Дуже дякую за лекцію!! Особливо за приклади - так набагато простіше розібратися в своїй ситуації. І дякую за вправу з критиком і контраргументами: вже при виконанні стало спокійніше, і тривоги вже не здавались такими вже серйозними.
Дуже дякую за матеріал. Добре, що мені ще не пізно діяти. В реальному житті бажання "працювати, бути корисною, саморозаиватися, урізноманітнити життя" не вважаються суттєвими. А ви даєте повірити, що вони важливі
Дякую, пані Ольга. Дуже актуально. Як раз трохи раніше зайнялась пошуком няні. Я домовилась з собою аргументуючи собі тим, що няня це не тільки догляд, а і розвиток для малюків. Бо я побачила, що дітям треба контакт з іншими людьми і інший досвід. І мені допомогло.
в мене зовсім інші питання... я не думаю як там буде дитині, бо в нас гарний садок. я скоріше думаю, що я нездара в професійному плані, бо попрацювавши лише рік, півтора на роботі, я пішла в декрет . і тепер мені навіть соромно перед моїм начальством і вважаю, що маю відпрацювати все в 200% якості. ще дивлюсь на своїх одногрупників, у котрих кар'єра, - а в мене не склалося, я в професії ніхто. І ще фінансово не можу рівноцінно допомагати своїй сім'ї, чоловіку. все на чоловікові. а я наче содєржанка. і саме за це я себе не поважаю.
Ви ніби озвучили мої переживання. Моя професія потребує постійного розвитку і втратити навіть рік на декрет,це вже дорівнює випасти з усього актуального. Нещодавно відправляла свої тексти,хотіла спробувати працювати з дому,але мені сказали,що стиль написання не підходить. І на цьому у мене стався ступор,криза. Десь далеко розумію,що це лише одна думка,але вона несвідомо підтверджує слова мого внутрішнього критика,що я не здатна вже ні на що і мені варто починати все з нуля,не претендувати більше на високу оцінку,хоч позаду і було майже 10 років досвіду.
У мене така ж халепа. Відчуваєш себе двієчником у класі, де всі засвоїли давно тему, а ти не можеш і робиш постійно помилки. І тобі соромно, соромно, соромно((( Нещодавно мені зателефонували з великої компанії і запросили на співбесіду. Господи, дякую що я вижила після цього стресового інтерв'ю та тестових завдань. Я відчувала себе найтупішою людиною у всьому світі і це відчув роботодавець. Тому я вирішила піти на додаткові курси освіжити пам'ять і здобути нові знання. Це мені справді допомогло. Я відчуваю себе більш впевнено. Хоча досвід у професії маю більше ніж 10 років. І найголовніше я зрозуміла, що я не тупа, а ще ого-го))) Потрібно лише трошки прокачати навички!
З приводу фінансової залежності, дивіться на речі об'єктивно і зі сторони. Якби ви вийшли на роботу, то вагому частину заробітку і ви і чоловік віддавали б за няню/приватний садочок. + ви вкладаєте свій час, який могли б спрямувати на підвищення власної професійної кваліфікації. І це ще ми не говоримо про побутові задачі. Ваш вклад в сім'ю є не меншим, ніж чоловіка, просто його важче оцінити фінансово.
Відповідь від екпсерта Ольги Карпенко: Олено, мені знайома ситуація, коли дивишся на колег і думаєш, що вони досягли набагато більшого. А потім я повертаю погляд на своє життя і розмірковую: а якщо порівняти себе не з колегами, а з собою в минулому, тоді я побачу власний розвиток? І відповідь позитивна. У кожного своя швидкість. У багатьох моїх успішних колег, наприклад, дітей немає або є вже зовсім дорослі діти. І вони, звісно, можуть присвячувати професії більше часу. Не порівнюйте себе з іншими людьми, які мають інші умови та можливості.
Надзвичайно відгукується кожна теза. Так хотіла повернутися на роботу, а зараз коли отримала запрошення з цікавішою пропозицією, одразу почала себе корити оцим всим.
А якщо критик - твій чоловік? Я, звичайно, його перемогла, і пішла працювати, а дитину віддалв в садочок. Але багато жінок після критики близьких відмовляються від своїх бажань.
Дуже дякую за лекцію. Але в мене все навпаки! Мені добре вдома із дитиною (2,8 рочки), я отримую задоволення бути із нею і впевнена що вона із радістю піде в садочок, бо на заняття ходить і просить мене не іти за нею, а іти по справах. Але я розумію що потрібно іти на роботу і розвиватися. Звісно після подвійного декрету(двоє дітей) вже і вік не той і страх що до тих справ, що є на данний момент додається іще й робота… А якщо чесно, то я просто боюсь виходити, боюсь, що не впорпаюсь там (моя робота була 24/7, проекти, відповідальність та багато людей у процесах), все шукаю виправдання, що я більше потрібна молодшій дитині ніж тратити своє життя працюючи на когось. А розвиток звісно важливий, але так хочеться банально вдягти спідницю, зробити макіяж та відчути себе собою тою, коли до тебе прислухалися та потребували не тільки мої діти.
Для мене якраз порівнювати себе з собою це найгірше😭 Жила я така вся собі успішна, все мала, пройшло 4 роки і не здоров‘я, ні зовнішності, ні роботи, нічого. Да, у мене є 2 дітей, але вони підуть і все. От і стрибаю-стрибаю, щоб хоч до свого мінімуму колишнього дотягнутися. Про інших успішних бізнес-леді мова взагалі не йде 🤷♀️
Я теж багато чого ''профільтрувала''. Раніше намагалась бути ''ідеальною'', бо це ж діти і дітям - підлогу мила кожного дня, вологе прибирання, тільки свіжа їжа, прасувала весь одяг... Але зрозуміла, що довго так не протримаюсь, що десь потрібно вклинити час на ''передих''
Здорова критика - це реалістичне мислення, коли дивишся в очі фактам. Це більше про логіку, а не про емоції. Тобто це не обесцінювання та ображання себе, а ідентифікація сфер/навичок/вмінь, над якими потрібно попрацювати, якщо, звісно, в цьому є необхідність. Інколи варто звернутися до психолога, щоб він допоміг розвинути навички здорової критики.
![НЛП. Искусство соблазнения. Мартин Лейвиц. [Аудиокнига]](/img/n.gif)
"чим швидше ви зробите те, чого боїтесь, тим менше часу у вас буде боятися"👍 чудова лекція, дякую!
Дуже дякую за лекцію!! Особливо за приклади - так набагато простіше розібратися в своїй ситуації. І дякую за вправу з критиком і контраргументами: вже при виконанні стало спокійніше, і тривоги вже не здавались такими вже серйозними.
Дякую вам за корисну інформацію!
Дуже дякую за матеріал. Добре, що мені ще не пізно діяти. В реальному житті бажання "працювати, бути корисною, саморозаиватися, урізноманітнити життя" не вважаються суттєвими. А ви даєте повірити, що вони важливі
Спасибо, очень полезно!
Дуже вам дякую, як вчасно ви з'явилися у моєму житті. Дякую вам за підтримку!
Дякую! Було корисно. Про записування і контр-аргументи беру на озброєння.
Дякую, пані Ольга. Дуже актуально. Як раз трохи раніше зайнялась пошуком няні. Я домовилась з собою аргументуючи собі тим, що няня це не тільки догляд, а і розвиток для малюків. Бо я побачила, що дітям треба контакт з іншими людьми і інший досвід. І мені допомогло.
Дякую Вам за відео, дуже актуально для мене саме зараз
Класно. Дійсно, треба себе більше хвалити, любити. Дякую, Вам, за лекцію 👍😉
в мене зовсім інші питання... я не думаю як там буде дитині, бо в нас гарний садок. я скоріше думаю, що я нездара в професійному плані, бо попрацювавши лише рік, півтора на роботі, я пішла в декрет . і тепер мені навіть соромно перед моїм начальством і вважаю, що маю відпрацювати все в 200% якості. ще дивлюсь на своїх одногрупників, у котрих кар'єра, - а в мене не склалося, я в професії ніхто. І ще фінансово не можу рівноцінно допомагати своїй сім'ї, чоловіку. все на чоловікові. а я наче содєржанка. і саме за це я себе не поважаю.
Ви ніби озвучили мої переживання.
Моя професія потребує постійного розвитку і втратити навіть рік на декрет,це вже дорівнює випасти з усього актуального.
Нещодавно відправляла свої тексти,хотіла спробувати працювати з дому,але мені сказали,що стиль написання не підходить. І на цьому у мене стався ступор,криза. Десь далеко розумію,що це лише одна думка,але вона несвідомо підтверджує слова мого внутрішнього критика,що я не здатна вже ні на що і мені варто починати все з нуля,не претендувати більше на високу оцінку,хоч позаду і було майже 10 років досвіду.
У мене така ж халепа. Відчуваєш себе двієчником у класі, де всі засвоїли давно тему, а ти не можеш і робиш постійно помилки. І тобі соромно, соромно, соромно((( Нещодавно мені зателефонували з великої компанії і запросили на співбесіду. Господи, дякую що я вижила після цього стресового інтерв'ю та тестових завдань. Я відчувала себе найтупішою людиною у всьому світі і це відчув роботодавець. Тому я вирішила піти на додаткові курси освіжити пам'ять і здобути нові знання. Це мені справді допомогло. Я відчуваю себе більш впевнено. Хоча досвід у професії маю більше ніж 10 років. І найголовніше я зрозуміла, що я не тупа, а ще ого-го))) Потрібно лише трошки прокачати навички!
З приводу фінансової залежності, дивіться на речі об'єктивно і зі сторони. Якби ви вийшли на роботу, то вагому частину заробітку і ви і чоловік віддавали б за няню/приватний садочок. + ви вкладаєте свій час, який могли б спрямувати на підвищення власної професійної кваліфікації. І це ще ми не говоримо про побутові задачі. Ваш вклад в сім'ю є не меншим, ніж чоловіка, просто його важче оцінити фінансово.
А якщо ваше керівництво чекає вас з декрету (в реаліях нашої країни), то цінить вас явно більше, ніж ви думаєте)
Відповідь від екпсерта Ольги Карпенко:
Олено, мені знайома ситуація, коли дивишся на колег і думаєш, що вони досягли набагато більшого. А потім я повертаю погляд на своє життя і розмірковую: а якщо порівняти себе не з колегами, а з собою в минулому, тоді я побачу власний розвиток? І відповідь позитивна. У кожного своя швидкість. У багатьох моїх успішних колег, наприклад, дітей немає або є вже зовсім дорослі діти. І вони, звісно, можуть присвячувати професії більше часу. Не порівнюйте себе з іншими людьми, які мають інші умови та можливості.
Надзвичайно відгукується кожна теза. Так хотіла повернутися на роботу, а зараз коли отримала запрошення з цікавішою пропозицією, одразу почала себе корити оцим всим.
Дякую! Чудова лекція!
Спасибо большое за полезную вдохновляющую лекцию и за советы🙏🙏
А якщо критик - твій чоловік? Я, звичайно, його перемогла, і пішла працювати, а дитину віддалв в садочок. Але багато жінок після критики близьких відмовляються від своїх бажань.
У мене така ж ситуація. Як добре, що я послухала цю лекцію, ніби поговорила з подругою
Дякую ❤️
Дуже дякую за лекцію.
Але в мене все навпаки! Мені добре вдома із дитиною (2,8 рочки), я отримую задоволення бути із нею і впевнена що вона із радістю піде в садочок, бо на заняття ходить і просить мене не іти за нею, а іти по справах.
Але я розумію що потрібно іти на роботу і розвиватися.
Звісно після подвійного декрету(двоє дітей) вже і вік не той і страх що до тих справ, що є на данний момент додається іще й робота…
А якщо чесно, то я просто боюсь виходити, боюсь, що не впорпаюсь там (моя робота була 24/7, проекти, відповідальність та багато людей у процесах), все шукаю виправдання, що я більше потрібна молодшій дитині ніж тратити своє життя працюючи на когось.
А розвиток звісно важливий, але так хочеться банально вдягти спідницю, зробити макіяж та відчути себе собою тою, коли до тебе прислухалися та потребували не тільки мої діти.
Дякую!
Для мене якраз порівнювати себе з собою це найгірше😭 Жила я така вся собі успішна, все мала, пройшло 4 роки і не здоров‘я, ні зовнішності, ні роботи, нічого. Да, у мене є 2 дітей, але вони підуть і все. От і стрибаю-стрибаю, щоб хоч до свого мінімуму колишнього дотягнутися. Про інших успішних бізнес-леді мова взагалі не йде 🤷♀️
О дайте п'ять стосовно "прасування";)) спершу думала що я горемать, але минулося))
Я теж багато чого ''профільтрувала''. Раніше намагалась бути ''ідеальною'', бо це ж діти і дітям - підлогу мила кожного дня, вологе прибирання, тільки свіжа їжа, прасувала весь одяг... Але зрозуміла, що довго так не протримаюсь, що десь потрібно вклинити час на ''передих''
Спасибо огромное 🌸❤️
а де ж тоді знайти здорову критику? (здорову критику, щоб розвиватися)
Як я зрозуміла, не критика допомогає розвиватись.
Здорова критика - це реалістичне мислення, коли дивишся в очі фактам. Це більше про логіку, а не про емоції. Тобто це не обесцінювання та ображання себе, а ідентифікація сфер/навичок/вмінь, над якими потрібно попрацювати, якщо, звісно, в цьому є необхідність. Інколи варто звернутися до психолога, щоб він допоміг розвинути навички здорової критики.