Вівчарство в Карпатах. Народне ремесло та вікова культура

Немов вируючий струмок дзвенить по гірських схилах і долинах весела ватага кучерявих баранців. Поглинаючи молоді пагони кущів та трав’яний покрив, братія перебирається у швидкому темпі з одного пасовища на інше. Чорні, білі, плямисті тваринки суворо дотримуються колективного статуту та рухаються в одному напрямку. Дзвіночки, прив’язані на шиї у всіх представників табуна, створюють оглушливу какофонію, перетворюючи баранів на виконавців неповторної коломийки. Якщо якась неуважна особа забарилася на галявині, пастуші собаки неодмінно направлять паршиву вівцю до зграї.
Незважаючи на скорочення загальної кількості парнокопитних, у Карпатському краї вівчарство залишається традиційним ремеслом горян. З покоління до покоління передається в сім’ях любов до вівчарського промислу, і династії чабанів у гірській місцевості - не рідкість. Пастухи щодня проходять косогорами та перелісками разом із отарою десятки кілометрів, знаються у ветеринарії та народній медицині, пам'ятають звичаї, передбачають примхи погоди, доять вівців та переробляють молоко. Виготовлення бринзи вважається справжнім мистецтвом, яким досконало володіють вівчарі.
#вівчарство #карпати #гуцульщина #україна #закарпаття
Більше: ua.trip-impress...

[@user-bk2dt7vz5f]

Здається

[@tripimpressions]

Що саме?

[@user-wx5lr4wp9u]

Молодці із богои

[@tripimpressions]

Трудівники. Дякую.

[@user-jg1ir5sb9w]

Що написано на Палці увас напишіть тут будьласка?

[@user-jg1ir5sb9w]

Які Слова написані ?

[@tripimpressions]

@@user-jg1ir5sb9w Будь ласка.
«Не бий вівцю буком,
Ісус Христос носив на руках вівцю.
І збережи бук на довгу згадку,
Як символ твого труда».