Т. Г. Шевченко. До дня народження. Виступ викладача ЗБФК Бабаєва С. Л.

До Дня пам’яті Т.Г. Шевченка (березень 2023 р.)
Франко сказав: «Пісня і праця - великі дві сили». Чи думав він тоді, що пісня -
це Шевченко, а праця - це він, Каменяр?
«Зоре моя вечірняя, зійди над горою» - це космос Шевченка, дуже
поетизований, дуже народний.
Треба більше читати «Кобзар», бо тримаємо в руках і читаємо його дуже мало.
Ми не повинні відходити ні від живого світу природи, ні від «Кобзаря».
Вся душа Шевченка - це природа, село. «Село! І серце одпочине. Село на
нашій Україні - неначе писанка село». Шкода, що таких сіл, як писанка, стає
менше й менше.
Поки є сльоза, це свідчить, що ми маємо душу і що ця душа працює. Душа
плаче, не плаче дух. Є сльоза і є дух. Сльоза засвідчує, що у нас є душа. Вона не
суперечить твердості й мужності.
Нам потрібно читати тихого Шевченка, примножувати тонкі струни душі, тоді ми
будемо щасливіші.
Ми говоримо про Шевченка, який закликає до боротьби. «Борітеся - поборете».
Поборете - це пророкування. Нагадує євангельське «Ходіть і побачите».
Рухатися потрібно не лише реальними матеріальними просторами, а й
духовними.
Шевченко сьогодні звучить по-бойовому, і це добре. Але Шевченко також є
тихий. Тихий Шевченко для нас особливо близький, особливо глибокий.
Найголовніше слово Шевченка - це «тихо». Чому? Бо з природою і з Богом
говоримо пошепки.
У світі встановлено аж 1384 пам´ятники Шевченку, з них в Україні - 1256. Інші
монументи нашого поета прикрашають міста в Бразилії, Китаї, Америці.
Елладу виховав Гомер, Україну - Шевченко. Це той стрижень, який не дає
зневіритися у важких ситуаціях. Він став прикладом боротьби за свободу для
всіх українців. І з новою силою влився у національну культуру в складні часи.
1
Понад 30 років праправнук Шевченка Микола Лисенко працював над
дослідженням «коріння Шевченкового роду».
У його поданні генеалогічна схема Шевченкового роду містить понад 1300 осіб,
відомих і безвісних, які мешкають в Україні, Росії, Прибалтиці, Австралії, США,
Франції і зокрема у Кирилівці, Моринцях, Звенигородці.
Джерело: dovidka.biz.ua...
Власний вірш, який присвячений Т.Г. Шевченкові.
Віще слово Тараса
Небесний простір. Неосяжний світ
Земний твій вік оточує щоднини.
Хай проника Шевченка «Заповіт»
Як істина у будь-яку годину.
Несхитний голос правди Кобзаря
Не заглушили муштри і заслання,
Світитиме немеркнуча зоря
Поета нам для віри й сподівання.
Нащадки, друзі, рідне бережіть
І мову українську милозвучну,
І щоб змогли, як неньку, зрозуміть
Тараса слово, як пророцтво, гучне.

[@ЄвгенійХоменко-ж8з]

Щиро дякую.