Яку НАЙСТРАШНІШУ ІСТОРІЮ ви знаєте, яка НА 100% ПРАВДИВА? Реддіт Українською
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 21 มี.ค. 2024
- Вітання! Наша мета зробити внесок у ровзиток українського ютуба!
Ми постараємось підняти ваш настрій у ці нелегкі часи.
Сподіваємось на вашу підтримку ;)
Тред на реддіті:
/ what_is_the_scariest_s...
Підтримати канал:
Монобанк - 4441 1111 4509 8657
(Збираємо на обладнання для більш якісного звуку)
#україна #реддітукраїнською #товстийкіт #історії #жах
В школі на рівні учень - учень в нас почали розповсюджувати білий порошок, який дуже не любить Кримінальний Кодекс України. Так як це було в основному серед дурних підлітків то батьки досить довгий час не знали про ці приколи (бо чи багато підлітків розповідають батькам все?). Однак ці "веселі речовини" вживали просто ковтаючи їх чи розчиняючи у воді (хто з нас в 14 років знає як вживати тяжку хімію?).
Я вихований на твердих принципах здорового способу життя був чи не єдиним хто таким не бавився. Не тільки через пряму шкоду здоров'ю, а ще й через те, що на це треба були гроші й не маленькі (а я ж тоді активно інвестував в свій майбутній ПК, в мене його ще довго не було, але це була мрія до якої я йшов), я збирав гроші на мету вищу ніж одноразове задоволення. І так я здружився з новеньким хлопцем, що рік тому прийшов в клас. Спочатку він дивувався, а чого це я не як всі, а потім просто прийняв це. Так ми з ним і ходили на додаткові заняття.
В міру того як ця історія розвивалась ріс і рівень дрібної злочинності, а точніше крадіжок як в сім'ях так і в містечку загалом. З школи помітно почала зникати канцелярія, крейда. Я незнаю як то все розповсюджувалось, але здається замовлення робились через інтернет і продукт просто розкладався у випадкових місцях. Так і оплату треба було залишати в певних місцях, аби потім отримати товар. Як мені казали однокласники (з якими я не конфліктував, але й не дружив, просто здорова шкільна кооперація та соціальна взаємодія) то можна було не лише гроші, а й якісь речі лишати як оплати (коштовності чи якісь дорогі речі...).
Ну мене це не сильно обходило як інші вбивали себе. Через вживання без явних ознак й батьки довгий час нічого не знали (бо слідів від уколів не було, а вживалось то все як проста їжа чи напої). Однак кульмінація наступила через звичайну людську, точніше, підліткову неуважність. Один з школярів (з старших класів) забув сховати мішечок з білим порошком і його випадково побачили батьки. І ця звістка зі швидкістю слова розлетілась по всім будинкам. Батьки почали проводити рейди у своїх дітей. І мене це зачепило, я звісно був чистим, однак вибив з батьків преференції за безпідставне звинувачення й отримав від них чверть суми на техніку на яку я збирав (за те, що я був чесним та нічого від них не приховував, а вони мене так легко записали в наркомани).
Так як батьки організували ці спонтанні рейди дуже швидко і діти не встигли нічого про це дізнатись то дуже швидко було викрито десятки тих хто споживав. Ці мішечки з речовиною батьки віддали до поліції, а поліція на диво досить швидко вийшла на того хто розповсюджував. Бо він ще не знав, що хтось спалився та й не сильно ховався, бо вірив в те що підлітки дурніші за нього. І воно то так підлітки навіть не запитували хто, де і навіщо, вони просто купували. А от поліцейські дуже швидко допитали того хто спалився й дізналися про шлях замовлення. В той же день вони й затримали розповсюдника.
Це виявився брат мого нового друга. Він взагалі нічого не боявся, й спокійно пішов з поліцейськими. А потім його через два дні випустили. Однак батьки шаленіли від люті й сім'я мого друга була змушена переїхати. А через два роки як я закінчив школу ми випадково зустрілись в університеті на між факультетській дисципліні. Там він мені й розповів, що то було і чому його брат не постраждав.
Виявилось, що замість тяжкої хімії вони (так мій друг теж приймав там участь) просто подрібнювали крейду й під виглядом "веселих речовин" віддавали дурним підліткам. Іноді вони додавали мізерні дози заспокійливого чи знеболюючого аби ілюзія ефекту була присутня. Аби ніхто не задихнувся то брат мого друга всім писав, що приймати можна лише через стравохід. Ну а кілька грам крейди нікого не вб'ють, тож так вони й працювали. Паралельно для масштабування виробництва мій друг крав зі школи крейду, бо закупати її масово в магазинах вони боялися (містечко маленьке, могли щось й запідозрити як вони думали).
Тож в результаті такої афери, вони отримували гроші від підлітків і давали їм крейду. Цікаво, що всі хто жерли крейду то казали, що таких відчуттів вони ще ніколи не відчували (певно це було щось типу ефекту плацебо). А поліція нічого не змогла зробити з ними, бо це був продаж крейди, без жертв та наслідків. Законом таке не карається, хіба для вигляду йому дали штраф за неліцензійну торгівлю та й то невеликий, бо ніхто не хотів розбиратись звідки крейда. Штраф 1500 грн, в той час як вони заробили п'ятизначні суми за два роки. А я ж бо просто любив спорт як і мій друг. Тож на темі ЗСЖ ми й зійшлися, а потім виявилось що нам й гуманітарні науки подобаються однаково й хобі в нас схожі. Тож не дивлячись на те, що в нього вже є сім'я то це нам не заважає часто зустрічатися для культурного проведення часу.
Ну приблизно так все було. Отож це історія про відверту людську тупість, та відчуття ринку. Не вживайте шкідливих речовин і вас так не надурять (а якщо вживаєте то сподіваюсь, що вас так само дурять, хоч не помрете в результаті).
вам би книги писати
хороша історія, от би всі так закінчувались
Улюблена рубрика! Вже чекаю на наступну частину
Круто, але занадто тихо
У вас така цікава вимова, звідки ви, якщо не секрет?)
Дякую за роботу!
Звідки ви? Цікава вимова, ніби акцент 🤔