші стосунки з усіма учасниками освітнього процесу, можуть бути інші причини. Основа: бажання якісно виконувати свою роботу, але обмежений внутрішній ресурс для цього. Йти, коли вже не можеш вкладатись якісно
Так от я і хочу розібратись які причини. Бо, або я не уважно слухав, або вони вами свідомо не розкриті. Для себе я зробив висновок що вас підштовхнула небезпека захворювання і не достатне мат.забезпечення. Я правий?
Дивно... Як у героїні сформувалося відчуття безпеки/небезпеки?... Адже вона описує свої відчуття так, наче вона в АТО була.... "я не хочу залежати від рішень держави і сама беру повну відповідальність за своє життя" порівняйте з "я не хочу залежати від рішень некомпетентних командирів і не хочу втрати життя через їх безвідповідальність".
Своїми переживаннями я не знецінюю переживань інших людей, тим паче учасників АТО. Потреба в безпеці - базова потреба людини й лише вона сама, ґрунтуючись на своїх відчуттях, може сказати, чи задоволена ця потреба в неї. Нагадаю, що безпека може бути психологічна, фізична, економічна тощо.
@@BUDNIUCHILKY, я вас ні в чому не звинувачую,.радше, ваше відчуття небезпеки викликає в мене подив і захоплення. Якби ви були моїм солдатом, після деякої підготовки, я б спокійно доручав би своє життя у ваші руки.
@@serhiyboyko173 я рефлексую свій внутрішній стан. Помітила, що багато вчителів відчувають подібне, але не можуть це потрактувати. Відчуття "не в безпеці" може бути різним. Але це природня реакція.
Це жах, як ненормально авторка говорить про своє звільнення, не з радістю, а плаче. Вбили мабуть бідній діічині в голову, що як залишить школу, куди піде? Та тіштеся, що звільнились з того болота. Якщо це тільки не гра на камеру.
Мені було сумно прощатись з дітьми. А загалом мій емоційний стан поліпшився після звільнення. І робота в мене завжди є. Мене ніхто не залякував і нічого не вбивав у голову. Сама система освіти неправильна, в ній важко зберегти своє емоційне здоров'я. Тому й звільнилась.
А хто сказав, що в школі працювати легко? Чомусь я не дуже здивувалася, сучасна молодь не звикла надто напружуватись. Звичайно, вести блог легше, ніж провести 7 уроків+ перевірити кілька пачок зошитів щодня.
1)Ніхто і не говорив, що в школі легко працювати. 2) Ви підписані на канал але трошки не зрозуміли весь його контент. Відсидіти 7 уроків і потім перевірити зошити це ще на найважче. В от бути постійно на одній емоційній хвилі з учнями набагато важче. Набагато легше дистанціювати себе від дітей і включати в роботу вчителя тільки його посадові інструкції. 3) В мене склалось враження, що ви взагалі не розділяєте ідею вчителя-блогера. Це притаманно деяким вчителям "старої закладки". 4) Влог цікавий і є хорошим способом зацікавлення учнів своїм предметом. Успіху і наснаги вам.
Дякую за ваш коментар. Нагадую, що я вела блог і тоді, коли вела по 7 уроків і перевіряла зошити, а ще вчилась в університеті на денній формі й робила освітні проєкти. Правда, молодь не звикла напружуватись?
Молодець, все одно знайдеш роботу. Відпочивай, кайфуй, нема про що жаліти. Це не та робота, за якою варто жаліти
Кожен кінець, це початок чогось нового. Розвитку! Ви молодець.
Дякую! Навзаєм)
Це правильне рішення. Головне - вчасне. Рада, що вам вистачило мудрості прийняти його зараз, бо мені свого часу її не вистачило...Вірю, що ви зможете зреалізувати себе в інших сферах . Щиро зичу вам успіху.
Дякую!
Дуже добре розумію.
Теж прийшла до висновку, що треба рятувати себе і думати про своє здоров'я та емоційний стан
Терпіння та внутрішньої гармонії! ❤️
Найкраще відео на каналі. Щире і дуже справжнє.
Дякую. Дуже приємно ❤️
Ти молодчинка. Відчувати себе важливіше ніж працювати понад свою силу. Дякую за щирість!
Дякую. Це так цінно ❤️
Дивлюсь ваше відео і відгукується кожне слово 🥺 Сама зараз стою перед вибором і мрію про здорове звільнення.
Вам бажаю успіхів 💚
Ооох, розумію, як важко. Довго також усе зважувала. Успіхів!
ваше звільнення стало дуже болючим,але ми розуміємо,що на це були свої причини 148-ма любить Настю❤️❤️❤️❤️❤️❤️❤️сумуємо,любимо❤️ ви найкраща
Котику, обіймаю ❤️
Натхнення для нових звершень😍🔥
Дякую!
о боже мій!! я дивлюсь відео і просто плачу🥲
Я теж звільнився ну цю освіту нафіг з таким відношенням.
Я все ще працюю в освіті)
в нас в школі заучка трохи з прибабахами і за 3200 в місяць ну їх в баню😁
@@ОлександрБаранчук-щ6д дуже мала зарплата. А ким ви працювали?
Просто вчителям треба психолога, по-перше. А по-друге, заробітна плата має бути відповідна.
Ви молодець, що наважилися піти зі школи. Можливо, держава зверне увагу нарешті на вчителів.
Я пережила такі самі емоції. Дуже сумую за учнями.
Оох, розумію. Дякую за підтримку та важливі слова
Дякую, за щире відео❤ Ви молодчинка🌟 Розвитку та процвітання 🌱
Дякую! Такі теплі слова)
Погоджуюсь с тим, що зарплатня маленька і багато іще чого, але коли моя родина захворіла, перші хто прийшов мені на допомогу це батьки мого класу!
Батьки й діти - це просто заряд енергії у школі, хоча не всім так щастить. Рада, що вам також пощастило! Здоров'я Вашій родині ☺️
Ми сумуємо за вами😔
Браво!
Настюша - ти розумничка 🥰❤️😍😍😍
Обіймаю ❤️
Молодець!!!! 🙂 Скажіть, будь ласка, скільки років Ви працювали у школі.
😘😘😘
Школа тримається на вчителях! Вчитель надзвичайно важливий!
Шкода, що молоді і творчі не тримаються школи. Удачі в житті! Можливо, школа і освіта ще зміняться, і таких педагогів буде в школі більше.
Так. Державна освітня система дуже не гнучка до змін у світі, зокрема щодо умов праці також.
❤️❤️❤️
Підсумок.....В школі було пагано....чому!? Якщо з учнями, колегами, адміністрацією і батьками проблем не було то причиною, виходить, була епідемія і фінансування?! Я вірно зрозумів???
У відео було декілька разів сказано, що причин було багато. Робота в школі, нові проекти, репетиторство. Це все забирало надто багато часу і особисте життя від цього страждало. А школа зазвичай потребує повної концентрації.
Власне це відео й показує, що навіть попри хороші стосунки з усіма учасниками освітнього процесу, можуть бути інші причини. Основа: бажання якісно виконувати свою роботу, але обмежений внутрішній ресурс для цього. Йти, коли вже не можеш вкладатись якісно
Так от я і хочу розібратись які причини. Бо, або я не уважно слухав, або вони вами свідомо не розкриті. Для себе я зробив висновок що вас підштовхнула небезпека захворювання і не достатне мат.забезпечення. Я правий?
@@BUDNIUCHILKY Браво! У мене просто теж саме так склалось. Я щаслива що прослухала Ваше відео! Дякую за нього!
Дивно... Як у героїні сформувалося відчуття безпеки/небезпеки?...
Адже вона описує свої відчуття так, наче вона в АТО була....
"я не хочу залежати від рішень держави і сама беру повну відповідальність за своє життя"
порівняйте з "я не хочу залежати від рішень некомпетентних командирів і не хочу втрати життя через їх безвідповідальність".
Своїми переживаннями я не знецінюю переживань інших людей, тим паче учасників АТО.
Потреба в безпеці - базова потреба людини й лише вона сама, ґрунтуючись на своїх відчуттях, може сказати, чи задоволена ця потреба в неї. Нагадаю, що безпека може бути психологічна, фізична, економічна тощо.
@@BUDNIUCHILKY, я вас ні в чому не звинувачую,.радше, ваше відчуття небезпеки викликає в мене подив і захоплення.
Якби ви були моїм солдатом, після деякої підготовки, я б спокійно доручав би своє життя у ваші руки.
@@serhiyboyko173 я рефлексую свій внутрішній стан. Помітила, що багато вчителів відчувають подібне, але не можуть це потрактувати. Відчуття "не в безпеці" може бути різним. Але це природня реакція.
Ви не працювали в школі(((
Це жах, як ненормально авторка говорить про своє звільнення, не з радістю, а плаче. Вбили мабуть бідній діічині в голову, що як залишить школу, куди піде? Та тіштеся, що звільнились з того болота. Якщо це тільки не гра на камеру.
Мені було сумно прощатись з дітьми. А загалом мій емоційний стан поліпшився після звільнення. І робота в мене завжди є.
Мене ніхто не залякував і нічого не вбивав у голову. Сама система освіти неправильна, в ній важко зберегти своє емоційне здоров'я. Тому й звільнилась.
А хто сказав, що в школі працювати легко? Чомусь я не дуже здивувалася, сучасна молодь не звикла надто напружуватись. Звичайно, вести блог легше, ніж провести 7 уроків+ перевірити кілька пачок зошитів щодня.
Як це гарно, засудити, повчати, але не зрозуміти та підтримати
Ооооо, токсичні коментарі під'їхали, без вас було просто ніяк
1)Ніхто і не говорив, що в школі легко працювати.
2) Ви підписані на канал але трошки не зрозуміли весь його контент. Відсидіти 7 уроків і потім перевірити зошити це ще на найважче. В от бути постійно на одній емоційній хвилі з учнями набагато важче. Набагато легше дистанціювати себе від дітей і включати в роботу вчителя тільки його посадові інструкції.
3) В мене склалось враження, що ви взагалі не розділяєте ідею вчителя-блогера. Це притаманно деяким вчителям "старої закладки".
4) Влог цікавий і є хорошим способом зацікавлення учнів своїм предметом. Успіху і наснаги вам.
Дякую за ваш коментар. Нагадую, що я вела блог і тоді, коли вела по 7 уроків і перевіряла зошити, а ще вчилась в університеті на денній формі й робила освітні проєкти. Правда, молодь не звикла напружуватись?
@@Dor1an_Gray вдячна за Вашу уважність та розуміння. Це прям у саме серденько ☺️
От згодна - це не та робота, за якою треба шкодувати.
❤️❤️❤️