Олесь Гончар: цікаві факти з біографії письменника
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 9 ก.พ. 2025
- У цьому відео ми розкриємо цікаві та маловідомі факти з життя Олеся Гончара, одного з найвидатніших українських письменників XX століття.
Дізнайтеся, як життєві випробування та особистий досвід вплинули на його творчість, як він створив свій шедевр "Собор" і що залишилося поза сторінками біографій.
Пориньте в історію життя Гончара та відкрийте для себе нові грані цієї непересічної особистості, яка продовжує надихати покоління.
Приємного перегляду!
Дякую!
Дякую, панї Софіє! Із приємністю Вас послухав, було цїкаво, проте Ви не вчитель а вчителька, і це відразу помітнр - гарненька вчителька
❤
застерігав від негативного впливу Донбасу на майбутнє України, потерпав від засудження і невизнання
Сват мого діда Томаш(Хома) розказував в колі сім'ї, що він воював з Олесем Гончарем. Він, як і мій дід, як і всі їхні односельці, які за різних обставин опинилися в румунсько- німецькій окупації, після визволення території Вінничини, були мобілізовані в перші дні після визволення - в штрафбат. Мій хрещений, син дідаТомаша, розказував мені, що його тато Томаш, по паспорту мав ім'я Хома, і воював в совєтській армії як Хома, і був описаний Олесем Гончарем в романі Прапороносці. І я завжди, згадуючи ці розповіді, думала за, що Олесь Гончар потрапив у штрафбатальойн? Тепер, завдяки вашій розповіді, здогадуюсь, та ні впевнена, за те, що був у німецькому полоні! А ще мій хрещений батько розповідав, що його батько був грамотний чоловік, та ніколи не читав совєтської літератури, але роман Олеся Гончара заставляв перечитувати свого сина вголос - і плакав, та розказував інші подробиці до прочитаного, та я їх не чула.Слава Україні. Слава героям. Слава нації. См..ть ворогам.
Дивні долі...)
Пропади пропадом цей Донбас, скільки за нього наших хлопців і дівчат полегло
Розповідає ведуча дуже гарно, жестикулює теж непогано. Я не дослухав до кінця, не зміг, але своє скажу. Вчили ми твори Гончара ще в школі, читав його твори і сам по собі, і не мало.
І можу із 100% - ою впевненістю сказати: ніде не виступив він як не згодний з радянською владою, прославляв її сьогодення з усіх сил, якщо і не прямо то опорядковано, і виставляти його як "борця" за щастя країни без славетної комуністичної партії - те ж саме, як наприклад, сказати, що Л.М. Кравчук створив та побудував нам "незалежну Україну" завдяки відданості та патріотизму до своєї "рідної України". Скористався моментом, хоч і не без труда, ото і все. Так само і Гончар. Та КПРС його годувала і привілеї давала, і так мало бути тоді, усі письменники так жили, і я
його за це не осуджую, така була доба. Але не робіть з нього особливого вишуканого героя.
Бути українцем, А тим більше українським письменником в колонії
( фактично в окупації ) --
це вже геройство.
а СОБОР Ви вважно читали? Може спробуйте знову ...
@@ПетроЛ-м3цНе знаю як в окупації, але в СРСР це було не стільки геройство скільки даність. Система сама просувала створіння всіляких організацій типу "Спілка радянських письменників України", "Спілка письменників радянського Казахстану" і тд. "Народне за формою, соціалістичне за змістом" пам'ятаєте ? Спокійно можна було бути українським письменником якщо ти дотримуєшся лінії партії. Карали за критику існуючої системи, а не мову творів. А "контрольоване українство на етнографічному рівні" як казала Ірина Дмитрівна Фаріон, ніким не заборонялося. В усякому випадку після смерті Сталіна, в більш вегетаріанські часи, саме тому в 50-60х і з'являється така плеяда чудових і загальновизнаних письменників, чого не було ні в 40-х, ні в кінці 30-х. І я вам хочу нагадати, що тріо українського літературного олімпу (Шевченка, Франко, Леся Українка) сформували як раз в радянський час, обравши з одного боку народних і разом з тим - безпечних класиків, втім так відбувалося в кожній республіці.
@@ПетроЛ-м3ц Наприклад, Вадим Собко?
Супергеройський письменник, патріот. Вилизував усі інтимні місця КПРС, дуже старанно і вишукано (своїми творами). Певно, сильно ризикував! Тільки тому вже "герой"...
А скільки ще десятків і сотень таких було?
Ми, українці, щоб вижити в радянсько російській імперії - були пристосуванцями.
підлабузником був і дуполизом.... чому не згадали що - російськомовним, в житті? Ітім... я балдію від його таланту і мови у творах.... от тобі й діалектика життя.
Більшим підлабузником як
Пушкін, Л. Толстой, А. Толстой ?
От і "балдій", не бурчи та не забруднюй і-нет...
Квиток коштував 5 копiйок, за 5 рублiв можна було 100 людей, за 50 аж 1000 запросити в кiно, шо ж це за гонорар був ? Така дурня ...
Підлабузником ? Чи можливо справді вірив в ідею. Тут є різниця.
@@nazard1284 скоріш за все - ВСЕ ТАКИ - ЖОПОЛИЗ...