Лекція Роксоляни Пасічник "Соломія Крушельницька про себе і свій час"

З кожним роком зростає увага широкої громадськості до постаті Соломії Крушельницької, не тільки, як талановитої артистки, але й яскравої особистості у приватному житті.
Цінним джерелом для формування творчого портрета Оперної Діви, окрім хронікальних матеріалів і критичних дописів, залишаються численні спогади сучасників Соломії Крушельницької про особисті зустрічі з нею і враженнях від виступів співачки. Саме зі спогадів ми дізнаємося про її риси характеру, звички, захоплення, особливості поведінки. Вивчаючи ці спогади, можна зробити висновок, що кожен автор додавав трохи своєї власної історії і описував «свою» Соломію Крушельницьку. Так, постать артистки «обростала» новими легендами, подіями, фактами, за якими тьмянів образ справжньої Соломії.
Під час лекції здійснено спробу відтворити автопортрет Соломії Крушельницької на основі її листів до Михайла Павлика та декількох інтерв’ю.
З Михайлом Павликом (1853-1915) Соломія Крушельницька почала листуватися з 1893 року, коли після закінчення Львівської консерваторії приїхала до Італії продовжувати навчання. Листи юної Соломії розкривають перед нами енергійну, сповнену мрій і планів яскраву особистість, яка не боїться висловлювати власні думки, відстоювати свої погляди. Вона сміливо приймає виклики долі, впевнено долає випробування. З роками, набуттям життєвого досвіду, Соломія Крушельницька стає стриманішою і лаконічнішою. Її листи набувають ділового характеру та інформативного стилю. У наведених уривках з листів зберігаємо автентичний текст оригіналу.
Джерельною базою лекції стали також три інтерв’ю Соломії Крушельницької 1901, 1913, 1931 років, записані в різних країнах: Росія, Аргентина, Італія. В них Соломія виступає, передусім, як публічна особа, артистка, яка ділиться думками про творчість композиторів, про публіку тощо.
Упродовж 1898-1902 рр. Соломія Крушельницька майже кожен зимовий сезон проводила в Санкт-Петербурзі, де виступала в складі італійської трупи на сцені Маріїнського театру і Великого залу консерваторії. У Санкт-Петербурзі виходив часопису польською мовою «Kraj», що мав ілюстрований додаток «Życie i sztuka» («Життя і мистецтво»). У 1901 р. в цьому часописі було опубліковане інтерв’ю з Соломією Крушельницькою.
Ще одне маловідоме інтерв’ю С. Крушельницької, що вийшло в газеті «La Razón» (Буенос-Айрес, 1913 р.), мало промовисту назву «Скромність діви: біографічні факти, схоплені на льоту». Незважаючи на світове визнання, атмосферу загального захоплення, славетна примадонна і на сцені, і в житті залишалась скромною жінкою, самокритичною, сповненою внутрішнього шляхетства.
Останнє пропоноване інтерв’ю, що було опубліковане в італійському журналі "La Festa" (1931 р.), відноситься до періоду, коли Соломія Крушельницька вже не виступала на оперній сцені і суттєво зменшила кількість концертних виступів. В той час вона багато подорожувала містами Європи. Ця бесіда увійшла до двотомного видання про Соломію Крушельницьку, підготовленого Михайлом Головащенком.
Лекція відбулася 4 березня 2023 р. в Музично-меморіальному музеї Соломії Крушельницької у Львові.
Використано фрагмент арії Аїди з однойменної опери Дж. Верді у виконанні Соломії Крушельницької • Solomiya Krushelnytska...
У виконанні Соломії Крушельницької звучить пісня "Вівці мої вівці", запис 1928 р. США
Камера - Євген Червоний
Монтаж - Роксоляна Пасічник