З цим віршем я пережила хвилюючу подорож від "ахах крінж" до "стривай, це що, Василь Симоненко?" до "ахах, нє, це точно крінж" до "почекай, нормальний вірш".
Коли минулого літа розробляв цей мерч під ваш подкаст, мріяв що в майбутньому побачу його на вас, і почую подібну промову у подкасті. Мрія здійснилася, дякую за те що робите!
Прямо заздрю людям, які можуть легко подорожувати автостопом або не думати про завтрашній день. Мені дуже близьке поняття Нарімана про те, що треба мати заброньовані квитки і гроші до кінця подорожі на всі випадки. Навіть коли читаю у книгах про персонажів, які вмить сіли на потяг і переселилися в інше місто, то є думка "як круто, але я так не зможу". Маю однозначну травму бідності і обмеженості ресурсів і ловлю себе на тому, що інколи обмежую себе свідомо, бо це і є зона комфорту. Дякую за подкаст і можливість порефлексувати.
з народження,більш 50 років біля моря , маю каяття бо у деякі роки два три рази на рік не то що трошки поплавати, а навіть увечері на велосипеді по трасі здоровʼя проїхатись! Але моя колега з тоді ще не Крапівницького росповіла що весь рік заощаджувала гроші, щоб усього тиждень посмажитись на камінцях у Залізному порту! Після того відразу прийшло поняття, як ми не цінуємо , що маємо під боком, бо я хоча и відносно далеко якщо пішки, але 25 хвилини на велосипеді і 🌊 море!!!
я прожила 20 років в Одесі і не дуже звертала увагу на те море, сприймалося як норма. А поїхала - і вже 20 років мені відсутність моря фізично болить всередині.
Вчора повернулася з вашого прекрасного міста додому, їздила на декілька днів у гості. І що я можу Вам сказати: Одеса-то любов, море - потрійна любов❤❤❤
тепер починаю слухати ваши подкасти через муз.колонки в вечорі. Bromance та драм гарного віскі. цю філософію треба опоновувати тільки так. дякую за Вашу неймовірну працю.
Теж відклала поїздку в Асканію Нову, бо "ну ось зарплату ще підіймуть і тоді на ДН восени поїду"... а потім ковід і вторгення. Щоправда, через евакуацію з Харкова я побувала в кількох містах України, де не бувала раніше. Але зруйновану окупантами екосистему Асканії це не компенсує аж ніяк...
Про спонтанні поїздки. У мене мама так в 2013 поїхала в Крим. Миколаївська область. Вечір пʼятниці. - Я оце зрозуміла, що в Криму ще не була. Піду скажу Валі (подружка, на той час нова), що ми завтра зранку з нею в Крим їдемо. На роботі попрошу напарницю підмінити. Батько посміхнувся і продовжив займатись своїми справами. Валя не хотіла, але довелось :). І в суботу найпершою маршруткою вони їхали на Миколаїв, щоб пересісти на Крим. Мама на вокзалі підходить до каси і питає: - що у вас є на Крим? - куди саме? - та байдуже, на море. - на коли? - на зараз. - є на Феодосію місця, через 40 хв автобус. - Феодосія це точно Крим? - о_О звісно що Крим. - тоді давайте два квитки. Каже що одна з найкращих поїздок вийшла (це в 50+ років)
Як я розумію Макса і його любов до великої води. Я народилася і живу у Сумах і в нас через усе місто тече річка Псел. Я вважаю цей факт чи не найпрекраснішим 😻 бо у літню спеку ти за 5 хв від центральної пішохідної вулиці можеш дістатися до річки та її пляжу. І я також жила і живу постійно у близькості до води. Спочатку біля памʼятника невідомому солдату, від якого 10 хв спуску і ти на річці. Хочеш пляж на травичці, а хочеш на піску - будь ласка! Потім переїхала до ТРЦ Лавина. Там взагалі джекпот, бо виходячи з дому в тебе наліво річка 7 хв, а направо озеро Чеха теж 7 хв. І я зрозуміла велику цінність цих водойм та і неперевершеність Сум, коли поїхала в Чернівці до свого хлопця. Чернівчани відпочивають влітку в басейнах, а якщо до води, то маєш мати машину, їхати далеко. І це був великий удар для мене, бо звикла до води і купання) Надо було розбивати на декілька коментарів))
Доцент і кандидат наук це абсолютно різної категорії, доцент, професор це вчення звання, а кандидат наук, доктор наук це науковий ступінь, наскільки я розумію можна бути доцентом без кандидата і навпаки🫣
Я в 2001 році отримав 100 грн від партії регіонів за перемогу всеукраїнській шкільній олімпіаді з історії і 20 грн від мера міста. І ця подія відбувалася вперше на головній площі нашого невеликого містечка Радомишль. І мені досі хочеться стерти тей спогад через сором що я отримав гроші від тієї партії. І до речі нічого як і Максим сказав ця перемога в конкурсі навіть офіційному не давала на тей час лише формально, але не більше
Майже 10 років живу у Львові. Переїхала сюди з Миколаєва і найбільший мій біль - відсутність великої води в місті. Не розумію як можна жити не те що без моря, а хоча б без річки в місті. 💔
Дякую Максиме Вірш відчула, в саме серденько По суті - любов мала багато схожих рефлексій По формі - може й гамно, не знаю, я не експерт😂 мені чуть помпезно Але ж по суті - в саме яблучко
Як почув про Сад гетсиманський аж в сердечку йокнуло, дуже жорстке й темне, я б сказав, чтиво, але ну бляха, чого ще очікувати від книги про енкаведистські тюрми. Чудовий твір, але мені, людині яка взагалі проти куріння і завжди протестую, коли хтось курить поряд зі мною, аж самому захотілось вийти на балкон. 10/10
Якби ви не сказали що ви наживо знімаєтесь я б і не помітила . Типу: о новий подкаст від броман. Включила і забула. Навіть не глянула яка там у вас анімація сьогодні.
Нарімане, "Сад Гетсиманський" - це дуже важлива книга. Можу порадити, якщо треба, Юрія Горліса-Горського "Спогади. В казематах ГПУ". Може знадобиться. В нього з Багряним схожа біографія.
21:30 також заздрю таким людям. Мені все життя здається, що як тільки я потраплю у відкритий світ - мене обманють, розчленують, і скормлять собакам. 🤷 Тому диван мені миліший.
![[LIVE] นาทีนี้ต้องพี่ทนาย | ทนายแก้ว vs ทนายไพศาล | #คุยให้เด็กมันฟัง EP.47 (02/11/67)](http://i.ytimg.com/vi/HmquaO-PL_M/mqdefault.jpg)
Краса - в очах того, хто споглядає,
Увага надихає речі на життя
Лиш той, хто світ навколо помічає,
Спроможний на великі відкриття.
Вбачати золото в полуденному збіжжі
Крізь віковічні крони ринути в блакить
Долати ріки, прірви, гори, роздоріжжя
Та пам'ятаючи минуле проживати мить.
Буденність сповнюється сенсом в ті моменти,
Коли знаходиш щось по-справжньому своє.
Своє стає тим самим елементом,
Що сили в безнадії надає.
Своя земля - це не грунти, ландшафти
Це місце сили, ритм серцебиття
Своя країна - це не пунктир на карті
Це відчуття свободи та звитяг.
З усіх стихій - стихія дому головна
Всі, хто сягав за обрій - повертались до коріння
На повну дихати дає лише Вона -
Новонароджена та споконвічна Україна!
© Максим Щербина, 2017
Неймовірно 🤩
Капєц, думала, шо це якийсь Симоненко чи Олесь)
Я в шокові,
Бо це така краса!
Щілина каже вже у всії щілі!
Бо нас всіх мама роділа
Максиме, це прекрасно ❤
о, дякую 😍
З цим віршем я пережила хвилюючу подорож від "ахах крінж" до "стривай, це що, Василь Симоненко?" до "ахах, нє, це точно крінж" до "почекай, нормальний вірш".
Сейм
Анімація топ. Як реальні 😮
анімація на іншому рівні
а я думав це жива картинка (дивлюсь на старій нокії з роздільною здатністю 60х40)
Мамкина анімація)
Коли минулого літа розробляв цей мерч під ваш подкаст, мріяв що в майбутньому побачу його на вас, і почую подібну промову у подкасті. Мрія здійснилася, дякую за те що робите!
Вірш дуже сильно гарний і прекрасний. Старалась написати коментар з 5 слів, але не настільки гарно володію словом, як Максим 😢
Прямо заздрю людям, які можуть легко подорожувати автостопом або не думати про завтрашній день. Мені дуже близьке поняття Нарімана про те, що треба мати заброньовані квитки і гроші до кінця подорожі на всі випадки. Навіть коли читаю у книгах про персонажів, які вмить сіли на потяг і переселилися в інше місто, то є думка "як круто, але я так не зможу". Маю однозначну травму бідності і обмеженості ресурсів і ловлю себе на тому, що інколи обмежую себе свідомо, бо це і є зона комфорту. Дякую за подкаст і можливість порефлексувати.
Дякую, хлопці, за відеоформат, уважили мою маму - вона воліє ваш подкаст дивитись тільки так. Каже, що хоче бачити емоцію! 😂
Лайк за вірш, дякую поетові М. Щербині, чудова робота!!
Люблю ваші розмови, цікаво! Мрію знову побачити "німецьку балку" в Орловці, недалеко від Севастополя!!!!Яка ж там краса, простір і Море!
з народження,більш 50 років біля моря , маю каяття бо у деякі роки два три рази на рік не то що трошки поплавати, а навіть увечері на велосипеді по трасі здоровʼя проїхатись! Але моя колега з тоді ще не Крапівницького росповіла що весь рік заощаджувала гроші, щоб усього тиждень посмажитись на камінцях у Залізному порту! Після того відразу прийшло поняття, як ми не цінуємо , що маємо під боком, бо я хоча и відносно далеко якщо пішки, але 25 хвилини на велосипеді і 🌊 море!!!
я прожила 20 років в Одесі і не дуже звертала увагу на те море, сприймалося як норма. А поїхала - і вже 20 років мені відсутність моря фізично болить всередині.
Вчора повернулася з вашого прекрасного міста додому, їздила на декілька днів у гості. І що я можу Вам сказати: Одеса-то любов, море - потрійна любов❤❤❤
Сьогодні дуже якісна анімація. Як живі
Макс, от би було пречудово, якби Ви ще прочитали свої вірші, дуже гарно!
тепер починаю слухати ваши подкасти через муз.колонки в вечорі.
Bromance та драм гарного віскі. цю філософію треба опоновувати тільки так.
дякую за Вашу неймовірну працю.
Вірш мене тронув.) ❤️ Макс, вони не розгледіли перлину.
А можна більше вас бачити «наживо». Маю на увазі разом. Бо Максима бачимо щосереди😊
дуже крута версія віршування
Дуже крутий подкаст, вподобайка та коментар для просування якісного українського контенту
Тепер вони генерують анімацію за допомогою ШІ, якість зросла, але якою ціною
Класний вірш, мені сподобалося❤ було б цікаво щось послухати ще. Дякую
Теж відклала поїздку в Асканію Нову, бо "ну ось зарплату ще підіймуть і тоді на ДН восени поїду"... а потім ковід і вторгення.
Щоправда, через евакуацію з Харкова я побувала в кількох містах України, де не бувала раніше.
Але зруйновану окупантами екосистему Асканії це не компенсує аж ніяк...
💔
Ви - найкраща психотерапія. Унормовуєте мою зруйновану психіку. Дякую, що ділитесь.
Вірш добрий, заслуговує бути прочитаним у "відео з квадрокоптеру"❤
Дуже дякую за випуск! Сил та натхнення!
Про спонтанні поїздки. У мене мама так в 2013 поїхала в Крим.
Миколаївська область. Вечір пʼятниці.
- Я оце зрозуміла, що в Криму ще не була. Піду скажу Валі (подружка, на той час нова), що ми завтра зранку з нею в Крим їдемо. На роботі попрошу напарницю підмінити.
Батько посміхнувся і продовжив займатись своїми справами. Валя не хотіла, але довелось :). І в суботу найпершою маршруткою вони їхали на Миколаїв, щоб пересісти на Крим. Мама на вокзалі підходить до каси і питає:
- що у вас є на Крим?
- куди саме?
- та байдуже, на море.
- на коли?
- на зараз.
- є на Феодосію місця, через 40 хв автобус.
- Феодосія це точно Крим?
- о_О звісно що Крим.
- тоді давайте два квитки.
Каже що одна з найкращих поїздок вийшла (це в 50+ років)
Ого! Вже почала забувати як ви виглядаєте)) Дуже лампово вийшло✨Вболіваю за те, щоб з фільмом усе пройшло гладко🤞
Вірш чудовий, дякую, Максиме ❤
Дякую за традиційну доповідь про стан справ 😊
Ого анімація, як справжні.
Цей вірш роз*об, дуже круто!
Дякую, що поділились з нами
З нетерпінням чекаю на новий фільм пана Нарімана💜
Підтримуючий коментар для просування із семи слів
який прекрасний вірш!! з самих перших слів до мурашок
Шось мені, блін, ще ніколи не було так цікаво слухати подкасти. Дякую, що записуєте це!
додому - кращий фільм! чекаємо на другий!!!
Верлібр про море пива просто 🔥🔥🔥
Нарімакс. Звучить як мережа кінотеатрів, або якийсь препарат від закрепу💊
В Донецьку було те саме про "а давай на море". Було ще розкішне питання про "на яке?"
Раді вас бачити , хлопці :)
Лайк за вірш, крутий!
Вітаю панове. Вас приємно та цікаво слухати.
На госпіталь'єрив задонатив
Лайк поставив
Бувайте здорові
Як я розумію Макса і його любов до великої води. Я народилася і живу у Сумах і в нас через усе місто тече річка Псел. Я вважаю цей факт чи не найпрекраснішим 😻 бо у літню спеку ти за 5 хв від центральної пішохідної вулиці можеш дістатися до річки та її пляжу. І я також жила і живу постійно у близькості до води. Спочатку біля памʼятника невідомому солдату, від якого 10 хв спуску і ти на річці. Хочеш пляж на травичці, а хочеш на піску - будь ласка! Потім переїхала до ТРЦ Лавина. Там взагалі джекпот, бо виходячи з дому в тебе наліво річка 7 хв, а направо озеро Чеха теж 7 хв.
І я зрозуміла велику цінність цих водойм та і неперевершеність Сум, коли поїхала в Чернівці до свого хлопця. Чернівчани відпочивають влітку в басейнах, а якщо до води, то маєш мати машину, їхати далеко. І це був великий удар для мене, бо звикла до води і купання)
Надо було розбивати на декілька коментарів))
Ой, ну ви найкращі ❤ тішуся, слухаю,дивлюсь! Таки флешбеки 🥰
Рядок про звитяги прям в серце, дякую!
Доцент і кандидат наук це абсолютно різної категорії, доцент, професор це вчення звання, а кандидат наук, доктор наук це науковий ступінь, наскільки я розумію можна бути доцентом без кандидата і навпаки🫣
Дякую за вашу роботу
Анімація топ, як справжні🤌👏
хочу мотиваційну книгу від Щілини «щоб жить, треба жить»🤓
Ми в Харкові теж саме робили!! Ці всі історії про Крим🥺Теж саме!!! А чогось хочеться на море! і ми вже на поїзді до Феодосії! а там і на Коктебель!
Стало ще приємніше дивитись
Про кота Степана вже можна робити розслідування, занадто багато теорій стало. Час задіяти Толіка!
Дуже гарний вірш
Ого анімація на зовсім іншому рівні наче все реально а не намальовано😮
Вірш неймовірно крутий.😍
та блін, вірш бомба, дкуже круто
Пройшло пів години перш ніж я зрозуміла, що це не анімоване зображення, а відео😂😂 (слухаю на бекграунді, і шось глянула на відео)
Намальовано дуже схоже, браво художнику 👏👏
Максе ти чудовий поет❤
Я в 2001 році отримав 100 грн від партії регіонів за перемогу всеукраїнській шкільній олімпіаді з історії і 20 грн від мера міста. І ця подія відбувалася вперше на головній площі нашого невеликого містечка Радомишль. І мені досі хочеться стерти тей спогад через сором що я отримав гроші від тієї партії. І до речі нічого як і Максим сказав ця перемога в конкурсі навіть офіційному не давала на тей час лише формально, але не більше
Ахах топова історія
Вірш просто неймовірний
Very deep
Вірш топ🔥
Майже 10 років живу у Львові. Переїхала сюди з Миколаєва і найбільший мій біль - відсутність великої води в місті. Не розумію як можна жити не те що без моря, а хоча б без річки в місті. 💔
розумію, я зі Львова. але дуже люблю їздити в міста з водою. і одразу стає зрозуміло чого нам бракує...
ахуєнна анімація, наче справжня
Дякую Максиме
Вірш відчула, в саме серденько
По суті - любов
мала багато схожих рефлексій
По формі - може й гамно,
не знаю, я не експерт😂
мені чуть помпезно
Але ж по суті - в саме яблучко
Плюси дуже багато втратили не взявши вірш
Так, погуляти біля води дуже рятує нині. Русанівка в цьому плані допомога.
Розмова близьких людей на розі столу
Привіт з Русанівки ❤
вірш неймовірний
Як почув про Сад гетсиманський аж в сердечку йокнуло, дуже жорстке й темне, я б сказав, чтиво, але ну бляха, чого ще очікувати від книги про енкаведистські тюрми. Чудовий твір, але мені, людині яка взагалі проти куріння і завжди протестую, коли хтось курить поряд зі мною, аж самому захотілось вийти на балкон. 10/10
Чудовий глибокий вірш!
Тепер кожного разу, коли не зможу придумати 5 слів для коментаря, писатиму рядок із вірша Максима Щербини
Вау!!!! Вірш прекрасний
ми в Кривому могли теж сидіти компанією і в якийсь момент просто поїхати в Дніпро :D
Лайк за вірш.
Анімація топ.
Я теж вірю, що Максим колись наважиться написати книгу
Вірш був топовий, можливо кудись він не підійшов під контекст чи стилістику, не виключаю, але сам по собі він викликає емоції і це чудово
Треба зробити хлопцям анімацію у стилі " BoJack Horseman". Думаю, що вийде гарно😉
А ʼМакНаріʼ звучало би як новий бургер з Макдональдсу)
Або сет суші 🍱
Обкладинка просто геніальна
Я би хотіла почитати книгу Максима. Ви як мінімум надихнули мене ходити кожного тижня в кіно, за що вам дякую
став патроном то думали не буду коментувати? буду. Хоча є цікавіші місця для обговорення))
Та ну наф… вірш суперовий. Думав якийсь Шевченко чи Франко. А тут Щербина🙌
пробувала писати щоденник. не получилось.
Якби ви не сказали що ви наживо знімаєтесь я б і не помітила . Типу: о новий подкаст від броман. Включила і забула. Навіть не глянула яка там у вас анімація сьогодні.
Після попередження про спойлер поставила на паузу і таки подивилась Додому
Коментар на підтримку якісного українського контенту
Нарімане,
"Сад Гетсиманський" - це дуже важлива книга. Можу порадити, якщо треба, Юрія Горліса-Горського "Спогади. В казематах ГПУ". Може знадобиться. В нього з Багряним схожа біографія.
Так, цього разу аніматор виклався на повну 💪
покемони в Асканії-Нові *excited*😍
21:30 також заздрю таким людям. Мені все життя здається, що як тільки я потраплю у відкритий світ - мене обманють, розчленують, і скормлять собакам. 🤷 Тому диван мені миліший.
Тож, що ми з'ясували під час перегляду(прослуховування) цього подкасту?
Іво Бобул - професор.🎉
Світ був просто ще неготовим до поезії Щербини.
Вірш кращий, ніж 1+1 😊
Дуже реалістична анімація Макса і Нарімана, хто малював? 😁
Очікував що вірш на початку закінчиться на «ілі вас нє мама роділа»
Я не поезія лавер, але як на мене гарний вірш, вартий публікації)
новий рівень анімації
Чудовий вірш
Вірш топ
Вірш пушка