Нас забирали з уроків на прибирання станції з чудової 45 школи. На згадку про відкриття станції нас провезли у метро і дали хусточку з фото станції котра в мене досі є і я згодна віддати іі в музей станції бо пора б його мати разом з Вашою розповіддю. Здоров’я і наснаги. З повагою. Екскурсовод.
Мой дед строил эту станцию, был начальником сму 6, после чего его от цккпсс выдали диплом с благодарностью в развитии метрополитена и строительстве. Если автору интересно, могу потом скинуть на почту для следующего материала и контента про станцию ;) На некоторых фото в видео он тоже присутствует и на фото на станции. Спасибо за видео!
У період 81-84 моя Мати вчилась у червоному корпусі Університету. Ми з Батьком від станції метро ходили пішки до корпусу, щоб її зустріти після екзаменів. У Батька завжди знаходились в кишені грецьки горіхи, ми ними годували білок, які стрибали вздовж паркану від метро до лікарні. Мені роки чотири, Батько ламає горіхи і пересипає мені в маленьку долоньку, я простягаю руку, а вони не баяться їх брати. Згадка на все життя
В коцюбинському був завод "гранітка" між теплозвукоізоляцією та деревообробним. Там різали граніт по коліна в воді. Граніт звідти був по всій Україні. СССР, а може й по світі де трапляється. І різали його не зеки, ще в дитинстві в 90-ті у мене у багатьох знайомих і однокласників там працювали батьки. Стаж у них був якийсь з коєфіцієнтом, бо тяжкі умови(вода, гранітний пил).
Дякую, Кириле, за цікаву розповідь. Їздив на роботу 5 років на Коцюбинського, користуючись цією станцією, і навіть не вглядався ні в інтерʼєри, ні в мушлі мармуру. Ну що ж, зʼявилась нагода ще раз там побувати та все роздивитись. У 1971-74 роках вхід до ботанічного саду був безкоштовним, це було наше з майбутньою дружиною улюблене місце прогулянок. Якось сидимо на лавочці, обнімашки, поцілунки і тут раптом з трьох сторін: "Міліція, залишайтесь на місцях, а що ви тут робите?" До сих пір з жінкою. згадуємо цю пригоду. Бажаю Вам з Оленою також прожити 50 років.
Дякую Вам, Кириле, за нове відео. Шкода, що оригінальні світильники з ескалатарів всіх старих станцій прибрали та замінили дешевкою з рекламними плакатами. Краще було б, якби їх залишили.
Дякую за цікаве відео! Дуже-дуже хотілося б ще побачити відео про місцевість (навіть не знаю, як вона називається) від метро Університет до Галицької площі (академія адвокадури, готичний будинок з вежками по бульвару Шевченка, 31 тощо) Про ту частину бульвара Шевченка, що в бік Бесарабки - безліч відео, а от про частину бульвару від Університету до Галицької площі - жодного((((( Вся надія на Вас - видатного фахівця нашого сьогодення!!!
Я б особисто воліла, щоб на терасі, що виглядає на Ботсад, створили кафе, де продають морозиво та кондитерські вироби, як це було у моєму дитинстві. Там беззаперечно гарний вигляд на ботсад, а морозиво, джелаті та інші витвори сучасної Європи - це вже не секрет для нас, як було за совка! І ще, побічно, благаю Автора, розповісти про місця, де продавалося морозиво з варенням (Пасаж, Хрещатик, тощо). А також кав'ярні, які були лічені по пальцях однієї руки. Не для заради того, що було у совку! А щоб молодь розуміла, чого наше покоління було позбавлене за совєтів. Маю 63 роки
Досить цікаву історію розповім від свого діда: точніше про парк та корпуси Університету. Так вийшло що у 1943 му мій дід 14 ти річним парубком приїхав до Києва та працював на розбрах завалів червоного та сусіднього корпусів Університету, там же й жили у корпусах топити буржуйки паркетами з лабораторій. Так от одного разу гуляючи парком після роботи знайшли вони якісь катакомби під університетом, а там великі діжки з соленою рибою - залишеними що німцями. Носили тоді на Бессарабку та продавали там😂, доки їх міліція не затримала… комерсанти .. а на прикінці 50хх початку 60х дід вже був на будівництві цієї ж гілки метро.
"Працювали"в ботанічному саду ім. Фоміна, щоб заробити гарні оцінки з біології в школі😂-прополка, збір врожаю з айви китайської- досі ростуть кустики з зерняток на дачі, дуже здивував кустарник, а варення схоже на мед. Знали ботсад вздовж і поперек - ліс з Сибіру з чудо- ягодами, теплиця з гвоздиками....цікаво було б почути про район станції метро, будівлі в східному стилі - і, бувшего Воровського, де був ринок, дуже багато решток будівель біля інститу травматології у східному стилі- нажаль все зникає, рушиться.🙂🍀
Пам'ятаю в 94-му був платний вхід в ботсад. Заходили через єдині ворота, ті шо з боку лікарні. Але десь після 19 години контролер йшла додому і вхід ставав вільним. Квитки продавали в брамі, котра дивиться на Леонтовича, або у самої контролерші. Виходи з тильного боку метро були тоді закриті і захаращені якимось мотлохом, ще шось типу теплиці, чи квітника там було. А згори впритул до виходів стояли кіоски. Хто не хотів платити за вхід в ботсад, міг залізти через дірки в паркані з боку вулиці Льва Толстого.
Дуже цікава Ваша розповідь. З дитинства вважаю ст. Університет однією з найгарніших. Дуже подобається ст Золоті Ворота. Метро має багато таємниць. Пам'ятаю в дитинстві метро було до Вокзальної. Метро було нове і казкове. Багато хто боявся ескалатору, особливо на Вокзальній. Ми їздили на дачу до Бабусі в Ірпінь з Вокзальної електричкою. Хрещатик - Університет- Вокзальна наш маршрут.
Їздила цією станцію до інституту харчових технологій, 5 років, ходила вздовж ботанічного саду, раніше прохід в ботсад за станцією метро був закритий, вхід платний, здається, 30 копійок, але зі студентським квитком - безкоштовний. То ж , в теплу погоду ми там перечікували «вікна» в розкладі. Сад був занедбаний, брудний і неохайний, було багато білочок, які нікого не боялись, бігли до людей, коли постукаєш горішком об горішок. На вході в арку між ботсадом і тильної сторони Університету Шевченка завжди тусили цигани, виманюючи в студентів залишки стипендії…
Круте відео, дякую! Багато знала і розказувала іноземцям на екскурсіях, але багато нового! Поо колонію і вірогідність того, що утримані в ній займались нарізанням граніту - цікава версія, вперше від вас почула. Щодо наземного переходу - дуже треба. Власне це можна теж віднести до «грошей на армію», зважаючи на те, скільки маломобільних людей повертається із фронту, і надалі цих людей буде більшати, їм, ветеранам, як і маломобільним цивільним киянам і гостям міста, треба зручний для життя простір. Цікаво було б почути вашу думку, чи є можливість зробити інклюзивними старі станції метро, особливо ті що глибокого закладення. Чи є шанс що в майбутньому тут будуть ліфти, скажімо.
Цікавий момент: якщо заходити в метро у двері, які розташовані праворуч, то у передбаннику між дверей можна побачити зліва плитку з викарбованим написом: «С Новым годом!». Якось випадково помітив її, коли проходив повз. Скоріш за все, таку пасхалку залишив майстер при оздобленні.
Вперше чую, що рожевий мармур на станції уральський. Із багатьох джерел знаю, що він наш, український, закарпатський, із родовища в селі Новоселиця Тячівського району.
Дякую. Гідропарк неперевершений у травні з самого ранку в будні дні. Неймовірна кількість солов'їв, конюшня на озері кемпінги ну і різне інше😊 А ще в лісі що за одним з озер є де сховатись від дощу під дахом в такій собі хижині. Багато там ще цікавого є😊
Була студенткою в 90х,. Практика проходила в лікарні поряд. Зараз лікарня 18. Прохід в ботанічний сад був платний. Лазали гуляь через паркан зі сторони лікарні.
Кирило, щиро радію за вас і ваш канал, бо кожного разу від відео до відео заходжу і у вас + 2-3 тисячі підписок. Це ще раз говорить про те, який корисний і потрібний контент ви робите. Бажаю вам рости і такими ж самими темпами стати каналом номер 1 за кількістю підписників у вашій ніші.❤❤❤
В Коцюбинському є Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі», який коли ним керував Повзик Анатолій Іванович, гранітом та мармуром оздоблював багато споруд м.Києва та визначні місця інших країн.
Дякую , Кириле . Може в майбутньому буде можливо ще багато чого розповісти про м.Уіверситет( зокрема про АТС - 26(226) і таке інше). Ти ж там все "облазив" , я не сумніваюся .Гарні і приємні твої репортажі , я дивися твої ролики , як ти ще був набагато молодшій і ви з цілою бандою фільмували цікаві місця у Києві .Успіхів і надхнення!!!
Як завжди- цікаво. Дякую. У 1995-1996 році вхід в ботанічний сад був відкритий зі сторони лікарні,квиток- 15 коп. Я приїхала зі своїми та дітьми сестри,а так як вони між собою схожі, то мені сказали- багатодітні- безкоштовно. Стосовно наземного переходу. Так,зараз скрізь потрібні наземні переходи,враховуючи те, скільки зараз молодих людей з особливими потребами
Вітаю у Вас вже більше 50к підписників, цікаве відео, цікава тема.Можливо якщо буде у Вас бажання зробити відео про Кирилівську стоянку В.Хвойки як окреме відео, або в комплексі буду дуже радий.
Дякую ,ваш канал дуже познавальний та є своя аудиторія яка не маленька , ще дуже подобається канал Навколо ботаніка але в Олексія зовсім нема переглядів ,підтримайте молодого Українського вченого ,дякую
Щойно відкрили метро в Києві і "Університет" була улюблена станція у нас, хлопчаків. Бо тільки там існував подвійний ескалатор. Тож можна було кататися на ньому, не виходячи назовні (а отже і не купувати новий квиток), перескакуючи з того що їхав вгору на інший, вниз. І навпаки 😃
Я навіть не пам'ятав, де були ті ліхтарикі, але пам'ятаю як чекав коли вони загоряться і пропускав потяг за потягом щоб подивитись знову :) То було в 70ті. Платний вхід в ботсад пам'ятаю, але ніколи не платив, бо на теріторії була розташована наша філія і ми завжди проходили за перепусткою, робили справи, а потім гуляли, не поспішаючи до роботи :)
Не встиг додивитись про Гідропарк, а вже про Університет. Інтервали між відео вражають і сподіваюсь у вас ще багато ідей для відео бо так і Київ скоро закінчиться ❤
Не закінчиться. Завжди буде про що потеревенити. Обожнюю це місто. Якщо гуляти по центру, то майже кожну будівлю можна зробити головною героїнею ролику😅
світлі спогади дитинства - обожнював приїзжати кудись через станцію Університет, коли після доволі темного метро піднімаєшся першим маршем ескалатору і тебе зустрічає штучне сонце проміжного залу, щоби за хвилину змінитись сяйвом справжнього сонячного дня у головному вестибюлі, і де рослини виринали на другому поверсі як справжні міські джунглі!... А вхід в Ботанічний на моїй пам'яті був 10 копійок на початку нульових :)
дякую! дуже цікаво! я вчилася в школі на Жилянській, тож усі великі перерви ми проводили в Ботаніці❤️ вхід тоді був платним, але нас, як постійних постояльців, пускали зайцями👍
в 96-00 роках навчався в коледжі зв'язку і фізкультура у нас була в ботсаду. В 97му році вхід до ботсаду коштував 5 копійок, але ми йшли безкоштовно)))
Дякую за цікавий контент, обожнюю Київ і його стару архітектуру (яка щє залишилась). Там через дорогу від метро університет є маєток, завжди було цікаво чому цого не рестоврували і не зробили музеєм.
Ну, дуже цікаво! Щиро дякую! Обожнюю усі ваші відео Але про метро , особливо, цікаво! Чекатиму продовження історій про інші станції, також хотіла б продовження історії про Університет
Дякую Олексію за цікавий сюжет! Зі станцією Університет пов'язані моі студентські роки. Я знала, що переізд зі Святошино до Університет займає 23 хвилини, потім два прольота ескалаторів , іноді бігом, і через дорогу поперек бульвару Шевченка в педінститут. Тоді ще не було підземного переходу. А вхід в ботанічний сад в 1982 - 1986 був безкоштовний, студентами іноді прогулювали пари в ньому. Взагалі мені ця локація до душі! Ідальня на Леонтовича, Володимирський собор, бульвар. Все таке рідне.
Так, наприкінці 90-х вхід у парк був платний. Але, зі сторони колишньої вулиці Льва Толстого, було декілька місць, з виломаними гратами огорожі. Через які, місцева шпана(та навіть дорослі) відвідували парк безкоштовно. ;)
Дякую за просвітництво з історії Києва! Випадково натрапила на це відео. Що хочу додати. Ті виходи, що між ескалаторами, первісно працювали звичайними виходами до парку. А ліхтарі у підлозі на платформах працювали, ще й у 70-х м.с.
Дякую за випуск. Автор великий молодець, відчувається гарна освіта так цікаво розповідаєшь про все на шляху зйомки! псс. трошки повийо--) Кажешь " в центральному вестибюлі немає лавочок, тому на постаменті сидіти" і тут же на відео бачимо, що є лавочки на платформі. Це питання лавочок з випуску про "Арсенальну" тепер мене не відпускає, їздив переконатись, що всеж є і там)
Кирил, я очень четко помню светящуюся ограничительную линию на платформе. Она зажигалась когда состав ещё не доезжал до станции. Это было в самом начале 80х когда я ещё был очень маленький и я ножкой наступал на светящийся фонарик. Потом они перестали зажигается а сами плафоны ещё очень продолжительное время оставались вмурованы в гранит. Сами фонари по габаритам были схоже с 20см деревянную линейку по краям обрамлены белым камнем таких же размеров и располагались они на расстоянии примерно 1.5 метра друг от друга вдоль платформы. Ну а вход в бот. сад был платным в теплое время года ещё вплоть до начала 2000г (примерно) и стоил тогда 10коп.
Було б цікаво подивитися про київські зимові сади. Я бачила лише один і дуже давно)) але можливо ви знаєте більше і це дуже цікавий феномен царських будинків, дуже цікаво чи щось іще лишилося
коли на початку нульових вчився в драго-педі то вхід в бот сад коштував спочтаку 20 а потім 50 копійок, але не всі платили, можно було просто швидко пройти незаплативши)
В мене розлад адаптації. Зокрема, неприємно знаходитись в закритих приміщеннях, тісних маршрутках, печерах. Ваші відео про метрополітен надихають і діють профілактично. Звісно, хотілося б нових відео про метро. Дякую!
Доброго вечора,новий сюжет,як завжди дуже цікаво та пізнавально,для мене,як нового жителя Києва,який постійно користувався метрополітеном на протязі півтора роки-ще більш цікавіше,дякую
✅Підписуйтесь на мій Telegram-канал - t.me/kirstepan Там багато чого цікавого!
Нас забирали з уроків на прибирання станції з чудової 45 школи. На згадку про відкриття станції нас провезли у метро і дали хусточку з фото станції котра в мене досі є і я згодна віддати іі в музей станції бо пора б його мати разом з Вашою розповіддю. Здоров’я і наснаги. З повагою. Екскурсовод.
Мой дед строил эту станцию, был начальником сму 6, после чего его от цккпсс выдали диплом с благодарностью в развитии метрополитена и строительстве. Если автору интересно, могу потом скинуть на почту для следующего материала и контента про станцию ;) На некоторых фото в видео он тоже присутствует и на фото на станции.
Спасибо за видео!
Був би дуже вдячним:
hiddenkyiv@gmail.com
У період 81-84 моя Мати вчилась у червоному корпусі Університету. Ми з Батьком від станції метро ходили пішки до корпусу, щоб її зустріти після екзаменів. У Батька завжди знаходились в кишені грецьки горіхи, ми ними годували білок, які стрибали вздовж паркану від метро до лікарні. Мені роки чотири, Батько ламає горіхи і пересипає мені в маленьку долоньку, я простягаю руку, а вони не баяться їх брати. Згадка на все життя
Моя доня теж годувала ідок там. Я училасб в КТІППі.
В коцюбинському був завод "гранітка" між теплозвукоізоляцією та деревообробним. Там різали граніт по коліна в воді. Граніт звідти був по всій Україні. СССР, а може й по світі де трапляється. І різали його не зеки, ще в дитинстві в 90-ті у мене у багатьох знайомих і однокласників там працювали батьки. Стаж у них був якийсь з коєфіцієнтом, бо тяжкі умови(вода, гранітний пил).
Дякую, Кириле, за цікаву розповідь. Їздив на роботу 5 років на Коцюбинського, користуючись цією станцією, і навіть не вглядався ні в інтерʼєри, ні в мушлі мармуру. Ну що ж, зʼявилась нагода ще раз там побувати та все роздивитись. У 1971-74 роках вхід до ботанічного саду був безкоштовним, це було наше з майбутньою дружиною улюблене місце прогулянок. Якось сидимо на лавочці, обнімашки, поцілунки і тут раптом з трьох сторін: "Міліція, залишайтесь на місцях, а що ви тут робите?" До сих пір з жінкою. згадуємо цю пригоду. Бажаю Вам з Оленою також прожити 50 років.
Ахаххааха) класна історія! Дякую дуже!
Додам лише, що вхід до цього ботанічного саду безкоштовний і зараз і завжди, скільки я себе пам'ятаю) А колись був платний??
Дякую Вам, Кириле, за нове відео. Шкода, що оригінальні світильники з ескалатарів всіх старих станцій прибрали та замінили дешевкою з рекламними плакатами. Краще було б, якби їх залишили.
На початку 2000-х вхід був платний. Я навчався в НПУ ім.Драгоманова, так ми перелазили через паркан, прямо біля входу в метро
Амонітам не сотні тисяч, а мільйони років.
Вірю що інклюзивності в Києві бути! Даєш наземний перехід на Університеті
Чудовий випуск. Головний секрет станції щоправда не розкритий і відомий лише деяким дігерам, однак в період війни це навіть добре.
Дякую) Головний секрет в тому, що там їх декілька 🫢🫢
@@STEPANETS Пообіцяй що після перемоги ти хоч про один зробиш відео!
По-моему уже все знают
@@86burningstone ну, раз всі знають, то розказуй
@@stan_pp, на сайті Антикор за 2017 рік є одна стаття, це з того, що досі у відкритому доступі. Більше не скажу.
Дякую за цікаве відео! Дуже-дуже хотілося б ще побачити відео про місцевість (навіть не знаю, як вона називається) від метро Університет до Галицької площі (академія адвокадури, готичний будинок з вежками по бульвару Шевченка, 31 тощо) Про ту частину бульвара Шевченка, що в бік Бесарабки - безліч відео, а от про частину бульвару від Університету до Галицької площі - жодного((((( Вся надія на Вас - видатного фахівця нашого сьогодення!!!
Я б особисто воліла, щоб на терасі, що виглядає на Ботсад, створили кафе, де продають морозиво та кондитерські вироби, як це було у моєму дитинстві. Там беззаперечно гарний вигляд на ботсад, а морозиво, джелаті та інші витвори сучасної Європи - це вже не секрет для нас, як було за совка! І ще, побічно, благаю Автора, розповісти про місця, де продавалося морозиво з варенням (Пасаж, Хрещатик, тощо). А також кав'ярні, які були лічені по пальцях однієї руки. Не для заради того, що було у совку! А щоб молодь розуміла, чого наше покоління було позбавлене за совєтів. Маю 63 роки
Досить цікаву історію розповім від свого діда: точніше про парк та корпуси Університету. Так вийшло що у 1943 му мій дід 14 ти річним парубком приїхав до Києва та працював на розбрах завалів червоного та сусіднього корпусів Університету, там же й жили у корпусах топити буржуйки паркетами з лабораторій. Так от одного разу гуляючи парком після роботи знайшли вони якісь катакомби під університетом, а там великі діжки з соленою рибою - залишеними що німцями. Носили тоді на Бессарабку та продавали там😂, доки їх міліція не затримала… комерсанти .. а на прикінці 50хх початку 60х дід вже був на будівництві цієї ж гілки метро.
"Працювали"в ботанічному саду ім. Фоміна, щоб заробити гарні оцінки з біології в школі😂-прополка, збір врожаю з айви китайської- досі ростуть кустики з зерняток на дачі, дуже здивував кустарник, а варення схоже на мед. Знали ботсад вздовж і поперек - ліс з Сибіру з чудо- ягодами, теплиця з гвоздиками....цікаво було б почути про район станції метро, будівлі в східному стилі - і, бувшего Воровського, де був ринок, дуже багато решток будівель біля інститу травматології у східному стилі- нажаль все зникає, рушиться.🙂🍀
Пам'ятаю в 94-му був платний вхід в ботсад. Заходили через єдині ворота, ті шо з боку лікарні. Але десь після 19 години контролер йшла додому і вхід ставав вільним. Квитки продавали в брамі, котра дивиться на Леонтовича, або у самої контролерші.
Виходи з тильного боку метро були тоді закриті і захаращені якимось мотлохом, ще шось типу теплиці, чи квітника там було. А згори впритул до виходів стояли кіоски.
Хто не хотів платити за вхід в ботсад, міг залізти через дірки в паркані з боку вулиці Льва Толстого.
Дуже цікава Ваша розповідь. З дитинства вважаю ст. Університет однією з найгарніших. Дуже подобається ст Золоті Ворота. Метро має багато таємниць. Пам'ятаю в дитинстві метро було до Вокзальної. Метро було нове і казкове. Багато хто боявся ескалатору, особливо на Вокзальній. Ми їздили на дачу до Бабусі в Ірпінь з Вокзальної електричкою. Хрещатик - Університет- Вокзальна наш маршрут.
Легенди і міфи дуже цікаво послухати. Продовжуйте Вашу працю, це дійсно необхідно❤
Їздила цією станцію до інституту харчових технологій, 5 років, ходила вздовж ботанічного саду, раніше прохід в ботсад за станцією метро був закритий, вхід платний, здається, 30 копійок, але зі студентським квитком - безкоштовний. То ж , в теплу погоду ми там перечікували «вікна» в розкладі. Сад був занедбаний, брудний і неохайний, було багато білочок, які нікого не боялись, бігли до людей, коли постукаєш горішком об горішок. На вході в арку між ботсадом і тильної сторони Університету Шевченка завжди тусили цигани, виманюючи в студентів залишки стипендії…
Шануймо наше місто Київ, цінуймо надбання наших дідів і батьків, які будували на століття.
Дякую за Вашу працю.
Дякую за перегляд 😍😍
Круте відео, дякую! Багато знала і розказувала іноземцям на екскурсіях, але багато нового! Поо колонію і вірогідність того, що утримані в ній займались нарізанням граніту - цікава версія, вперше від вас почула.
Щодо наземного переходу - дуже треба. Власне це можна теж віднести до «грошей на армію», зважаючи на те, скільки маломобільних людей повертається із фронту, і надалі цих людей буде більшати, їм, ветеранам, як і маломобільним цивільним киянам і гостям міста, треба зручний для життя простір. Цікаво було б почути вашу думку, чи є можливість зробити інклюзивними старі станції метро, особливо ті що глибокого закладення. Чи є шанс що в майбутньому тут будуть ліфти, скажімо.
Дякую за вашу працю та любов до Києва , з вами цікаво.🇺🇦👍♥️
Цікавий момент: якщо заходити в метро у двері, які розташовані праворуч, то у передбаннику між дверей можна побачити зліва плитку з викарбованим написом: «С Новым годом!».
Якось випадково помітив її, коли проходив повз.
Скоріш за все, таку пасхалку залишив майстер при оздобленні.
Дуже гарний краєвид відкривався з цього кафе👍👍👍,сад -місце побачень😊😊😊, дякую за приємні спогади!
Вперше чую, що рожевий мармур на станції уральський. Із багатьох джерел знаю, що він наш, український, закарпатський, із родовища в селі Новоселиця Тячівського району.
Дякую. Гідропарк неперевершений у травні з самого ранку в будні дні. Неймовірна кількість солов'їв, конюшня на озері кемпінги ну і різне інше😊 А ще в лісі що за одним з озер є де сховатись від дощу під дахом в такій собі хижині. Багато там ще цікавого є😊
Дякую за чудовий ролик. Я теж памятаю, що в ботанічний сад вхід був платний, але тільки влітку, взимку ходили безкоштовно
Сталінський ампір в архітектурі просто заророжують. Обожнюю цю станцію.
Про ботанический сад который возле университета хотелось бы видосик
Чудовий, цікавий випуск. Чекаємо ще!!
Дякую вам Кирило, за цікаве та пізнавальне відео, не одноразово був на ваших екскурсіях. Син в захваті від ваших роликів.
Була студенткою в 90х,. Практика проходила в лікарні поряд. Зараз лікарня 18. Прохід в ботанічний сад був платний. Лазали гуляь через паркан зі сторони лікарні.
Кирило, щиро радію за вас і ваш канал, бо кожного разу від відео до відео заходжу і у вас + 2-3 тисячі підписок. Це ще раз говорить про те, який корисний і потрібний контент ви робите. Бажаю вам рости і такими ж самими темпами стати каналом номер 1 за кількістю підписників у вашій ніші.❤❤❤
Дякую!Дуже цікаво і пізнавально!Дуже сподобалось!Степанці ви молодці!
В Коцюбинському є Гірничовидобувний і каменеобробний комбінат «Біличі», який коли ним керував Повзик Анатолій Іванович, гранітом та мармуром оздоблював багато споруд м.Києва та визначні місця інших країн.
Скоро про Коцюбинське зробимо відео )
Дякую , Кириле . Може в майбутньому буде можливо ще багато чого розповісти про м.Уіверситет( зокрема про АТС - 26(226) і таке інше). Ти ж там все "облазив" , я не сумніваюся .Гарні і приємні твої репортажі , я дивися твої ролики , як ти ще був набагато молодшій і ви з цілою бандою фільмували цікаві місця у Києві .Успіхів і надхнення!!!
Як завжди- цікаво. Дякую. У 1995-1996 році вхід в ботанічний сад був відкритий зі сторони лікарні,квиток- 15 коп. Я приїхала зі своїми та дітьми сестри,а так як вони між собою схожі, то мені сказали- багатодітні- безкоштовно.
Стосовно наземного переходу. Так,зараз скрізь потрібні наземні переходи,враховуючи те, скільки зараз молодих людей з особливими потребами
Калік, жертв війни. І тут, нмд., зайва так звана політкоректність
Перед просмотром сразу - лайк ! Красавчик ! Ты монополист в своем деле ! Дякую за працю !
Посмотрел.... Все очень вкусно... Но так мало , как после пива - закуски ...)))
Дякую! Цікавий контент, харизматичний автор!
Радий що тебе запрошують і допомагають розкручувати канал👍🏻 також реклама теж класно , показник розвитку 😉
Дякую 😍😍
Превентивно, як завжди, лайк і комент, ну бо самі знаєте...))
Дуже чекаю продовження ❤
Дякую за відео. Чудовий, атмосферний музичний супровід.
Вітаннячка з 50К до речі ! 🎉
Узкоязичне кажан - позаду...😉
Тримай рівень, але не розганяйся...) Успіхів !
цікавий контент, а наземний перехід точно потрібен!
Вподобайка від підпИсника,як завжди 😎✌️ Чекаємо наступні відео!
Перехід звичайно потрібен!
ПЕРЕХІД ОБОВЯЗКОВО ПОТРІБЕН !
Вітаю у Вас вже більше 50к підписників, цікаве відео, цікава тема.Можливо якщо буде у Вас бажання зробити відео про Кирилівську стоянку В.Хвойки як окреме відео, або в комплексі буду дуже радий.
Дякую ,ваш канал дуже познавальний та є своя аудиторія яка не маленька , ще дуже подобається канал Навколо ботаніка але в Олексія зовсім нема переглядів ,підтримайте молодого Українського вченого ,дякую
я пам'ятаю коли ці попереджуючі вогні на цій станції ще працювали. і дуже було шкода колись там щось зіпсувалося і не змогли відремонтувати.
краса так тримай !
Дякую
Дуже хочемо продовження відео)
Дякуємо за вашу роботу 🇺🇦
Дякую за цікавий випуск! Радий що з'явилась реклама!=) чекаю випуск про Голосіївський ліс!
Про Голосіїв буде ціла низка відео 😍😍
@@STEPANETS Ура🥳
Дякуємо Кириле, чудова інформативно-пізнавальна інформація про метро Університет.
Топ контент!
Дякую, як завжди за цікаву екскурсію і плюс + донат ❤❤
Дякую за інформацію! Ви чудові!
Дякую , як завжди цікаво ❤ Пам’ятаю, що вхід був платний але ціну не пам’ятаю.
Дякую за Вашу роботу!
За підказку підкладувати окреме дякую, відчувається турбота)))
А ещё там мощная неформальная тусовка собиралась с 80-90-ые самый пик, 2000-ые начало заката
Кожну станцію Києвського метрополітену є чим відзначити) дякую за просвітнтницьку працю)))
Дуже дякую за ваш контент! Справді цікаво і вас приємно слухати!
Залишки попередньої, більш розвинутої цівілізації.
Дуже приємно дивитись ваші відео. Дякую
Новий формат є більш придатним. Дякую. 👍
Щойно відкрили метро в Києві і "Університет" була улюблена станція у нас, хлопчаків. Бо тільки там існував подвійний ескалатор. Тож можна було кататися на ньому, не виходячи назовні (а отже і не купувати новий квиток), перескакуючи з того що їхав вгору на інший, вниз. І навпаки 😃
Дуже цікавий випуск...чекаю продовження)
Я навіть не пам'ятав, де були ті ліхтарикі, але пам'ятаю як чекав коли вони загоряться і пропускав потяг за потягом щоб подивитись знову :) То було в 70ті. Платний вхід в ботсад пам'ятаю, але ніколи не платив, бо на теріторії була розташована наша філія і ми завжди проходили за перепусткою, робили справи, а потім гуляли, не поспішаючи до роботи :)
Крутий випуск, 10/10, чудовий підхід до викладу думок та особливий респект за візуал🤩
Не встиг додивитись про Гідропарк, а вже про Університет. Інтервали між відео вражають і сподіваюсь у вас ще багато ідей для відео бо так і Київ скоро закінчиться ❤
Не закінчиться. Завжди буде про що потеревенити. Обожнюю це місто. Якщо гуляти по центру, то майже кожну будівлю можна зробити головною героїнею ролику😅
Блин, крутой канал. Случайно нашел и перемастриваю некоторые видео по пару раз
світлі спогади дитинства - обожнював приїзжати кудись через станцію Університет, коли після доволі темного метро піднімаєшся першим маршем ескалатору і тебе зустрічає штучне сонце проміжного залу, щоби за хвилину змінитись сяйвом справжнього сонячного дня у головному вестибюлі, і де рослини виринали на другому поверсі як справжні міські джунглі!...
А вхід в Ботанічний на моїй пам'яті був 10 копійок на початку нульових :)
дякую! дуже цікаво!
я вчилася в школі на Жилянській, тож усі великі перерви ми проводили в Ботаніці❤️ вхід тоді був платним, але нас, як постійних постояльців, пускали зайцями👍
в 96-00 роках навчався в коледжі зв'язку і фізкультура у нас була в ботсаду. В 97му році вхід до ботсаду коштував 5 копійок, але ми йшли безкоштовно)))
Дуже дякую.Коли жила в Києві-все пробігала бігом і особливо не розглядалась.Заоаз по іншому на все дивлюсь.👍
Дякую за цікавий контент, обожнюю Київ і його стару архітектуру (яка щє залишилась).
Там через дорогу від метро університет є маєток, завжди було цікаво чому цого не рестоврували і не зробили музеєм.
Завжди цікава інформація, дякуємо!
Ну, дуже цікаво!
Щиро дякую!
Обожнюю усі ваші відео
Але про метро , особливо, цікаво!
Чекатиму продовження історій про інші станції, також хотіла б продовження історії про Університет
Дякую Олексію за цікавий сюжет! Зі станцією Університет пов'язані моі студентські роки. Я знала, що переізд зі Святошино до Університет займає 23 хвилини, потім два прольота ескалаторів , іноді бігом, і через дорогу поперек бульвару Шевченка в педінститут. Тоді ще не було підземного переходу. А вхід в ботанічний сад в 1982 - 1986 був безкоштовний, студентами іноді прогулювали пари в ньому. Взагалі мені ця локація до душі! Ідальня на Леонтовича, Володимирський собор, бульвар. Все таке рідне.
Слава Україні. Героям слава. Хай квітне український TH-cam. Stepanets Gesundheit. ❤👏🇩🇪🇮🇱👏🇺🇦👏👏
Так, наприкінці 90-х вхід у парк був платний. Але, зі сторони колишньої вулиці Льва Толстого, було декілька місць, з виломаними гратами огорожі. Через які, місцева шпана(та навіть дорослі) відвідували парк безкоштовно. ;)
цікава реклама, таке ще не рекламували на ютубі. Аж прийшлося повністю її подивитися 😄
Дякую за просвітництво з історії Києва! Випадково натрапила на це відео. Що хочу додати. Ті виходи, що між ескалаторами, первісно працювали звичайними виходами до парку. А ліхтарі у підлозі на платформах працювали, ще й у 70-х м.с.
Дякую. Коментар в підтримку каналу.
Дякую за випуск. Автор великий молодець, відчувається гарна освіта так цікаво розповідаєшь про все на шляху зйомки!
псс. трошки повийо--) Кажешь " в центральному вестибюлі немає лавочок, тому на постаменті сидіти" і тут же на відео бачимо, що є лавочки на платформі. Це питання лавочок з випуску про "Арсенальну" тепер мене не відпускає, їздив переконатись, що всеж є і там)
Кирил, я очень четко помню светящуюся ограничительную линию на платформе. Она зажигалась когда состав ещё не доезжал до станции. Это было в самом начале 80х когда я ещё был очень маленький и я ножкой наступал на светящийся фонарик. Потом они перестали зажигается а сами плафоны ещё очень продолжительное время оставались вмурованы в гранит. Сами фонари по габаритам были схоже с 20см деревянную линейку по краям обрамлены белым камнем таких же размеров и располагались они на расстоянии примерно 1.5 метра друг от друга вдоль платформы.
Ну а вход в бот. сад был платным в теплое время года ещё вплоть до начала 2000г (примерно) и стоил тогда 10коп.
th-cam.com/users/shortsRlIMew6d5BM?si=JW4_0GzK4bvaGGAu
Було б цікаво подивитися про київські зимові сади.
Я бачила лише один і дуже давно)) але можливо ви знаєте більше і це дуже цікавий феномен царських будинків, дуже цікаво чи щось іще лишилося
коли на початку нульових вчився в драго-педі то вхід в бот сад коштував спочтаку 20 а потім 50 копійок, але не всі платили, можно було просто швидко пройти незаплативши)
Дякую за Відео🙂👍💪
Люблю послухати ваші цікаві історії)
8:20 Так. Ті пальми мені подобаються
Бачу "Любопитство" в плейлисті)) Респект за Курган 😁
😀😀😀є таке
Дякую вам дивимось зранку з кавою перед роботою 🇺🇦👍👏💪😇🥹🤝
Більше відео про метро, більше реальних ходок в середину 👏👍😇🤝
Дякую за інформацію. Дуже цікаво було👍
В мене розлад адаптації. Зокрема, неприємно знаходитись в закритих приміщеннях, тісних маршрутках, печерах. Ваші відео про метрополітен надихають і діють профілактично. Звісно, хотілося б нових відео про метро. Дякую!
Чудова работа)
Дякую
Доброго вечора,новий сюжет,як завжди дуже цікаво та пізнавально,для мене,як нового жителя Києва,який постійно користувався метрополітеном на протязі півтора роки-ще більш цікавіше,дякую
Дякую! Завжди цікаво
Дякую)
Чекаю сюжет про дороги які вели з міста у часи Київської Русі!!! Або про район метро Дарниці Чернігівської та Лісової