Токсичні фрази батьків | Реддіт українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 26 ก.ย. 2024
- Тред з Реддіт: Якою фразою батьки можуть зруйнувати самооцінку дитини - українською!
Друзі, з вас лайк та підписка. Бажаємо гарно провести час з нашими відео!
Підтримати гривнею:
Приватбанк - 4149 6293 1581 6876
Монобанк - 5375 4114 1638 5073
Донат-сервіс - donatello.to/b...
Патреон - / babynealoe
Посилання на соцмережі:
Telegram - t.me/babynealoe
Tiktok - / babyne_aloe
УКРАЇНА ПОНАД УСЕ!
Найсвіжіші треди, найнеймовірніші факти, найхтивіші секрети, найстрашніші історії, видобуті з глибин Reddit
#бабинеалое #реддітукраїнською #історії #україномовний
"Закрийся! Не волай". Ці слова я чув коли ходив по дому та співав. Зараз я є академічним вокалістом та з вересня працюватиму в театрі
І сміх, і гріх🥲 Добре, що вистачило сили знайти і відстояти свій шлях у житті -а скільки людей цього зробити не змогли...
Батьки травмовані своїм жорстким вихованням і травмували нас. Такі були часи. Я у 8 років зробила серветки, батьки зраділи і поклали їх на святковий стіл, то друзі батьків казали, що вони мене розбалували, бо не можна так заохочувати дитину. Я люблю шити і стала кравчинею. Добре, що мама нікого не слухала і заохочуваоа мене до творчості. Серветки ті досі використовую.
Єдина проблема багатьох дітей - їх батьки не вміють використовувати контрацепцію і потім звинувачують дітей в результатах своїх рішень. Варто тільки згадати, скільки ваших знайомих вірять в гороскопи, долю, таро і тд., де абстрактне поняття несе відповідальність за їх, Карл!, життя. Безвідповідальні особи теж здатні репродуктувати.
В тому велика проблема,що безвідповідальні ,алкаші та маргінали дуже добре розмножуються,а порядні та культурні-недуже.Тому у@обкіа і багато!А наш ворог-найбільша країна у@обків!
@@АнатолийКолесник-ц7ш це тому, що порядні і культурні водночас і відповідальні. і якщо розуміють, що не можуть на даний момент забезпечити дитину повноцінним життям, то і не дають його. а всякі маргінали навіть про своє життя не задумуються, не те щоб про дитину. короче, як тварини. 🤷
@Barvystykзвідки інформація? Чого так багато?
В суспільстві досі поширена думка: "батьки завжди люблять своїх дітей і бажають їм добра". Ні, не завжди і, на жаль, це не поодинокі випадки. Не маю офіційної статистики, проте навколо бачу приклади абсолютно недбалого і неусвідомленого батьківства. У нас надзвичайно низький рівень має культура підготовки до батьківства, виховання. Взагалі, велика кількість людей надають перевагу зовнішній картинці родини, а не справжньому щастю
Це дуже сумно, але я повністю погоджуюсь з вами
100%
100%
Це повинен побачити і зрозуміти кожен, хто вважає, що всі обов'язково повинні мати дітей та що люди, які свідомо вирішили бути бездітними - егоїсти. Бути гарними батьками - робота не для кожного, якщо хтось знає, що не зможе, треба його/її зрозуміти, та ще й подякувати за те, що обирає можливість не калічити нічиє життя.
Знаєте, мій дядько дуже любить повчати молодь, що народжувати треба до тридцяти, зокрема чіпляється до мого бро і його дружини. Типово, що він перебуває за крок до совка, любить випити, а його старший син має певні психічні проблеми. З фінансами у них теж гаплик, мама їх нащось підтримує. Водночас дядько не тямить, чому ми всі не погоджуємося з цією Істиною.
@Barvystyk Пхеееехехехехе. Не смішно. Саме до тридцяти вони з тіткою старшого й народили. Це не просто дурнуватий, а ще й дико шкідливий міт. Якщо хочете мати здорових дітей, то спочатку добряче перевірте свій і партнерський організми у лікарів, а потім - чи добре ви обоє знаєтеся на медицині, педагогіці, природознавстві й решті наук (щоб могти пояснити, чому небо синє), чи ви обоє адекватні, чи вмієте критично мислити, чи маєте добре фінансове підґрунтя й чи справді хочете мати дітей, а також чи здатні на співчуття. Хоч один пункт зі списку має відповідь "ні, я не знаю, не вмію" тощо - все, ніяких дітей. Инакше матимете чи фізичного, чи морального інваліда й будете за це відповідальні. Діти - це, трясця, не іграшки, а нові люди, котрих треба годувати, навчати, любити й водночас виховувати як людей, а не як потенційних гітлерів, джуґашвілів або х*йлів. Перш аніж кинутися бігом мені доводити, що Ви так не вважаєте, спочатку обміркуйте мої слова (додам, що шкільна робота дає чимало цікавої інформації про людство) й те, які глобальні проблеми з чого саме випливають. А скажете про "традиційну велику родину" - то підете за кораблем одразу, бо раніше дітей народжували для допомоги в господарстві, а не для вищої мети, ще й контрацепція впродовж кількох сотень років була геть паскудна. Тоді переважала кількість, а нині - якість.
@@saprinitiви просто одна з найадекватніших людей, яких я коли-небудь зустрічала не лише в інтернеті, але і в реальному житті. Погоджуюся з кожним вашим словом!
@@ШухНадія Ой... Із одного боку, красно дякую, я стараюся завше мислити й поводитись адекватно. Та зі другого боку, зізнаюся, що мені трохи лячно таке чути... Знаєте ж бо, як то: хай як людина намагається, а часом усе одно втне дурницю. Сподіваюся, що нас оточують переважно таки адекватні люди!;)
@@sapriniti на те ми і люди, щоб помилятися. Але щодо цього конкретного висновку - дійсно, найадекватніше сприйняття оцього всього дітонародження. Бо репродуктивний тиск у нашому суспільстві, на жаль, дуже сильний, бо більшість кричить "давай народжуй і нам байдуже, що в тебе немає власного житла/немає здоров'я (у мене діабет з дитинства і це не заважає більшості, хто знає мене і мої проблеми, питатися "а коли вже?")/нема бажання/немає стабільної психіки/є алко- і т.д. залежності/ і т.п."
Словом, у вас найбільш адекватний підхід) і мені реально жаль, що люди не проходять тести перед народженням дітей. Це вже я мовчу про ту несправедливість, коли у людей із залежностями чи псих.проблемами діти є і їх рідко позбавляють батьківських прав, натомість, люди, які хочуть всиновити дитину мають бути аж занадто ідеальними
Як людина з дуже токсичними батьками, що більш-менш розібралась із цим лайном:
1. Слухняна дитина робить добре тільки батькам, ніколи собі. Не будьте зручними. Ви - не ваші батьки.
2. Вік - це просто к-ть обертів кругом Сонця. Повагу та знання треба здобувати
3. Вища освіта чи звання не значать, що людина розумна
4. Навчіться добре брехати, це вирішить багато проблем. Людям похрін на справжні причини.
5. Людям взагалі похрін на тебе та твою долю. Твої проблеми - тільки твої, вирішуй їх власноруч. Не ховайся.
6. Робота - не твоя родина. Роботодавець замінить тебе дуже швидко, якщо ти помреш чи серйозно захворієш.
7. Самогубство - не вихід. Ти зробиш нестерпно боляче виключно людям, які тебе і так люблять. Тим, хто спричиняє тобі біль, буде похрін. Зовсім. Ніяких мук совісті, не обманюйся.
8. Слідкуй за своїм здоров'ям, намагайся їсти здоровішу їжу, підтримуй тіло в чистоті та піклуйся про зуби з малого віку. Це надто дорогий та важковідновлюваний ресурс.
9. Психотерапевти допомагають
10. Більше ходи пішки
11. Батьки - це не твоя проблема, це було їх рішення народити. Будь взаємним, а не вдячним безумовно. Прочитай ще раз.
12. Пробуй нові напрямки. Пофіг, вийде чи ні. Ти будеш знати, що спробував і йти далі. Важливо для тих, кому важко зрозуміти, чого він хоче.
13. Ти можеш не спілкуватись із токсичними родичами. Справді. Якщо воно потвора - кровні зв'язки нічого не значать.
14. Зовнішній вигляд багато значить в нинішньому світі, це преференції в багатьох ситуаціях. Ніхто не дізнається про твою прекрасну душу, якщо ти не слідкуєш за собою. Мий голову і не жери все підряд - від цього ще ніхто не вмер.
15. У надто багатьох людей лайно замість мозку. Тобі доведеться навчитись комунікувати з ними не повівши бровою. Бо це може бути твій замовник або керівник.
16. Ніколи ні на кого не кричи. Взагалі. Це важко, але навчись.
Діти не винні, тупі будуть паскудити у межах своєї мінімальної влади, винний від крику не розкається.
17. Заводьте дітей лише тоді, коли можете їм дати ресурс - фінансовий та емоційний. Вони не просили їх народжувати, це виключно ваше рішення.
18. Втрачати старих друзів та розходитись із партнерами - це нормально. Кожна особистість розвивається із різною швидкістю і хтось може банально іншого перерости. Рухайтесь далі.
19. Заводь домашню тварину лише у випадку, якщо можеш забезпечити ветеринарну допомогу. Без виключень.
20. Донать на ЗСУ
Ви не проти, якщо я викладу це в інсту? Ще роздрукую та прикріплю до холодильника та над ліжком? Я хочу це читати кожен день, бо підписуюсь під кожним словом. Дуже вдячна за структурований коментар, який дійсно може допомогти таким людям, як ми.
@@tetiana_zaytseva зовсім не проти. Хай ще може хтось зекономить пару років, витрачених на рефлексію "а шо ото зі мною не так??"
Золоті слова
Аби не забути
Також візьму на замітку для власного користування.
Ваші порадиди супер.Дякую.👍
Коли тільки почала зустрічатись з першим хлопцем, розказала мамі, що думаю, що він той самий і ми колись одружимось. Вона відповіла: "Ну, ти ще наробиш справ. Ти ж моя дочка". А в неї в житті була серія з невдалих шлюбів з алкоголіками, зрадами (з її боку) та купою тупих помилок. І тоді я вирішила, що докладу усіх зусиль, щоб не стати такою, як моя мама. З мамою не спілкуюсь кілька років, а з тим хлопцем одружені і дуже щасливі.
Кожного разу дивлячись такі відео я дуже вдячна своїй мамі за все, що вона для мене робила.
Мій біологічний тато мене не хотів, казаав мамі робити аборт, але вона не послухала і він пішов як то кажуть за молоком. Мамі довелось багато працювати, навіть на інший кінець України їхала (чи то Крим чи то Одеса, непамятаю точно, якесь місто з пляжами і морем). Але як тяжко їй не було б, вона ні разу не сказала що це я винна в тому як склалося її життя. Так можливо вона була не тою самою ідеальною мамою яку показують в кіно чи серіалах, але вона була найкращою для мене❤
@Barvystykщо…☠️
@Barvystykмамкін аморал?
@Barvystykкаже той хто в дєтдомі виріс , малолєтка не випєндрюйся
«Ось чому з тобою ніхто не хоче дружити», «я тобі ноги переламаю та ти будеш їздити на візку», «чому ти не така як твоя подруга», «ти тупа маленька сикуха», «та хто ти така? Ти з себе нічого не представляєш» та дуже й дуже багато всього… А потім ці люди дивуються чому я не впевнена в собі та боюся людей. Перед тим як курва народжувати ви тварюки хоча б подумайте про те що ви можете дати дитині разів 100!
Моя мати теж колись заклала в мені купу комплексів, які я і досі не можу побороти. Я з дитинства невпевнена в собі та байдужа до життя. Я весь час чула тільки критику та образи. Моя мати часто зганяла на мені свою злість. Могла на мене кричати, ображати, але непояснювати причини. І звісно вона часто казала що було б краще щоб мене взагалі не було, і чому я не померла, коли хворіла в дитинстві запаленням легень. Я звісно була непосидючою та вередливою дитиною, але я ж не просила щоб вона мене народжувала- це її вибір та її відповідальність. Якщо вона на це пішла, то повинна була розуміти що на неї чекає. Моя мати моральний аб'юзер та диктатор. Вона нерозуміє що таке особисті кордони. Вона часто порівнювала мене з іншими та казала що у всіх нормальні діти, лише я погана та ненормальна. Ще вона злилася що я з кимось спілкуюся. Також вона дуже турботлива, настільки, що я через це почуваюся просто немічною та безпорадною. Будь-які спроби самостійно щось робити викликають нищівну критику. Через неї та її ставлення в мене все життя стійка відраза до дітей, сім'ї, традицій та стосунків загалом. Вона мене мабуть остаточна затравила- через неї в мене немає бажання жити.
@@lonelycat2129 я вам співчуваю, дійсно співчуваю... Мій батько такий ж самий, спершу він погрожує тобі та змішує за багном, а потім за одну секунду він усміхається та вдає ніби нічого не відбулося. Саме через нього в мене більшість травм, та й звісно тепер головна моя мрія життя це знайти дорослого чоловіка який мені його замінить. Мати більшість часу просто ігнорувала, але тільки її я ні в чому не звинувачую. В мене через це діагностована депресія та тривожність, так само через них я не пройшла повний курс лікування та зараз через війну моє самопочуття стало ще гіршим...у той час мені всього 17, а діагноз був поставлений у 14. В мене все ще попереду, а я вже почуваю себе непотребом яке ніколи не покохають по справжньому. Сподіваюся ви знайдете те що принесе вам радість у життя, пам'ятайте що ви важливі, навіть якщо вам так не вважається. Для когось ви можете бути усім світом. Бажаю вам кращого в житті. ❤️
@@velda1643схожа ситуація з батьком в дитинстві він на мене сильно давив,маніпулював , пригнічував і досі відчуваю шо я лише розчарування та й не виправдав очікування батьків і суспільства, з батьком недавно трохи краще стали відносини після початку вторгнення, але до цього була лише біль , мати теж на мене тиснула і кричала років до 10 , батьки в той момент розвелись, мати після моєї спроби покінчити життя самогубством в 11 років зрозуміла шо відбувається. Я і досі нічого не можу змінити , ненавиджу своє життя ,краще його б не було.
Як же боляче усвідомлювати, що так багато подібних історій 😢😢
@@АнтонГупалЦе не Ваша провина. Просто знайте собі твердо, що винні саме батьки. Вони зобов'язані думати головами й поводитись як дорослі відповідальні особи, а не як двійко навіжених кацапів. Не можуть самі - то мусять іти до психолога. А Ви НЕ ВИННІ!
Це сталося декілька місяців тому. Я, як завжди сиділа з бабусею дивилася телевізор, коли мама прийшла, було видно, що трохи п'яна і просто з нічого почала розповідати, яка я потворна й недоглянута, бо не фарбую вії, бо не вирівнюю волосся, бо в мене ожиріння(в неї самої булімія ). І тоді сказала те що остаточно вбило мене: "ти влізаєш в мої штани, ти виглядаєш, як 37 річна, яка народила двох.". Я не мала ніяких комплексів на той час, думала що вже остаточно перестала займатися самоушкодженнями(про які мама знала). Я запитала свою подругу про цю ситуацію, і вона сказала, що я найдоглянутвша людина, яку вона знає. І звісно, в мене немає ожиріння, в мене є живіт, як і у всіх жінок, тим паче взимку. На той момент я остаточно зрозуміла, наскільки потворною я є в очах мами, і як вона ненавидить мене за це. Тому я завжди знаю, що для інших людей я ніколи не буду такою ж красивою, як я бачу сама себе. Зараз мене це не бентежить (мабуть)
Навіть не уявляю як це - почути такі слова від людини, яка має тебе любити безумовно, оберігати, захищати, надихати, підбадьорювати. Обіймаю Вас❤ Нехай в вашому житті все складеться якнайкраще, не дивлячись на таке паскудське відношення.
Коли я захотіла ходити на гурток з танців в 6 років бабуся, яка мене виховувала сказала: "Навіщо? В тебе таланту немає"
Я вже доросла людина зі своїми дітьми. Але я досі не танцюю ... Коли починаю, мені здається що на мене всі дивляться і сміються що я танцюю незграбно. Я намагалась перебороти свій комплекс і навіть ходила на ритмику та східні танці. Вчителя мене хвалили. Але всеодно коли я десь на весіллі чи святі я не танцюю. Вибираю відсидітися десь в куточку.
В мене схожа ситуація, ніколи не ходив на вечірки ,тусовки і прочі шняги бо в мене низька самооцінка, я знаю шо це не моє , на мене дивились завжди як на невдаху. Я ніколи в житті не танцював.
Мені бабуся казала "навіть не думай зв'язувати своє життя з музикою, для цього треба дар". 15 років я гризла себе, що не маю цього Чудесного Дару, а потім почала грати на гітарі, писати пісні просто для себе. Бабуся в мене чудова людина, але це не заважає їй помилятися. Це те, що буквально вивело мене з депресії-і тепер вже немає значення, є талант чи немає. Робіть те, що любите-це потрібно вам у першу чергу, а не для того, щоб комусь сподобалося
Я хотіла в танцювальний гурток, але для батьків там був" непідходящий контингент" дітей.А от в музичній школі навчається дочка татового двоюрідного брата - це престижніше.Майже рік мені за цю родичку нагадували при кожній нагоді і я здалася, погодилась на клас фортепіано.Відмучила 9 років і більше за інструмент не сідала.А батьки не розуміли, казали:" Ти ж сама хотіла!" Тобто вони навіть не пам' ятають, що мене постійним пресингом підводили до вибору музичної школи, і дуже здивувались, коли я їм це нагадала.І ще,сільські діти зрозуміють, важкувато поєднувати чищення кормових і цукрових буряків і іншу роботу по господарству з підготовкою до академ концертів.Фортепіано батьки нарешті продали, коли моєму синові було 16 років, він точно не був в ньому зацікавлений)))
"Не дай Боже принесеш в пелені" хоча приводу такого не будо 😅, а зараз в 30ть років, і останні 3 роки: "що ти собі думаєш, вже треба народжувати!" - Ой, забула спитати! 😂
оо, в мене дуже схоже. мені вже 32. І не дочекаються!
" Не та дитина загинула" це моя бабуся від своєї мами почула. Її маленька сестричка померла від коклюшу. Вона була дуже вподливою маленькою дівчинкою, в той час , як моя бабуся мала звичайну зовнішність . Тож мама і сказала " Краще б тебе Бог забрав, а не мою красуню "
Жесть😮
Мені здається, що часом так трапляється у сім'ях де помирають діти. Батьки починають наближувати померлу дитину до божества (забуваючи про те, що з тими дітьми теж були "проблемні ситуації", не бачать негативних сторін у характері і т. д.; в результаті, діти, що загинули стають ідеальними, навіть якщо такими і далеко не були) а змагатися з "нафантазованим ідеалом" живій людині дуже важко. 😔
Який кошмар, це напевно найгірше що можна сказати дитинці 😭
@@rrremarrrтаке часто відбувається просто коли близька людина померла, і це сумно…
Мені подекуди здається, що майбутнім батькам треба проходити тести на адекватність і щорічну консультацію у психотерапевта, щоб мати право народжувати та виховувати дітей...
Консультація у психотерапевта нікому не завадить
Це давно вже має бути необхідністю! Аби ще можна було по досягненю певного віку робити чоловікам вазектомію чи щось таке. аби поки тест не пройшов - не мав навіть можливості, чорт забирай, запліднити іншу людину. Тоталітарненько, але може бути вельми ефективно.
@@AnKirr що за дич? може й матки повирізаємо?
@@fly_away_haha нє, це явно дорожча операція. Вазектомія - простіша. Хоча, може й для жінок якийсь варіант можливий... В будь-якому разі має бути якась система яка ЗАБОРОНЯЄ НАРОДЖУВАТИ НЕБАЖАНИХ ДІТЕЙ, а може ще й діточок з генетичними захворюваннями, ну і звісно - забороняє народжувати дітей тим людям, які, скажімо так, потенційно здатні нанести психологічної шкоди дитині. Я знаю що це все лиш далекий ідеал, та й поняття не маю як того досягти і що треба вважати за "якості неякісного батьківства", але така картинка майбутнього мені подобається більше, ніж планетка, перенаселена депресивними вилупками.
@@AnKirrНацисти також свої дії виправдовували "очищенням світу". Ви зі своїми пропозиціями насильних медичних маніпуляцій недалеко від них пішли
Я чув від своєї мами щось на кшталт "нема чоловіка вдома", коли щось робив по дому невчасно, або "батько хотів спершу дівчинку", "ми на тобі навчались вихованню", що навіть за 25+ боляче було почути. У дитинстві періодичне цькування та дуже злі, неприємні жарти щодо зовнішності, заборона демонструвати сильні емоції, в основному не плакати, бо "чоловіки не плачуть". На тему потрібних оцінок також лунало не рідко. Коли дійсно не міг зрозуміти новий матеріал у мою адресу прилітало "ти що тупий?". Плюс булінг у школі, плюс зростання із бабцею-алкоголічкою та дідом, що на всьому економив, бо у бідній сім'ї у однокімнатній квартирі народилася сестра.
Наче все це розумію, і адекватно сприймаю, але якось не відчуваю мотивації до дій, постійно пригнічений стан. Як наслідок: у певний період був вимушений витрачати кошти на психотерапевтів, сеансів з котрими вже було безліч. Лікування довготривалої депресії вже доходило до медикаментозного способу, але не дуже ефективного. Якийсь час ліки надавали нейтрального стану. Але згодом поступово все повернулося. Вже не бачу сенсу як у пошуках нового спеціаліста, у самих сеансах терапії, так і взагалі у всьому. Негативне сприйняття сильно шкодить життю. Соціальні контакти, якщо і з'являються, то досить рідко і не довготривало.
Якщо візьмусь розбирати цей букет комплексів, то мабуть усього життя не вистачить, щоб закінчити. З батьком майже не спілкуюсь, ні через телефонну розмову, ні через повідомлення, з матір'ю рідко повідомленнями, і то не з моєї ініціативи.
Я роками слухав, що сидячи за ноутбуком я на життя собі не зароблю, зараз я фронт енд розробник і мені подобається моя робота, а батя все ще жаліється на свою важку фізичну роботу, ніби це я винен, що він погано вчився в ветеринарці
Якщо людина бодай усвідомлює, що її принизили чи знецінили, то це вже не найгірший варіант. Адже часто люди просто звинувачують СЕБЕ у тому, що їх образили чи знецінили.
Одна 8-річна дівчинка розказала мені, що 2гий клас був для неї жахливим, бо її подруга (як вона тоді думала) прилюдно висміювала почуття цієї дівчинки до хлопчика з їхнього класу. Хлопчик теж їй симпатизував. Над ними довго і жорстоко морально знущалися, а дитина каже, що сама винна, бо поділилася своєю таємницею з тією маленькою потворою. Мені довелося довго пояснювати дівчинці, що вона ні в чому не винна, що це не її вина, що інша виявилася нещирою і недоброзичливою, що не всі діти, люди такі. Я точно не знаю, але мені здається, що зараз цій дівчинці дуже треба позбутися страху довіритися іншій людині, подружитися ще з кимось по-справжньому.
Хех, я була цією дівчинкою, ситуація один в один, але на жаль, мені цього цього ніхто не пояснював....
@@Валянок-и1э На жаль, ця дівчинка не одразу розказала мені чи комусь іншому з надійних дорослих. Вона мучилася більше року! Не хотіла тоді ходити до школи, хандрила, хворіла. І лише тепер їй ніби трохи полегшало.
Ми часто можемо навіть не помічати, як впливають на нас деякі фразочки рідних та близьких. Це може бути що завгодно: "Не підв'язуйся пояском, бо ти схожа на мітлу", "Я не маю часу дружити з кимось, бо в мене повно домашніх справ. І ти не дружи", "Красти в багатших - це не гріх. Вони би мали здогадатися і поділитися", "Я знаю, що в цій сім'ї б'ють дітей, але що я можу зробити?", "Ти не можеш плакати з такої причини, бо це несерйозно", "Я в твоєму віці вже заробляв гроші собі на прожиття", "Не зачиняй двері у свою кімнату, бо тут нема нічого твого. Це мій дім", "Ваш тато(чи мама) мені зраджує зі всіма підряд", і таке інше. Я маю на увазі розмови дорослих з дітьми чи підлітками.
Про «це все тут моє», ох як знайомо!
А потім «я тобі все віддавала, все для тебе»….
Але головне не повторювати ці помилки, хоча це складно
@@ОксанаВісина І не лише не повторювати. Доведеться КОЖНОГО разу переконуватися, що не скочуєшся в іншу крайність.
Після закінчення школи я хотіла поступати далі, як і усі. Тоді мій батько сказав мені поступати у якийсь коледж (тобто навіть не виш) на контракт, бо я все одно не зможу нікуди поступити зі своїми знаннями. Я змогла поступити в чудовий університет на бюджет і отримати диплом. Зараз я працюю програмістом але часто чую від нього "Та мова програмування, якою ти пишеш, дуже проста, у тебе на роботі навіть думати не треба". Через це я дуже не впевнена в собі і в мене розвився синдром самозванця, мені завжди здається, що я нічого не вмію і мені просто щастить.
І це все враховуючи, що мій батько дуже розумний, теж працює програмістом і знає дуже багато. І хоча я навчилася огризатися з ним і захищати свої знання, але я в них більше не впевнена(
якщо він таке каже власній дитині - то він взагалі не розумний
А якою мовою пишете зараз, як не секрет?
Треба перестати намагатися заслужити його повагу! Бєзполєзна трата нервів.
Найліпше- вчасно виявити нарцисичні розлади в таких родичів, і дивитися на рих крізь призму діагнозу. Це заважає щирості стосунків, але помагає не зненавидіти їх за свинський характер.
Мені біологічний тато - алконафт все дитинство говорив що я нікчема. Шо мої друзі краще за мене , а подивився що той ,а подивися що цей робить і вміє а ти шо? І купа інших речей. Так як я старший - то все отакого роду лайно лилось на мене. Брата меншого оминуло. Він виріс впевненіший і з набагато кращими навичками до життя. В мене тепер ж сім'я і дитина. Ніколи не гноблю її і завжди підтримую у всьому. А так до цих пір маю купу проблем з самооцінкою. Мав проблеми з наркотиками і алкоголем. Замнений в собі і невпевнений. Ходив навіть до психолога але сильно не допомогло ( ну наркоту лишив,це вже плюси))>
так, це взагалі дуже іронічно як фігові батьки починають порівнювати тебе з кимось "кращим" на їх думку. при цьому, коли кажеш, що у цих "кращих" і батьки добріші/багатші/розумніші, то у них моментально срака підгоряє і починається скандал або ляпаси (саме так було у мене)
Співчуваю редактору, який читає в 20 разів більше, ніж ми тут бачимо
Коли мені було 6-8 років, мій батько сказав : "Краще б ми тебе не всиновлювали", тоді я дізнався що ця сім'я - прийомна.
Сказана ця фраза була через те що я їв багато цукерок. Не знаю на скільки це токсично, але по цей день я не їм нічого солодкого. Не знаю, добре це чи погано, але ця фраза викарбувалась в мене в душі, та іноді дає про себе знати. Подібних токсичних фраз я більше не чув, і все було добре.
Ще одна фраза яку думаю всі в своєму житті чули це : "Що про тебе скажуть люди?". Не знаю наскільки вона токсична, але по самооцінкі б'є гарно. Тільки з життям розумієш що ця фраза просто "отрута" яка потім не дає нормально жити. Боїшся познайомитись з дівчино (або хлопцем) тому що, що вона/він подумає про тебе. Боїшся влаштуватись на роботу, бо тебе хвилює те що про тебе подумає роботодавець і т.д.
Батьки і справді не розуміють що цими фразами вони вбивають таланти, психіку, зацікавленість у дітей. І за це реально страшно.
аналогічна ситуація про "а що люди скажуть?". чула цю фразу все своє життя, поки жила з батьками. років з 14-15 почала огризатися на цю фразу та казати, що мені глибоко насрати на якихось там людей. пам'ятаю, як мені забороняли навіть розказувати іншим про те, що відбувається в нашій сім'ї, бо відбувалось там казна-що: батько-алкоголік, мати, яка його лупасила, бабуся-інвалід, що контролювала дії кожного в цій сім'ї, маніпулювала, влаштовувала істерики та обзивала мене/маму скотиною, якщо їй щось не подобалось, знову таки мати, яка лупасила бабусю, що влаштовувала істерики. коротше, повний аншлаг, але ніхто і ніколи не знав про ці проблеми, бо матір всім навколо брехала і контролювала мене, коли я була дитиною, щоб теж брехала. у нас був імідж майже ідеальної сім'ї, де діти прекрасно навчаються, а тато і мама виконують свої прямі обов'язки. єдиний плюс від цього - я навчилась прекрасно брехати батькам і в підлітковому віці могла нагородити з три короба для того, аби мені не вчиняли скандал на рівному місці. а фраза про людей, які там щось кажуть, кажуть і ніяк не затикаються, досі мені заважає жити
@@singularity1030люди кажуть що: "Ви - сонечко!".
Оооо, ця фраза то дійсно зло, знаю, що в нашій родині вона передавалася із покоління в покоління. Та я ще з дитинства мала протидію і відповідала "Ну і шо?" і спантеличувала людей своєю незацікавленністю в чужій думці, ця фраза працювала не тільки на батьках, а і на інших теж. Хоча, треба зазначити, що вплив все ж був, бо зараз я не конфлікта через те, що було простіше промовчати ніж сперечатися і "отримати на горіхи" фразами "Та шо ти там знаєш?", "Ну вставляй уже свої 5 копійок", "Виростеш узнаєш", "Багато будеш знать состаришся" "Меньше знаєш крєпчє спиш"...Бляха😅
Ця ядовита фраза- то жахлива спадщина пострадянського простору. Що подумають сусіди, що люди скажуть?. Борюсь з нею роками
Найсумніше ще й те, що їхні слова болять сильніше, ніж слова якихось випадкових по життю людей.
Потім купу часу на те, що позбутися всіх травм і почати адекватно ставитись до самої ж себе
В цих історіях для себе знайшла підтримку. Дякую!
В 11 класі перед вступом в академію, мій батько сказав мені: «Все чого ти зможешь досягнути - стати хвойдою на трасі». Саме жахливе, що він був під алкоголем і напевно нічого не пам’ятає як завжди.
Свідомий вибір не підтримувати стосунки! Так, батьки можуть бути покидьками, ви у цьому не винні і не зобов’язані спілкуватися з ними у дорослому житті.
Найгірше те, що через покидьків батьків і діти стають не зовсім нормальними, з порушенням психіки, яке заважає їм протягом життя.
Майже кожне таке або подібне я чув від батьків...
Довго я це лайно з голови вигрібав...Тому дав собі слово коли щось подібне прийде в голову мені, краще десь викричатись з балкону чи стукнутись головою об стінку...
Бережіть своїх дітей...
Успіхів каналу...
Мені мати в дитинстві вселила думку, що я дуже худий. А ще через це мене не будуть любити дівчата.
Я навіть в старших класах соромився переодягатись у шкільній роздягальні і одягався як дибіл, бо намагаіся сховати своє "худе" тіло. Було багато цькувань у школі... Комплекс ледь вивів у 20 з чимось років...
Мене необхідно було показати лікарю. Прості аналізи - і моє життя стало б в сотні разів простіше...
В мене був жахливий батько. Але, чорт, як же мені пощастило з мамою. Мені 34, і я досі бачу в ній те саме, що і в дитинстві: захист, любов, спокій, тотальну підтримку.
Мені згадалось як колись подруга розказувала що її батьки зрівнюють її з її подругою, ні не в плані навчання чи типу того
А за зовнішність, прямим текстом їй кажучи що її подруга гарніша
За зовнішність Карл...
просто в подруги батьки красивіші
@@Hardcore0ну так да, як мінімум це їх мало збентежити при таких думках
Але ні
Коли ми з братами могли трохи нашкодити, або у мами був поганий настрій, вона лаялась на нас: "Ах ти скатіна такая!" Це продовжувалось до тих пір, поки ми не почали відповідати: "А ти наша мама". Мама зробила висновки. Онукам вона таке ніколи не казала.
А потім вони хочуть заборонити аборти, бо кожне життя важливе і гріх його вбивати. А моральне насильство чи не дай Бог фізичне, то норм 👌 як раз
Мої батьки постійно казали майже все з цього відео. При чому робили це не імпульсивно, а з конкретною метою образити мене. Але, моя манія величі не дозволяла відчувати себе неповноцінним. Їх слова викликали лише моє роздратування та дзеркальні відповіді. У них не було ні впевненості, ні розуму щоб конструктивно сперечатись зі мною. Тому вони одразу переходили на силу.
Цікава в вас сімʼя 😮
Ого, ви правильно робили що давали відсіч їм
@@Leonfeedb мені захотілося гепнути чимось вашого батька по голові
Коли була фраза: "Загинула не та дитина" я почала плакати. Мені і так багато прикладів фраз поганих батьків знайома, тут це. Пояснюю чому: у мене мав бути старший брат, але він загинув за декілька місяців до мого народження, тому з малку мене порівнювали з ним, та один раз вони сказали що накштавт того що було в відео. Як ітог я виню себе у тому, у чому взагалі не винна, мене тоді навіть не існувало, а я відчуваю провину за те що "вкрала" його життя. Мені 16, а йому могло виповнитись 33 роки, його не стало коли йому було 15. У цей вік я хотіла покінчити з собою, але не вийшло. Хоча мене не покидає ця думка... Вибачте за непотрібну інформацію
Мені жаль, що вам таке сказали. Надіюсь , ви себе зараз почуваєте краще і могли поговорити з кимось / пропрацювати цю травму . Обіймаю вас
@@MarichkaPetrivna Зараз здається що краще ніж тоді. Поговорити або пропрацювати цю травму в мене напевно не вийде, так як я ще неповнолітня, а батьки не розуміють нащо це.
Тільки не робіть дурниць🙏🙏🙏 Я теж пробувала це зробити, бо не вірила, що справи можуть налагодитись-але потім сильно шкодувала про свій вчинок. Зараз щаслива, що вижила, потроху пропрацьовую свої проблеми -і вперше за багато років відчула, що маю право на існування, а воно ж закладене в кожному від народження! Дуже прикро, що вам таким чином зірвали самооцінку-це закладання дитині в голову просто ідіотської провини. Неможливо "вкрасти" чиєсь життя, у кожної людини тільки одне життя-своє, яке треба берегти. Якщо людина померла,-це горе, але це не означає, що слідом за нею в могилу мають заритися всі інші. А хто і скільки має прожити-вирішувати точно не вашим родичам. Якби хтось міг таке передбачити, люди б уже давно перестали помирати. Дуже сумно, що так вийшло.Якщо є така можливість, зверніться до гарного психолога, можна зробити це не очно-а через онлайн-ресурси, це дуже недооцінена річ 🌻
Гоніть ці думки. Живіть для себе і заради себе. Так, батьки дали Вам життя , але вони не Господь Бог, і не вправі Вам дорікати
Скільки дивлюсь таких відео, стільки більш впевнююся, що до дітей треба бути максимально добрими, бо в дорослому житті цього дуже мало. В результаті озлоблені дорослі народжують дітей, які виростають глибоко нещасними людьми, бо за версією їх батьків вони винні у їхніх невдачах в житті, кар'єрі, і бозна ще у чому. І такі нікчемні батьки потім стверджують, що аборт це гріх. Гріх - дати життя маленькій людині, а потім перетворити це життя на пекло.
Не завжди. Моя мама росла в добрій і спокійній сім'ї, але мені так з нею не пощастило. Крики, биття і такі фрази, як у відео. На щастя, я виросла іншою і знайшла хлопця який підтримує мене. Тож і травми можуть зробити людину кращою, якщо вона навчиться на них і зробить висновки.
Я щаслива людина. В мене чудові батьки.
І шо?
Це круто!
Дякую за відео! Бажаю жодній дитині не чути нічого подібного(
Та мої батьки святі люди,виявляється...дяка Бо
Після цього було б цікаво послухати думки на тему "що найгіршого вам сказали/зробили власні діти"
Ну, я можу сказати, що я своїй матері сказала, коли вона почала мене чмирити. Я сказала, що до 3 місяців вона спокійно могла зробити аборт, а не руйнувати собі життя мною. І я не просилася на цей світ. Це тільки її вибір, і їй не три роки, щоб не розуміти наслідків своїх рішень
Коли мама мені на повному серйозі розказувала що дітей бити не можна. Я така «а шо тоді це було все моє дитинство?»
«Ти видумуєш!» і далі монолог що ми неблагодарні діти, вона все диття бла бла.
То ж не заперечуємо що все життя, але факти є факти. Чомусь їм тяжко чути про свої помилки і признатися собі в них
Діти цілком мають право, бо вони не просили себе народжувати.
"Шльондра" так назвали мене мама коли дізналася що я переспала перший раз з хлопцем з яким зустрічалася рік і котрого любила....лиш згодом вона зрозуміла що я не така і ми помирилися....нажаль нещодавно вона померла я пробачила їй все, перед її смертю у нас були найкращі стосунки за все наше спільне життя, я рада що говорила їй більше теплих слів любові й за те що вона схвалила мій вибір чоловіка...вона мала мінуси у вихованні мене та братів але врешті решт вона виховала мене достойною людиною і я рада шо вона була моєю мамою яку я і досі люблю... раджу всім якщо у вас погані стосунки з батьками зробити перший крок для препирення, воно того варте)
О, моя теж мене так назвала, коли я почала жити інтимним життям у 20 років. І ще дуже плакала, жаліла себе.
@@marinal5281 шкода, можу вас зрозуміти бо так гірко плакала через те що зробила це до весілля, але зрозуміла згодом що це просто частина біологічного процесу і один із проявів кохання, а партнерів може бути і більше одного...мій теперішній чоловік кохає мене і щасливі майже 5 років й йому байдуже щоб навіть не другим у мене бо для нього головне що зараз він для мене єдиний так як і я для нього й мені теж байдуже скільки у нього було партнерів. Єдине що скажу про те якщо ви захочете зайнятися з партнером без презерватива взагалі або частково то я раджу обом партнерам зробити аналіз на віруси, грибки та бактерії які передаються статевим шляхом бо потім лікування буде тривалим та дороговартісне якщо у когось з партнерів виникнуть симптоми, а хвороби можуть роками не проявлятися, шкода що цьому не навчають в школі
А як вам фраза бабусі по татові до рідної внучки: "Подивися, яка гарна дівчина була в твого тата до того, поки він не почав зустрічатися з твоєю мамою"🤷
Або: "Глянь, яка в тебе гарна сестра. Просто артистка!" То до внучки від невістки про фото внучки від дочки 🥴.
В мене така ж свекруха...
@@atagina.7218 Від таких "бабусь" треба тримати дітей подалі.
Нам казала «ну що ж зробиш, коли в вашої мами немає часу вас виховувати»….
Ну це класика. Свекркхи люблять так срати дітям в голови і так нервуаати невісток.
Оо, "я тебе породив - я тебе і вб'ю" - це прям коронна фраза мого батька, коли я була підлітком. Так, підлітком я була теж не найкращим але і не сприймала це так близько до серця просто як "ляпає та і ляпає, перебіситься". Доречі, зараз в нас з батьками чудові стосунки
Що значить "не найкращим"? У нас є якась спеціальна підліткова олімпіада?) ви були собою і є собою, а всі ці оцінення/знецінення ідуть лісом.
Моя улюблена фраза від батька " ти ж ітак нічого не доб'єшся в житті..".
4:04 фраза яка супроводжує все моє життя.😢
найгірше що можуть батіки казати - це те що вони знають що мені буде зручніше ніж я вважаю. так було всі мої 16 років, зараз я не вмію довіряти порадам.
У мене буде жахливе дитинство і дуже жорстокі батьки, але цей тренд все одно розбиває мені серце. Ще один доказ того, що не всім потрібно народжувати дітей
8:14 та сама історія коли жінка засмучується що народиться хлопчик, чи коли батько засмучується що народитися дівчинка
Не розумію гетеро-стосунки, якщо людям так огидна протилежна стать що дитину хочуть лише своєї
Фраза від мами у дитинстві:
1. " От чому у тебе нема друзів, всі погані а ти хороша " - реакція на мої розповіді про те мої однокласники робили боляче, або користувалися мною. Через це я часто уникаю людей, бо важко спілкуватися з ними у житті через мої проблеми з слухом і боялася зблизитися людей, бо вони у будь який момент будуть робити боляче й навіть гірше
2. Коли я не хотіла вчитись або було важко вчитись - мама сердилася і каже що якщо я не хочу вчитись - буду бідним і працювати на касі чи вбиральницею якому отримують мало грошей. От зараз сумніваюся у свож майбутнє і відчуваю що я ніколи не працюватиму хорошу роботу
3. Я щось розбила випадково, чи забула мити посуд і всякі дрібниці - мама починала мене бити фізично і кричати психологічно якщо вона у жахливому настрої черещ втомленість. У мене зараз досі відчуття що очікую що мене б'ють
Я просто сильно ненавижу своє життя, у мене досі нема друзів у житті, було багато людей які робили мене боляче і я зневірилася. Я багато чого сумніваюся, я не подобаюся собі, я ненавижу свою зовнішність
Вам потрібна психотерапія і прибити цю мамашу по голові
Насправді я впевнена що те все що вона казала вам насправді думала про себе, але ж не на себе любу виплискувати злість за власну нікчемність, от і все
@@blackhistory6442 я колись про це казала їй, вона образилася і каже типу " мама все винна, зіпсувала тебе життя..." нібито я якусь дурницю розповідала
@@blackhistory6442 а ще, часто каже " що було, звідки? Що я робила?....бо ти не слухала, бо ти проворцирувала! "
@@blackhistory6442 я зараз хочу здатися..(((
Не хочу нічого, багато сумніваюся
@@blackhistory6442 у мене навіть нема багато грошей щоб оплачувати (
І сумніваюся що допоможуть
"Ти гімно!", "Толку від тебе, як від козла молока", і, щонайгірше, "Ти зведеш свою матір в могилу" від бабці.
"толку від тебе, як від козла молока" дуже знайома фраза. Я часто можу не зрозуміти, або, боже упаси, НЕ ДОДУМАТИСЬ, щось зробити, а мама навіть не озвучує, що вона від мене хоче, просто завжди кидає цю фразу, щоб показати, що я нікчема і сама не можу нічого зробити, хоча було б бляха просто чудово, як би вона хоча б ОЗВУЧУВАЛА ЩО ВОНА ВІД МЕНЕ ХОЧЕ. І таким чином я завжди залишаюсь дурною і винною, але я ніколи не здогадаюсь, чого вона від мене очікувала цього разу
А ще «на діти напердіти». Офігеть, я не просила щоб мене народжували і так ставилися
Але диви, яка ти гарна виросла.
Буквально сьогодні я мила посуд(близько 30 хвилин, його було дуже багато, бо мила після себе, мами і готування чогось) а мама заварювала собі чай і розлила його і почала верещати, що я винна в тому, що вона розлила чай🥴 вже цікаво... звісно, що я почала запитувати якого дідька я виявилась винна, якщо я навіть поряд не стояла і мила собі посуд, на що вона відповіла "ти посунула скатерть на столі і я поставила чашку, а потім почала поправляти скатерть", то я й сказала їй, що це вона винна в тому, що вона спочатку поставила чашку, а потім почала поправляти скатерть, бо вона могла поставити чай на інший стіл, вона продовжувала мене винити і кидати фразочки типу "ой, ну да, ти ніколи ні в чому не винна", "ой давай розкажи мені, дада":// це просто дуже показовий момент, а тепер ви можете уявити в якій кількості безглуздих речей вона мене звинувачує щодня і скільки мені приходиться терпіти. В мене довгий час був комплекс щодо того, що я, можливо, не помічаю скільки шкоди роблю і мені завжди здавалось, що я для всіх заноза в одному місці. Тільки зараз мої чудові друзі показують мені, що я не винна в усіх проблемах, як мені здавалось і, що навіть, якщо я щось погане і зробила, то, уявляєте собі, можна не агресувати на мене відразу, а нормально поговорити!! Очманіти!! Зараз я намагаюсь до кінця доводити матері, що я не винна в усіх її неприємностях і слід їй почати брати на себе відповідальність за свої вчинки, а не кидати просто все на мене
Отак і робіть. Але завжди йдіть до кінця й завжди пам'ятайте про початковий аргумент.;)
Але також розумійте що зараз у країні війна і нам усім важко..також і психологічно.
Що я маю її вічно слухати поки з нею живу, і їй зі всім ділитись що в мене в житті діється. Хоча сама нічого не робить. Помню просто сиділа в кімнаті в себе і просто ждала що сам здогадаюсь з нею поговорити
Мати моєї подруги народила її в 17, залишила на бабусю і виїхала на заробітки в Італію, там вийшла заміж, народила ще 2 дітей, але мою подругу забирати не захотіла бо на її думку та страшненька, недолуга і їй соромно говорити людям що вона її донька.. це вона сказала в очі 7 річній дитині. А коли приїхала вдруге, через 6 років, перше що донька почула від матері "Господи, коли ти вже щось зробиш зі своїм писком, ну гидко дивитися". Говорила що в неї гени батька-алкоголіка, і з цим нічого не зробиш, треба тільки змиритися що ти людина другого сорту..
Я б їй вправив мізки. Стерво тупе, полежала під італійцем і виросла корона, стверджується за рахунок дитини
Коментар на підтримку каналу. Дуже вдячний за працю та цікавий україномовний контент 🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Якщо ти виріс і розумієш ,чому батьки так себе поводили, то приймаеш те що у дурнів теж можуть бути діти. І ти також не можеш бути ідеальним
В одной из книг, вслюх детей стерилизовали, а потом нужно было получить разрешение на рождения ребенка
первый ребенок бесплатно, а за остальных нужно платить, ну и иметь еще одно разрешение
вполне себе здраво))
Я люблю мою маму, але її слова кожного дня повільно вбивають мене.
Коли я завдавала собі тілесних ушкоджень в середній школі, вона лиш накричала на мене та пообіцяла відірвати руки. (Руки я перестала різати, але на булінг в школі це ніяк не вплинуло)
Вона завжди говорить, що хоче померти, коли в неї поганий настрій. Навіть коли поруч мій 9-річний брат, або 14-річна сестра.
Вона жаліє, що народила нас, коли ми не робимо одне з 1000 її прохань.
Розказує, що коли вона помре, ми не зможемо нічого зробити в житті.
Боляче це чути, але я не можу показати їй свої сльози. Тому зазвичай ховаюсь деінде, щоб виплакатись як слід.
Це маніпуляція! Саме так до цього і ставтесь!
Ну що ж, тут скоріше я матері тріпаю нерви по типу "треба було робити аборт, я б все одно нічого не відчув..." "До сраки таке життя" "Всі претензії до виробника" "Треба було краще виховувати" У нас кожен день сварки... Але не через якісь глобальні проблеми, а скоріше через конфлікт поколінь. (просто тре було десь виговоритись на цю тему.)
Ставте лайк кого добряче стриґернуло 😘
У мене фактично зі сторони матері було дві бабусі - моя бабуся та її рідна сестра, що була інвалідом з дитинства, а тому жила разом із нами. Спочатку померла вона, а потім через 7 років і моя бабуся. Обидві померли від раку у віці 72 та 74 років... Так сталося що я після школи не зміг навчатися у найкращому ВНЗ моєї області через низький рівень знань, хоча мене ,,по блату'' туди впихнув мій батько. І коли я сказав йому що не можу більше там навчатися і буду покидати інститут він в пориві гніву сказав: ,, Ти вже звів у могилу дві баби, а тепер ще хочеш звести мене і маму !!!''. Не те що це мене зачепило за живе, але назавжди залишилося у моїй пам'яті як одне з найбезглуздіших речей почутих мною. Яке я маю відношення до їхної хвороби ? Хоча може бути що мій батько і був правий, так як я ніколи не перевіряв себе на радіаційний фон лічильником Гейгера :)
Друже, перевіряй чи збігається написаний текст з тим, як ти його читаєш. Бо дівчинка зі звичайною комплектацією це сильно
Мама «дякуйте що я вас в інтернат не здала, як всі мені казали», також були погрози взяти ще дитину з дитбудинку, типу ми вже пропащі, з нами ніц не буде толку.
Бабуся «що ж зробиш, коли у вашої мами немає часу вас виховувати!»
Не пам‘ятаю хто саме, але казали що в мене «нога, як в поліського злодія», все дитинство комплексувала, а подорослішала і побачила що 39 найпоширеніший розмір ноги…. Що це було?!
Багато травм, всіх не згадаєш, але сидять в душі і шепчуть
Шукайте плюси, можна швидко плавати 😅
''тебе потрібно здати у психіатричну лікарню ,ти ненормальна!!'' це було сказано криком, коли мені було 11.А було це сказано тому,що я отримала 4(чи 2) за самостійну роботу.були ще випалки коли я зрозуміла ,що мої відносини з батьком тримаються тільки на тому ,що він мій батько і забезпечує мене
Те саме. Він казав ті самі слова і бив кулаком по обличчю. Я тепер з ним не спілкуюсь і викреслила цю особу з мого життя.
Свариться з вітчимом: "це ти сука у всьому винна", "ти тут більше не живеш, іди туди, де тебе всю ніч трахали". У три роки, виганяла з квартири, за те що порізала ножицями її косметичку, у 12 застрелили мого собаку... не до кінця, він був ледь живий і вмирав в мене на очах, про фразу "ти нікчема і в тебе нічого не вийде" можна й не говорити.
Зараз вона ображається, що залишилась одна, ніхто її не цінує, і їй важко жити. Згадую своє дитинство і не розумію як досі не зїхала з глузду, хоча у мене дуже багато психічних проблем.
Як ви їх не посилаєте коли ваша мати скиглить...
це просто жах, дуже вам співчуваю. аж відчула себе нитиком порівняно з вами
Співчуваю😢навіть читати про таке боляче
@@blackhistory6442 я пробачила її, вона у 50 трохи змінилась, вибачалась за деякі речі.
Більше всього мене лякає, що я на неї схожа характером. Зараз вона в окупації, вона старіє, не хочу щоб минуле робило з мене монстра такого самого як вона, та інші жінки по материнській лінії у нас в роду. Бо поганою матір'ю вона стала через мою бабусю, а та через прабабку... це якесь родове коло ненависті до своїх дітей. Я хочу його розірвати.
@@tanyaalex3767та нах тих дітей , якщо ти не можеш не роби
5:32 знайомо, якщо в мене з'являются проблеми теж виявляєтся що: "я перебільшую" "в мене інша проблема" чи інше
Було багато всього, але зараз дуже добре памʼятаю, як мене підкосило перед ЗНО, я просто ходила ніби в прострації, все валилось з рук, я не могла ні на чому зосередитись. Ось коли я вкотре щось впустила, вона закричала «Якщо ти не можеш взяти себе в руки, може вже застрелишся?»
Найстрашніше, що протиабортники починають захоплювати країни(
Я завжди була винна у мами за те що народилася, бо по перше вона була змушена жити з моїм батьком, по друге покинути свого старшого сина жити з бабусею бо він не зміг жити з моїм батьком, далі той сів до в'язниці і то в результаті того що я вона не була з ним поруч. І завжди казала що не встигла зробити аборт, а про штучні пологи на більшому терміні вона тоді не знала. Царство їй небесне!
Казати вдома мовляв яка я класна дитина а всім за моєю спиною яка я ізгойка,навіть не підозрюючи про те що я все чую 😖
Або коли моя сестра штовхнула мене під машину коли я була на роликах мама відреагувала «якби це сталося з твоєю сестрою винувата була б ти» і ні слова підтримки ні слова несхвалення до моєї сестри 😫
Або «ти могла б сказати наскільки важливу річ» та сама я яка цією «важливою річчю» жила і постійно розповідала мамі про це після таких слів я розумію що мене ніхто ніколи не чув не чує і не почує навіть вдома 😣
Або «коли я думаю що у мене найгірші діти Бог саме показує історії ще гірші цікаво що він хоче цим сказати»😩
Або «я змарнувала на вас стільки енергії…»😩
Мені сумно це визнавати, але я емоційно холодна мати, інколи навіть самозакохана. Я роблю багато для своєї доньки, але в мене не вистачає емоційно сил бавитися в ігри з нею, в які вона хоче, я або стомлена побутом і роботою, або вибираю своє хоббі (катаюся на велосипеді). Сподіваюся, що я не травмую її наскільки сильно щоб вона в майбутньому не захотіла мати дітей власних... Роботи непочатий край над собою
В мене ще досить милосердні батьки, та мама просто вбила мою самооцінку кажучи що будь-яка сусідська дитина щось робить краще ніж я.
Мені сподобався документальний серіал Нетфліксу "Арнольд". Так, про цього самого Шварценегера. Показовий приклад, як вийти з токсичних відносин та заставити подібне лайно працювати на себе
"Раніше ти все робила краще та без прохань", "Чому ти така 'будь який опис моїх почуттів(беземоційність,спокій)'?"
"Чому ти не така/не робиш як 'приклад моєї двоюрідноє не рідної сестри, старшої двоюрідної рідної сестри?'"
"Веди себе нормально,це не ти"
"Чому ти так себе вела коли з ними розмовляла/веди себе нормально/говори менше/тримай язик за зубами" при цьому я веду себе нормально та не розповідаю нічого лишнього і лише просто трохи щаслива. Ось чому я ненавиджу компанію моєї мами, а відчима тим паче
Моя мати вже давно відвикла мити за собою посуд і завжди змушує мене робити це за неї прикриваючись тим, що вона постійно працює, а я нічого не роблю (хоча в мене також ж свої справи, але їй байдуже) тож могла б і помити за нею посуд. Ми багато з нею сварились через це, бо вона мене абсолютно зневажає і змушує робити й усі інші хатні справи, а сама жодним чином до цього не залучається і в одній з таких сварок я крикнула "ТИ ЩО МЕНЕ НАРОДЖУВАЛА, ЩОБ Я ЗА ТЕБЕ ПОСУД МИЛА????", на що вона відповіла "ДА."
Я довго плакала..
вона ще й на русском общаєтся 🤮
@@Nostalgiasss та ні, це звичайний суржик
@@niuta.0_o суржик це майже руссский язик
Слово " да " це слово яке до нас причепилось з російської мови
І воно по ідеї вже не є являється частиною суржика
@@doomslayerfromukraine4398 я просто мала на увазі, що вжитті вона російською не спілкується🤷🏻♀️
З кожною хвилиною цього відео моє обличчя морщилося ще більше, зараз я схожа на родзинку...
50% чула від матері 😭😭 зараз щось їй нагадуєш каже не видумуй я такого ніколи не казала….. оцей момент що нада спілкуватись з нею , далі жити , ходити в гості , але оці слова *краще б я зробила аборт* , * в тебе нічого не буде* повернули прям в дитинсвто 😢
Як це сумно та жорстоко.
7:36 Мати фанат Тараса Бульби.
"Кому ти треба з таким характером?!"
"А от Насця..." "А от Люда..., а ти?"
Нема гіршого, як тебе порівнюють з іншими.
SterlingLevel сказав по фактам, але в мене ніколи від цього не руйнувалося самооцінка
якби мені зараз дали вибір народжуватися чи ні , я би вибрала ніколи не народжуватися((((
Але ви народилися,ви вибрали своїх батьків,мета людини в житті стати кращими,перейти на рівень вище,і для цього можливо вам знадобилися ваші батьки,тож страйтесь поставитись до батьків з розумінням,працюйте над собою щоб ставати сьогодні кращими,як ви були вчора,любіть життя і життя вас полюбить.
@@ІванДемків-ч6е проблема в тому що вона обрала б не народжуватися якраз через батьків враховуючи під яким відео коментар, немає виправдання батькам які довели дитину до такого
те ж саме.
Я ходжу в зал і у мене є деякий прогрес, проте кожен раз коли я кажу батьку про свої досягення він починає розповідати про те що це не значне досягення і що цим не можна гордиться
не слухайте батька. ви жесть який молодець, що ходите до залу. пишатися маленьким прогресом не просто можна, а необхідно, бо з таких маленьких прогресів складається великий. головне, що ви бачите цей прогрес, а батько нехай собі думає що-завгодно
Коли я був на юний і на масі (я натурал), мій батько казав, що у мене з'являється живіт (жирок, що фатально на його погляд і не тру) і я занадто росту та їм більше ніж потрібно, що це нездорово. Разом з цим він починав пригадувати усі мої невдачі, казати, що я нічого не досяг і не вмію працювати, порівнював з іншими, а тут ще їм багато і з мене нема "вихлопу" та "толку", а бодібілдинг це все х..ня і шо я їм протеїн - значить хімік і це не тру, "пшик". Це мене деморалізовувало, але я продовжував заняття, бо це мені подобалось і я не бачив у цьому нічого поганого. Тепер мені 30+ і я в прекрасній формі, схожій до Alex Eubank. Він мені заздрив і намагався ствердитись любою ціною, бо його самооцінка низька і тільки принижуючи мене він відчував себе добре, бо десь реалізуватись йому було важко
Чисто моя мама у гніві може випалити "Щож це за дитина така безрука", "Іди геть з моїх очей поки я тебе по стіні не розмазала". Інколи вона прийти до фізичних зашкоджень. Не дивлячись на це якщо вчасно виконувати всі її прохання і не злити її своєю поведінкою вона дуже люб'яча мама.
ви наче її виправдовуєте в кінці.. все перераховане до останнього речення не є нормою, не у всіх сім'ях дітей обзивають, погрожують чи б'ють у випадку, коли діти зробили щось неправильно (або "неправильно")
@@singularity1030 дуже дякую за ваш коментар але насправді в неї самої психічна травма з дитинства. Оскільки вона народилася і до певного часу росла в селі її часто експортували по домашнім справам включно з городом. Вона була як доморобітниця як для батька так і для двох старших братів. Одного разу вона мені розповіла що їй сказали що краще б її мама тоді зробила аборт. Мені дуже шкода її через це і вона й досі намагається себе змінити. В тому сенсі що намагається виховувати мене не як її. Всі її крики і такі випадки спираються на те що вона хоче хоч від когось допомоги.
Не можна дозволяти такого ставлення до себе, навіть якщо це, на жаль, Ваші батьки. Чому ми маємо захищатися від тих людей, які мали б нас захищати?
Всем что-то типо такого говорили в детстве. Обычные фразы в постсоветском пространстве - тупой, из тебя ничего не выйдет, за что мне такие дети, и т д
Моя мама кричала мені що подзвонить мамам моїх кращих подруг щоб ті більше зі мною не дружили бо вони "впливають на мене" щоб я поїхала в Україну 😽👌 батьки кажуть що мої друзі кинуть мене і роз'їдуться по світу через місяць як я приїду в Україну, також вони погрожують моїй улюбленій старшій сестрі що не оплатять їй коледж якщо я повернусь , ну і так далі. У мене не може бути власної думки це всі навколо впливають на мене. 🌞
dnipr.kyivcity.gov.ua/news/24145.html на випадок, якщо хтось в Україні.
Дякую за поради ! Треба занотувати
Та якось все життя доводилося чути різну фігню від емоційної матері та алкаша батька. Останнє з такого мене прямо винесло 😂. Батько жалівся на моє страшне лице, казав, що воно його вже дістало. А я стою, слухаю це, і просто стримуюся, щоб не засміятися. Як він бідний взагалі на себе у дзеркало дивиться?😁
Навіщо ти завела дитину? Бо всі заводять і я завела. Що ти дала мені як дитині? Ой ти просто мене ненавидиш
Від творця чудових фраз, з тебе нічого не вийде, будеш двірником або проституткою бо ти тупа. Ніхто тебе не полюбить бо ти ненормальна, от би ти була як інші нормальні діти
Я теж вважаю, що дітей мають заводити свідомі і дорослі люди, які розуміють слово відповідальність як мінімум
коли я запитала свою маму, навіщо вона в 18 років вийшла заміж і народила дитину, вона сказала, що "тоді так було прийнято, люди б іншого не зрозуміли"
В моєму випадку точніше відсутність фраз. Моїм родичам через гординю не зрозуміти те що моя самооцінка знищена
Мені колись сказали , що мене потрібно було віддати в школу для розумово відсталих, а не у фізмат гімназію, через те що я в 5 класі не змогла розв'язати рівняння 🤕 знаю що це абсурд , але я досі болюче сприймаю будь що , що натякає на мої розумові здібності . І навіть коли я блискуче справляюсь з завданням, я з недовірою ставлюсь до таких моментів коли мене хвалять чи захоплюються результатом ...
Синдромом самозванця хворіють тільки розумні. Тож розслабся! По собі знаю😂.
Зворотня сторона данінга- крюгера.
Назвати дитину в якої комплекс ніг про який ти знаєш товстоногою в жарт , як тільки вона отримує гарні оцінки казати , що вона насправді їх не заслужила
ОГО Які батьки бувають!
❤
😢
ЯК ТАКЕ МОЖЛИВО ?...
3:34 у нас таке каже бабушка братові і воно перетворилося на локальний мем, там завжди про одного родича. Якщо таке кажуть батьки то звісно жах
"Ти схожа на вагітного таргана у цьому"
Коли почалася війна - мене мама часто сварилася і била мене фізично якому я не очікувала. Як от наприклад, я не хотіла далі спати, бо тісно і не зручно, вона обурилася і казала йти далі спати - я казала що йду виконати завдання з спокійним тоном, сиділа на підлозі і виконую, мама психанула і била мене сильно.
Або наприклад, почалася тривога, мені казали йти у коридорі, але я не хотіла бо мені було все одно і виконала завдання - але через 3 хвилин пішоа у коридорі. Казали про це мамі, вона сердилася і била фізично. Ну бляха, серйозно, я нічого поганого не робила, мені було погано морально як у всіх
Я часто про це згадую і не можу забути
Не пробачайте їй
@@blackhistory6442 але прикол в тому що вона стала менше робити і вона поводиться як хороша мама
@@blackhistory6442 ще каже що я " проворцирувала "
@@yasiam1162 не думаю що це виправдовує її дії, тим паче вона навіть не розкаюється
Та навіть якби розкаялася то...систематичні побої і приниження дитини ні за що...ще й ображається на вас...я б не пробачила
Вона била за те, що ви ігнорували сигнали тривоги? Це приблизно як причинити травму витягуючи людину з води або рятуючи.
Чого ти не можеш бути нормальним? У всіх діти як діти виросли, он Вася тьоті Лєнин айтішнік, 4 К баксів заробляє, а Петро хазяїн, бо женився і з нього його дружина зробила людину!
Ніхто не може зробити болячіще ніж батьки(
Це все фігня! А точніше, проблеми більш західних людей в Європі чи Америці, хоч не сперечатимуся, що в нас таке теж є! Але, от чого немає гіршого в світі в батьках насправді, так це радянського лайна в їх головах в нашому суспільстві.
" ні гривні тобі не дам, ні гривні! А *** дам все буду давати, а тобі ніх**я" боляче
9:31 Це наче було у Володарі Перснів?