ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 21 ก.ค. 2024
- 🌍 Прийняття рішення: еміграція чи життя в Україні? 🤔 Це питання, що стоїть перед багатьма українцями сьогодні. У цьому відео я не намагатимусь схилити вас до якогось рішення ми лише сформулюємо правельний перелік питань 💭 Таймкоди:👇
00:00 - 0:25 - інтро
0:26 - 1:07 - відчуття дому
1:08 - 2:52 - можливості вибору в сучасному світі
2:53 - 5:43 - які питання недооцінюють емігранти?
5:44 - 8:50 - мій досвід перебування у Франції
Нове відео про еміграцію "Мій погляд після двох років за кордоном" • Емігрантка-кочівниця: ...
Приєднуйтесь до нашого DYU клубу, щоб дізнатися більше про те, як впливає еміграція на життя та кар'єру, як зберегти зв'язок з близькими, як планувати майбутнє в новій країні та як зробити переїзд як найлегшим і комфортнішим. 🌟
Не пропустіть можливість зробити кращий вибір для себе та своєї родини! Підпишіться на наш канал і відкрийте для себе нові горизонти життя! 🚀
#еміграція #переїзд #рішення #освіта #англійська #розмова #психологія #філософія #дім #зміни #змінитижиття #розвиток #саморозвиток #успіх #навчання
🤖 Вивчай англійську в своєму мессенджері: bit.ly/DYU_courses_bot
🚀 Стань резидентом нашого клубу: bit.ly/join_DYU_club
📚 Телеграм-канал для практики англійської: bit.ly/margaly_dyu_tg
👀 Більше про мене в Інстаграм: bit.ly/margaly_dyu_inst
🍩 Якщо вам подобаються мої відео ви можете фінансово підтримати їх автора:
🫙 bit.ly/MonoBanka UAH
☕ bit.ly/thanks_for_support EUR
❤️ Ну і якщо ви дійшли до цього моменту, будь ласка перевірте
чи не забули ви, раптом ПІДПИСАТИСЬ НА КАНАЛ: bit.ly/Margaly_OnAir 📌
🤖 Вивчай англійську в своєму мессенджері: bit.ly/DYU_courses_bot
🚀 Стань резидентом нашого клубу: bit.ly/join_DYU_club
📚 Телеграм-канал для практики англійської: bit.ly/margaly_dyu_tg
👀 Більше про мене в Інстаграм: bit.ly/margaly_dyu_inst
Будь який вибір,зроблений людиною,є вірним.І ніхто не знає якими можуть бути наслідки його .Але зробивши свій вибір,беріть за нього відповідальність.Вибір є завжди вірним для будь якої людини,але наслідки його можуть нести як позитивний так і негативний характер.
Маєте рацію!
Вподобайка однозначно! Поїхала закордон, не врахувавши соціалізацію. Повернулася, я сама щаслива у світі!
А де саме були, в якій країні?)
@@MargalyDYU Німеччина. Викладала на інтеграційних курсах в університеті німецьку, з серпня мала контракт для роботи перекладачем в джоб-центрі. Але ..
@@user-fj4dw2pc1c маю декількох знайомих, хто так само проживає в Німеччині і стикнулися з багатьма складними моментами, але ви праві, найбільша була - це соціалізація. Тому що менталітет німців дуже відрізняється від українського
Твій дім має завжди бути з тобою в серці. Навіть якщо немає фізичного місця, воно має бути у відчуттях.
Гадаю, що у багатьох українців, які залишили Україну, включаючи мене, є бажання тримати спогади про домівку та любов до неї у теплому місці, бо це дуже важливо в такі часи..
Дякую, я сподіваюсь що "прихисток" який ви знайшли для себе, стане вам другою "домівкою"😊. Адже дуже важливо розуміти, що тобі є куди повертатися. Ти можеш жити де завгодно, але саме відчуття того що тобі є куди поврнутися - просто необхідне.
Дуже вдала і актуальна тема! На мою думку, якщо не мати заощаджень, то еміграція це дуже складна річ, яка може зайняти чи не половину життя.. В основному, на це відважуються молоді люди, які хочуть дати своїм дітям шанс на кращу долю. Кращого шансу ніж зараз виїхати і спробувати щось нове уже напевно ніколи не буде. Я вважаю, що багато хто виїхавши уже не повернеться, бо не захоче працювати на зарплату в 200-300 доларів, на жаль :(
Я закордоном і планую повертатися найближчим часом. І річ не в грошах, а в тому, що в нас Україна має все що потрібно для розвитку, тут ти відчуваєш себе як вдома і заробляєш стільки скільки хотів би, твій заробіток залежить тільки від тебе, а не від країни в якій ти живеш. Можна сидіти в Америці і отримувати мінімальну платню, таких прикладів я знаю достатньо. Але в будь якій країні ти завжди відчуватимеш себе іммігрантом, можливо хтось це сприймає абсолютно безболісною, мені особисто складно …
Не уявляю , як можна не те що жити на 200 - 300$$ на місяць а й працювати за такі гроші 🤷🤷♀ Я з таких заробітків перейшов на вищі , ще в 2007 - 2008рр . Та питання не тільки в заробітках а й в українсьму серидовищі , та й в можливості реалізувати себе , і можливостях зберігати й накопичувати зароблене .
Проживши три роки в Євросоюзі з приїздами до України , декілька разів на рік по місяцю - півтора , я щоразу з всебільшою радістю й відчутям , що Україна це не моя країна ментально , повертався до Євросоюзу . Заробітки хоч трішки й виросли , та не суттєво(з 1800євро в Україні до 3000євро на місяць в Євросоюзі) , робота в мене була без прив'язки до країни , і за житло я не платив , то ж мої витрати складали до 1тис. євро/місяць . Я проживав в різних країнах Євросоюзу , та найбільше в Франції(виявилось , що це деже небезпечна країна хоч і дуже гарна) , Італії(дуже сподобалось в розпал ковіду , гуляти разом з мешканцями по пустій Венеції)) ) , Бельгії(знову ж , дуже небезпечна франкомовна частина країни) , Голандії , Німеччині і менше в Данії , Люксембурзі , Швейцарії та Австрії . В Євросоюзі я відчув свободу а не українське беззаконня , я побачив масу можливостей та відчув , наскільки я надарма потратив життя , живучи в Україні .
На сьогодні , ми з дружиною щось роздаємо , а щось розпродуємо в Україні , та не хочем в майбутньому повертатись без нагальної потреби . Після "мудрих" виборів 2019р , плоди яких ми зараз давлячись пожинаєм , в мене відчуття , ніби близька мені людина , підступно зрадила мене й висміяла . Високою мірою , історія 100річної давнини повторюється !((
Сто відсотків
Мій дім там де я хазяйка)) де чоловік і собака. Ще один дім там де батьки, це не про землю, а про відчуття дому.
"це не про землю, а про відчуття дому"
дуже близька ваша думка )
Прошу поділитися своїми думками на цю тему. Можливо ваші коментарі допоможуть іншим, хто опинився перед вибором, а також однозначно допоможуть моєму каналу в рості та розвитку 🌻
Я за довго до війни та до ковіда виїхав з України у 2017 році і на це були надзвичайно важливі причини (живу у Західній Європі). В Україні жахливі, просто кошмарні роботодавці, вони вимагають від тебе викладатись на максимум, але при цьому платять 250...350 євро (якщо ти звичайний робітник). Робота 6 днів на тиждень або по 12 годин для України це норма. Я звичайний робітник без вищої освіти у Західній Європі працюю по 8 годин на день 5 днів на тиждень, моєї зарплати вистачає щоб сплатити оренду квартири, купити поїсти та ще половина зарплати залишається. Жити в Україні робочій людині немає жодного сенсу, це добровільне рабство
А не робочій людині є сенс?)
Справді, кожна країна має свої переваги і недоліки. Якщо людина розуміє, що не зможе реалізувати свої цілі в тій чи іншій країні, то вона адаптовується або переїзджає.
І не подумайте, що я ношу рожеві окуляри і не знаю про що ви говорите) Просто розумію, що хоч люди і збудували купу держав та змуровали стіни між ними у вигляді віз, але людська природа така, що ми будемо переміщатися туди "де росте пшениця". І для кожного поняття "пшениця" різне. Для американця, наприклад, що працює на міжнародний ринок і отримує зарплату в долларах чи євро, буде вигідніше жити на дешевому ринку. Для українця ж з його зарплатою цей "дешевий ринок" далеко не дешевий. Для українця, що працює на державній службі і отримує 200-350 євро, буде складно забезпечити свою сім'ю, але для українця, що працює на міжнародну компанію і отримує від 1000$ матиме вже кращий рівень комфорту. Тому, все дуже відносно.
Переважна більшість людей світу - це звичайні робітники: будівельники, продавці, металурги, працівники залізниці, оператори конвейєрів та багато інших. І для всіх них в Україні найжахливіші умови роботи порівняно з Європою@@MargalyDYU
@@MargalyDYUв Україні живуть добре тільки розумні і хитрі люди. Подумайте про пенсіонерів, про людей з захворюваннями, які просто неможуть адаптуватись та стати водночас розумними хитрими та молодими. У нас навіть дискримінація за віком , з 40 вже фільтрують.
@@MargalyDYUАле ж на міжнародну все ж таки(((
Виїхав як ? Два паспорта , всім по дорозі купа грошей? І все одно гроші слав додому!
Ніколи не кажіть "з цими можливостями, що доступні практично кожному, ми в праві обирати собі стиль життя, суспільство, КРАЇНИ".
Адже як мінімум половина українців зараз не мають ніякого права вирішувати свою долю.
Їм заборонено навіть на тиждень чи два покинути межі воюючої країни для елементарного перепочинку від постійного стресу та накопленої втоми.
І це все лише за фактом того, що вони народилися хлопчиками.
Це дуже зневажливо!
Ви праві, ми країна, що бореться за свободу, але в той же час наша свобода обмежена. Особливо, що стосується чоловіків...
@@MargalyDYU Нажаль Україна бореться з українцями, ламає їх бізнес знищує тих хто залишився ....
Геноцид українців і зрадники у владі !!!!
Дуже важлива тема наразі. Дякую за актуальну інформацію 👍
Дякую і вам!
Не можу сказати, де мій дім. В той час, як поняття дому стає абстрактним все більше, мені все більше хочеться мати реальний, фізичний дім, хату і свою кімнату як це було колись, як я була дитиною.
Дуже відчуваю ваше бажання) Особливо коли знаходишся закордоном вже як рік, і це не був твій свідомий вибір, то відчуття наче в тебе не буде ніколи фундаменту, де б ти не був
В мене дружина знайомого, мріяла жити в Канаді. Ну прям дуже-дуже. І ось, з'явилась така можливість, з відомих причин. Вона з дітьми переїжджає до Монреаля, з метою подальшого життя там. Чоловік, маючи можливість виїхати, але не маючи бажання там жити, починає продавати майно. Раптом, через 2 місяці, дружина прозріває від реальних умов і кардинально міняє свою думку. Після перемоги, планують повертатись.
До чого це я. У кожного з нас є мрії, пле вони, по де куди, основані на позитивних відгуках на уявлень. В реальності все може бути не так. Марго тут права, потрібно пожити не як турист пару тижнів, а мінімум місяці.
Як мені здається, емігрують ті, які все втратили і їх тут нічого не тримає, або ті, в хто не зміг себе реалізувати себе тут в повній мірі. Тим, хто почувпв себе в Україні відносно добре, емігрувати буде складніше, адже вони завжди будуть порівнювати тут і там!
Наші уявлення і думки завжди виглядають яскравіше, коли ми про них думаємо. Тому що ми уявляємо кінцеву ідеальну картину, а не процес на шляху до її досягнення. Тому, побувавши в багатьох країнах я чітко для себе зрозуміла, що мандрівка це не те саме що жити на постійній основі.
Дякую за україномовний контент!
Дякую, що підтримуєте його!
З мене вподобайка! Чому це відео досі не в трендах?
Бо це вам не ди-зе-ль шоууууу…
Дякую) Нещодавно опублікувала, але ваші коментарі та вподобайки вже допомагають працювати алгоритмам 💪
Інформація дійсно дуже актуальна , а головне важлива , соціальна адаптація це ще то випробування, у зв’язку з війною люди вимушені були покинути свої домівки, але я точно знаю, що багато хто повернеться і вже повертаються , адже коли серце болить за домом своїм, то ніщо не зупинить. А інформація для молоді дійсно важлива. Підтримую відео і бажаю тобі розвитку і натхнення.
Все буде Україна
Будучи закордоном, вже не в статусі мандрівниці, я просто уявила, а що якби мені не було куди повертатися, якби України не стало, її би відібрали в 40 мільйонах людей... Я зрозуміла, що всюди не знайшла б собі місця, свого "дому".
Еміграція - це складно, але можливо. Для більшості все само собою вирішується коли повертаєшся на Батьківщину, влаштовуєшся на роботу, отримуєш зарплатню і намагаєшся на неї вижити. Нажаль це так. В еміграції тяжко два роки потім вже не пам'ятаєш життя до, а повертаючись розумієш, що не повернувся, бо час змінився і люди і дерева виросли.... Чим довше триває війна тим більше людей не повернеться, якщо,звичайно, не почнуть застосовувати "змушуючі дії"(анулювання побуту, віз, депортації) і не тільки(пропоганда в вигляді "передбачень Тебецьких мудреців" вже почалася). Для відбудови країни потрібні люди. Люди які працюють за ложку рису. Вступ до Європейського Союзу без реформи судової системи (її нема й не буде) податкової служби (нема бо не на часі) неможливий. Без даних реформ кошти на відбудову від Європи (я навіть надіюся на це, бо це буде просто збагачення депутатів) ми не отримаємо, а болота будуть боротися. Вони це вміють і мають, що запропонувати.
Я дуже люблю Україну і дуже люблю українців. І якщо еміграція це шанс вижити нації то це краще ніж бути мужніми але мертвими.
Я де в чому підтримую вашу думку.
Низька оплата праці, не великі перспективи, не робочі реформи, які ні чим не підкріплені і т.д., це те з чим українці стикалися в Україні і до початку повномасштабного вторгення. І з чим мирилися, або ж певним чином боролися. Війна відкинула нашу країну в розвитку на декілька років назад. Звичайно, українці не вибирали для себе таку "перспективу", але тим не менше найстрашніше, що могло відбутися - відобулось.
Тому так, підтримую, що: " Для більшості все само собою вирішується коли повертаєшся на Батьківщину, влаштовуєшся на роботу, отримуєш зарплатню і намагаєшся на неї вижити."
Але у відео я не просто так наголосила на понятті "соціалізації", особливо в дорослому і свідомому віці. Якби це не було парадоксально, напевно, але відчуття "дому" може бути сильнішим за відчуття комфорту та гарної зарплатні, і саме це відчуття спонукає людей повертатися до власної країни, після 5, 10 років життя закордоном. Що насправді непогано для країни, і не тільки в фінансовому плані, але і в культурному. Людина, що пожила закордоном і слідувала правилам тієї спільноти напевне виробила звичку прибирати гімно за тваринами, сортувати сміття, бути відкритим до інших людей, концентруватися на власному життя, а не засуджувати стиль життя інших, вивчати мови... Дуже важливо зберегти людянність і підтримувати прагнення людей повертатися додому, а не засуджувати їх за те, що вони не змогли пройти всі ті етапи, що проходили люди, в Україні від початку війни і до перемоги України.
@@MargalyDYUтак судову реформу можна провести …достатньо ввести цифровізацію справ і вироків для кожного судді і відслідковувати статистику по кожному і аналізувати чесність вироків. Це не так складно зробити, є волонтерські навіть організації і ті що спонсоруються грантами . Нема політичної волі, не хочуть боротися ні з корупцією ні робити рефоррми. Бо хто затіє цю боротьбу -його приберуть ….це система і як вийти з цього замкнутого кола.
Здивований що у цього відео так мало переглядів. Дуже слушні думки
Дякую) буду вдячна, якщо пошерите це відео серед друзів, це дуже допоможе просуванню і в цілому может бути корисним для людей, що задавалися питанням еміграції🙂
Чудове та актуальне для багатьох українців відео!
Дякую 😊 Я рада, допомогти людям і поділитися власним досвідом
Життя одне і жити треба там, де вам добре, і де ви можете реалізувати свої мрії.
Давно я не чула подібних гарних думок, дякую 👍
Коли були думки про життя у інших країнах, паралельно із ними завжди з’являвся страх, що це місце не стане домом на всі 100, до кінця. Традиції, їжа, повсякденні звички, особливості менталітету…. Кожному своє, але як на мене - вдома затишніше:) А поїздити подивтися-відпочити, то завжди можна буде:)
Перш ніж приймати рішення емігрувати, варто помандрувати та пожити декілька місяців в іншій країні, і не просто запертися в готелі чи квартирі, а спілкуватися з місцевими, жити приблизно так як живуть інші. Якщо відчуваєш себе комфортно в навіть краще, тоді вже можна замислюватися про еміграцію.
дякую за відео
Дякую і вам 🌸
За українську, великий respect.
А як інакше )
Впевнений, що ми будемо у Євросоюзі)
Думаю що багато наших дівчат мають великі шанси залишитись там де вони знайшли прихисток - вийти заміж;)
Але це певно тільки ті, що саме на це розраховують. Думаю відсотків 60 - повернуться.
В Україні ж самі кращі хлопці - переможці)
Відверто кажучи, мій досвід показав і продовжує показувати, що Євросоюз з усіма його складовими не дуже вже й приваблива перспектива. Майже кожен другий в Європі, навпаки бажає аби країна з нього вийшла. Тут однозначно є свої плюси але і недоліків вистачає. Наприклад, мені подобається, що в Україні, я можу поставити палатку та органзувати невеличкий кемпінг - практично де завгодно в лісі чи ти в горах. В Європі я маю зупинятися в спеціальних кемпінгах за які потрібно оплатити від 12-100 євро і вище, залежить від к-сті зірок кемпінгу. Дуже багато правил, а також терпимості, навіть там де це недоречно. Наприклад якщо у Франції в тебе будуть волати під вікнами якась компашка щодня - то ніхто не зможе з цим нічого зробити, тому що вони поважають те як людина самовиражається. І таких моментів багато...
@@MargalyDYU Донька моїх сусідів вже років 12 живе у Франції, вийшла заміж, має дитину. Говорить французьскою так, що місцеві не здогадуються що вона з України. Також розказувала про складності до яких треба звикнути або ж прийняти. Якщо це викликає відразу та несприйняття то буде складно. Люди які мають намір залишитись у країні мають сприймати місцеві правила як данність яку вони або будуть вважати нормою, або вони не зможуть жити повноцінно. Але наша загартованність по життю їй допомагає. Особливо там де корінні французи абсолютно пасують та програють ;)
Розказувала, що вона жила у квартирі, а вище поверхом проживали африканці. Вони викидали сміття просто під двері іншим мешканцям і вже звикли до того що толерантні французи все прибирали за ними. Але як тільки вони викинули сміття у той день коли наша дівчина заїхала у квартиру, вона взяла той пакунок, подзвонила у двері а коли їх відкрили мовчки викинула їм у квартиру. Африканські "французи" не очікували на таке, було щось почали казати про колоніалізм, про борги французів перед ними, але не цього разу))) З того часу вони віднайшли смітник і більше не смітили. Французи просто отетеріли, що так було можна ;)
@@alexander_alis знаю дуже схожу історію) так, наші люди більш загартовані і в міру толерантні і я думаю це варто зберегти. Бо самі заганяємо себе в пастку, де толерантність вже перетворюється на підкорення невігласам
@@alexander_alis Французи, мабуть, як колись німці, відчувають провину за колонізацію, тому такі толерантні. Африканці цим користуються. Може ви скажите що я расист, але саме через це, зникає ідентичність французів.
@@adminad4321не скажу що ви расист )
Мій дім це Україна! І рідне місто Харків!
Привіт харків'янам! Хочу ще раз відвідати це місто, бо в перший раз була там ще у 10 класі, і якось не зрозуміла всєії краси. Дуже сподіваюсь, що найближчим часом ЗСУ зробить все можливе, аби ми могли знову вільно подорожувати країною і дивуватися її красі🌻
Мій дім у Дніпропетровській області 😢🤍 Зараз у Сіетлі штат Вашингтон, але обов'язково повернуся додому.
Як себе почуваєте у Сіетлі?
@@MargalyDYU Дякую, добре, подобається, але в Україні краще себе почуваю
Теж зараз у Франції. Весь час відчувала стрес і ізоляцію, не дивлячись на те, що мій чоловік - француз поряд зі мною і ми декілька місяців живемо у його сім'ї. Я у маленькому містечку поблизу Пуатьє і вийти тут нікуди, бо пішки нікуди ти піти і не зможеш, потрібна машина, а я не воджу. Мені тут не подобалось абсолютно нічого, може ще тому, що я не планувала переїздити, мені у Києві було найкраще. Як ви і сказали, соціалізація дуже важлива. Ми скоро переїдемо у Нант, сподіваюсь там знайти курси франц (хоча я розмовляю вже добре, але хочу підвищити рівень). І англ теж я знаю, тому ваша порада знайти експатів мені припала до душі) Може десь навіть зустрінемось?) А взагалі сплю і бачу як я повертаюсь додому. Але поки прийдеться побути тут, бо чоловік тут знайшов роботу, а я можу працювати онлайн. Тож треба шукати шляхи до адаптації
Ви переїхали у Францію ще до війни, чи вже після?
З приводу транспорту - дійсно так. Я також живу в невеличком містечку і тут навіть в центрі нічого не маю, потрібно їхати в Ля рошель або Бордо, а це 30хв-1 год машиною, або потягом.
Я дуже вас розумію в цьому плані. Експертів дійсно спробуйте, можливо знайдете цікавих людей, думаю в Нанті однозначно такі будуть.
Можливо в зустрінемось ) у вас є інстаграм ?
Тема дуже індивідуальна і кожен сам повинен вирішувати. Але у будь-якому випадку треба запитати себе: а що робить ту чи іншу країну успішною та комфортною? І починати з себе. Коротше кажучи - ментально ставати ближче до цивілізованого світу і подалі від т_рашки (від слова trash😄)
ще таке визначення рашки я не чула, візьму до уваги, наступний раз, як буду вчити англійської) Країна - це люди які в ній живуть і саме вони її роблять комфортною та самодостатньою, а отже ти маєш розуміти спосіб їх мислення і що вони роблять на благо суспільства та країни в цілому і якщо тебе це влаштовує і ти готовий принести свій вклад, тоді чом би і ні
Правильні думки. Вподобайка + комент)
Дякую Вам! 😊
Чудове відео ! Дякую. 👋🙋♀️😆😃😄👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦💙💛🌻
Вам дякую, за підтримку☺️
Дрброго дня.
Не вистачає ваших відео англійською. Якщо можна, частіше звписувати їх. Це мотивує і тренує!! Дякую)
Доброго дня 🌻
Дякую, дуже рада, що вам пожобається контент про англійську) Має пару ідей для наступних відео, а поки ви можете вивчати англійську разом зі мною, на цьому каналі: th-cam.com/channels/_jrjxxLw4Hgwej1WFYSlGw.html, там я публікую, в основному, тільки про англійську
@@MargalyDYU так, дивлюсь. Дякую😉
Окреме дякую за цитату зі "Спитайте Мієчку"❤ Обожнюю цю книгу!
Мені теж вона дуже сподобалась 🥰
Як на мене не справедливо отримувати усі блага які дає країна, обирати політиків, а потім у найскладніший для країни час тікати за кордон, при цьому послаблюючи свою країни через несплату податків.
Вибачте, але ваша думка це наче збірка висловів неосвіченого натовпу. Тому я навіть не буду сперечатися 😕
@@MargalyDYUякраз натовп зараз протилежної думки
Красива
Дякую ☺️
Дім це не географія це про душу, дім там де є люди котрі роблять тебе цілісним. Як і навпаки без повноцінного оточення домівки не існує
"Дім це не географія це про душу" - дуже влучно сказано
Дім. Там де я в безпеці.
Це правда 🙌
Оооо цитата з "спитайте мієчку" тільки прочитав цю книжку і тут ваше відео)
Одна із моїх улюблених українських книжок. Книга душі і комфорту 😊 А вам як?
2:01 забули про не корумповану та без олігархів Україну, а такого не буде🥲 максимум що відбудеться так зміняться обличчя з якими це асоціюється
Наша країна буде корумпована до тих пір, допоки суспільство є учасниками корупції.
Це моя ситуація , приїхала до польші до 18 років, зараз вже 18, але розумію що не хочу ентигруватись в Польшу. Але вже прчала навчатися тут. Тому зараз дуже сильно обдумую де залишитися на часі 😔
Я вас дуже розумію. Зараз я просто відпустила ситуацію і роблю те, що мені подобається: працюю, роблю контент, проводжу час із новими знайомим та мандрую, по можливості. Я вже не задаюсь собі питанням: "Яку ж країну обрати, щоб вже осісти?", бо по-факту, я ще не хочу осідати, я хочу досліджувати і займатися улюбленою справою, а коли настане час, тоді я вже точно буду знати.
Інколи, варто просто відпустити ситуацію і просто озвучити своє питання Всесвіту, а він вже зробить все що зможе, але тоді коли прийде час.
Читайте імміграційні форуми ( багато читайте) країн які розглядаєте, читайте і +і -, життя в цілому і відношення до іммігрантів , з часом у вас зʼявиться розуміння яка країна вам ближче. Я в свій час перелопатила тонни інформації і для себе обрала 2 країни в які я б хотіла емігрувати , була одна най най і запасна)) я зараз тут, в 1-й, і немає шоку , бо знала що очікувати , навіть отримала допомогу на яку не сподівалася, люди є які всім не вдоволені, хоча нас всім по-своєму важко , бо вони не хотіли емігрувати, їм було чудово в Україні і не знали багато чого про нову країну.
Корисно для тих кому до 30ти... Після вже не потрібні ніякі хоббі або соціальні зв'язки, лише б дітей виростити і знайти для них безпечне місце. А для цього треба працювати, вивчення мови та історії країни це наскільки сил вистачить.
Ну що ж, якщо ви впевнені що такий спосіб мислення спрацює для вас якнайкраще, тоді щиро бажаю вам удачі)
Мій дім це Україна і так буде завжди. Я не відхиляю можливого виїзду за кордон для отримання нового робочого досвіду та вражень. Але саме в Україні я вдома. І це не про гроші чи статки, а про те, що ніхто мені не скаже, що я емігрант.
Я живу закордоном вже більше року, за цей час я жодного разу не почула від когось, що я емігрантка в якомусь негативному контексті. Але якщо не підміняти факти, то так і є, я емігрантка тимчасово чи ні, але це так. Навпаки, в багатьох країнах, де я проживала певний час я відчула тільки найкраще ставлення до себе. Європа чи США досить мультикультурні, тут ви зустрінете людей з усіх куточків світу, які поважливо ставляться один до одного, але звичайно не без виключень. Куди ж без них, адже вони є в будь-якій країні. Тому поняття "емігрант" не має окреслюватися в свідомості людей, як люди другого сорту. Рух України в ЄС має бути не тільки фізичний, але і ментальний. Адже до нашої країні так само багато людей приїжджали навчатися в університети з інших країн, які в результаті могли стати гарними лікарями чи фінансистами. Чи потрібно нам цим людям нагадувати, що вони емігранти, якщо вони і самі це знають, чи навпаки варто допомагати з адаптацією і соціалізацією.
Мій дім в Києві, бо там мої батьки і друзі. Живу в Португалії, тут моя тимчасова гавань❤
Була в Португалії, дуже сподобалось 😊
А в якому ви місті?
З такою тюрмою, яку зробили зелені слуги в Україні.. Як тільки відкриються кордони, в Україні лишиться тільки верховна рада з депутатами. Натомість раніше навіть в мене не було думки про міграцію а зараз сам маю баження бігти куди по далі від цього концтабору, тим більше мої думки про міграцію підігрріваються всіма друзями та знайомими...
Вони(діюча влада) зробили все для того щоб Українці массово покидали свою Батьківщину. Перспективи на хоч якесь існування в Україні вже майже ніхто не бачить. То ж зараз тримають тільки кордони.
Вітаю 🙌 З якого ви міста?
Доброго дня. Гарного Вам дня. Я з міста Тернопіль.
Ти можеш залишитися якщо ставку зробиш на землю і знатимеш що з нею робити плативши податок на землю приватизувавши її
Перепрошую, що ви маєте на увазі?
Мій дім Україна! Але якщо буде ще гірше ніж погано, а зарас у нас через війну і закриті кордони ще гірше, то тоді нам з сім'єю краще емігрувати, жити,працювати і відпочивати закордоном! Якщо буде ще гірше і гірше, то потрібно виїхати і навіть незаконно, оскільки точно антидемократично не випускатимуть.
Вітаю, Ярослав! Ви звідки?
@@MargalyDYU Я з Києва. Живу і досі тут.
@@yaroslavzhukov3737 Чи були ви колись за кордоном?
Київ
Чудове місто 🙂
Мій дім - Україна❤
Ви з якого міста?🌝
В Україні, але мене нервує поведінка нашої влади, ми мали жити набагато краще, ніж живимо!
Як ви думаєте хто в цьому винен?
Маемо те,що заслуговуемо!
Хто слабак, той шукає сильнішого, а слабакам всюди хреново.
не дуже зрозуміла ваше висловлювання...
Після війни виїде 40% населення
З чого такі висновки ?
Країна з чоловічим рабством така собі перспектива...
Так, дійсно, в Україні триває
війна, і чоловіки, які підлягають мобілізації, обмежені в плані виїзду закордон. Однак, це не означає, що всі чоловіки відчувають себе як раби, говорячи це, ми просто знецінюємо всіх тих, хто відвойовує нашу незалежність і тих героїв, що поклали своє життя за свою родину і свою країну. Мобілізація є однією з форм підтримки національної безпеки та захисту країни. І якщо я не помиляюсь то в стані війни, в багатьох країнах де мобілізація була добровільна- стає обов’язковою і не тільки для чоловіків але і для жінок
@@MargalyDYU чомусь обов'язок захищати країну лише у чоловіків. Та в основному бідних.
Жінкам всім евакуація, квоти до ВР. Допомога в ЄС.
+ Жінки з Варшави не проти воювати аж до масквабада. Чужими руками.
@@raycospel2819 Мені здається чи у вас особливо є образа на жінок?
Привіт. Я родився в іншій країні. Шо по сусідству. Але не у параші. Багато років живу в Україні. І одружився тут. І я на 0. А родина у Нікополі. І з самого початку нікуди не виежала. І не хочется. А хочу самого простого шоб діти ХОДИЛИ ДО ШКОЛИ ДО САДОЧКУ а не по укриттям сиділи. От посоветуй будьласочка в яке місто можно перевезти родину. Бо мене заебало знати те шо я під обстріляли. І родина під обстріляли. Але я на 0. А родина в ДОМА. Виезжати за границю жінка з дітьми не хоче без мене. Та і не потрібні ми там ні кому.
В яке місто перевести родину?
Ваше бажання, щоб родина жила в безпечному середовищі, а діти не бачили війни, абсолютно нормальне і правильне. Напевне так само як і прагнення вашої дружини, бути поруч. Я не одноразово чула від цивільних, що вони не хочуть виїзжати з країни, тому що відчувають, що перебуваючи на своїй землі вони наче «створюють захисний купол» це цікаві думки. Тому те що для вас може бути очевидним і більш правильним, для членів вашої родини може сприйматися по іншому 🤷♀️
Я можу поділитися своїми враженнями щодо країн де жила, але я точно не маю права говорити чи вирішувати за вас питання міграції🫶
Если есть желание переехать и как для тебя комфортнее то ты сам должен выбрать какое место хорошо спокойно жизнь Украине или Европе это решение только от самого себя
Це дійсно так, ніхто не має робити за тебе вибір, бо інакше це перекладання відповідальності. Але мені здається що складно вирішити, коли не маєш досвіду життя в іншій країні - не мандрівки для відпочинку, а саме життя 3-6 місяці. Тоді картина стає значно яскравішою, і можна вже щось порівняти, а не просто гадати...
Навіщо ти подаєш шоу?
А?
кожна істота має права на прихісток, крім чіловіків.
На війні, не має поняття гендерної рівності і ви праві
Мій дім це Київ😢
Ви самі з Києва чи живете там довгий час ?
@@MargalyDYU я проживала там довгий час, я з Чернівців) жила ще у двох країнах за кордоном)
А в яких країнах жили, цікаво обмінятися досвідом) я жила в Азії, Франції, Польщі та трохи в США
@@MargalyDYU Іспанія, Італія)
І яка країна вам більше підійшла і чому ?
То складна штука в європі ти з землею немаєшся землі в тебе нема
Перепрошую, що ви маєте на увазі?
В мене війна забрала дім
Ваш дім зруйнований, чи ви маєте на увазі метафорично ? 😟