❤ Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом ☕😎 www.buymeacoffee.com/The_Documentalist 💳 МОНОбанка send.monobank.ua/jar/28kmKQpGxw 🤝Бажаєш співпраці з каналом The ДОКУМЕНТАЛІСТ? Напиши нам на пошту: nevidoma.istoriya@gmail.com Підписуйся на наш телеграм: t.me/sss764210
Ведучий ты хотя бы пробовал продукты СССР,,, ты жил в СССР что сову на глобус натягиваешь. Да не всё так было хорошо в СССР и с продуктами был дефицит но японский городовой писдеть о каком то картоне в колбасе это ты писдюк только заганяешь себя очень глубоко во враньё . Народ не верьте вот таким писдоболам которые понятия не имеют как было в СССР. Я не совкодрочер но слушать такие маразмы просто противно. Вот вам пример приведу; когда то в девяностые уже после распада СССР в хозяйственном магазине купил ножницы, естественно советские, качество хорошее до сих пор они не заменимые. Так как сын стал жить отдельно, а ножницы одни то решили попробовать найти такие же, обыскали все маркет плейсы, китайский АлиЭКСПРЕСС, сын купил несколько похожих и я купил четверо ножниц двое из которых фирмы Горизонт, само название фирмы подкупило, да и ножницы очень похожие на мои купленные в девьяностых и получается из всех купленных нами не нашлось ни одного экземпляра который можно было сравнить с советскими. Да они вроде бы режут практически всё но единственное чего они плохо режут так это ногти с которыми советские ножницы справляются без проблем. Ни кто не говорит о том что в СССР люди жили как в раю но во всяком случае по мусорным бакам не лазили. Ещё раз говорю что в СССР не всё было хорошо но на много лучше чем сейчас типа при полном изобилии не продуктов а всякого дерьма которое называют продуктами, уж лучше не видеть на полках сливочного масла чем смотреть на то что выдают за сливочное масло, коров нет, а типа молока и масла полно. В СССР если чего не было то люди сами если имели желание что нужно находили сами выращивали, сами заготавливали, сами использовали и при этом были намного добрее и вежливее. И килька была вкусная и натуральная, а не головы от кильки как сейчас. Многие типа продукты сейчас просто страшно покупать чтобы не отравиться, не подхватить какую нибудь заразу или сломать зуб об какой то посторонний предмет в продукте, или найти хвосты, когти и шерсть. Рассказывают об очередях в СССР как будто сейчас не бывает очередей. Очереди в СССР были потому что магазинов было мало да и продуктов тоже не всех и не всегда хватало. Рассказывая про кофе так как будто бы без кофе жить нельзя. Я его типа кофе никогда и не искал в СССР оно мне было без надобности, я его и сейчас не особо пью да и то только некоторые марки, а не всё подряд. Колбаса, пиво, лимонад, шоколад и шоколадные конфеты в СССР были намного лучше чем сейчас как и многие другие продукты и товары стоит посмотреть на советские велосипеды и на нынешние, а на советском седле велосипедов можно было без проблем ехать десятки километров чего нельзя сказать о нынешних на которых после посадки срази ощущается дискомфорт не говоря о езде и тем более длительной. В нынешнее время у народов намного больше проблем чем эти же народы имели в СССР А вообще то в мире нет ни одной страны у которой не было бы каких либо проблем и народ жил бы в стабильности, достатке счастливо не имея ни каких в жизни проблем. Всем хочу сказать. Не живите уныло, не жалейте что было, не грустите что будет, берегите что есть.
Мені 62 і я свідок всього про що ви розповідаєте,все ПРАВДА!!! Маю велику надію що ті кляті часи не вернуться ніколи,а всі хто ностальгують ,насправді ностальгують по своїй молодості.Дякую за Вашу роботу,контент супер!!!💙💛
А мені 74. І не ностальгую за совком ані трохи. Як і за молодістю - все на цьому світі має початок і кінець. Але обпльовувати те, що було тоді краще, і вивищувати те, що зараз гірше (бо живемо в Незалежній) - відверте лицемірство. Таке саме, як зараз ходіння в церкви колишніх комуняк, які сповідували атеїзм. Можна без кінця говорити, наприклад, про шкоду від дусту, що є правдою. А от про його користь щось не видно ані одного дописувача. Бо молоді не знають, що міста та села тоді масово потерпали від бліх, вошей та блощиць. Згадайте студентські гуртожитки - та в деяких просинався на простирадлі заляпаному кров'ю від укусів. Між іншим, там я вперше зачепив волосяну вош і тільки помивши голову дустом позбувся вошей та гнид. Їх мертвих потім ще довго вичісували моя покійна вже мама, царство їй Небесне!
Мені теж 62 роки,не сумую за радянським союзом,а сумувати за молодістю вважаю глупістю , тому що в кожному віці свої прелесті. Коли б ні рашка,то зараз самі цікаві і чудові часи. Росія в нас забрала щасливе життя. Я з Маріуполя і ненавиджу Росію.
Як колись казала моя колега: «В савецкае время жилось хорошо, было все, отдыхали везде, учеба была с медициной бесплатная»…вона була дружиною льотчика і в її сімʼї було все потрібне, а я памʼятаю, як мене ставили в чергу батьки, а самі бігли в інший магазин, бо там зайняли чергу. І коли купували 100 г вареної ковбаси, простоявши години в черзі, бо на більше не хватало коштів. А дідусь з бабусею в селі працювали за трудодні і в школою задавали писати твори на тему «чим займається твоя родина». Коли КГБ батька твого знайомого катували в підвалах бо він купив Волгу, на яку збирали всі родичі і користувалися потім всім аулом. «Гарні» були часи, прям «ностальгія» бере за таким.
В мене співробітниця це саме ліпе про чудову країну саветіа от тільки не признається як закінчила най крутіший вуз у місті а згодом влаштувалася працювати в "торг". Ми жили у нас все било люди били добрее 😂 звісно будеш добрим коли до твоєї крамниці ревізор з торгу приходить.
Моя сім'я жила дружно та досить заможно, тому що батьки були на посаді, але на виробництві. Забула сказати, що мамині батьки, тобто мої рідні бабуся-дідусь жили у Москві і ми отримували від них "посилки". Моя мама завжди приймала моїх друзів в гості, не розділяючи по рангах людей. Завжди пригощали і годувала моїх друзів і досі вони згадують наше дитинство і мою сім'ю. Так, складні були часи і брехливі, дорослі це розуміли. Але ж це ще залежить від самої людини, від її виховання. Мої батьки чудові добрі люди. Дуже їх поважаю і люблю❤🎉 Ще додам.... Моя мама досі живе в Україні і не виїжджала закордон. Вона відчуває себе українкою і поважає Україну. 💙💛✌️
Страшні часи, я була підлітком, в Києві, але спогади саме такі. Черги, дефіцит, грубість, страшні продавчині, порожні прилавки, черги і величезний розрив в достатку сімей. Дякую за ваш інформативний канал🇺🇦
От навіщо? НАВІЩО я випадково подивилася відео?! Вже другий день дивлюсь всі відео з вашого каналу, другий день 😅😅😅 і не можу зупинитися) Особливо мені сподобалось останнє, про сексуальні відносини в українських селах, ви показали стільки історичних фотографій !!! ❤ я вам дуже вдячна за якісний контент! Я 100% ваш підписник❤️❤️
@@ЛошадкаПоняшка Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока.
Вподобайка за цікавий матеріал, повчальність ролику, првдивість, та ще й українською мовою. Більшу частину свого життя прожив при срср.Хочу розповісти про два випадки з свого життя. На початку 50х, вперше скуштував кавовий напій - не сподобалось, гірке, несмачне, потім напої-сурогати згадані в ролику. Спрвжню розчинну каву скуштував на початку 90х, індійську, баночки є досьогодні, зберігаю дрібні деталі. Далі декілька слів про ГОСТи і знак якості. В 94му працював в одній з державних установ м. Кропивницьий(Кіровоград). Начальником відділу кадрів була жінка (Клавдія, ім'я змінено), учасниця другої світової війни, розвідниця. Вона розповіла мені анекдот про знак якості. Далі писатиму мовою оригіналу: на симпозиуме в отеле в коридоре кто то насрал, чтобы узнать кто это сделал вызвали трех экспертов: француза, немца и русского. Первым приступил к работе француз, осмотрел, понюхал и выдал результат - это не француз, парфюм не тот, далее кучу обследовал немец, осмотрел, понюхал, попробовал на зуб и выдал результат - не немец, русские во время войны нам столько железа накидали, что до сих пор срем с осколками. Русский осмотрел и выдал результат - не русский, у нас на каждом говне стоит знак качества. Надіюсь ютуб пропустить таке.
як завжди Ваші випуски - це шедеври. мені особисто нагадують те, що розповідають мої родичі, часто з доповнюючими та іноді навіть шокуючими для мене фактами. шкода, що лише українською, а не англійською. моя бабуся, що працювала все життя лікарем на Франківщині розповідала про свій досвід перевірки на свинофермі десь коло Снятина. казала, що там свині були дуже худі, брудні і часто помирали від недоїдання і хворіб, але навіть вони йшли на ковбасу. ще один чоловік зі Снятина працював на соковому заводі і розповідав, що соки робили з гнилих фруктів бо з них легше вичавлювати сік. інший чоловік працював на маслозаводі і ніколи в житті не їв масла пояснюючи це тим, що "якби ви бачили як його виготовляють - ви б самі його не їли". пам"ятаю як я коли мені було десь 5-6 років у кінці 80-х стояла в черзі за сметаною (і було це в Рівному, тобто не десь в селі, а в обласному центрі) і дивувалася тому як продавщиця наливала у банки сметану. саме наливала: черпаком, а не ложкою і та сметана була рідка як вода і мала синюшний колір. моя мама, 1956 р.н., виросла в районному центрі на Франківщині досі згадує жахливий хліб дитинства: гороховий, кукурузний, що був твердий як камінь. окремо напишу спогади своєї бабусі-лікарки про отруту, яку лили на полях. не пам"ятаю який то рік був, але вона проїжджала поблизу якогось колгоспу і побачила як жінки віниками просто поливають овочі отрутою. тобто не злегка обприскують, а фактично розливають її. вона відразу ж поїхала до голови того кологспу на що отримала цинічу відповідь: "ви не переживайте. нічого страшного не відбувається. ми сильні люди і нам нічого не зашкодить". бабця настільки розлютилася, що мовчки вийшла з кабінету щоб не наговорити чогось лишнього
В середині 80-х мала можливість по " блату" мати каву у скляних банках " Jacobs". В Надвірні у костьолі була база райспоживспілки, так ось вона була вщент забита цією кавою, майонезом, шампанським. В магазинах було порожньо, але по " блату" можна було мати. Стелажі у костьолі були настільки високі, наскільки сягали драбини. Що ще більше вразило коли туди потрапила, так це фрески , які пробивалися через вапно на стінах дуже високо, бо там вже не могли замалювати. Всі теми цікаві, ставлю лайки для просування каналу! Зі святом!!!❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Ось бачите, щось то до нас доходило,можливо тому саме з західних областей України і почався антисовковий рух. Просто люди бачили, де живеться краще і вільніше
Для повноти картини важливо пояснювати, що існували рівні постачання в совкк, наприклад, всі столиці плюс особливі пром регіони мали і сгущенку і м'ясо нориальне і апельсини, а якась умовна вінниця чи черкаси такого ніколи не бачили, бо вони були на 2 чи 3 рівні постачання. Першим був особливий рівень, потім 1, 2, 3 і до 5го. Тому коли людина волає про якусь якість, завжди треба спершу питати, в якому місті вона жила, тоді стане зрозуміло, чи їй привиділось, чи вона справді могла їсти нормальні продукти.
Я вчилась в Білій Церкві -місто йшло по категорії хіміків(шинний комбінат) то постачання було дуже пристойне-моя мама не могла повірити,що в продажі постійно є ковбаса та ще й не одного виду і декілька видів сгущенки, концентрат гречаної каші.,шоколадне масло,сир.
Цікаво...Вам не зрозуміти, що одні бачили одне, а інші інше. Не паплюжити людей. Вони там прожили життя. І виконували свою роботу. Як і зараз хтось жиру, а в когось даху немає над головою
В НАС у місті був завод по переробці уранової руди ,металургійний Комбінат Азот і багато підприємств інших По онкології на всю область ми були першими , продукти почали щезати у середині вже 80 років
Пам'ятаю як був малим , і в наше село привозили пломбір. Черга велечезна. Стоїш з 20 ма копійками і не знаєш чи вистачить. Жах та й годі . Як добре ссср сконав , туди йому і дорога.
За морозивом ... За хлібом у райцентрі стояли. Магазин "Хліб" стояв зачинений більшість часу, відмикали по приїзду машини з хлібом, а черга за годину до цього вже шикувалась.
Досі пам'ятаю, як мама з незнайомою тіткою сперечались за єдину пару підходящих дитячих сандаликів у "Дитячому світі" в обласному центрі. Як настольні годинники будильники надійшли до сільмагу (бабуся говорила купративи) у такій малій кількості, що вирішили продавати лише ... дояркам та ще кілька штук пішли з "під прилавку". Морозиво чи халва у магазині - то подія, бо лише кілька разів на рік. І це у застойні брєжнєвські часи.
" кроме калош ничего не делали"... учителя в селе были уважаемые люди, образование давали хорошее, посмотрел у внука задание:"угадай ответ"....два раза делали операции и безкоштовно....было и много хорошего и что то плохое....люди были добрее....
Тут за одну лиш рекламу пестицидів треба ставити 1000 лайків. 😂 Покайфувала. Я такого не бачила. Гарний випуск. Це імовірно навіть не синдром каченяти. Так ностальгія за молодістю і здоров'ям. Мені в дитинстві було краще фізично ніж зараз , бо всі турботи були на батьках, і хоч ми по суті виживали, але дитинство згадую із легкою ноткою ностальгії. Звісно за це я завдячую батькам, які дуже старалися, а не владі, але це я розумію, а хтось може і не усвідомлює, що добре було не "завдяки", а "всупечер" 😊
Мені 32, як людина що працює в харчовій промисловості все життя, то просто дивлюся і сивію😢, дякувати Богу за технічний прогрес і доступ до адекватної сировинної бази, можливості створювати власні ТУ ( технічні умови) щоб годувати власну націю і не тільки смачно, а повноцінно.
@@alenaosika1799то шукайте на полицях смачну та натуральну продукцію, якої зараз вдосталь, чому ви економите на собі та своїх рідних, споживаючи різний шлак?
Діло в тому,що все якісне йде за кордон і там за кордоном багато наших товарів харчування стоіть копійки,навіть ,як для нашого кошелька. А у нас все наоборот ,більшість товарів ,що було то намели та нам продали. Дешевше купити за кордоном ніж у наших господарей( ця логіка то отдельна тема цього маразму).Але хто був в окупаціі,скаже,що все одно наше украінське найсмачніше і це правда.
Ви не переборете міфи, в які щиро вірять українці, котрі обдивилися страшних сюжетів на СТБ й ТСН, які їм в унісон з російським телебаченням десятиліттями компостували мізки про те, які в нас страшні ненатуральні продукти. Люди досі щиро вірять, що все що з буквою Е і складною назвою - це отрута, хоча «єшок» і в їхній сливі з дачі буде з десяток. У нас у своїй масі дійсно хороші продукти, з нормальної сировини, і на внутрішньому ринку, і на зовнішньому. Якщо не брати геть дешеве (яке тому й дешеве) то немає на що жалітись.
Цікаве відео. Моя мама - та сама жителька совкового мегаполісу, яка ностальгує за смачними і доступними продуктами. Вона народилась в Києві і всю свою молодість провела там. Так ось, вона пам'ятає копійчані тістечка, морозиво, молочні коктейлі, смачні сосиски з шкільної їдальні та масло, яке було схоже на манну небесну і її не переконати в тому, якою ціною це все було доступне для жителів міста. Абсолютно боляче одним оком читати історії тисяч українців про їх репресованих та загноблених в колгоспах родичів, а другим оком бачити, з яким захватом твоя власна рідня розпинається про райське життя в совку...
Дійсно все це було смачним, от тільки при чому тут ностальгія за совком. Я клав на совок. хоча мені було комфортно, бо моя мама була директором об'єднання продуктових магазинів... )) Директор заводу в сраці сидів. Мама жива здорова і теж клала на совок, бо в нас були поля, худоба, ліс, а прийшло бидло-визволителі і все забрали, а сім'ю в Сибір, в Якутію....
@@deaddycruel Москалото ти просто збирай манатки і пиздуй нахуй в свої радниє єбєня. там є водка , сяльодка і рєпа , - ваше єдине національне блюдо )))))))))))))))) Від слова блюдо вже ригати хочеться ))))
@@deaddycruelСупердорогих..... 😂😂😂 Це тільки на твоїх болотах гімно їдять. Пробував я ті московитські продукти. Їхні супер-дорогі продукт= українським продуктам середньої ціни. А дешеві підоросські продукти у нас навіть дворові собаки не їдять!!!
На початку 80-х наша сусідка працювала на м'ясокомбінаті. Вони з мамою у ліфті познайомились, коли будинок заселився, і сусідка побачила маму зі мною та вагітку моєю сестрою та ковбасу в сумці..... Якщо культурно, то вона порадила ніколи не купляти ковбасу та сосиски, мовляв "дітям та тобі ні в якому разі не можна!" Періодично вона приносила та продавала мамі нормальне м'ясо. В дитинстві я дивувалась, що це "наш секрет, нікому не розказуй". Нормальний шоколад був дуже рідко. Проте на кожному прилавку була "сладкая плитка": пластилінові маса кольору шоколад+біла фарба, смаку солодкого пластиліну. Але найголовніше було сказано моєю колишньою свекрухою (дай боже їй сто років життя подалі від мене))): Ми в Союзі добре ж ли і були щасливі! Я в Москву кожні три місяці їздила! - Мамо, навіщо? - Ну як? Ковбасу одяг, взуття, папір туалетний купляла. І собі, і родичі мені списки писали. - Так а в Москву навіщо? - Так у нас же нічого не була або по великому блату! (Запоріжжя, індустріальне місто, обласний центр).
Історія не моя а мого кума Його батько син міліціонера в херсонській області близ міста Херсон це його пряма цитата "кому тогда жилось хорошо это таким как я , отца боялись и все примазаться хотели по этому у нас и колбаса была на столе потомучто идёт в поселок ящик колбасы (именно ящик на огромный поселок) то большую часть этого ящика купили ещё в прошлом месяце приблежоные продавщицы часть она оставляла моему отцу а на прилавок зачастую и не доходило " ось така цитата
мене так дивують люди в коментарях, які кажуть, що в совку люди були добрішими) ви тільки гляньте, скільки маньяків (ґвалтівників, людожерів навіть) було серед тих "добрих" людей! до речі, цікава тема для дослідження для авторів каналу. мої дідусь і бабуся, хоч і провели молодість там, та ностальгії за тим періодом не мають і згадувати не люблять, бо змалку на колгоспі горбатили спини. для баби був улюблений смаколик - хліб зі смальцем, молока того хоч і було вдосталь на колгоспі, де наробилися, та треба було розводити водою, щоб ту мізер, що давали за працю (замість грошей) розділити між членами сім'ї. а як десь взяв більше, то можна було нарватися на донос, бабця з дідусем і досі бояться "вголос" говорити про багато речей при інших людях. чи треба нагадувати, скільки людей висилали у заслання? може, нагадати про "розстріляне Відроження"? чи штучний голод? то те морозиво за пару копійок вартує поверненя до такого часу? не були тоді люди добрішими, люди були такі ж, як і зараз, то часи були іншими. коли просто про багато страшних подій в совку мовчали і інформації було ніде взяти, то вам і здається, що злоби і хвороб було менше тоді.
@@ОлегШуплик-н9д, та ну? А ви поцікавтесь, скільки ці " добрі " люди написали доносів, після яких людей або в табори відправляли, або розстріляли. Діда в 39 забрали, був бригадиром в колгоспі. Більше про нього ніхто не чув. Другий дід "відпочив" у Бухенвальді, і коли сестра попросила щось про це розповісти( була така забавка перед днем перемоги писати твір на тему війни), то його молодший брат сказав: нема там про що розказувати. Він закінчив війну майором, і міг закрити рота старшому брату. Так що "добрі "люди були повсюди!
@@ОлегШуплик-н9д , ага, конечно! Лучше... Почитайте Зощенко, Ильфа и Петрова, например. Какие баталии разгорались на коммунальных кухнях! Про четыре миллиона доносов я уже молчу. В нищете люди не могут быть добрыми. Разве что единицы.
Тільки хтіла написати та дочитала ваш допис, дійсно про купу злочинів просто не казали, про згвалтування взагалі було соромно заявляти ми досі не можемо цього позбутись. Людям казали що в них все добре і вони вірили, бо іншої домки не було, інша думка була заборонена
Дивлюсь відео на кухні, а поруч на полиці отака баночка з-під кави, про яку Ви питали. Їй років 40, але як нова)) Коли мама сушить мелісу чи м'яту до чаю, то я в ту баночку складаю😊 Є в моєї мами одна душевна травма...В наше смт морозиво привозили в бідонах по неділях. Не пломбір, а оте, де купа льоду була, як бонус. І мама не може собі пробачити, що коли ми стояли в черзі, в неї не ставало духу попросити когось попереду з 3-літровою банкою, щоб взяли 50 грам її дитині. Вона все бідкається, чому була така дурна і нерішуча. Здогадуюсь, що в душевній і ''самой читающєй совєцкой'' черзі їй могли просто нахамити у відповідь. Тоді в чергах всі були, як на війні. І, підсвідомо, як у пана Азарова, вінікало пітання: що більше травмує дитину- не поїсти морозива, чи почути, як якийсь чужий дядько гавкає на маму. До речі, в нашому маленькому містечку були масло-молочний і цукровий заводи. Але, мабуть, не для нас...А ще, з відео зрозуміло, чому один з кавових напоїв називався ''Колос''. Але з якого перепою була ще ''Арктика''?? Його для полярників розробляли? Навіть плавлений сирок ''Дружба'' якийсь зрозуміліший, як популярний ''закусон''😅
Я у свою першу відпустку на Криворіжсталі, поїхала в туристичну подорож до Литви, то там у кожному місті були різні плавлені сирки типу Янтар , у коробках і шоколадні батончики , теж у кожному місті різні. В нас були тільки дружба, і то дефіцит. Ну і з цукерками теж уже були проблеми. В країнах Балтії все ж було і тоді краще ніж у нас
Дуже добре пам'ятаю, як була дитиною і ми всі чекали на день, коли в селі мали привезти шоколадне масло. І ми тоді думали: хоч би нам вистачило. І сиділи під магазином. Досі так добре це пам'ятаю. А баночка з-під індійської кави також була вдома і не одна.
Мені 52 роки. Пам'ятаю як десятирічна, стояла в черзі за "вєтчіною". Години три, не менше. Люди лаялись, штовхали мене. Але я вперто хотіла всеж купити цю кляту вєтчину. Давали по шматочку грамів 250, не більше. Скільки було в мене радості, як я шла та несла її додому. Як вона смачно пахла. Яка дикість, так доводити нарід, щоб кусок ковбаси був такою цінністю((( А все для того, щоб тільки і думали, що поїсти. І не думали про сістему влади. Тримали як рабів, а росказували, яка в нас прекрасна країна.
Є відома біженка з КНДР - Йонмі Парк. У неї в одному з відео є дуже схожа думка, що оця постійна одержимість їжею в тоталітарній державі покликана не давати ні про що інше думати. Щоправда, в КНДР досі існує справжній голод. Каже, що коли вона опинилась у Південній Кореї і нарешті могла не думати про їжу і страх за життя - зрозуміла наскільки в неї в голові пусто. А їй було щось 16 років. Вона зрозуміла що не знає про світ геть нічого, і почала несамовито читати й каже що не може припинити постійно читати і вчитись і досі, через роки.
Дякую за цікавий контент, я народилась в СРСР , і все це пам"ятаю. Яке щастя що наші наступні покоління не застали такої "турботи " від керівництва сесесер!!!
Дуже дякую. Все Ви розповіли інформативно, пізнавально. Я сам народився 1978 року, СРСР не сильно зачепив, мені було 13 років, коли СРСР розвалився. Але я цілком згоден. Після цього відео мені стало навіть незрозуміло, навіщо в Україні до самого початку війни (до 24 лютого 2022 року) існували білоруські гастрономи. Білоруси до наших часів все робили за радянським ГОСТом. Навіть, у 2020-2021 роках білоруські гастрономи в нас вважалися "гастрономами для тих, хто сумує за радянськими часами". Я б хотів, щоб білоруські гастрономи зникли після війни. Я білоруську продукцію так само бойкотую, як і російську. Бо Білорусь нам такий же ворог, як і Росія. Сподіваюся, що через це Україна більше не купуватиме білоруських автобусів та вантажівок (МАЗ). Я сподіваюся, що я доживу до тих часів, коли МАЗи повністю зникнуть з українських вулиць.
У мене товариш 70го року народження, досі дрочить на ссср. Я його частково розумію, але не підтримую, на його дитинство випав " розквіт" (нафтогроші) Добре що та тюрма розвалилася
А я в своі 61 рік повернулась би в ту Україну в якій народилась і виросла. Було важко але люди залишались людьми, не було такої злоби, ненависті один до одного, завжди можна було надіятись на допомогу інших. У кожного свій вибір, куди нам ,,совковим,, братись до вас сучасних українців.
@@ОлесяБугато ж, якщо Україна не така, то може варто рашу з чемоданами? Там зараз якраз совок відбудовується. І люди там "душєвниє". Відчуєте себе, як вдома)))
@@user-gk4ge3rf9qТобі Дуро так легко із Чемоданами ? Бо ти не в І3раелі де Баби як і Хлопи всі до Войска йдуть .Зараз шоб ти Дурне знало що Чоловікам які вірять в Ісуса а не Чортівню з Рогами , шоб виїхати із цього Зоопарку мало 10 тис. дол ....Колись в часи Зека Геть за такі гроші в Америку їхали а тепер тільки шоб вирватися на Свободу ...Ти хоть знаєш скільки ловлять на границі із Білорусією чи Молдавією народу ? Особисто Я іще в 2015 році казав коли зрання на село налітали Героди в камуфляжі в масках із війскомату ловити Бідаків на Ато :Ловіть не роблячи набіги на сплячі села а зупиняйте машини із жовто-синіми прапірцями на дорозі і вручайте патріотам повістки ....В мене наприклад тоді одинока мати валюту пожичала шоб викупити сина із Тернопільского воєнкомату (зловили під час Облави на Залізничному вокзалі ).Тоді була ціна 2800 дол. То вона іще сина викупила і інший всякого мати грошей не принесла втікав через вікна і впав із третього поверху , всі кістки поламав ...Брати всіх підряд до Армії ось це якраз і є Радянська Система в Вільному Світі такого нема ...На данний момент Білоруске громадянство від Українського це як Небо і Земля шоб ти знало ...
@@ОлесяБугаа ви, або бот, або зомбі🤷♂️ Це ті добрі люди які доноси писали один на одного?😂 Навколо мене чудові сусіди, коли сусід щось будує я йому допомагаю, коли я будую він мені допомагає, з іншими сусідами відносини також чудові, сусідка може до мене зайти у двір та зірвати собі кабачків чи зелені, я до неї заходжу їсти виноград, а ще є сусід який постійно мене смородиною пригощає, а я його горіхами, один з сусідів часто їздить на кілька днів, так я годую його живність щоб не здохла. Тож якщо навколо вас «злі» люди, то може це проблема не в людях, а в вас, не думали про це?🤔 П.С. Я живу не в селі як могло здатися, а в обласному центрі🙂
Все ,що Ви розповіли і показали,мені знайоме з дитинства(я 49 року народження),можливо не всі нюанси совка ,але деякі закарбувалися в пам'яті назавжди... Пам'ятаю молочне морозиво по 10 коп.,його я найбільше любила,мені здавалося,що на смак воно найкраще,та хто ж тоді знав,з чого воно зроблене🤔 Дуже добре пам'ятаю черги,в яких ми всією сім'єю стояли з самого ранку,щоб купити кукурудзяного хліба,сім'я наша була чималенька,а хліб давали 1буханець в руки... Дуже добре пам'ятаю,як покійна Мама давала нам ячмінний напій,казала,це корисно для здоров'я,а каву з Індії пам'ятаю вже з дорослого життя,іноді привозили знайомі з Московії,будь вона неладна,тепер відібрала у нас все,чого ми досягли за вільне життя без совка😢 ...ковбасу пам'ятаю тільки любительський хлібець,полтавську копчену і сервілат,іноді купувала,коли вже працювала,а з дитинства ніякої ковбаси не пам'ятаю,може і не купували батьки,бо жили дуже бідно після війни,розруха,голод і холод,та якось виживали,історія довга,всього не опишиш😢... Дякую,що не даєте забути все те лайно,що пов'язане з совком🙏🤓🤔😡🙀😱😫😢
Я виросла в селі. Пам'ятаю як мама привозила з колгоспу мішків 10 селітри, для підкормки городини. Вона з бабунею жменями розсипали її під картоплю, огірки і все інше. І так всі у селі.В колгоспі селітри було неміряно Ніхто не задумувався і не знав ,що це вредно. То про які ,,чисті" продукти можна зараз казати Міф. 9:05
Мій дідусь в цій банці з під "кави" зберігав цвяхи на дачі, рада, що це єдине, що лишилось "на згадку" від срср, викинула з радістю) Дякую вашому каналу за такий необхідний для українців матеріал, , особливо для тих, хто не мав "щастя" пожити в цій багнюці.
Я 76 року народження. Мама і бабуся працювали на хліб заводі, завдяки їхнім "шабашкам", я знала смак усіляких горішків, масла, сгущонки, заготовок до київського торта. Моя мама робила торти для того щербицкого, і розробляла рецептуру тортів. У 83 році мама звільнилась і пішла працювати у лікарню. Так от, тоді ми дізналися ціну масла. Ковбаса- вона зеленіла, коли довго лежала в холодильнику. Смак сосісок відрізнявся від тих, яких "доставали" по блату. Це я точно пам'ятаю, бо ми такі делікатеси "доставали". М'яса - взагалі не пам'ятаю щоб лежало на витріни магазинів, завжди якісь кістки були, то м'ясо теж "доставали", виручало село: кури, кози і все що росло в садку і на городі. Щодо того конченого пломбіру- живучі у Києві, я його не їла, воно мені не подобалось. Я почала їсти морозиво у 98 році. На метро Дарниця,(87 приблизно 89 роки) був ларьок з морозивом, ох і добре воно було, і коштувало десь 1 рубль. А у селі на канікулах, з рідним дядьком збирали молоко у населення, у тих у кого були корови. Бо вони здавали на голгосп.... Так оте молоко, зливалось у бідони, і дядько мій завжди знімав пробу (лизав пальця і встромляв у банку), щоб молоко не кисле боло. Якщо кисле - то зливалось в окремий бідон і робилась запис у книжечці, що молоко невідповідної якості, і селяни отримували менше коштів. Корови, майже були не привиті, ні якій ветеринар за ними не слідкував ... Я не розумію взагалі тих людей, які скиглять за тім конченим союзом. Там нічого гарного не було, навіть дитинство, бо вчили читати перші книжечці, про дядю вову, як він бревно тягнув. Садок і школу я не любила.
Ларьок з тим морозивом Асорті (лимонно-шоколадне) і досі є у Дарниці. Школярами ми спеціально їздили з Троєщини на Дарницю купити те морозиво. Обожнюю його)))
Пам’ятаю ті часи. Оскільки загалом люди жили в сірості, то дуже яскраво запам’ятовувалися особливі моменти-свята, гості… Але якщо розібратися, то тоді піком розкоші здавалися буденні для нас, теперішніх, продукти- хороший чай, кава, шоколад, горіхи, якісне мʼясо, морепродукти, свіжі фрукти та овочі…Насправді це дуже сумно…
Дуже рада за вас що ви нарешті вільна та задоволена,кожен день суцільна радість,каву можливо хоч відрами пити якщо гроші залишаться коли комуналку сплатиш 😂😂😂
@@ИринаАнтонович-е1р та через вас, совків, ми досі у напівсовку, не робимо реформи, які у поляків балтійців японців корейців, стандартний пакет, але й зараз набагато краще люди живуть і мають можливості, хто не ледачий і не обмежений розумово. А тоді уравніловка - інженер отримував менше за робочого алкаша.
Ага...Це так само як радянський цирк був найкращим в світі, поки я не побачила китайський, від якого в мене волосся дибки стало)) Про продукти взагалі мовчу. Особливо, враховуючи те, що більшість технологій перейняли з заходу.
Поменял уже штук 7 пылесосов, а старый Вихрь,что подарили на свадьбу в 1976 , выкинул, т.к. сильно шумел..... велик Украина до сих пор на ходу, только ездить некому, все авианосцы союза были построены в Украине, Мрия тоже......
Мы жили в Николаеве с 1968 по 1999. Вто время был Индийский кофе марки Indian Instant Coffee JFK Delight (100 г). Доставали через знакомого моего отца. Он работал в мор.порту в охране. И казался он таким душистым и вкусным... Конечно, в те времена нам не с чем было сравнивать, качественные напитки нам были недоступны, поэтому индийский кофе казался просто божественным. Сейчас же мне стало понятно, насколько этот продукт некачественный и неприятный. Я живу в Германии (23 года), пью хороший вкусный кофе. ссср - это самое худшее, что сделали "советы" на планете Земля!
Хехе мені 31, живу в Миколаєві, каву взагалі не пью. Нещодавно вирішив купити кави щоб легше прокидатись з ранку. Поїхав, купив гейзерну кавоварку і каву lavazza oro. (Те що друзі порадили). Це зайняло в мене пів години. Потім сказав ще одному знайомому що почав пити каву. Він просто дістав з полиці і подарував мені упаковку кави pleasant hill premium вагою 2 з лишнім кг. Каже пригощайся. Як би там хто совок не хвалив але я ніколи не зрозумію як старпери можуть казати що у совку було краще а зараз корупція і все таке. Доречі передаю вітання з сонячного Миколаєва 👋
У меня родственники в Николаеве жили, какждое лето пиезжал на лето малым, одно из воспоминаний: заходим в Океан (Или как там его, рыбный магазин между Колосом и вокзалом) А там пустые прилавки, полностью пустой магазин. Я еще тогда по детской наивности задал вопрос, зачем делать магазины в которых ничего не продают.
Ніколи не бачила такої кави у продажі. Пила лише в гостях. А за маслом і ковбасою чи сосисками стояла по 1-3 години в черзі. Те саме будо з молоком, сметаною. Годинами стояли в чергах. Або бігали від магазину до магазину, щоб купити пляшку молока для дитини. Таким був радянськи рай.
@@alex_dmitr правильно пишуть СССР, тому що Рада була при УНР, Центральна Рада. Большевики перенесли назву на совіти для обдурення довірливих українців, які полюбили комуняк і вважали Україну совіцьку справжньою державою. Є багато і зараз таких лінивих посполитих, яким подобаються ліві гасла, на кшталт гасел Юльки Тимошенко
Точна і лаконічна подача матеріалу, дякую. Так, у моїй родині була така баночка з-під кави, і не одна))). Мій тато зберігав там свої "чоловічі речі" (радіодеталі та інше). У середині 80-х баночка індійської розчинної кави коштувала 6 рублів. Звичайно, дорого, але на свята можна було собі дозволити таку "розкіш". А каву в зернах я могла собі дозволити купити вперше лише на початку цього століття... Доповнення до ковбаси та морозива. Хороші продукти справді були, але готувалися у спеціальних цехах. У медичних вузах був предмет "гігієна харчування" і у нас, студентів, у 1984-5 була практика на "ковбасній та кондитерській" фабриках, де ми "знімали пробу". Але, у спеціальні (закриті цехи) нас, звичайно, не пускали. Теж і в так званих обкомівських їдальнях, куди "простим смертним" зась. Так було в Дніпропетровську (де я народилася, вчилася і працювала). Думаю, згодом нічого не змінилося, і такі точки "громадського харчування" існують і досі, але не для народу, а для його "слуг".
Не знаю чи були ті обкомівські їдальні,бо їх ніхто не бачив,але про них всі говорять.Мені бабуся розповідала,про скатертину самобранку.Розгорнув і все є,все смачне. Зате нині існують їдальні Кабміну,Верховної Ради куди кожен бажаючий може зайти та пообідати за символічну ціну.
В ЄС знімають довгі ролики,як держава контролює виробництво,продаж продуктів харчування. Оскільки у нас ніхто нічого не контролює,санстанції закрили,то якийсь жевжик бере гроші у олігарха і клепає ролик "як в СССР дотримувались гостів"
@@ВитольдЗоркий Тому кажу, бо знаю і бачила, і багато моїх ровесників пам'ятають цей факт. Не треба захищати "совок", розповідаючи казки про "скатертину - самобранку". Ви особисто заходили до їдальні Кабміну (Верхоної Ради тощо), щоб пообідати, не маючи відповідної перепустки?
@@ВитольдЗоркий в тих санстанціях також така корупція була . Вони нічого не вирішували. Прийшли їм дали хабаря , вони і пішли бухати в свої лабораторії.В мене подруга робила там, зараз технологом на приватній сироварні .
Не з приводу продуктів, а про "височайший" рівень екології і синдром каченяти. Мені старше покоління розповідало, що, мовляв, вода в Дніпрі була настільки чистою, що її можна було пити. Та й екологія яка була, не те що зараз. Я з Херсона. У нас в місті був бавовняний комбінат. Для спрощення виробництва прямо в нашому регіоні вирішили вирощувати бавовну. Воду стали масово брати з річки Вірьовчиної. Окрім того туди масово скидали відходи виробництва цегляного заводу. Вірьовчина несла свої води в річку Кошову, а та впадає в Дніпро. Екологія - вищий клас. Зараз колись повноводна Вірьовчина - це здебільшого болото, яке в народі прозвали річкою Вонючкою. У відповідь чую, що то все брехня, річку загадили в 90-ті. Тобто в радянському союзі була потужна промисловість, працювали фабрики і заводи, але річку загадили саме в 90-ті, коли підприємства позакривали, все розікрали, вєлікую страну развалілі і т.д. Л - совкова логіка.
в 90ті Дніпро був чистий і можна було купатися все літо, тепер же цвіте одразу з весни і перетворюється на болото. Заводи працювали, але і очисні споруди працювали, тепер же все лайно просто виливають і викидають в атмосферу, бо не вигідно.
Памятаю синє магазинне молоко, яке навіть не збігало при кипятінні, булькало як вода, настільки було розведене. На літо мене мама відвозила в село до батьків. Там була ферма. Корови на тій фермі були якісь безпородні, доїлись як кози - по 3 літри на день, вічно були голодні. З тієї ферми постійно лунало ревіння тих голодних тварин. Найбільшим "десертом" був хліб, посипаний цукром і дикоросла суниця в лісі. Чай - збирали дикорослі звіробій, ромашку, липу, шипшину. Ще памятаю, як мене послали в магазин стояти в черзі за пральним порошком - так мене ледь не задавили в тій черзі!!! А коли в 90-ті мені купили перші чоботи імпортні зі свинячої шкіри - так щастю не було меж!! І пофіг, що ті чоботи були на 2 розміри більші, головне - вони були мякенькі і не натирали ноги! Я їх до цих пір памятаю. Ще помню у кооперативній квартирі, за яку мої батьки віддавали половину сімейного заробітку вікна були настільки криві, що відчинити їх було практично неможливо!! Лише з величезною обережністю їх 2 рази на рік розкручували щоб помити!!! А вентиляція була природня - через дірки в рамах, які на зиму забивали ганчірьям
@@ТатьянаМарченкова-х6с чтобьі организовать тот долбаньій колхоз, у моего прадеда отобрали землю, сельхоз реманент и коней. Потом прадеда убили в тюрьме за сорванньіе его голодньім ребенком колоски в поле. А сьін прадеда умер с голоду в 14 лет. Бабка всю жизнь горбатилась на полях, а получала за лето 1 мешок зерна вместо зарплатьі. И имела статус рабьіни, паспорта не вьідавали до конца 1970-х годов. Не хочешь так пожить? И фуражир никому ничего не скидьівал, его бьі расстреляли за "расхищение социалистической собственности". Просто система бьіла построена так, что никто не бьіл заинтересован в результате своего труда, поскольку ничего с етого не имел. Зачем надрьіваться? Чтоб всякие коммуняки пришльіе, всякие понаехавшие ленивьіе кацапьі имели что пожрать и вьіпить? Так что перед тем как писать всякую чушь, людям описьівающим историю своей семьи, задумайся над тем, как жили твои родичи, за счет чего им так сладко жилось, кого они обокрали, убили, посадили, чтоб вьіслужиться? Ведь те, кто с ностальгией трьіндят о совке - ето как правило потомки партноменклатурьі и всяких вертухаев, ничего не производивших и лишь гнобивших людей
@@deaddycruel ні, кацапка, нищили український народ твої предки, понаєхавшие зі всяких мухосрансків. І твої ж предки крали все, що тільки бачили і продавали продукти з під поли, розбавляючи залишки. Правда очі коле? Не вернеться твій грьобаний совок, не сподівайся
@@ЛюдмилаПольова-р6ювсе правда! Так і було! Мені 'пощастило' лише 10 років в союзі прожити, та воно й в 90 не дуже солодко було в селі! За все дитинство раз 5 морозиво на пополам з льодом їла, ет! Звісно, зараз не так, з чоловіком утрьох з 2 річним сином виїхали в Київ, ну так, працювали, як прокляті, зато зараз є й квартира, і машина, і крем французький кур'єр підвезе додому чи на роботу, і це під час війни! І так, на роботу на машині, посуд - посудомийка, білизну - пралка, та що там? Не треба, а ні воду гріти, а ні дрова рубати, а ні грубу топити, воду гріти, сажу трусити. А город, а худоба?! Так отож. Тепер маючи трьох дітей, за сорок, можна виглядати молодою жінкою, років на 10 молодшою. Ой, бідні - бідні, жіночки совєтів, важка й безрадісна їх доля.
Твоя неька за 30 років все вкрала проєбала ни проізвела ні одного патрона і нидумала про твою безпеку. Розвьязала тобі війну і їй похуй що з тобою далі буде. Ось твоя ненька..! Як тобі така неька..?)
Міти про класне совіцьке розвіялися коли люди спробували продукти з-за кордону. Жвачки, конфети, кіно і музика. Але коли люди від'їлися і надивилися, поперла ностальгія. Маємо це пережити
1965...68 роки. Нас, 1...3-й класи, вивозять на бурякове поле збирати довгоносика у взяті з дому пляшки. Кругом воняє ДДТ, а поле обкопане рівчаком, у якому цей порошок насипаний всуціль по всьому дну... Один з "добрих" спогадів про ті часи. І їх, подібних, дуже багато. Більшість просто хотіла про це забути (і забула). А так, правда: і трава була зеленіша, і дерева вищі, і дівчата привітно усміхалися (по собі відчуваю)😊.
Мені 64 роки. Вся моя молодість, народження дітей, робота,всі радощі і печалі пройшли в совку. Чоловік працював трохи часу в Сургуті, то привозив звідти махрові рушники і льняні простирадла, оцю каву індійську. Все було в дефіциті. Аби купити молоко на початку 80-х займала чергу в 5 годині! Слава Богу,що я жила через дорогу,то поглядала на ту чергу. Потім брала малу на руки,купляла молоко в бідончик, рідоньку сметану, щось як тепер маслянка, побічний продукт від виробництва масла. Бо то тяжко назвати тепер сметаною 🥴 Щоб купити 200 гр масла в сірому папері то зо три рази в чергу ставала. Крім того що була молода і здорова, і діточки були маленькі,радість материнства принесли то і згадати нічого. А порівняти є з чим,бо живу чотири роки в США. Хіба дурноваті можуть за тим сумувати.
Пам'ятаю, як покійна прабабуся розповідала, що на м'ясокомбінаті нашого міста робили якісну ковбасу для москвічей, а місцевим жителям продавали лайно. Ось так, все було для росії, а взамін ми нічого не отримували.
@@Діана-и7о Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока.
А чому тоді, коли Україна вийшла з цього вонючого совка, москва вийшла на вулицю з плакатами, "Ельцин, заставь Украину кормить москву", вже цього ніхто не пам'ятає?
Те ж саме можу сказати, в нашому місті був м'ясокомбінат, але балик, шийку, сервелат та інші делікатеси вивозили в москву( хай би вона згоріла), а місцевим залишалося стояти в кілометрових чергах за ,,варьонкою,, з целюлози.
Люди старшого покоління все це бачили: пусті вітрини,черги за молоком,сметаною позбавлену в кращому випадку кефіром, маслом та ковбасою, одягом та взуттям. Як добре що цей час минув,як страшний сон.
Про хімію чиста правда! Не контролювали використання пестицидів. Поля кропили з літаків, міндобриво в передових колгоспах не встигало всотуватися в землю, збіжжя вилягало від надміру селітри...
@@mst3187 Чого худоба гине? Її на полях фермерів випасають? Бджолярів теж зазвичай попереджають про те, що кропити будуть і кілька дняв неможна випускати бджіл з вуликів, але багато хто просто ігнорує ці попередження. На вашу думку культура сільського господарста зараз гірше або така сама як і у совку?
Найпечальніше те, що цих родичів не перепрошити. Хоч бери цей ГОСТ роздруковуй і показуй їм, все одно аргументи будуть на кшталт "Я там жив, я цю ковбасу їв і пам'ятаю її натуральний смак! А ти - ні".
@@slavakhmelkov1705 Згідний з вами. Якщо ті люди не перепрошились ще тоді, коли совок був живий, тепер уже на це марно сподіватись. Краще залишити їх з їхніми спогадами на самоті, у минулому. А життя прямує у майбутнє. І в майбутньому нема місця для громадян совка.
Люди зазомбовані цими гостами і зараз вірять, що надпис гост гарантує якість. Всі хто кажуть, що при совку було добре це зомбі, які нічого не розуміли і іншого не знали, як в північній Кореї.
І зараз є само такі замбовані люди. Вони вірять, що в СРСР все було добре. Їх не видикувати, як комуністів. А ви звернули увагу, куди ділися комуністи. Їх не просто заборонили. Вони просто із віком повиздихади. Ось і ті, хто за СССР сумує, незабаром повиздихають. Чекати не довго - приблизно ще років 5. І все - нове покоління.
@@Ольга-ж5т8у Господи, до чого ж ти дурне та злобне! Ти навіть про смерть твоїх дідів та прадідів кажеш "повиздихали". Ніякої поваги до предків. При любій владі є чорне та біле. Придурку, ти живеш та користуєшся тим, що ті, що "повиздихали" набудували та вибороли. Як от Незалежність. А ти чекаєш їх смерті? Тобі б з такою злобою та на москаля, а ти, сучий потроху, на бабусь та дідусів виливаєш свою паталогічну ненависть.Тьфу на тебе, погань вонюча. Такі як ти якраз і катували людей в застінках КГБ.
в 39 році коли совети зайшли на Західну Україну, то вони дивувалися ковбасі, милу, цукру на прилавках. Що таке ночнушки советскі дами теж не знали. Зате привезли вошей, саме їх до приходу СССР у нас не було.
Так і мені старі люди розповідали,як москалі в 39 му,в ноцниках,їсти варили. А з унітазів воду брали. А біде,пральні машинки,парове опалення,то для тих азіатських дикунів це все був космос. Вони львів'ян,повиганяли з власних квартир в підвали а самі жили в тих квартирах.І ми після цього дивуємося,чим вони годували народ?!
Дякую за відео, дуже цікаво, хоча і не ново. Я жила в совку перші 5 років свого життя і пам'ятаю, що мама гидувала магазинним м'ясом і птицею, бо воно було просто жахливе. На базарі було значно краще, доводилось навіть в область їхати, щоб купити дешевше оптом на кілька місяців. І ще спогад з дитинства. Біля мого дому був овочевий магазин, куди завжди стояла довжелезна черга. І там усі лаялись з продавцями через гнилі продукти, які їм намагались продати. А ще там смерділо. Поряд з овочевим був гастроном, де були ще більші черги, столики з алкоголіками і лайлива продавчиня, яку я дуже боялась. Там теж продавали щось, за чим треба було стояти в черзі, не пам'ятаю що. Мене тоді лише морозиво цікавило, яке продавали на вулиці біля цього порталу в пекло. Морозиво мені дуже подобалось, але продавали його без пакування взагалі. Тобто вафельний стаканчик і був пакуванням. Бери брудними руками з брудних рук продавця і їж, не обляпайся. В совку взагалі гігієною не морочились. Кинути буханку хліба на брудний прилавок було нормою, яку ніхто не заперечував. Земля йому пухом, цьому совку, never again!
Пам'ятаю у дитинстві навіть звичайна булка здавалася дуже смачною, не тому ще вона була і справді дуже якісна, а тому ще іншого для порівняння не було. А про дуже дороге тоді морозиво у шоколадному глазурі ми діти могли тоді лише мріяти. Пам'ятаю як мріяв коли виросту то зароблю собі багато коштів щоб дозволити собі такі смаколики😂. Отакі у злиденному совку у дітей тоді були мрії.
Коли була мала, то батьки купували спред в такій пластиковій круглій тарі, бо він був порівняно дешевий. Я пам'ятаю як мати якось відірвала від себе копійчину, купила того дорогого вершкового масла, намазала мені булку, але я спробувала і відмовилась їсти, бо воно якесь дивне на смак... попрохала її намазати булку мені спредом 😄 Потім батьки перестали купувати спред, але я так і не стала їсти масло. Через декілька років я таки купила той самий спред, який колись їла і він виявився огидним також. Тож якби оці ностальгуючі за варенкою мали "щастя" спробувати її знов, вони би були так само сильно розчаровані )
Сейчас пошел в АТБ, взял "президентского" и получил истинное удовольствие. Украинский старый и рядом не лежал. И мороженое было ужасное, тянулось когда кусаешь как жвачка ну куда это годится, а сейчас взял какое-нибудь рудь и оно воздушное словно обезжиренная подмороженная сметана. Положил эту пищу богов в морозилку, а оно как было ватой так и ей осталось. И точно знаешь, что животного жира там точно нет. Можно смело есть веганам без угрызений совести.
@@Lamaton Пробували подивитись на етикетку? ГОСТ за радянських часів на пломбір: 12-14% молочного жиру, ДСТУ його повністю наслідує. Морозиво що тоді, що зараз виробляють зі сухого знежиреного молока із додаванням вершків 🤕 Я бачу різницю лише в стабілізаторах - желатин або агар-агар. Власне ось Вам пояснення його "жувальності". Шукайте собі морозиво з агар-агаром і буде Вам щастя.
@@АнастасіяДовбань да не то это все. Рудь - мусор, Ласунка - мусор, Лимо - мусор, Три ведмеді - мусор. Все крупные производители не брезгуют скисшим молоком которое гасят известью и уже из этого делают мороженное, сыры, масло и другие молочные продукты щедро сдабривая усилителями вкуса в конских дозах. С молочкой у нас в Украине просто беда.
Союз був різний,не можна його оцінювати однозначно,щось було хороше ,а щось погане,це відбувається в кожні країні,без винятку.Але то вже історія! Хотілося б щоб в Україні ,хоть на маленьку часточку було як в союзі,але це станеться не скоро,а чи станеться взагалі???!!!
Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока. Про те дуже багато пальмової олії. Всі мовчать про це.
@@odyssey8614 всі маргарини робляться з додаванням рослинних жирів, тож про який якісний вершковий маргарин ви пишете...назвати могли хоч космічним маргарином...зараз у нас є можливість купувати якісні (хоч і дорогі) продукти, а тоді продавали всіляку фігню...я пам'ятаю, що мама забороняла нам їсти магазинні торти, тістечка бо ті були мега шкідливими (вона мала знайомих, які працювали на кондитерських підприємствах і розповідали цікаві історії)... Мама сама готувала печиво, пиріжки, торти, тістечка і навіть цукерки для нас.
Мені 51 рік, і я пам'ятаю, що індійська кава коштувала 6 руб. А взагалі пам'ятаю чергі за хлібом і скрізь по всіх магазинах 😮. А яке "ввчливе" обслуговування було в тих магазинах. Для мене була питка, коли мене мама посилала до магазину: обов'язко нахамять і зіпсують настрій 😞. А до рибного магазину краще було не підходити за 10 м - таке амбре 🤮
@@Валерий-55а ні, не можуть. Хама-продавця хазяїн магазину вижене, бо інакше той буде відбивати у клієнтів бажання відвідувати його магазин. А втрата клієнтів - це втрата грошей
Працювала в аналітичній лабораторії в часи СРСР. За ГОСТ все так і було. Перевіряючим готували окремо, а на виробництві з того, що було. Якщо чогось не було з сировини, або якість не відповідала, то швиденько робили ТУ технічні умови. І випускали, наче новий продукт. Добрив було на полях повно, коштували копійки, то засипали ті поля від душі. І пестициди, і гербіциди - теж. І не перевіряли, скільки їх в овочевій продукції, або в зерні ...Не було вказівки перевіряти, приладів (вони ж всі імпортні були), реактивів ...теж з питною водою, молоком...Є багато що казати, та немає кому слухати...😢
Добре що зараз все інакше, ніяких тобі гостів, ту, добрив з пестицидами та гербіцидами, реактивів. Все перевіряють, ретельно слідкують за якістю і взагалі всі безмежно чесні. А сучасні дсту, ті ж самі ту, добрива тощо, то зовсім інше, просто ніхто не розуміє. І розформування перевіряючих органів то насправді боротьба за якість, ага.
Дякую за Вашу велику працю. Дійсно цінні дослідження, які ломають стереотипи тих часів. Пам'ятаю ту коробочку з кофе, було смачно. За пестициди правда, їх використовували на полях, але люди тоді мали мало інформації і рідко над цим задумувалися. Ще раз дякую і З Днем Незалежності України ! 💛💙🇺🇦
Росла в цей період, зараз з жахом згадую ці всі черги за хлібом, за молоком, купони/талони брррр, не бажаю моїй доньці зростати в такому середовищі… слава богу, що все це в минулому
Моя бабушка работала инженером-химиком, занималась бумагой и упаковкой. Часто по работе ездила на пищевые фабрики и заводы. Когда она увидела, как и из чего делают сосиски, наша семья перестала их покупать на долгие годы. Эту синюшную массу на грязных тележках бабушка долго не могла забыть.
Когда Вы были последний раз на колбасной фабрике? Думаете что то поменялось? Только ухудшился состав продукта, ГОСТЫ в основном заменились на ТУ, кушать колбасные изделия стало совсем невозможно.
Як прикалують ці підоросські ботики.😂 Це лише у вас на болотах лайно звикли їсти. А у нас таки сан.епід. норми дотримуватись зобов'язані навіть монополісти. І ще одне: в Україні є ДСТУ а не ГОСТ. 😂
@@partyzanua7515 Зато зараз їмо сплошне дірьмо і ніякого ГОСТУ. ҐОСТОМ є пенсіонери доїдають все що в магазині вже потрібно викинути на Мусор.А колись все було смачне.Дітей в садку і школі годували смачно і безплатно.Гарно брешете.Я там жила.Все знаю.
В ЄС знімають довгі ролики,як держава контролює виробництво,продаж продуктів харчування. Оскільки у нас ніхто нічого не контролює,санстанції закрили,то якийсь жевжик бере гроші у олігарха і клепає ролик "як в СССР дотримувались гостів". Оце й все,що треба знати про цей ролик.
погоджуюся! мова чиста, цікава, легко слухати. дякую за все що ви робите!! слухаю та радію, що народилася в вільній Україні, і цього не бачила, і цим не жила. 🤍
Сам вырос в Союзе. Прекрасно помню как меня, еще малым посылали в магазин стоять в очереди. Когда привозили молочку, колбасу, ну и хлеб - выстоятьочередь и купить это - это был особый квест! Тогдашние магазины - образец убогости. И кто ностальгирует не за молодостью, а за тогдашним Союзом - это проблемы с осознанием реальности, с достоинством - а это умели обламывать в Союзе очень хорошо!
Часто чула в магазині плач, що хліб знову подорожчав! А в союзі був за копійки! Відразу згадую той чудовий ''копієчний'' момент, коли хліб почали купувати мішками, щоб годувати свиней...І хліб почали продавати по 2 буханки на руки. Мене не тягали по чергам, але тут мій час настав! Бо магазин в селі за 1,5км, і треба купити собі на кілька днів і сусідці, яка ледве ходить. А в чоловіка прекрасні спогади дитинства про черги за сервізом чи китайським термосом (бо він з квіточками) .На чорта воно треба?! Треба- бо дають...Не вистачало так багато всього, що люди часом не розуміли, їм більше хліб потрібен чи сервіз...для чаю з дров.
@@ТатьянаМарченкова-х6с Мене мама в дитинстві відправляла раненько за молоком. Бо в 9-10 годин ранку від молока в магазині й сліду не було. З хлібом аналогічно, правда, до годин 12 можна було купити. В селі хліб привозили через день. З самого ранку черга чекала машину. Розбирали за пів години все до крихти.
Все правда. І ще правда, що медицина та навчання були безкоштовні. Мені 57.Все пам, ятаю. При тому, що я зросла в забеспеченій сім, ї, сім, ї партійного працівника. Я єдина дитина батьків. Я не сумую за СССР і ніколи б не хотіла б жити при тій системі.єдине що було добре, це те, що ми були МОЛОДІ.
Дуже корисний відос...не для мене-я пережив все це в молодості(мені за 60)..а для молоді яка інколи не вірить в те що в совку легко могли тебе обікрасти на роботі...витягши з тумбочки ношені джинси або полотенце...у мого кентяри поцупили імпортні носки...так гарно ми тоді жили...
❤❤❤❤ Відверто кажучи,пам'ятаю все,про що Ви розповідаєте. Ніби всього 19 рочків прожила при се-ре-се-рі, але згадок вистачить на все життя. Найгірша згадка і негативний досвід моїх дитячих років - це постійна жогА,як тоді казали, або печія шлунку.Цілими днями,кожний день. Що б не з'їла,що б не випила - мріяла тільки про ті нетривалі хвилини,коли шлунок не випікав мізки. Привезли якось у село морозиво.Не пломбір.Якесь "слівочноє"...Мені було рочків 7-8.Спека до 40°,поки принесли до двору(у целофановому пакеті),то було просто якесь брудне місиво. Закинули в морозилку,пізніше роздали дітям... То я травонулася днів на 5-7.😢.Черги в магазин багато людей не витримували,падали...втрачали свідомість...А інші йшли по них до прилавку 😢... Боже Боже ...
В дитинстві після години стояння в черзі за хлібом втратила свідомість, впала. Якась бабця з добрих намірів заплювала все обличчя водою))) Але ніхто з людей в черзі так і не пропустив без черги. Ті черги були за всим. Це був жах. І взагалі, якби не село з бабусями і дідусями, не знаю як би ми жили тоді.
Дивно було би думати, що в країні тотальної брехні і підміни понять, продукти харчування чомусь мали би виготовлятися чесно і сумлінно. Так просто не буває! Тому все це звісно правдиво і зовсім не дивно.
Мама колись сказала "Я була в СРСР. Не хочу туди повертатися." і я розумію чому... вона розповідала колись про ці черги, через які вона майже не бачила свою маму, мою бабусю, бо та приходила дуже пізно з роботи. А поки бабуся працювала і стояла в чергах щоб купити щось дітям, мама готувала їсти і була на хазяйстві, бо ще ж братик молодший є. А осиротіла вона в 32 роки через хвальону медицину совкову. Бабусю забрали у швидкій, після огляду лікар "харкнув" у лице мамі, що її матері не довго залишилося, вона помре. Молодою (23 роки) загинула і її сестра, мама дуже ругалася, що її тіло у морзі навіть не помили після аварії (автівка ВАЗ просто перевернулася з людьми всередині). Короче багато "добра" було в союзі, що мені вам розповідати. Зате бабка у мене прямо плаче як там було добре, береже досі листівки з леніним і т.д. Радувалась малою як її тітку "розкуркулювали", а по факту грабували. І досі не вважає це за злочин. Згадувала як брат привозив їм у валізах тюлі і ковдри, деякий одяг, а коли кажеш "ну ти ж розумієш де він їх взяв?" показуючи що роблять росіяни з майном українців, то їй байдуже, що то було з мертвих людей. Пряма іллюстрація світогляду "Якщо воно моє, то воно моє. Якщо воно твоє, то воно наше".
Уже точно дивилася це відео, але не впевнена, що коментувала вперше. Як працівнику санстанції дуже приємно, що хтось нарешті розказав, що собою являли гости! Вони дійсно нічого не гарантували на 100%, навіть якщо не класти в продукт нічого зайвого.
Я в 1981 год, поскольку в магазинах, не было сливочного масла, лично намазывал на белый хлеб маргарин (это та ещё была гыдота), на жарить на нём можно, было (боле-менее)!!! После 1980-х годов по предприятиям давали к праздникам продовольственные пайки (2 или 1 пачка слив/масла, банка Рижских шпротов, 1-а палка сухой колбасы, кило гречки, кило сахара и банку белой сгущёнки, банка зелёного горошка, одна банка индийского растворимого кофе и бутылка подсолнечного масла)!!! Это всё хранили весь год, до самого Нового года!!! Сейчас этой еды, в магазинах на каждом углу, без всяких удостоверний "Инвалида или ветерана ВОВ"! Все старались, покупать мясо и овощи, только на базарах, но там было всё в 3 или 4 раза дороже!!! Из одного К/Г картошки, купленной в гос/овощном магазине - 70% была гниль и только из 30% можно было что-то приготовить, чтобы не отравится!!! Бананы, я видел до своего совершеннолетия, только один раз жизни!!! И то, они были "зелёные" и мне, как ребёнку, совсем не понравились!!! Повзрослев, до армии, я питался во всяких "тошниловках" и "забегаловках"!!! Не отравился в них - это факт, на том и спасибо!!! Единственное, что мне, более-менее понравилась, это была заводская столовая, где давали талоны на "комплексный" (очень усечённый) обед и высчитывали потом, эти деньги из зарплаты, а я тогда получал, как рабочий после ПТУ около 45-50 рублей, так что всё равно жил впроголодь!!! Сходить с девушкой в Кафе, на это денег уже не было!!! Плюс высчитывали "бездетные" и "Комсомольске взносы"!!! ХА ХА ХА!!! Вот такое было "совдеповское счастье" ГУЛАГА СЕРЕ-СЕРа!!! ХА ХА ХА!!!
Я у 81 році вийшла заміж і наступного місяця з мене почали утримувати податок на бездітних, у чоловіків з 18 років, а у жінок як виходили заміж. Багато було " гарного" у совєтах!!! І такий собі прикол, як направлення після закінчення навчання. Я мала "щастя" жити в Магаданській обл. 19 річна дитина, яка ніде сама не була і ... Тасували нас як хотіли
@@irnik1362Но, есть один нюанс!!! Украинцы ехали после вуза на два года - в страну болот!!! А "болотные люди", после вуза, ехали в святую землю УКРАИНЫ!!! ХА ХА ХА!!!🤣😂🤣👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦
❤ Подобається те, що ми робимо? Підтримай наш канал донатом
☕😎 www.buymeacoffee.com/The_Documentalist
💳 МОНОбанка send.monobank.ua/jar/28kmKQpGxw
🤝Бажаєш співпраці з каналом The ДОКУМЕНТАЛІСТ? Напиши нам на пошту:
nevidoma.istoriya@gmail.com
Підписуйся на наш телеграм:
t.me/sss764210
Продукти були екологічніші. А ще сто років до того були ще екологічніші. А тисячу літ назад молоко було як мед.
Канєшно. З голодняка і салдепія заходить і булькає в шлунку, якщо придивитися до минульщини.
Ведучий ты хотя бы пробовал продукты СССР,,, ты жил в СССР что сову на глобус натягиваешь. Да не всё так было хорошо в СССР и с продуктами был дефицит но японский городовой писдеть о каком то картоне в колбасе это ты писдюк только заганяешь себя очень глубоко во враньё . Народ не верьте вот таким писдоболам которые понятия не имеют как было в СССР. Я не совкодрочер но слушать такие маразмы просто противно. Вот вам пример приведу; когда то в девяностые уже после распада СССР в хозяйственном магазине купил ножницы, естественно советские, качество хорошее до сих пор они не заменимые. Так как сын стал жить отдельно, а ножницы одни то решили попробовать найти такие же, обыскали все маркет плейсы, китайский АлиЭКСПРЕСС, сын купил несколько похожих и я купил четверо ножниц двое из которых фирмы Горизонт, само название фирмы подкупило, да и ножницы очень похожие на мои купленные в девьяностых и получается из всех купленных нами не нашлось ни одного экземпляра который можно было сравнить с советскими. Да они вроде бы режут практически всё но единственное чего они плохо режут так это ногти с которыми советские ножницы справляются без проблем. Ни кто не говорит о том что в СССР люди жили как в раю но во всяком случае по мусорным бакам не лазили. Ещё раз говорю что в СССР не всё было хорошо но на много лучше чем сейчас типа при полном изобилии не продуктов а всякого дерьма которое называют продуктами, уж лучше не видеть на полках сливочного масла чем смотреть на то что выдают за сливочное масло, коров нет, а типа молока и масла полно. В СССР если чего не было то люди сами если имели желание что нужно находили сами выращивали, сами заготавливали, сами использовали и при этом были намного добрее и вежливее. И килька была вкусная и натуральная, а не головы от кильки как сейчас. Многие типа продукты сейчас просто страшно покупать чтобы не отравиться, не подхватить какую нибудь заразу или сломать зуб об какой то посторонний предмет в продукте, или найти хвосты, когти и шерсть. Рассказывают об очередях в СССР как будто сейчас не бывает очередей. Очереди в СССР были потому что магазинов было мало да и продуктов тоже не всех и не всегда хватало. Рассказывая про кофе так как будто бы без кофе жить нельзя. Я его типа кофе никогда и не искал в СССР оно мне было без надобности, я его и сейчас не особо пью да и то только некоторые марки, а не всё подряд. Колбаса, пиво, лимонад, шоколад и шоколадные конфеты в СССР были намного лучше чем сейчас как и многие другие продукты и товары стоит посмотреть на советские велосипеды и на нынешние, а на советском седле велосипедов можно было без проблем ехать десятки километров чего нельзя сказать о нынешних на которых после посадки срази ощущается дискомфорт не говоря о езде и тем более длительной. В нынешнее время у народов намного больше проблем чем эти же народы имели в СССР А вообще то в мире нет ни одной страны у которой не было бы каких либо проблем и народ жил бы в стабильности, достатке счастливо не имея ни каких в жизни проблем. Всем хочу сказать. Не живите уныло, не жалейте что было, не грустите что будет, берегите что есть.
@@Oleg-Dobryj-Cvit Знову нанюхався плану.
Да по хуй, зато войны не было
Мені 62 і я свідок всього про що ви розповідаєте,все ПРАВДА!!! Маю велику надію що ті кляті часи не вернуться ніколи,а всі хто ностальгують ,насправді ностальгують по своїй молодості.Дякую за Вашу роботу,контент супер!!!💙💛
А мені 74. І не ностальгую за совком ані трохи. Як і за молодістю - все на цьому світі має початок і кінець.
Але обпльовувати те, що було тоді краще, і вивищувати те, що зараз гірше (бо живемо в Незалежній) - відверте лицемірство. Таке саме, як зараз ходіння в церкви колишніх комуняк, які сповідували атеїзм.
Можна без кінця говорити, наприклад, про шкоду від дусту, що є правдою. А от про його користь щось не видно ані одного дописувача. Бо молоді не знають, що міста та села тоді масово потерпали від бліх, вошей та блощиць. Згадайте студентські гуртожитки - та в деяких просинався на простирадлі заляпаному кров'ю від укусів. Між іншим, там я вперше зачепив волосяну вош і тільки помивши голову дустом позбувся вошей та гнид. Їх мертвих потім ще довго вичісували моя покійна вже мама, царство їй Небесне!
Мені теж 62 роки,не сумую за радянським союзом,а сумувати за молодістю вважаю глупістю , тому що в кожному віці свої прелесті. Коли б ні рашка,то зараз самі цікаві і чудові часи. Росія в нас забрала щасливе життя. Я з Маріуполя і ненавиджу Росію.
@@МихайлоМельник-в5п л
💯👍🏻
@@JavelinSemenko Дякую💙💛
Як колись казала моя колега: «В савецкае время жилось хорошо, было все, отдыхали везде, учеба была с медициной бесплатная»…вона була дружиною льотчика і в її сімʼї було все потрібне, а я памʼятаю, як мене ставили в чергу батьки, а самі бігли в інший магазин, бо там зайняли чергу. І коли купували 100 г вареної ковбаси, простоявши години в черзі, бо на більше не хватало коштів. А дідусь з бабусею в селі працювали за трудодні і в школою задавали писати твори на тему «чим займається твоя родина». Коли КГБ батька твого знайомого катували в підвалах бо він купив Волгу, на яку збирали всі родичі і користувалися потім всім аулом. «Гарні» були часи, прям «ностальгія» бере за таким.
О то в жон льотчіков і було все при тому закордонне.
В мене співробітниця це саме ліпе про чудову країну саветіа от тільки не признається як закінчила най крутіший вуз у місті а згодом влаштувалася працювати в "торг". Ми жили у нас все било люди били добрее 😂 звісно будеш добрим коли до твоєї крамниці ревізор з торгу приходить.
Моя сім'я жила дружно та досить заможно, тому що батьки були на посаді, але на виробництві. Забула сказати, що мамині батьки, тобто мої рідні бабуся-дідусь жили у Москві і ми отримували від них "посилки". Моя мама завжди приймала моїх друзів в гості, не розділяючи по рангах людей. Завжди пригощали і годувала моїх друзів і досі вони згадують наше дитинство і мою сім'ю. Так, складні були часи і брехливі, дорослі це розуміли. Але ж це ще залежить від самої людини, від її виховання. Мої батьки чудові добрі люди. Дуже їх поважаю і люблю❤🎉
Ще додам.... Моя мама досі живе в Україні і не виїжджала закордон. Вона відчуває себе українкою і поважає Україну. 💙💛✌️
I так все, а згадайте черги в ж.д.касах, щоб придбати квиток потрiбно мiнiмум 3 години в черзi стояти.
@@svaleks566 = і було все при тому закордонне.=Заздрість все життя мучила? А ти голий ходив?
Страшні часи, я була підлітком, в Києві, але спогади саме такі. Черги, дефіцит, грубість, страшні продавчині, порожні прилавки, черги і величезний розрив в достатку сімей. Дякую за ваш інформативний канал🇺🇦
Ага в 90-х роках
От навіщо? НАВІЩО я випадково подивилася відео?! Вже другий день дивлюсь всі відео з вашого каналу, другий день 😅😅😅 і не можу зупинитися) Особливо мені сподобалось останнє, про сексуальні відносини в українських селах, ви показали стільки історичних фотографій !!! ❤ я вам дуже вдячна за якісний контент! Я 100% ваш підписник❤️❤️
Я підсіла і дивлюся вже котрий випуск. Без перерви. Який комфортний ведучий, лаконічно та коротко. Вам велика подяка за роботу !
Дякуємо за високу оцінку нашої роботи)
Жах.
Точно!
Сьогодні в 15.00 вперше побачила,і ось вже 01.30 ,а я все дивлюся😂, на одному подиху!
@@ЛошадкаПоняшка Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока.
Только говор такой типично западной части, тянущийся.
Вподобайка за цікавий матеріал, повчальність ролику, првдивість, та ще й українською мовою. Більшу частину свого життя прожив при срср.Хочу розповісти про два випадки з свого життя. На початку 50х, вперше скуштував кавовий напій - не сподобалось, гірке, несмачне, потім напої-сурогати згадані в ролику. Спрвжню розчинну каву скуштував на початку 90х, індійську, баночки є досьогодні, зберігаю дрібні деталі. Далі декілька слів про ГОСТи і знак якості. В 94му працював в одній з державних установ м. Кропивницьий(Кіровоград). Начальником відділу кадрів була жінка (Клавдія, ім'я змінено), учасниця другої світової війни, розвідниця. Вона розповіла мені анекдот про знак якості. Далі писатиму мовою оригіналу: на симпозиуме в отеле в коридоре кто то насрал, чтобы узнать кто это сделал вызвали трех экспертов: француза, немца и русского. Первым приступил к работе француз, осмотрел, понюхал и выдал результат - это не француз, парфюм не тот, далее кучу обследовал немец, осмотрел, понюхал, попробовал на зуб и выдал результат - не немец, русские во время войны нам столько железа накидали, что до сих пор срем с осколками. Русский осмотрел и выдал результат - не русский, у нас на каждом говне стоит знак качества. Надіюсь ютуб пропустить таке.
як завжди Ваші випуски - це шедеври. мені особисто нагадують те, що розповідають мої родичі, часто з доповнюючими та іноді навіть шокуючими для мене фактами. шкода, що лише українською, а не англійською. моя бабуся, що працювала все життя лікарем на Франківщині розповідала про свій досвід перевірки на свинофермі десь коло Снятина. казала, що там свині були дуже худі, брудні і часто помирали від недоїдання і хворіб, але навіть вони йшли на ковбасу. ще один чоловік зі Снятина працював на соковому заводі і розповідав, що соки робили з гнилих фруктів бо з них легше вичавлювати сік. інший чоловік працював на маслозаводі і ніколи в житті не їв масла пояснюючи це тим, що "якби ви бачили як його виготовляють - ви б самі його не їли". пам"ятаю як я коли мені було десь 5-6 років у кінці 80-х стояла в черзі за сметаною (і було це в Рівному, тобто не десь в селі, а в обласному центрі) і дивувалася тому як продавщиця наливала у банки сметану. саме наливала: черпаком, а не ложкою і та сметана була рідка як вода і мала синюшний колір. моя мама, 1956 р.н., виросла в районному центрі на Франківщині досі згадує жахливий хліб дитинства: гороховий, кукурузний, що був твердий як камінь. окремо напишу спогади своєї бабусі-лікарки про отруту, яку лили на полях. не пам"ятаю який то рік був, але вона проїжджала поблизу якогось колгоспу і побачила як жінки віниками просто поливають овочі отрутою. тобто не злегка обприскують, а фактично розливають її. вона відразу ж поїхала до голови того кологспу на що отримала цинічу відповідь: "ви не переживайте. нічого страшного не відбувається. ми сильні люди і нам нічого не зашкодить". бабця настільки розлютилася, що мовчки вийшла з кабінету щоб не наговорити чогось лишнього
Ой, як би так зробити, аби це відео побачили всі українці які жили за часів совку!!! Дякую вам за вашу роботу!❤️
... КТО ВСЕ ?
Те 73 % ???
В середині 80-х мала можливість по " блату" мати каву у скляних банках " Jacobs". В Надвірні у костьолі була база райспоживспілки, так ось вона була вщент забита цією кавою, майонезом, шампанським. В магазинах було порожньо, але по " блату" можна було мати. Стелажі у костьолі були настільки високі, наскільки сягали драбини. Що ще більше вразило коли туди потрапила, так це фрески , які пробивалися через вапно на стінах дуже високо, бо там вже не могли замалювати.
Всі теми цікаві, ставлю лайки для просування каналу! Зі святом!!!❤🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@@Alex-w1 🤡🤡🤡
Ось бачите, щось то до нас доходило,можливо тому саме з західних областей України і почався антисовковий рух. Просто люди бачили, де живеться краще і вільніше
Для повноти картини важливо пояснювати, що існували рівні постачання в совкк, наприклад, всі столиці плюс особливі пром регіони мали і сгущенку і м'ясо нориальне і апельсини, а якась умовна вінниця чи черкаси такого ніколи не бачили, бо вони були на 2 чи 3 рівні постачання. Першим був особливий рівень, потім 1, 2, 3 і до 5го. Тому коли людина волає про якусь якість, завжди треба спершу питати, в якому місті вона жила, тоді стане зрозуміло, чи їй привиділось, чи вона справді могла їсти нормальні продукти.
Ага. А з поїздки з пітєра тато привозив Тульчинське вершкове масло, а в нас його не було на прилавках.
Я вчилась в Білій Церкві -місто йшло по категорії хіміків(шинний комбінат) то постачання було дуже пристойне-моя мама не могла повірити,що в продажі постійно є ковбаса та ще й не одного виду і декілька видів сгущенки, концентрат гречаної каші.,шоколадне масло,сир.
А ще поцікавитись на яких посадах працювали і чи були в них корисні знайомі, бо це дуже впливає на асортимент благ та їх доступність
Цікаво...Вам не зрозуміти, що одні бачили одне, а інші інше. Не паплюжити людей. Вони там прожили життя. І виконували свою роботу. Як і зараз хтось жиру, а в когось даху немає над головою
В НАС у місті був завод по переробці уранової руди ,металургійний Комбінат Азот і багато підприємств інших По онкології на всю область ми були першими , продукти почали щезати у середині вже 80 років
Пам'ятаю як був малим , і в наше село привозили пломбір. Черга велечезна. Стоїш з 20 ма копійками і не знаєш чи вистачить. Жах та й годі . Як добре ссср сконав , туди йому і дорога.
Жерли жолуді як свині,а сравецький союз з його кобасою і т.д до сих пір в головах, кава індійська 6 рублів
За морозивом ... За хлібом у райцентрі стояли. Магазин "Хліб" стояв зачинений більшість часу, відмикали по приїзду машини з хлібом, а черга за годину до цього вже шикувалась.
Досі пам'ятаю, як мама з незнайомою тіткою сперечались за єдину пару підходящих дитячих сандаликів у "Дитячому світі" в обласному центрі.
Як настольні годинники будильники надійшли до сільмагу (бабуся говорила купративи) у такій малій кількості, що вирішили продавати лише ... дояркам та ще кілька штук пішли з "під прилавку".
Морозиво чи халва у магазині - то подія, бо лише кілька разів на рік.
І це у застойні брєжнєвські часи.
Все це про мої спогади щодо морозива. До цього можу тільки додати, що морозиво те було розфасовано в картонні ящики і накладалося ложкою в стаканчики.
" кроме калош ничего не делали"... учителя в селе были уважаемые люди, образование давали хорошее, посмотрел у внука задание:"угадай ответ"....два раза делали операции и безкоштовно....было и много хорошего и что то плохое....люди были добрее....
Тут за одну лиш рекламу пестицидів треба ставити 1000 лайків. 😂 Покайфувала. Я такого не бачила. Гарний випуск. Це імовірно навіть не синдром каченяти. Так ностальгія за молодістю і здоров'ям. Мені в дитинстві було краще фізично ніж зараз , бо всі турботи були на батьках, і хоч ми по суті виживали, але дитинство згадую із легкою ноткою ностальгії. Звісно за це я завдячую батькам, які дуже старалися, а не владі, але це я розумію, а хтось може і не усвідомлює, що добре було не "завдяки", а "всупечер" 😊
Мені 32, як людина що працює в харчовій промисловості все життя, то просто дивлюся і сивію😢, дякувати Богу за технічний прогрес і доступ до адекватної сировинної бази, можливості створювати власні ТУ ( технічні умови) щоб годувати власну націю і не тільки смачно, а повноцінно.
В якому місці сміятися?
@@alenaosika1799подумала про те саме! 😅😅😅
@@alenaosika1799то шукайте на полицях смачну та натуральну продукцію, якої зараз вдосталь, чому ви економите на собі та своїх рідних, споживаючи різний шлак?
Діло в тому,що все якісне йде за кордон і там за кордоном багато наших товарів харчування стоіть копійки,навіть ,як для нашого кошелька. А у нас все наоборот ,більшість товарів ,що було то намели та нам продали. Дешевше купити за кордоном ніж у наших господарей( ця логіка то отдельна тема цього маразму).Але хто був в окупаціі,скаже,що все одно наше украінське найсмачніше і це правда.
Ви не переборете міфи, в які щиро вірять українці, котрі обдивилися страшних сюжетів на СТБ й ТСН, які їм в унісон з російським телебаченням десятиліттями компостували мізки про те, які в нас страшні ненатуральні продукти. Люди досі щиро вірять, що все що з буквою Е і складною назвою - це отрута, хоча «єшок» і в їхній сливі з дачі буде з десяток.
У нас у своїй масі дійсно хороші продукти, з нормальної сировини, і на внутрішньому ринку, і на зовнішньому. Якщо не брати геть дешеве (яке тому й дешеве) то немає на що жалітись.
Цікаве відео. Моя мама - та сама жителька совкового мегаполісу, яка ностальгує за смачними і доступними продуктами. Вона народилась в Києві і всю свою молодість провела там. Так ось, вона пам'ятає копійчані тістечка, морозиво, молочні коктейлі, смачні сосиски з шкільної їдальні та масло, яке було схоже на манну небесну і її не переконати в тому, якою ціною це все було доступне для жителів міста. Абсолютно боляче одним оком читати історії тисяч українців про їх репресованих та загноблених в колгоспах родичів, а другим оком бачити, з яким захватом твоя власна рідня розпинається про райське життя в совку...
Розділяю з вами ваш біль. У мене така рідня батька
Дійсно все це було смачним, от тільки при чому тут ностальгія за совком. Я клав на совок. хоча мені було комфортно, бо моя мама була директором об'єднання продуктових магазинів... )) Директор заводу в сраці сидів. Мама жива здорова і теж клала на совок, бо в нас були поля, худоба, ліс, а прийшло бидло-визволителі і все забрали, а сім'ю в Сибір, в Якутію....
@@deaddycruel Москалото ти просто збирай манатки і пиздуй нахуй в свої радниє єбєня. там є водка , сяльодка і рєпа , - ваше єдине національне блюдо )))))))))))))))) Від слова блюдо вже ригати хочеться ))))
@@deaddycruelСупердорогих..... 😂😂😂 Це тільки на твоїх болотах гімно їдять. Пробував я ті московитські продукти. Їхні супер-дорогі продукт= українським продуктам середньої ціни. А дешеві підоросські продукти у нас навіть дворові собаки не їдять!!!
@@ІванСірко-р3к😂😂😂 хто із знайомих не їздив у Московію всі жалілися що їжа не смачна 😂😂😂
На початку 80-х наша сусідка працювала на м'ясокомбінаті. Вони з мамою у ліфті познайомились, коли будинок заселився, і сусідка побачила маму зі мною та вагітку моєю сестрою та ковбасу в сумці..... Якщо культурно, то вона порадила ніколи не купляти ковбасу та сосиски, мовляв "дітям та тобі ні в якому разі не можна!" Періодично вона приносила та продавала мамі нормальне м'ясо. В дитинстві я дивувалась, що це "наш секрет, нікому не розказуй".
Нормальний шоколад був дуже рідко. Проте на кожному прилавку була "сладкая плитка": пластилінові маса кольору шоколад+біла фарба, смаку солодкого пластиліну.
Але найголовніше було сказано моєю колишньою свекрухою (дай боже їй сто років життя подалі від мене))): Ми в Союзі добре ж ли і були щасливі! Я в Москву кожні три місяці їздила! - Мамо, навіщо? - Ну як? Ковбасу одяг, взуття, папір туалетний купляла. І собі, і родичі мені списки писали. - Так а в Москву навіщо? - Так у нас же нічого не була або по великому блату! (Запоріжжя, індустріальне місто, обласний центр).
Історія не моя а мого кума
Його батько син міліціонера в херсонській області близ міста Херсон це його пряма цитата "кому тогда жилось хорошо это таким как я , отца боялись и все примазаться хотели по этому у нас и колбаса была на столе потомучто идёт в поселок ящик колбасы (именно ящик на огромный поселок) то большую часть этого ящика купили ещё в прошлом месяце приблежоные продавщицы часть она оставляла моему отцу а на прилавок зачастую и не доходило " ось така цитата
А у нас сусідка в трусах виносила ковбасу з заводу.
не брешіть! Бог за брехню покарає!
ок, зараз щось змінилось? Сосиски можна їсти капіталістичні? Шоколад з пальми смачний?
100% так и было
Это надо смотреть всем тем, кто до сих пор ностальгирует за СССР.
мене так дивують люди в коментарях, які кажуть, що в совку люди були добрішими) ви тільки гляньте, скільки маньяків (ґвалтівників, людожерів навіть) було серед тих "добрих" людей! до речі, цікава тема для дослідження для авторів каналу. мої дідусь і бабуся, хоч і провели молодість там, та ностальгії за тим періодом не мають і згадувати не люблять, бо змалку на колгоспі горбатили спини. для баби був улюблений смаколик - хліб зі смальцем, молока того хоч і було вдосталь на колгоспі, де наробилися, та треба було розводити водою, щоб ту мізер, що давали за працю (замість грошей) розділити між членами сім'ї. а як десь взяв більше, то можна було нарватися на донос, бабця з дідусем і досі бояться "вголос" говорити про багато речей при інших людях. чи треба нагадувати, скільки людей висилали у заслання? може, нагадати про "розстріляне Відроження"? чи штучний голод? то те морозиво за пару копійок вартує поверненя до такого часу?
не були тоді люди добрішими, люди були такі ж, як і зараз, то часи були іншими. коли просто про багато страшних подій в совку мовчали і інформації було ніде взяти, то вам і здається, що злоби і хвороб було менше тоді.
... НЕПРАВА !
ВСЕ ТАКИ - в среднем ( ! ! ! ) ,
ЧЕЛОВЕЧЕСКИЕ ОТНОШЕНИЯ ,
были ЧУТОК лучше ! !
И чуть большее количество людей - были добрее !!!
@@ОлегШуплик-н9д, та ну? А ви поцікавтесь, скільки ці " добрі " люди написали доносів, після яких людей або в табори відправляли, або розстріляли. Діда в 39 забрали, був бригадиром в колгоспі. Більше про нього ніхто не чув. Другий дід "відпочив" у Бухенвальді, і коли сестра попросила щось про це розповісти( була така забавка перед днем перемоги писати твір на тему війни), то його молодший брат сказав: нема там про що розказувати. Він закінчив війну майором, і міг закрити рота старшому брату. Так що "добрі "люди були повсюди!
@@ОлегШуплик-н9д , ага, конечно! Лучше... Почитайте Зощенко, Ильфа и Петрова, например. Какие баталии разгорались на коммунальных кухнях! Про четыре миллиона доносов я уже молчу. В нищете люди не могут быть добрыми. Разве что единицы.
Тільки хтіла написати та дочитала ваш допис, дійсно про купу злочинів просто не казали, про згвалтування взагалі було соромно заявляти ми досі не можемо цього позбутись. Людям казали що в них все добре і вони вірили, бо іншої домки не було, інша думка була заборонена
@@ОлегШуплик-н9дБред не пишите!
Дивлюсь відео на кухні, а поруч на полиці отака баночка з-під кави, про яку Ви питали. Їй років 40, але як нова)) Коли мама сушить мелісу чи м'яту до чаю, то я в ту баночку складаю😊 Є в моєї мами одна душевна травма...В наше смт морозиво привозили в бідонах по неділях. Не пломбір, а оте, де купа льоду була, як бонус. І мама не може собі пробачити, що коли ми стояли в черзі, в неї не ставало духу попросити когось попереду з 3-літровою банкою, щоб взяли 50 грам її дитині. Вона все бідкається, чому була така дурна і нерішуча. Здогадуюсь, що в душевній і ''самой читающєй совєцкой'' черзі їй могли просто нахамити у відповідь. Тоді в чергах всі були, як на війні. І, підсвідомо, як у пана Азарова, вінікало пітання: що більше травмує дитину- не поїсти морозива, чи почути, як якийсь чужий дядько гавкає на маму. До речі, в нашому маленькому містечку були масло-молочний і цукровий заводи. Але, мабуть, не для нас...А ще, з відео зрозуміло, чому один з кавових напоїв називався ''Колос''. Але з якого перепою була ще ''Арктика''?? Його для полярників розробляли? Навіть плавлений сирок ''Дружба'' якийсь зрозуміліший, як популярний ''закусон''😅
Ви, раптом,не з Первомайська? У нас теж і МКК і цукровий заводи були
@@dorflebenrayasolonarua3869 В Миколаївській обл? Ні, я з Київщини. Але, думаю, така ситуація знайома багатьом містечкам.
Я у свою першу відпустку на Криворіжсталі, поїхала в туристичну подорож до Литви, то там у кожному місті були різні плавлені сирки типу Янтар , у коробках і шоколадні батончики , теж у кожному місті різні. В нас були тільки дружба, і то дефіцит. Ну і з цукерками теж уже були проблеми. В країнах Балтії все ж було і тоді краще ніж у нас
Дуже добре пам'ятаю, як була дитиною і ми всі чекали на день, коли в селі мали привезти шоколадне масло. І ми тоді думали: хоч би нам вистачило. І сиділи під магазином. Досі так добре це пам'ятаю.
А баночка з-під індійської кави також була вдома і не одна.
Мені 52 роки. Пам'ятаю як десятирічна, стояла в черзі за "вєтчіною". Години три, не менше. Люди лаялись, штовхали мене. Але я вперто хотіла всеж купити цю кляту вєтчину. Давали по шматочку грамів 250, не більше. Скільки було в мене радості, як я шла та несла її додому. Як вона смачно пахла. Яка дикість, так доводити нарід, щоб кусок ковбаси був такою цінністю((( А все для того, щоб тільки і думали, що поїсти. І не думали про сістему влади. Тримали як рабів, а росказували, яка в нас прекрасна країна.
Є відома біженка з КНДР - Йонмі Парк. У неї в одному з відео є дуже схожа думка, що оця постійна одержимість їжею в тоталітарній державі покликана не давати ні про що інше думати. Щоправда, в КНДР досі існує справжній голод. Каже, що коли вона опинилась у Південній Кореї і нарешті могла не думати про їжу і страх за життя - зрозуміла наскільки в неї в голові пусто. А їй було щось 16 років. Вона зрозуміла що не знає про світ геть нічого, і почала несамовито читати й каже що не може припинити постійно читати і вчитись і досі, через роки.
Дякую за цікавий контент, я народилась в СРСР , і все це пам"ятаю. Яке щастя що наші наступні покоління не застали такої "турботи " від керівництва сесесер!!!
1
подякуй керівництву незалежної ,за те що нас стало 38 замість 52 мільйони ,нас тепер годують непогосту ...
@@MUKROBEВагітніли й народжували бо ніяких адекватних методів запобігання вагітності та збереження здоров'я не було. І вмирали у скільки років?
@@MUKROBEякщо кроликів закрити у клітці ,то що їм ще робити ,як не розмножуватися .А як відкрили кордони при розвалі союзу ,то люди і потікали
@@MUKROBEподякуй своємо ванючому совку за чорнобильську катастрофу..і душе шкода що ти вижило..я щиро це сказала...
Дуже дякую. Все Ви розповіли інформативно, пізнавально. Я сам народився 1978 року, СРСР не сильно зачепив, мені було 13 років, коли СРСР розвалився. Але я цілком згоден.
Після цього відео мені стало навіть незрозуміло, навіщо в Україні до самого початку війни (до 24 лютого 2022 року) існували білоруські гастрономи. Білоруси до наших часів все робили за радянським ГОСТом. Навіть, у 2020-2021 роках білоруські гастрономи в нас вважалися "гастрономами для тих, хто сумує за радянськими часами". Я б хотів, щоб білоруські гастрономи зникли після війни. Я білоруську продукцію так само бойкотую, як і російську. Бо Білорусь нам такий же ворог, як і Росія.
Сподіваюся, що через це Україна більше не купуватиме білоруських автобусів та вантажівок (МАЗ). Я сподіваюся, що я доживу до тих часів, коли МАЗи повністю зникнуть з українських вулиць.
У мене товариш 70го року народження, досі дрочить на ссср. Я його частково розумію, але не підтримую, на його дитинство випав " розквіт" (нафтогроші)
Добре що та тюрма розвалилася
Війна почалася у 2014
@@Олена747 то запрещеная к впроизношению была , а теперь с РФ . Или ты не видишь лицемерия? про 9 лет быстро забыли. 9 лет на войну звали .
@@darktoon873 никто ничего не забыл
Зникнуть і білоруси, саме так як зникла їх мова. Їм самим байдуже
Мені 61 рік. І в страшному сні я ніколи не хочу повертатися в радянське минуле. НІКОЛИ!
І я.
А я в своі 61 рік повернулась би в ту Україну в якій народилась і виросла. Було важко але люди залишались людьми, не було такої злоби, ненависті один до одного, завжди можна було надіятись на допомогу інших. У кожного свій вибір, куди нам ,,совковим,, братись до вас сучасних українців.
@@ОлесяБугато ж, якщо Україна не така, то може варто рашу з чемоданами? Там зараз якраз совок відбудовується. І люди там "душєвниє". Відчуєте себе, як вдома)))
@@user-gk4ge3rf9qТобі Дуро так легко із Чемоданами ? Бо ти не в І3раелі де Баби як і Хлопи всі до Войска йдуть .Зараз шоб ти Дурне знало що Чоловікам які вірять в Ісуса а не Чортівню з Рогами , шоб виїхати із цього Зоопарку мало 10 тис. дол ....Колись в часи Зека Геть за такі гроші в Америку їхали а тепер тільки шоб вирватися на Свободу ...Ти хоть знаєш скільки ловлять на границі із Білорусією чи Молдавією народу ? Особисто Я іще в 2015 році казав коли зрання на село налітали Героди в камуфляжі в масках із війскомату ловити Бідаків на Ато :Ловіть не роблячи набіги на сплячі села а зупиняйте машини із жовто-синіми прапірцями на дорозі і вручайте патріотам повістки ....В мене наприклад тоді одинока мати валюту пожичала шоб викупити сина із Тернопільского воєнкомату (зловили під час Облави на Залізничному вокзалі ).Тоді була ціна 2800 дол. То вона іще сина викупила і інший всякого мати грошей не принесла втікав через вікна і впав із третього поверху , всі кістки поламав ...Брати всіх підряд до Армії ось це якраз і є Радянська Система в Вільному Світі такого нема ...На данний момент Білоруске громадянство від Українського це як Небо і Земля шоб ти знало ...
@@ОлесяБугаа ви, або бот, або зомбі🤷♂️
Це ті добрі люди які доноси писали один на одного?😂
Навколо мене чудові сусіди, коли сусід щось будує я йому допомагаю, коли я будую він мені допомагає, з іншими сусідами відносини також чудові, сусідка може до мене зайти у двір та зірвати собі кабачків чи зелені, я до неї заходжу їсти виноград, а ще є сусід який постійно мене смородиною пригощає, а я його горіхами, один з сусідів часто їздить на кілька днів, так я годую його живність щоб не здохла.
Тож якщо навколо вас «злі» люди, то може це проблема не в людях, а в вас, не думали про це?🤔
П.С. Я живу не в селі як могло здатися, а в обласному центрі🙂
Все ,що Ви розповіли і показали,мені знайоме з дитинства(я 49 року народження),можливо не всі нюанси совка ,але деякі закарбувалися в пам'яті назавжди...
Пам'ятаю молочне морозиво по 10 коп.,його я найбільше любила,мені здавалося,що на смак воно найкраще,та хто ж тоді знав,з чого воно зроблене🤔
Дуже добре пам'ятаю черги,в яких ми всією сім'єю стояли з самого ранку,щоб купити кукурудзяного хліба,сім'я наша була чималенька,а хліб давали 1буханець в руки...
Дуже добре пам'ятаю,як покійна Мама давала нам ячмінний напій,казала,це корисно для здоров'я,а каву з Індії пам'ятаю вже з дорослого життя,іноді привозили знайомі з Московії,будь вона неладна,тепер відібрала у нас все,чого ми досягли за вільне життя без совка😢
...ковбасу пам'ятаю тільки любительський хлібець,полтавську копчену і сервілат,іноді купувала,коли вже працювала,а з дитинства ніякої ковбаси не пам'ятаю,може і не купували батьки,бо жили дуже бідно після війни,розруха,голод і холод,та якось виживали,історія довга,всього не опишиш😢...
Дякую,що не даєте забути все те лайно,що пов'язане з совком🙏🤓🤔😡🙀😱😫😢
Я виросла в селі. Пам'ятаю як мама привозила з колгоспу мішків 10 селітри, для підкормки городини. Вона з бабунею жменями розсипали її під картоплю, огірки і все інше. І так всі у селі.В колгоспі селітри було неміряно
Ніхто не задумувався і не знав ,що це вредно.
То про які ,,чисті" продукти можна зараз казати Міф. 9:05
А ще дуст був...
Мій дідусь в цій банці з під "кави" зберігав цвяхи на дачі, рада, що це єдине, що лишилось "на згадку" від срср, викинула з радістю) Дякую вашому каналу за такий необхідний для українців матеріал, , особливо для тих, хто не мав "щастя" пожити в цій багнюці.
Дякую що розповідаєте про це🎉 як завжди цікаво. Ваш голос - окреме задоволення Вас слухати❤
Я 76 року народження. Мама і бабуся працювали на хліб заводі, завдяки їхнім "шабашкам", я знала смак усіляких горішків, масла, сгущонки, заготовок до київського торта. Моя мама робила торти для того щербицкого, і розробляла рецептуру тортів. У 83 році мама звільнилась і пішла працювати у лікарню. Так от, тоді ми дізналися ціну масла. Ковбаса- вона зеленіла, коли довго лежала в холодильнику. Смак сосісок відрізнявся від тих, яких "доставали" по блату. Це я точно пам'ятаю, бо ми такі делікатеси "доставали". М'яса - взагалі не пам'ятаю щоб лежало на витріни магазинів, завжди якісь кістки були, то м'ясо теж "доставали", виручало село: кури, кози і все що росло в садку і на городі. Щодо того конченого пломбіру- живучі у Києві, я його не їла, воно мені не подобалось. Я почала їсти морозиво у 98 році. На метро Дарниця,(87 приблизно 89 роки) був ларьок з морозивом, ох і добре воно було, і коштувало десь 1 рубль.
А у селі на канікулах, з рідним дядьком збирали молоко у населення, у тих у кого були корови. Бо вони здавали на голгосп.... Так оте молоко, зливалось у бідони, і дядько мій завжди знімав пробу (лизав пальця і встромляв у банку), щоб молоко не кисле боло. Якщо кисле - то зливалось в окремий бідон і робилась запис у книжечці, що молоко невідповідної якості, і селяни отримували менше коштів. Корови, майже були не привиті, ні якій ветеринар за ними не слідкував ...
Я не розумію взагалі тих людей, які скиглять за тім конченим союзом. Там нічого гарного не було, навіть дитинство, бо вчили читати перші книжечці, про дядю вову, як він бревно тягнув. Садок і школу я не любила.
Ларьок з тим морозивом Асорті (лимонно-шоколадне) і досі є у Дарниці. Школярами ми спеціально їздили з Троєщини на Дарницю купити те морозиво. Обожнюю його)))
@@Наталія-н2п класс! Якось треба завіятись туди. Дякую
Пам’ятаю ті часи. Оскільки загалом люди жили в сірості, то дуже яскраво запам’ятовувалися особливі моменти-свята, гості… Але якщо розібратися, то тоді піком розкоші здавалися буденні для нас, теперішніх, продукти- хороший чай, кава, шоколад, горіхи, якісне мʼясо, морепродукти, свіжі фрукти та овочі…Насправді це дуже сумно…
Які морепродукти? Які фрукти? Апельсини і мандарини продавали грузини на базарі. Яблука, сливи, груші були на городах. Решта фруктів не було.
@@терезадмитерко-у3у Я цитрусовi побачив лише в 90-х.
@@терезадмитерко-у3у цитрусові привозили тіки на новий рік
Дуже рада за вас що ви нарешті вільна та задоволена,кожен день суцільна радість,каву можливо хоч відрами пити якщо гроші залишаться коли комуналку сплатиш 😂😂😂
@@ИринаАнтонович-е1р та через вас, совків, ми досі у напівсовку, не робимо реформи, які у поляків балтійців японців корейців, стандартний пакет, але й зараз набагато краще люди живуть і мають можливості, хто не ледачий і не обмежений розумово. А тоді уравніловка - інженер отримував менше за робочого алкаша.
Стисло, лаконічно,інформативно👍 Дякую за якісний український продукт 🙏
Дуже цікаво послухати). Дякую за чудовий контент
Дякую за вашу творчість , здоров'я авторам каналу
Дуже радий, шо ви висвітляєте такі теми.
Головна причина того що все здавалося якісним,це те що не було з чим порівняти,не було вибору.
@@ЯрославДанилов-ф5ь, на жаль померли, мама в 34, а тато в 49.
Ага...Це так само як радянський цирк був найкращим в світі, поки я не побачила китайський, від якого в мене волосся дибки стало)) Про продукти взагалі мовчу. Особливо, враховуючи те, що більшість технологій перейняли з заходу.
вибір в людей відібрали. забрали натуральну іжу, золото, кошти, свободу пересування.
Поменял уже штук 7 пылесосов, а старый Вихрь,что подарили на свадьбу в 1976 , выкинул, т.к. сильно шумел..... велик Украина до сих пор на ходу, только ездить некому, все авианосцы союза были построены в Украине, Мрия тоже......
@@Ded1953 ви не розумієте,що була виробнича кооперація.І складові деталі робились в різних місцях ,різних республіках країни
Мы жили в Николаеве с 1968 по 1999.
Вто время был Индийский кофе марки Indian Instant Coffee JFK Delight (100 г).
Доставали через знакомого моего отца.
Он работал в мор.порту в охране.
И казался он таким душистым и вкусным...
Конечно, в те времена нам не с чем было сравнивать, качественные напитки нам были недоступны, поэтому индийский кофе казался просто божественным.
Сейчас же мне стало понятно, насколько этот продукт некачественный и неприятный.
Я живу в Германии
(23 года), пью хороший вкусный кофе.
ссср - это самое худшее, что сделали "советы" на планете Земля!
Хехе мені 31, живу в Миколаєві, каву взагалі не пью. Нещодавно вирішив купити кави щоб легше прокидатись з ранку. Поїхав, купив гейзерну кавоварку і каву lavazza oro. (Те що друзі порадили). Це зайняло в мене пів години. Потім сказав ще одному знайомому що почав пити каву. Він просто дістав з полиці і подарував мені упаковку кави pleasant hill premium вагою 2 з лишнім кг. Каже пригощайся. Як би там хто совок не хвалив але я ніколи не зрозумію як старпери можуть казати що у совку було краще а зараз корупція і все таке. Доречі передаю вітання з сонячного Миколаєва 👋
І це попри те, що в країні півтора року йде війна
У меня родственники в Николаеве жили, какждое лето пиезжал на лето малым, одно из воспоминаний: заходим в Океан (Или как там его, рыбный магазин между Колосом и вокзалом) А там пустые прилавки, полностью пустой магазин. Я еще тогда по детской наивности задал вопрос, зачем делать магазины в которых ничего не продают.
@@Nastrokefus Это в каком году было?Лихие девяностые или раньше?
@@ВікторЗубко-м6д мое личное воспоминание это таки 90е, но по словам матери ничего с середины 80х особо не поменялось.
Дякую вам за корисну інформацію, за чесну журналістику,за український контекст!
Ніколи не бачила такої кави у продажі. Пила лише в гостях. А за маслом і ковбасою чи сосисками стояла по 1-3 години в черзі. Те саме будо з молоком, сметаною. Годинами стояли в чергах. Або бігали від магазину до магазину, щоб купити пляшку молока для дитини. Таким був радянськи рай.
А сметана яка була, пам'ятаєте? Така ріденька, кисленька. З чого її робили можна було тільки здогадуватись
Така кава й зараз продається) Було б бажання знайти і відчути смак часі СРСР)
@@alex_dmitr правильно пишуть СССР, тому що Рада була при УНР, Центральна Рада. Большевики перенесли назву на совіти для обдурення довірливих українців, які полюбили комуняк і вважали Україну совіцьку справжньою державою. Є багато і зараз таких лінивих посполитих, яким подобаються ліві гасла, на кшталт гасел Юльки Тимошенко
@@WargfoxА де ви в СРСР слово Рада побачили?
Точна і лаконічна подача матеріалу, дякую. Так, у моїй родині була така баночка з-під кави, і не одна))). Мій тато зберігав там свої "чоловічі речі" (радіодеталі та інше). У середині 80-х баночка індійської розчинної кави коштувала 6 рублів. Звичайно, дорого, але на свята можна було собі дозволити таку "розкіш". А каву в зернах я могла собі дозволити купити вперше лише на початку цього століття... Доповнення до ковбаси та морозива. Хороші продукти справді були, але готувалися у спеціальних цехах. У медичних вузах був предмет "гігієна харчування" і у нас, студентів, у 1984-5 була практика на "ковбасній та кондитерській" фабриках, де ми "знімали пробу". Але, у спеціальні (закриті цехи) нас, звичайно, не пускали. Теж і в так званих обкомівських їдальнях, куди "простим смертним" зась. Так було в Дніпропетровську (де я народилася, вчилася і працювала). Думаю, згодом нічого не змінилося, і такі точки "громадського харчування" існують і досі, але не для народу, а для його "слуг".
Не знаю чи були ті обкомівські їдальні,бо їх ніхто не бачив,але про них всі говорять.Мені бабуся розповідала,про скатертину самобранку.Розгорнув і все є,все смачне.
Зате нині існують їдальні Кабміну,Верховної Ради куди кожен бажаючий може зайти та пообідати за символічну ціну.
В ЄС знімають довгі ролики,як держава контролює виробництво,продаж продуктів харчування.
Оскільки у нас ніхто нічого не контролює,санстанції закрили,то якийсь жевжик бере гроші у олігарха і клепає ролик "як в СССР дотримувались гостів"
@@ВитольдЗоркий Тому кажу, бо знаю і бачила, і багато моїх ровесників пам'ятають цей факт. Не треба захищати "совок", розповідаючи казки про "скатертину - самобранку". Ви особисто заходили до їдальні Кабміну (Верхоної Ради тощо), щоб пообідати, не маючи відповідної перепустки?
@@ВитольдЗоркий в тих санстанціях також така корупція була . Вони нічого не вирішували. Прийшли їм дали хабаря , вони і пішли бухати в свої лабораторії.В мене подруга робила там, зараз технологом на приватній сироварні .
Окрім кави пили чай, саме чай був основним. А німці у війну пили ерзац - каву з ячменю. Хлоп не дуже інформований.
Не з приводу продуктів, а про "височайший" рівень екології і синдром каченяти. Мені старше покоління розповідало, що, мовляв, вода в Дніпрі була настільки чистою, що її можна було пити. Та й екологія яка була, не те що зараз. Я з Херсона. У нас в місті був бавовняний комбінат. Для спрощення виробництва прямо в нашому регіоні вирішили вирощувати бавовну. Воду стали масово брати з річки Вірьовчиної. Окрім того туди масово скидали відходи виробництва цегляного заводу. Вірьовчина несла свої води в річку Кошову, а та впадає в Дніпро. Екологія - вищий клас. Зараз колись повноводна Вірьовчина - це здебільшого болото, яке в народі прозвали річкою Вонючкою. У відповідь чую, що то все брехня, річку загадили в 90-ті. Тобто в радянському союзі була потужна промисловість, працювали фабрики і заводи, але річку загадили саме в 90-ті, коли підприємства позакривали, все розікрали, вєлікую страну развалілі і т.д. Л - совкова логіка.
в 90ті Дніпро був чистий і можна було купатися все літо, тепер же цвіте одразу з весни і перетворюється на болото. Заводи працювали, але і очисні споруди працювали, тепер же все лайно просто виливають і викидають в атмосферу, бо не вигідно.
Мабуть про воду казали у 19 столітті))
Вдоль железных дорого красовались плакаты ТОВАРАМ ХИМИИ ЗЕЛЕНУЮ ДОРОГУ и после этого чистые реки?
Чё совсем!?
@m99872 та ні, пару років тому ще таке чув
@@madebyai-tl8ow якщо вам про забруднення не говорили, це не означає, що його не було.
дякую вам за роботу, та інформація, що викривають сучасні історичні канали змінює сприйняття історії
Дуже класний канал. Якісний, цікавий, а ще й українською! Це цінно!
Щиро вдячна за вашу роботу!
😀😃😆
Памятаю синє магазинне молоко, яке навіть не збігало при кипятінні, булькало як вода, настільки було розведене. На літо мене мама відвозила в село до батьків. Там була ферма. Корови на тій фермі були якісь безпородні, доїлись як кози - по 3 літри на день, вічно були голодні. З тієї ферми постійно лунало ревіння тих голодних тварин. Найбільшим "десертом" був хліб, посипаний цукром і дикоросла суниця в лісі. Чай - збирали дикорослі звіробій, ромашку, липу, шипшину. Ще памятаю, як мене послали в магазин стояти в черзі за пральним порошком - так мене ледь не задавили в тій черзі!!! А коли в 90-ті мені купили перші чоботи імпортні зі свинячої шкіри - так щастю не було меж!! І пофіг, що ті чоботи були на 2 розміри більші, головне - вони були мякенькі і не натирали ноги! Я їх до цих пір памятаю. Ще помню у кооперативній квартирі, за яку мої батьки віддавали половину сімейного заробітку вікна були настільки криві, що відчинити їх було практично неможливо!! Лише з величезною обережністю їх 2 рази на рік розкручували щоб помити!!! А вентиляція була природня - через дірки в рамах, які на зиму забивали ганчірьям
@@ТатьянаМарченкова-х6с чтобьі организовать тот долбаньій колхоз, у моего прадеда отобрали землю, сельхоз реманент и коней. Потом прадеда убили в тюрьме за сорванньіе его голодньім ребенком колоски в поле. А сьін прадеда умер с голоду в 14 лет. Бабка всю жизнь горбатилась на полях, а получала за лето 1 мешок зерна вместо зарплатьі. И имела статус рабьіни, паспорта не вьідавали до конца 1970-х годов. Не хочешь так пожить? И фуражир никому ничего не скидьівал, его бьі расстреляли за "расхищение социалистической собственности". Просто система бьіла построена так, что никто не бьіл заинтересован в результате своего труда, поскольку ничего с етого не имел. Зачем надрьіваться? Чтоб всякие коммуняки пришльіе, всякие понаехавшие ленивьіе кацапьі имели что пожрать и вьіпить? Так что перед тем как писать всякую чушь, людям описьівающим историю своей семьи, задумайся над тем, как жили твои родичи, за счет чего им так сладко жилось, кого они обокрали, убили, посадили, чтоб вьіслужиться? Ведь те, кто с ностальгией трьіндят о совке - ето как правило потомки партноменклатурьі и всяких вертухаев, ничего не производивших и лишь гнобивших людей
@@deaddycruel ні, кацапка, нищили український народ твої предки, понаєхавшие зі всяких мухосрансків. І твої ж предки крали все, що тільки бачили і продавали продукти з під поли, розбавляючи залишки. Правда очі коле? Не вернеться твій грьобаний совок, не сподівайся
це написано нейромережею, добре вигадано
@@madebyai-tl8ow щоб ти так жила, в такій "нейромережі"!!!!! І гнула спину за їжу!!! І мріяла про куфайку і кірзачі, як про неймовірну розкіш!!!!
@@ЛюдмилаПольова-р6ювсе правда! Так і було!
Мені 'пощастило' лише 10 років в союзі прожити, та воно й в 90 не дуже солодко було в селі!
За все дитинство раз 5 морозиво на пополам з льодом їла, ет!
Звісно, зараз не так, з чоловіком утрьох з 2 річним сином виїхали в Київ, ну так, працювали, як прокляті, зато зараз є й квартира, і машина, і крем французький кур'єр підвезе додому чи на роботу, і це під час війни! І так, на роботу на машині, посуд - посудомийка, білизну - пралка, та що там? Не треба, а ні воду гріти, а ні дрова рубати, а ні грубу топити, воду гріти, сажу трусити. А город, а худоба?! Так отож.
Тепер маючи трьох дітей, за сорок, можна виглядати молодою жінкою, років на 10 молодшою. Ой, бідні - бідні, жіночки совєтів, важка й безрадісна їх доля.
Народилась в незалежності,і слава Богу! Обожнюю свою неньку❤
Але Україна виявилась УРСР на сьогоднішній день
Твоя неька за 30 років все вкрала проєбала ни проізвела ні одного патрона і нидумала про твою безпеку. Розвьязала тобі війну і їй похуй що з тобою далі буде. Ось твоя ненька..!
Як тобі така неька..?)
Що?
@@DAwidullka ..??
то чому ти в німечинні на соціальці сидиш? танюша 47-83 народилась в СРСР чи зайшла на ютуб з аккаунту матінки
Добру справу робите!!!Дякую.
Міти про класне совіцьке розвіялися коли люди спробували продукти з-за кордону. Жвачки, конфети, кіно і музика. Але коли люди від'їлися і надивилися, поперла ностальгія. Маємо це пережити
Біда в тому, що гнилі совки до того як сдохнути, засирають мізки дітям і онукам про совковий "рай"
Ностальгія за молодістю або дитинством
Дякую Вам за роботу!!! Контент дійсно дуже цікавий ❤ і мова прекрасна - суцільна насолода від перегляду!
1965...68 роки. Нас, 1...3-й класи, вивозять на бурякове поле збирати довгоносика у взяті з дому пляшки. Кругом воняє ДДТ, а поле обкопане рівчаком, у якому цей порошок насипаний всуціль по всьому дну...
Один з "добрих" спогадів про ті часи. І їх, подібних, дуже багато. Більшість просто хотіла про це забути (і забула). А так, правда: і трава була зеленіша, і дерева вищі, і дівчата привітно усміхалися (по собі відчуваю)😊.
Мені 64 роки. Вся моя молодість, народження дітей, робота,всі радощі і печалі пройшли в совку. Чоловік працював трохи часу в Сургуті, то привозив звідти махрові рушники і льняні простирадла, оцю каву індійську. Все було в дефіциті. Аби купити молоко на початку 80-х займала чергу в 5 годині! Слава Богу,що я жила через дорогу,то поглядала на ту чергу. Потім брала малу на руки,купляла молоко в бідончик, рідоньку сметану, щось як тепер маслянка, побічний продукт від виробництва масла. Бо то тяжко назвати тепер сметаною 🥴 Щоб купити 200 гр масла в сірому папері то зо три рази в чергу ставала. Крім того що була молода і здорова, і діточки були маленькі,радість материнства принесли то і згадати нічого. А порівняти є з чим,бо живу чотири роки в США. Хіба дурноваті можуть за тим сумувати.
Я власне тут, як завжди пишу коментар на підтримку каналу)
З днем державного прапора Вас! Дякую за вашу працю)
Дякуємо! І вас зі святом Степане Андрійовичу)
А тебе сьогодні з Днем Незалежності😊!
Дякую. Навзаєм!)
Пам'ятаю, як покійна прабабуся розповідала, що на м'ясокомбінаті нашого міста робили якісну ковбасу для москвічей, а місцевим жителям продавали лайно. Ось так, все було для росії, а взамін ми нічого не отримували.
Все найкраще з України вивозилося на маскву
@@Діана-и7о Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока.
У нас в Полтаві на м'ясокомбінаті, окремий цех виготовляв і відправляв продукцію до Москви та Ленінграда...🤬🤬🤬🤬🤬
А чому тоді, коли Україна вийшла з цього вонючого совка, москва вийшла на вулицю з плакатами, "Ельцин, заставь Украину кормить москву", вже цього ніхто не пам'ятає?
Те ж саме можу сказати, в нашому місті був м'ясокомбінат, але балик, шийку, сервелат та інші делікатеси вивозили в москву( хай би вона згоріла), а місцевим залишалося стояти в кілометрових чергах за ,,варьонкою,, з целюлози.
Із задоволенням підписалась на канал. Я з того покоління чиє дитинство пройшло в клятому совку.Стисла і цікава, правдива розповідь, дякую!
Гарний випуск. Робіть ще.
Дякую за цікавий контент)
Як добре, що це лайно зникло з лиця землі)
Люди старшого покоління все це бачили: пусті вітрини,черги за молоком,сметаною позбавлену в кращому випадку кефіром, маслом та ковбасою, одягом та взуттям. Як добре що цей час минув,як страшний сон.
Про хімію чиста правда! Не контролювали використання пестицидів. Поля кропили з літаків, міндобриво в передових колгоспах не встигало всотуватися в землю, збіжжя вилягало від надміру селітри...
А зараз після кроплення худоба в селах гине та бджоли, та діти хворіють
@@mst3187 Чого худоба гине? Її на полях фермерів випасають? Бджолярів теж зазвичай попереджають про те, що кропити будуть і кілька дняв неможна випускати бджіл з вуликів, але багато хто просто ігнорує ці попередження. На вашу думку культура сільського господарста зараз гірше або така сама як і у совку?
А зараз все контролюють, особливо "фермери" без освіти...
@@viktork8813 На моє питання відповісте?
Дустом все засыпали.
Дякуємо за цікавий і корисний контент
дякую за ваш детальний аналізм і цікаве дослідження
В нас теж була така індійська кава. Баночки і досі є з гвіздками. Дякую за цікавий україномовний канал.
❤️так! Певне в моїх теж ще є такі банки)))
Дякую за цікаве відео. Дай Боже, щоб ті часи ніколи не повернулись.
Спеціально подивлюсь, щоб на черговому застіллі були аргументи та цікаві факти, що відповісти тим самим родичам, котрі так "скучают па саюзу"
Найпечальніше те, що цих родичів не перепрошити. Хоч бери цей ГОСТ роздруковуй і показуй їм, все одно аргументи будуть на кшталт "Я там жив, я цю ковбасу їв і пам'ятаю її натуральний смак! А ти - ні".
@@slavakhmelkov1705їм ще не багато лишилось
@@slavakhmelkov1705 Згідний з вами. Якщо ті люди не перепрошились ще тоді, коли совок був живий, тепер уже на це марно сподіватись. Краще залишити їх з їхніми спогадами на самоті, у минулому. А життя прямує у майбутнє. І в майбутньому нема місця для громадян совка.
Люди зазомбовані цими гостами і зараз вірять, що надпис гост гарантує якість. Всі хто кажуть, що при совку було добре це зомбі, які нічого не розуміли і іншого не знали, як в північній Кореї.
Так ! Нчого не знали бо то і булапівнічна совдепія . Але зараз є уся інформація . тупі 85% і зараз залишаються адептами Как мі жілі !
І зараз є само такі замбовані люди. Вони вірять, що в СРСР все було добре. Їх не видикувати, як комуністів. А ви звернули увагу, куди ділися комуністи. Їх не просто заборонили. Вони просто із віком повиздихади. Ось і ті, хто за СССР сумує, незабаром повиздихають. Чекати не довго - приблизно ще років 5. І все - нове покоління.
Згоден 100% !@@Ольга-ж5т8у
@@Ольга-ж5т8у Господи, до чого ж ти дурне та злобне! Ти навіть про смерть твоїх дідів та прадідів кажеш "повиздихали". Ніякої поваги до предків.
При любій владі є чорне та біле.
Придурку, ти живеш та користуєшся тим, що ті, що "повиздихали" набудували та вибороли. Як от Незалежність. А ти чекаєш їх смерті?
Тобі б з такою злобою та на москаля, а ти, сучий потроху, на бабусь та дідусів виливаєш свою паталогічну ненависть.Тьфу на тебе, погань вонюча. Такі як ти якраз і катували людей в застінках КГБ.
@@Ольга-ж5т8уна полях Польщі?
в 39 році коли совети зайшли на Західну Україну, то вони дивувалися ковбасі, милу, цукру на прилавках. Що таке ночнушки советскі дами теж не знали. Зате привезли вошей, саме їх до приходу СССР у нас не було.
Ага... я хочу про це випуск зробити, як їм "дах рвало", коли прийшли в Галичину
@@Document_historyо, запишіть, будь ласка, цікаво. Для мене ця тема нерозкрита.
@@Document_historyПідтримую, бо сам зі Львову і не знав про цю інвазію.
Так і мені старі люди розповідали,як москалі в 39 му,в ноцниках,їсти варили. А з унітазів воду брали. А біде,пральні машинки,парове опалення,то для тих азіатських дикунів це все був космос. Вони львів'ян,повиганяли з власних квартир в підвали а самі жили в тих квартирах.І ми після цього дивуємося,чим вони годували народ?!
А ще розказували,що вони дивувались і не розуміли нічних горшків)
❤ Дуже подобається ваша передача ... 👍
Завжди цікаво -- і слухати , і дивитись , особливо документальні (!) кадри...
Дякую за працю.
💙💛💪🇺🇦❤️👍💙💛
Дякую за відео, дуже цікаво, хоча і не ново. Я жила в совку перші 5 років свого життя і пам'ятаю, що мама гидувала магазинним м'ясом і птицею, бо воно було просто жахливе. На базарі було значно краще, доводилось навіть в область їхати, щоб купити дешевше оптом на кілька місяців. І ще спогад з дитинства. Біля мого дому був овочевий магазин, куди завжди стояла довжелезна черга. І там усі лаялись з продавцями через гнилі продукти, які їм намагались продати. А ще там смерділо. Поряд з овочевим був гастроном, де були ще більші черги, столики з алкоголіками і лайлива продавчиня, яку я дуже боялась. Там теж продавали щось, за чим треба було стояти в черзі, не пам'ятаю що. Мене тоді лише морозиво цікавило, яке продавали на вулиці біля цього порталу в пекло. Морозиво мені дуже подобалось, але продавали його без пакування взагалі. Тобто вафельний стаканчик і був пакуванням. Бери брудними руками з брудних рук продавця і їж, не обляпайся. В совку взагалі гігієною не морочились. Кинути буханку хліба на брудний прилавок було нормою, яку ніхто не заперечував. Земля йому пухом, цьому совку, never again!
👍👍👍
Бомбезне відео! Дякую за контент!
Дякуємо за відгук! Певні що і решта наших відео вам сподобається! Приємного перегляду😉
Пам'ятаю у дитинстві навіть звичайна булка здавалася дуже смачною, не тому ще вона була і справді дуже якісна, а тому ще іншого для порівняння не було. А про дуже дороге тоді морозиво у шоколадному глазурі ми діти могли тоді лише мріяти. Пам'ятаю як мріяв коли виросту то зароблю собі багато коштів щоб дозволити собі такі смаколики😂. Отакі у злиденному совку у дітей тоді були мрії.
😂😂😂а я мріяла як мінімум одне кіло морозива і тільки для мене😂і я таки це зробила та ще і італійського ,куди там пломбіру
Коли була мала, то батьки купували спред в такій пластиковій круглій тарі, бо він був порівняно дешевий. Я пам'ятаю як мати якось відірвала від себе копійчину, купила того дорогого вершкового масла, намазала мені булку, але я спробувала і відмовилась їсти, бо воно якесь дивне на смак... попрохала її намазати булку мені спредом 😄 Потім батьки перестали купувати спред, але я так і не стала їсти масло. Через декілька років я таки купила той самий спред, який колись їла і він виявився огидним також.
Тож якби оці ностальгуючі за варенкою мали "щастя" спробувати її знов, вони би були так само сильно розчаровані )
Сейчас пошел в АТБ, взял "президентского" и получил истинное удовольствие. Украинский старый и рядом не лежал. И мороженое было ужасное, тянулось когда кусаешь как жвачка ну куда это годится, а сейчас взял какое-нибудь рудь и оно воздушное словно обезжиренная подмороженная сметана. Положил эту пищу богов в морозилку, а оно как было ватой так и ей осталось. И точно знаешь, что животного жира там точно нет. Можно смело есть веганам без угрызений совести.
@@Lamaton Пробували подивитись на етикетку? ГОСТ за радянських часів на пломбір: 12-14% молочного жиру, ДСТУ його повністю наслідує. Морозиво що тоді, що зараз виробляють зі сухого знежиреного молока із додаванням вершків 🤕
Я бачу різницю лише в стабілізаторах - желатин або агар-агар. Власне ось Вам пояснення його "жувальності". Шукайте собі морозиво з агар-агаром і буде Вам щастя.
@@АнастасіяДовбань да не то это все. Рудь - мусор, Ласунка - мусор, Лимо - мусор, Три ведмеді - мусор. Все крупные производители не брезгуют скисшим молоком которое гасят известью и уже из этого делают мороженное, сыры, масло и другие молочные продукты щедро сдабривая усилителями вкуса в конских дозах. С молочкой у нас в Украине просто беда.
Дуже люблю слухати ваші випуски
Молодці!!! Трохи розвіяти мрії про красу совдепії!!! Не приведи Господи до її повернення!!! Слава Україні!!!
Союз був різний,не можна його оцінювати однозначно,щось було хороше ,а щось погане,це відбувається в кожні країні,без винятку.Але то вже історія! Хотілося б щоб в Україні ,хоть на маленьку часточку було як в союзі,але це станеться не скоро,а чи станеться взагалі???!!!
+++
Не треба нам цього жаху совєтського!!!
@@ВолодимирЛавров-ы4фяке "було як в союзі..." Чємодан, вокзал, расєя! Гоу!
Тобі на фронт пора!Гу-гу!@@viktoryofzsu3922
Дякую за цікавий контент українсько.
Нехай квітне український ютуб🎉
Дякую Вам за корисні поради та гарно поданий матеріал.
Разом до перемоги.
Слава нашим захисникам України!!!
ПРИДУРОК ДУЖИ С ГОЛОВОЙ --ЕСЛИ В СОЮЗЕ ГНАЛИ ФУФЛУ --- ВОПРОС ТОГДА ОТКУДА ЖЕ В СТРАНЕ БЫЛ ДЕФИЦИТ .....
МЯСО ПО ГОСТУ СОСТОЯЛО НА 80% ИЗ ЖИЛ, ХРЯЩЕЙ И КОСТЕЙ !!!
А КОЛБАСА ПРИ ЖАРКЕ ВОНЯЛА ПАЛЕННОЙ БУМАГОЙ !!!
Дякую за цікаві матеріли. Лайк та комент у підтримку каналу
Щиро дякую за якісний україномовний канал. Коментар на підтримку. Слава ЗСУ!!! 🤚🇺🇦❤️👍
Де україномовний?Звуку нема.німе кіно 1920х
Не поширюйте ворожий наратив! Є українське і воно за замовченням українською мовою.
Щиро дякую за чудовий правдивий україномовний контент! Хай квітне український ютуб!
Видео про пальмовое масло очень показательно в плане пропаганды. Так в 1963-64гг было закуплено 2030- 2300 т этого масла в ГОД .Население Союза в эти годы составляло примерно 250-260 миллионов чел. Делим 2 000 000 КГ масла на 250 000 000 человек, получаем 8 грм на человека в год! Это как? Да был маргарин, самый дорогой сливочный , а были дешёвые маргарины - туда и добавляли эту пальму. В молоко его, при таком малом количестве ,добавлять было трудно, брешет этот украёнец бессовестно .На такую страну , на целый год нужно масла в 1 000- 10 000 раз больше. Как это сегодня происходит в наших капиталистических странах, где нет ГОСТОв , нет никакого контроля, и нет никакой моральной ответственности. По мясу та же картина. По потреблению молока СССР занимал одно из первых мест в мире, смотри статистику! А сейчас в Украине и в России просто нет коров и нет молока. Про те дуже багато пальмової олії. Всі мовчать про це.
@@odyssey8614 всі маргарини робляться з додаванням рослинних жирів, тож про який якісний вершковий маргарин ви пишете...назвати могли хоч космічним маргарином...зараз у нас є можливість купувати якісні (хоч і дорогі) продукти, а тоді продавали всіляку фігню...я пам'ятаю, що мама забороняла нам їсти магазинні торти, тістечка бо ті були мега шкідливими (вона мала знайомих, які працювали на кондитерських підприємствах і розповідали цікаві історії)... Мама сама готувала печиво, пиріжки, торти, тістечка і навіть цукерки для нас.
@@odyssey8614 На этот пропаганд.онский канал захожу посмотреть и почитать коменты от зомби...🤣
Мені 51 рік, і я пам'ятаю, що індійська кава коштувала 6 руб. А взагалі пам'ятаю чергі за хлібом і скрізь по всіх магазинах 😮. А яке "ввчливе" обслуговування було в тих магазинах. Для мене була питка, коли мене мама посилала до магазину: обов'язко нахамять і зіпсують настрій 😞. А до рибного магазину краще було не підходити за 10 м - таке амбре 🤮
Нахамить і зіпсувати настрій можуть і зараз
@@Валерий-55а ні, не можуть. Хама-продавця хазяїн магазину вижене, бо інакше той буде відбивати у клієнтів бажання відвідувати його магазин. А втрата клієнтів - це втрата грошей
У нас вона коштувала 9 карбованців,
@@Валерий-55а Може у вас такі люди нестерпні?
Працювала в аналітичній лабораторії в часи СРСР. За ГОСТ все так і було. Перевіряючим готували окремо, а на виробництві з того, що було. Якщо чогось не було з сировини, або якість не відповідала, то швиденько робили ТУ технічні умови. І випускали, наче новий продукт. Добрив було на полях повно, коштували копійки, то засипали ті поля від душі. І пестициди, і гербіциди - теж. І не перевіряли, скільки їх в овочевій продукції, або в зерні ...Не було вказівки перевіряти, приладів (вони ж всі імпортні були), реактивів ...теж з питною водою, молоком...Є багато що казати, та немає кому слухати...😢
😂😂 слава богу что щас не так! Поля не засыпают ! ТУ нету ! 😂
@@КАСТЯНРЕВЯКИНпосмотри на пооя Украины,лапоть... и на свои
Добре що зараз все інакше, ніяких тобі гостів, ту, добрив з пестицидами та гербіцидами, реактивів. Все перевіряють, ретельно слідкують за якістю і взагалі всі безмежно чесні. А сучасні дсту, ті ж самі ту, добрива тощо, то зовсім інше, просто ніхто не розуміє. І розформування перевіряючих органів то насправді боротьба за якість, ага.
Дякую! Дуже цікаво,
особливо реклама того часу
Дякую за Вашу велику працю. Дійсно цінні дослідження, які ломають стереотипи тих часів. Пам'ятаю ту коробочку з кофе, було смачно. За пестициди правда, їх використовували на полях, але люди тоді мали мало інформації і рідко над цим задумувалися. Ще раз дякую і З Днем Незалежності України ! 💛💙🇺🇦
@@RubikRubikon-f7h ха ха! Боти тепер на людей нападають і ботами обзиваються!
Піди вмийся, мокша смердючий!
Дякую за такі цікаві випуски 🫶🏻 знайти ті всі документи та інформацію напевно було нелегко
Росла в цей період, зараз з жахом згадую ці всі черги за хлібом, за молоком, купони/талони брррр, не бажаю моїй доньці зростати в такому середовищі… слава богу, що все це в минулому
А засоби гігієни для жінок... яких не було
@@Sam_Svit о так, це також «чудові» моменти
@@AkimchА в застійні часи був суцільний рай, згадую з жахом черги за ковбасою, маслом, взуттям, одягом.Це було в 80х, перебудови ще не було.
Моя бабушка работала инженером-химиком, занималась бумагой и упаковкой. Часто по работе ездила на пищевые фабрики и заводы. Когда она увидела, как и из чего делают сосиски, наша семья перестала их покупать на долгие годы. Эту синюшную массу на грязных тележках бабушка долго не могла забыть.
Когда Вы были последний раз на колбасной фабрике? Думаете что то поменялось? Только ухудшился состав продукта, ГОСТЫ в основном заменились на ТУ, кушать колбасные изделия стало совсем невозможно.
Вт ще не бачили як робили томатний сік )))))) А якщо ті сосиски робилисьз синюшної маси, то з чого роблять теперішні ?
Як прикалують ці підоросські ботики.😂 Це лише у вас на болотах лайно звикли їсти. А у нас таки сан.епід. норми дотримуватись зобов'язані навіть монополісти.
І ще одне: в Україні є ДСТУ а не ГОСТ. 😂
@@partyzanua7515 Зато зараз їмо сплошне дірьмо і ніякого ГОСТУ. ҐОСТОМ є пенсіонери доїдають все що в магазині вже потрібно викинути на Мусор.А колись все було смачне.Дітей в садку і школі годували смачно і безплатно.Гарно брешете.Я там жила.Все знаю.
Думаю що зараз не краще.
Супер контент.Без непотрібної "піни".Окрема подяка за чисту, виразну українську мову. Супер!!!!!
Піни ? Ахахахахкхкхкх
В ЄС знімають довгі ролики,як держава контролює виробництво,продаж продуктів харчування.
Оскільки у нас ніхто нічого не контролює,санстанції закрили,то якийсь жевжик бере гроші у олігарха і клепає ролик "як в СССР дотримувались гостів".
Оце й все,що треба знати про цей ролик.
Особливо слово «лайк», супер українське слово))
@@ВитольдЗоркийа самому перевірити важко? захисник ла*на🤡
погоджуюся! мова чиста, цікава, легко слухати. дякую за все що ви робите!! слухаю та радію, що народилася в вільній Україні, і цього не бачила, і цим не жила. 🤍
Дякую за цікавий україномовний
контент, лайк та комент на
підтримку каналу !
Дякую, за цікавий інформативний контент!
Дуже класна робота!!! Все по суті і підтверджено фактами! Аби ще адепти тієї "харошої жизні" дивились і вдумувались над такою інформацією!
Не сумнівайтесь, вони дивляться і пишуть всяку гидоту
Соцреалізм: напіток "Байкал". Реальність: buy кал.
Вітання зі 100 тисячами. Класний контент
@@АдамСветлов как там супєрджет, протон, с400, ваня? 😁😁😁
дякую за гарне висвітлення, поширив, та лишаю коментар заради алгоритму
Сам вырос в Союзе. Прекрасно помню как меня, еще малым посылали в магазин стоять в очереди. Когда привозили молочку, колбасу, ну и хлеб - выстоятьочередь и купить это - это был особый квест! Тогдашние магазины - образец убогости. И кто ностальгирует не за молодостью, а за тогдашним Союзом - это проблемы с осознанием реальности, с достоинством - а это умели обламывать в Союзе очень хорошо!
Дуже добре підмічено
Часто чула в магазині плач, що хліб знову подорожчав! А в союзі був за копійки! Відразу згадую той чудовий ''копієчний'' момент, коли хліб почали купувати мішками, щоб годувати свиней...І хліб почали продавати по 2 буханки на руки. Мене не тягали по чергам, але тут мій час настав! Бо магазин в селі за 1,5км, і треба купити собі на кілька днів і сусідці, яка ледве ходить. А в чоловіка прекрасні спогади дитинства про черги за сервізом чи китайським термосом (бо він з квіточками) .На чорта воно треба?! Треба- бо дають...Не вистачало так багато всього, що люди часом не розуміли, їм більше хліб потрібен чи сервіз...для чаю з дров.
@@ТатьянаМарченкова-х6с Мене мама в дитинстві відправляла раненько за молоком. Бо в 9-10 годин ранку від молока в магазині й сліду не було. З хлібом аналогічно, правда, до годин 12 можна було купити. В селі хліб привозили через день. З самого ранку черга чекала машину. Розбирали за пів години все до крихти.
В каком городе это было?
@@RUSNYA_PIDARY во всех райцентрах. Не говоря уже о сёлах...
Все правда. І ще правда, що медицина та навчання були безкоштовні. Мені 57.Все пам, ятаю. При тому, що я зросла в забеспеченій сім, ї, сім, ї партійного працівника. Я єдина дитина батьків. Я не сумую за СССР і ніколи б не хотіла б жити при тій системі.єдине що було добре, це те, що ми були МОЛОДІ.
Біднятко...
Дуже корисний відос...не для мене-я пережив все це в молодості(мені за 60)..а для молоді яка інколи не вірить в те що в совку легко могли тебе обікрасти на роботі...витягши з тумбочки ношені джинси або полотенце...у мого кентяри поцупили імпортні носки...так гарно ми тоді жили...
а зараз не крадуть?) я служив в 2010-2011 рік так постірані шкарпетки спиздили.
Біднятко...
Дуже цікавий контент , дякую
❤❤❤❤
Відверто кажучи,пам'ятаю все,про що Ви розповідаєте. Ніби всього 19 рочків прожила при се-ре-се-рі, але згадок вистачить на все життя. Найгірша згадка і негативний досвід моїх дитячих років - це постійна жогА,як тоді казали, або печія шлунку.Цілими днями,кожний день. Що б не з'їла,що б не випила - мріяла тільки про ті нетривалі хвилини,коли шлунок не випікав мізки. Привезли якось у село морозиво.Не пломбір.Якесь "слівочноє"...Мені було рочків 7-8.Спека до 40°,поки принесли до двору(у целофановому пакеті),то було просто якесь брудне місиво. Закинули в морозилку,пізніше роздали дітям... То я травонулася днів на 5-7.😢.Черги в магазин багато людей не витримували,падали...втрачали свідомість...А інші йшли по них до прилавку 😢... Боже Боже ...
Все як в Північній Кореї зараз, добре хоч тоді мʼясо з трави не робили.
В дитинстві після години стояння в черзі за хлібом втратила свідомість, впала. Якась бабця з добрих намірів заплювала все обличчя водою))) Але ніхто з людей в черзі так і не пропустив без черги. Ті черги були за всим. Це був жах. І взагалі, якби не село з бабусями і дідусями, не знаю як би ми жили тоді.
Неймовірна подача якісного контенту: окрім інформативності, ведучий виказує повагу до мови: дикція, інтонація, будова речень!
Бездоганна робота!
Дійсно, солов‘іна наша мова!
Дивно було би думати, що в країні тотальної брехні і підміни понять, продукти харчування чомусь мали би виготовлятися чесно і сумлінно. Так просто не буває! Тому все це звісно правдиво і зовсім не дивно.
Мама колись сказала "Я була в СРСР. Не хочу туди повертатися." і я розумію чому... вона розповідала колись про ці черги, через які вона майже не бачила свою маму, мою бабусю, бо та приходила дуже пізно з роботи. А поки бабуся працювала і стояла в чергах щоб купити щось дітям, мама готувала їсти і була на хазяйстві, бо ще ж братик молодший є. А осиротіла вона в 32 роки через хвальону медицину совкову. Бабусю забрали у швидкій, після огляду лікар "харкнув" у лице мамі, що її матері не довго залишилося, вона помре. Молодою (23 роки) загинула і її сестра, мама дуже ругалася, що її тіло у морзі навіть не помили після аварії (автівка ВАЗ просто перевернулася з людьми всередині). Короче багато "добра" було в союзі, що мені вам розповідати. Зате бабка у мене прямо плаче як там було добре, береже досі листівки з леніним і т.д. Радувалась малою як її тітку "розкуркулювали", а по факту грабували. І досі не вважає це за злочин. Згадувала як брат привозив їм у валізах тюлі і ковдри, деякий одяг, а коли кажеш "ну ти ж розумієш де він їх взяв?" показуючи що роблять росіяни з майном українців, то їй байдуже, що то було з мертвих людей. Пряма іллюстрація світогляду "Якщо воно моє, то воно моє. Якщо воно твоє, то воно наше".
Дякую Степане за правильну інформацію та розвиток україномовного контенту!
Гарне відео та пізнавальне.Дякую, хай вас Господь Бог оберігає )))
Ага, пропаганд.онське) аж свистить!...))
Уже точно дивилася це відео, але не впевнена, що коментувала вперше.
Як працівнику санстанції дуже приємно, що хтось нарешті розказав, що собою являли гости! Вони дійсно нічого не гарантували на 100%, навіть якщо не класти в продукт нічого зайвого.
Я в 1981 год, поскольку в магазинах, не было сливочного масла, лично намазывал на белый хлеб маргарин (это та ещё была гыдота), на жарить на нём можно, было (боле-менее)!!! После 1980-х годов по предприятиям давали к праздникам продовольственные пайки (2 или 1 пачка слив/масла, банка Рижских шпротов, 1-а палка сухой колбасы, кило гречки, кило сахара и банку белой сгущёнки, банка зелёного горошка, одна банка индийского растворимого кофе и бутылка подсолнечного масла)!!! Это всё хранили весь год, до самого Нового года!!! Сейчас этой еды, в магазинах на каждом углу, без всяких удостоверний "Инвалида или ветерана ВОВ"! Все старались, покупать мясо и овощи, только на базарах, но там было всё в 3 или 4 раза дороже!!! Из одного К/Г картошки, купленной в гос/овощном магазине - 70% была гниль и только из 30% можно было что-то приготовить, чтобы не отравится!!! Бананы, я видел до своего совершеннолетия, только один раз жизни!!! И то, они были "зелёные" и мне, как ребёнку, совсем не понравились!!! Повзрослев, до армии, я питался во всяких "тошниловках" и "забегаловках"!!! Не отравился в них - это факт, на том и спасибо!!! Единственное, что мне, более-менее понравилась, это была заводская столовая, где давали талоны на "комплексный" (очень усечённый) обед и высчитывали потом, эти деньги из зарплаты, а я тогда получал, как рабочий после ПТУ около 45-50 рублей, так что всё равно жил впроголодь!!! Сходить с девушкой в Кафе, на это денег уже не было!!! Плюс высчитывали "бездетные" и "Комсомольске взносы"!!! ХА ХА ХА!!! Вот такое было "совдеповское счастье" ГУЛАГА СЕРЕ-СЕРа!!! ХА ХА ХА!!!
Я у 81 році вийшла заміж і наступного місяця з мене почали утримувати податок на бездітних, у чоловіків з 18 років, а у жінок як виходили заміж. Багато було " гарного" у совєтах!!! І такий собі прикол, як направлення після закінчення навчання. Я мала "щастя" жити в Магаданській обл. 19 річна дитина, яка ніде сама не була і ... Тасували нас як хотіли
@@irnik1362 тасуйте "совдепию" и дальше!!! " ЧЛЕН КПСС", вам в вашу 5-ю точку для "ЧЛЕНОВ и кандидатов в "ЧЛЕНЫ"!!! ХА ХА ХА !!!🤣😂🤣👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦
@@irnik1362Но, есть один нюанс!!! Украинцы ехали после вуза на два года - в страну болот!!! А "болотные люди", после вуза, ехали в святую землю УКРАИНЫ!!! ХА ХА ХА!!!🤣😂🤣👍👍👍🇺🇦🇺🇦🇺🇦
Класний випуск, розвінчує міфи😊