Олена Левченко - впало на нього небо | сучасна поезія, поезія війни

впало на нього небо і задрижало.
лава густа лила багрового жалю.
все випікала навічно. слава і втрата.
батьку, тренере, друже, сину мій, брате!
земля стиска кулаками і дує жили,
і пил підійма стовпами - ще б жили й жили.
і памʼять вже виє - і рине живцем у пʼяти.
брате, тренере, друже, коханий, тато!
війна волає: продовжуйте! й клацає іклами.
здається, ви, як живі, стоїте усміхнені -
наче ще й нас бадьорите: знайте сторону -
ви поборете. ви поборете. ви - нескорені.
небо лежить, у життя головою вкоєне -
через свій труп упускає у себе воїнів.
як змучене собача над прірвою в житі -
їм іще стільки бачити. стільки жити.
пара іде Майданом одної днини…
каже: ходім, покажу, там мої побратими,
вона виглядає довкола - до них ні людини.
він: ось вони - у землі прапори з позивними.
31 березня 2024
вічна памʼять і слава загиблим Героям.
друзі, у мене вийшла нова збірка поезій «Обліпиха», вимріяна і довгоочікувана!🧡📙 замовляйте свій примірник на сайті - www.poetryproj... - і нехай він зцілює кожне серце!
#віршіукраїнською #поезіяукраїнською #сучаснапоезія #вірші #поезія
#оленалевченко #обліпиха #ukrainianpoetry #helpukraine #українськапоезія
IG / olenallevchenko
tiktok: / poetrylevchenko