📌 Підтримати ініціативу "Як не стати овочем" на - Base by Mono 👉 base.monobank.ua/EcGXeX8r2Ph4hN - Buy me a coffe 👉buymeacoffee.com/hownottobecomeavegetable - Patreon 👉www.patreon.com/c/inforules - SubBro 👉subbro.io/hownottobecomeavegetable/ua
Моя волелюбність в одязі проявляється тим, що я одягаюся так, аби про той одяг не згадувати цілий день. Щоб мені ніде не тисло, не муляло. І великі кишені щоб були. І щоб під нього можна було вдягнути будь-яку білизну. Я більше не готова йти на компроміси і терпіти заради умовної краси навіть мінімально незручний одяг. Про українські бренди - купувала в Lesya Fashion якісний одяг за доступною ціною.
Передача надзвичайно цікава, особливо у мої 70+. Якось думала про себе в останню чергу. У Ваших порадах ненавʼязливих я почула для себе стимул частіше підглядати в дзеркало на повний ріст і адекватно підбирати одяг , а не « привʼязуватися до улюблених речей». ДЯКУЮ ююююю
Клас, радісно це читати) моїй бабусі теж за 70 і якось важко їй постійно пояснювати, що час нарешті витрачати кошти на себе і своє задоволення. Також хочеться придбати їй гарний одяг, який їй сподобається, але якось нереально затягнути її в магазин і щось придбати. Що могли б порадити, як її вмовити?)
@@Karina_murrА Ви не пробували щось придивитися для неї в інтернеті, а потім їй показати? Тільки обов'язково треба питати у продавця заміри одягу, бо розмір може бути зазначений який завгодно 😊
@ Вчора, наприклад, збиралася до школи на урок читання до маленької внучки; одягнулася так, щоб дитині не було соромно за мене і , одночасно, не забуваю, що всі ми , хто з України , є негласними амбасад орами , то ж одяг , поведінка до найменших рухів мають бути на належному рівні. Вашій Бабусі, напевно, потрібний маленький « поштовх»,який приводить в рух кругленьку кульку…
Пані Майю можна читати і слухати годинами. Просто і живою мовою, з гумором і дуже професійно на такі теми більше ніхто в україномовному просторі не говорить і не пише. Мало хто уявляє, скільки за цим стоїть багато власного досвіду і щоденної роботи.
Дорогі дівчатка, як же все вірно ви проговорили. Все так і є. І стосовно того, що не можливо щось сучасне і красиве купити для жіночок за 60, але з іншим, меньшим віком всередині і з фігурою, ну майже нормальною. Три, чотири зайвих кілограмів, по шкалі медиків, не вважаю критичними. Але придбати собі цікаве , сучасне, якісне, дуже важко. Праві ви і стосовно психологічного відбитку радянщини. Пам'ятаю, як мені бабуся і мама говорили " а що люди скажуть?". Потрібно було прожити , майже все життя щоб, наразі мені було по цимбалах, стосовно думки інших. Шкода мені наш народ і жінок, які не мають можливості, або ніяк не звільняться від стереотипів радянщини. Дякую вам за бесіду. Отримала задоволення. А ще і тому, що у мене є однодумці. Всього вам найкращого, розвитку вашому каналу! Всім нам мирного неба!
Дякую за відео! Вчора міряла мережові бавовняні штані і мріяла як літом буде в них приємно - живу на Балканах, тут дуже тепло влітку. І займаюсь фітнесом, велосипедом. І маю непогану для свого віку ,60, фігуру. Але саме мой вік мене зупинил. Зараз , після відео, я немаю сумніву, що треба купити ці штани заради свого почуття влітку! Дякую ще раз!
Яка цікава тема! Дякую! Послухала із задоволенням. Люблю гарно вдягатися, але багато років не мала такої можливості. Останні два роки в Англії, купую розкішні сукні в стоковому за доступною ціною, вперше в житті відчуваю, що вдягнена так, як хочу і можу собі це дозволити. Одяг, зовнішній вигляд - це окремий вид творчості для мене. Про свободу в одязі ще скажу. Завжди думала, що зв кордоном люди вільніші, бо немає як у нас фіксації на одязі, що можно, що ні. Приїхавши сюди побачила, що здебільшого це не про свободу, а про лінь. Вони ходять в дірявих колготах, з незав'язаними затоптаними брудними шнурками, в шкарпетках ходити по землі це звична справа, нечесані з кублами на голові і це масово, і не тому, що вільні, а тому, що скуті власною лінню розчесатися, зашити чи поміняти колготки, взутися-роззутися зайвий раз, зав'язати шнурки. Тут дійсно більшості байдуже на одяг, його охайність, чистоту і чи пасує і це досить потворно виглядає.
Доповнення до слів Майї 13:22 Про це дуже добре сказала Оксана Забужко. Українські жінки прибідняються, коли на компліменти про вигляд, одяг тощо відповідають "та я це купила по акції, воно не таке коштовне, як здається" і тд, бо страх, що віднімуть сидить у підсвідомості
Тема цікава, тема, що завжди на часі. Я два місяці не могла купити джинси. В Києві. Два місяці. Я обійшла весь масмаркет, але для людей з об'ємом стегон більше 120 см (у мене 136) там просто нічого немає! Порадили звернути увагу на вітчизняні бренди - пробачте, але там цінник кусається. В результаті купила турецькі джинси в магазині-контейнері. Не те, щоб вони мені дуже подобались, але, як сказала гостя: жінки з формами змушені носити те, що знайшли і те, що на них налізло😢.
Ага, а струнким дівчатам років 10, якщо не 15, пропонували виключно джинси з низькою посадкою, бо "молодь таке любить". Те, що хто хоче талію на талію навіть не приходило їм в голову 😡
Так само і для маленьких,невисоких жінок. Мусиш купувати те,що є,а не те,що хочеться. Натренувалась перешивати. Бо з більшого можна зробити менший,а вам і це не підходить.
ще до ковіду навчилася купувати джинси в чоловічих відділах - в жіночих вже певно кілька десятиліть відсутні прямі джинси були. цікаво була реакція продавця, я взяла дві пари, пішла міряти, йду на касу, касир - це чоловічі джинси (а очей не підіймає), кажу - так, я знаю, він підіймає очі - тоді добре. і підібрав мені класнючий ремінь )
Тьотя має форми- і не вдягає джинси- стільки має брюк- і таких красивих! Що куди тим обтягнутим джинсам!! Чорні,коричневі з деніма,в клітинку, в полоску!!! Люди оминають ательє- а зря.
Моє життя змінилось на "до" та "після", коли усвідомила, що розмір -- це фікція, яка мене як людину не визначає, навіть моє тіло. Ношу тепер 39-41 розмір взуття на свій 38, і мої ніжки щасливі бути вільними від тісноти.
Головне - відображати себе такою, яка ти є, і завжди поважати себе. Ну, і не забувати про баланс між доречністю та комфортом в одязі, адже це не лише самовираження, а й частина комунікації із зовнішнім світом. Дякую за цікаву розмову.
Дякую за цікаву розмову! Відгукнулося буквально усе☺️ Згадала, як сама шила одяг собі та доньці у 90-х, моделі придивлялась у модних глянцевих журналах, які тоді якраз почали з'являтися, фурнітуру розшукувала на блошиних ринках (знаходила багато унікального), магазинах. Пошук тканин - то теж був окремий квест. Але завжди мали красивий та яскравий одяг😊 Перейти до одягу "на розмір більше" - теж про мене. Коли зрозуміла, що при розмірі S вдягти розмір М - це про мій власний комфорт😊 Збиралась купити та прочитати книгу пані Майї "Я забула труси", подивившись випуск зрозуміла, що цей день точно настав.
26:45 - Пам'ятаю, як я пораюся біля свого двору (чи то траву покошену прибираю, чи то сміття, шо кинули неандертальці на шляху до роботи, бо вулиця "транзитна"), це було десь на рубежі 90-х і 2000-х, а в мене як раз ірокез на голові але я у бейсболці... так от люди від мене почали шарахатись, а один "надрозум" навіть підійшов мені "поради" давати типу "не треба так!", коли я бейсболку зняв. А до цього всі нормально на мене реагували. Надто багато стереотипів у нашому суспільстві, навіть зараз, хоча і менше, що добре. Хоча я теж не позбавлений стереотипів і моду сприймаю так собі... не дивлячись на свій бунтарський дух, все ж, полюбляю "класичні понти", бо вони не зникнуть за кілька місяців.
Дуже дякую, пані Чиченіна, за таку живу і необхідну тему. Нехай вона допомагає нашим жінкам піднімати і зміцнювати самооцінку і впевненість в собі. Продовжіть, будь-ласка тему моди і одягу. Дякую Вашій гості за приємну теплу розмову.
Отримую насолоду від роботи пані Лєни: зацікавленість до гостей, хороші, різноманітні питання, зануреність у тему. Вдячність за обговорення. Гостя чудова.
Саме через постійні невдоволення і пошуки в інтернеті і просто в магазинах одягу який я хочу, я почала ШИТИ. В 46 років освоїла швейну машинку. Нещодавно чоловік подарував оверлок. Модна. Щаслива. Мені без пів року 50. Хоча раніше довгий час вважала, що шиття для малозабезпечених і бідних. Це не так.
Шиття тепер для щасливих, у кого є час на шиття і сили на розуміння себе , що ж мені хочеться створити! Ну і супутні матеріали ) Вітаю вас! Сама мрію , щоб знову у мене була ця можливість!😊
Я навпаки зараз зрозуміла, що шиття то для багатих. У нас з мамою була швачка в 90х. Суп із кубіків, гуляш із сої, але швачка 😎 тоді швачка мабуть була дешевше ніж купляти речі на базарі, а зараз я розумію, який то був люкс. Ви молодець 🥰
@@svitlanafedorenko874так в 90- нічого було носити. Якби не швачки- не мав би гарного нічого! У нас у свекрухи була жінка в селі- просто ідеальне пошиття!!!
Питання не до споживачів одягу, а питання до виробників одягу, які економлять при розкрою тканини. Одяг повинен бути скроєний так, щоб між тілом і тканиною був проміжок повітря. А в нас в магазинах з'явилось поняття "маломірка"- це ж просто річ, яка не відповідає своєму розміру
Є таке. Мабуть залежить і від нації,країни де шиють. Я купила в аутлеті плаття- 48 розмір- хоча у мене- 50- точно,а як маломірка- то- 52. Це плаття- було з Нідерландів,і німецькі,швецькі речі такі.
Найбільшим досягненням цього століття в моді вважаю те, що підбори перестали бути most have в повсякденному ужитку. Бо в радянські- пострадянські часи без підборів мали право ходити аба малі діти, або старі баби🤦
Ага , а тепер інша морока важко купити взуття на зручних підборах 5-6см . До речі взуття на підборах 4-5см рекомендують лікарі як ідеально ортопедичне .
Я обожнювала до 2015 відвідувати різні міські ради в містях районого значення України (починаючи з Луганська закінчуючі Ужгородом). Коли там тітоньки с самого ранку в якомусь архітектурному бюро при міськраді сиділи в яскраому вбранні (обов'язково бліскучому!) з "начісаними домами" на голові і в мейкапі "вирвіоко"! Оце для мене був такий шалений агрогламур!)))))))))))
Я такой начесанный дом в 1990-е в школе наблюдала. Над одной из учительниц дети прикалывались, что у нее под прической банка 3-литровая. Зрелище было жалкое
Пару раз чула в свій бік, щось типу «дивись, видно білизну, труси просвічують через шорти, ліфчик не того кольору під прозорою футболкою»🤣добре, що мені пофігу на такі зауваження. Дуже прикро що ще є люди, які беруть на себе «велику місію» осуджувати навколишніх людей за якийсь «нетакий» одяг. Цим людям треба до психолога, якщо їх дуже бентежить ЧУЖИЙ одяг, а не свій🤣 Нам не відомо чому інша людина вдяглася саме так а не інакше: можливо це єдиний одяг що в неї є😢моїй мамі колись давно зробили операцію по видаленню пухлини, разом з груддю. І в неї перший час був тільки один чорний бюстгальтер який їй фізіологічно підходив. І вона стидалась світлі речі одягати навіть в спеку, бо «будуть дивитись, щось погане думати»…🙄Багато років пішло щоб переконати її що це тільки її справа як вдягатися. Зараз все ок😊👍
Я теж з радянщини,але моя бабуня завжди,просила покрутитись,щоб налюбуватись.Мама завжди одягалась гарно і нас привчала.В 70-80роках часто шили в ательє.Батьки мали робітничі професії,але грошей вистачало на все.
Дуже важливо що травматичні вигини розкрили: і страх за те не виділятися, щоб кгбіст не зґвалтував; і вдягатися в те що фінансово досяжне, а не те що хочеш...це ключове. Хотів би щоб про зміну в чоловічому виборі одягу створили відео. Теж багато травм і з війною вони наче продовжуються. Хоча ти купуєш по міркам 10 років ще тому яскравий одяг і оточення не триґерить вже так (тільки в середині в голові є предвзятість, що може потрібно стриманіше). Є найбільший жах тоталірного спадку, що чоловічий одяг має бути сірий, чорний і коричневий. Питання чоловічого стилю наче більш табуйована, закована в стигми. Надіюсь, що наступне відео буде про це. Тут взагалі історика та психолога потрібно буде запрошувати.
На жаль, у багатьох наших жінок ще є обмеження в голові. Наприклад, у моєї бабусі була улюблена блузка (неяскравого червоного кольору). Вона чомусь вважала, що в 59 її одягати ще нормально, а у 60 - ні. Їй та блузка личила, і бабуся у ті роки непогано виглядала.
У відео сказали, що якщо людина так хоче ходити, то це її вибір. Якщо Ваша бабуся так вважає, то нікому хай це не заважає 😀. Моя бабуся навпаки дуже яскраво вдягалась у 80 років, усі обертались на неї.
@@ТетянаКлинова а моя (1918 года рождения) все маме рассказывала, что той после 50 надо косынку носить (кстати, что-то я бабушек в косынках в последнее время практически не вижу) и забыть о брюках. Насчет первого мама просто покрутила пальцем у виска, насчет второго отправила рассказать об этом соседке по даче, которая, будучи с бабушкой примерно одного возраста, ходила в брюках.
Я завжди хотіла одягти маму і бабусю якось яскравіше, стильніше, але всі мої подарунки були визнані надто красивими, щоб їх носити без приводу, і покладені в шафу. Так до смерті і пролежали 😢
Часто бачу у нас в селі (модне і багате село на заході) коли жінки на 1-2 розміри беруть менші кофти або пальто/плащі/куртки. Виглядають як перетягнуті ковбаси чи сосиски, але вони цього не бачать! Шок!
неочікувана тема, якщо чесно але дякую за передачу, було приємно вас послухати, тим більш після того, як пані Майя припинила вести свій блог і тепер можна хіба що читати її старі дописи
Я нещодавно у Львові зайшла в магазин аксесуарів українського виробництва. Якість чудова, я шукала шапку, усе хотілося приміряти: хустинки, капори, шалики, шапки, пов'язки - очі розбігалися. Але 1400грн за шапку я не готова віддати((( розумію чому такі ціни, але підтримати їх гривнею не можу. І це я уже мовчу про якісь ручні вироби, у Франківську проходила повз вітрину і побачила красивезний білий жакет...13 000грн, пішла далі сумувати😅
Після того, як повернулася з Польщі і Чехії влітку 22-го - око зраділо. В східній Європі всі однакові. Здається, що просто надягли якусь кофтину і штанці не глядячи. А наші жінки всі різні, красиві і яскраві
Українські бренди економлять на тканині. Тому американські чи турецькі свого розміру можна надягнути і буде місце для тіла. А українські - не втіснешся, бо немає додаткових 1-2 см по швах. Але при цьому коштують забагато якщо порівняти з турецькими. Зрозуміло, що скоріш за все турки не платять податки, бо в наших реаліях завжди можна "подмазати" та "подзвонити-парєшать", і тому їм дешевше буде. Але навіть якщо взяти українські бренди - то в них за дуже прості базові моделі вимагають такі гроші, що краще купити іноземне, але там хоч надягла - і ходиш, а не бігаєш шукаєш собі надягнути ще 100500 аксесуарів, щоб тебе від шпалер чи офісного ремонту відрізняли... (( І тканина в вітчизняних виробників фігова, якщо брати середню ціну. В H&M та Zara я загалом не ходжу. Там теж фігова тканина, до речі. 2 прання - і на сміття.
Для мене є кофта з замком,кофта- без,з капюшоном- і без.вязана- світер,джемпер,на гудзиках. Напевно я чоловік,чи вже бабуся- толстовки,худі,світшоти,- і ще куча слів- мені не треба.
Завдяки тому, що у 80-десяьих ничого не було навчилася сама шити, в'язати, вишивати і дуже жаліла, що із взуттям цього не можна робити))😊 а потім в нас з'явилась BURDa- це був скарб для фантазіі. Натхнення ті наснага зроблять з будь якої жінки справжню пані😊
Оооо, я така не одна виявляється. Вибачте, але при зрості 175 та вазі 62 кг на мене теж ніфіга не шиють. Костюмів нема, в рубашках завузькі рукава. джинси, худак та светр - все що мені дає рітейл. Я купую чоловічій одяг, і це окремий стрес якими очима дивляться не мене ті консультантки в магазині.
Вибачте, але на заході зростає проблема ожиріння. І до неї невблаганно долучаємося й ми. Проблеми діабету та серцевосудинні, як наслідок. Тож коли на обкладинці з'являється жінка з зайвою вагою і це оголошеється здоровим тілом, це пропаганда не в хорошу сторону. Звісно жінка має почувати себе комфортно, одягатись як хоче і почувати себе красивою у будь якому розмірі. Але не треба переконувати, що це про здоров'я. Ми всі бачили які красиві портрети можна зробити жінки чи чоловіка з сигаретою, та ніхто не скаже, що це здорова звичка
Я люблю одяг і стиль японців. Дуже подобається як вони вдягаються. А вага інших чужих жінок чоловіків дітей котів собак мене не стосується. Якось коли я повернулася в Україну в штанах в облипку і короткому світерочку моя пожруга заявила...ззаду піонерка спереді пенсіонєрка..😂😂😂я то посміялася...але більше я з нею не спілкуюсь..я худа 43 кг 1.73 зріст..вона в вазі за сто ..я ні разу з неї не сміяласЬ..це тільки її справа..але ...після такого стьобу я нехочу чути і знати про знайому.. Хай люди носять те в чому їм комфортно.... Я в сссрі носила колючу коричневу форму...з якою радістю я її спалила коли закінчила 11 клас...
Ваша знайома просто тупо позаздрила вам, і не знайшла нічого кращого ніж принизити вас і одночасно самоствердитись. Аякже ж, на фоні пенсіонерки вона відчула себе юною красунею😁😁😁😁😁
43 кг при зрості 173, та ще й у віці за 60? Це дистрофія. Це нездорова вага. Я важила 48 кг у 20 років і вважала себе худою, і дійсно була худою, хоч і не кістлявою, і не могла ніяк набрати ще хоч 2 кілограми..
працюємо з подругою над першою колекцією нашого бренду, надзвичайно дорого щось створити, буде недешево. але! відчуваємо також що важко вдягтися коли маєш розмір+, і шоб цей одяг був реально цікавий, сучасний. відшиваємо одразу всі взірці на дівчинці ххл, в нас це буде хл, розміру хс не буде сорі така потреба вже закрита сто тисяч раз) будемо сподіватися що у нас буде шо вкласти в бренд для подальшого існування та для збільшення сітки)
Погоджуюсь з травмами. З початком війни в 2014 році у мене зникло бажання одягатися яскраво, носити прикраси, здавалося недоречним. Після війни буде зростання культурної сфери.
Зараз в Італії і скажу що в більшості ми схоже вдягаємося, але італійки люблять щось яскравеньке. В Зарі в Італії багато штанів кольору фуксії або трав'янистої зелені.
Яскравеньке ?😅 -це ви в якій частині Італії живете ? Італійки одягаються стильно -обожнюють чорний і нейтральні кольори -а от прикраси люблять і вміють носити
Дякую за інтерв'ю, але мало - Майю хочеться слухати ще і ще. Бо її думки дуже відгукуються, це про моду і не тільки. Це саме той співрозмовник, яких абсолютно не вистачає в нашому медіапросторі
Насправді то біль. Відчуваєш себе бегемотом, приходячи в магазин. Бо 41 розміру взуття майже нема. Білизну на 4 розмір бюсту знайти анріал. Хоча ні. За стотищ мільйонів можна. І штани на попу 110см це щось прям побігати треба. Так далеко не скрізь знайдеш:-(((. Зазвичай тому мій шопінг доволі швидкий. Питаєш - є мій розмір? Нема? До побачення.
На щастя, є купа інстанрам магазинів як роблять взуття до 43 розміру. Можна знайти взуття до 42 розміру в Reserved , INTERTOP. А спортивне взуття я взагалі розглядаю в чоловічому сегменті , навіщо мучатися?)
Коли бачу жінок 70+ в глибині Галичині, які ідуть до церкви в неділю, то вони дають фору жінкам 50+. І годинник у них обов'язково, і сумочка, і класичний одяг, і зачіска. Тащо не все так однозначно.
До церкви якраз сумочки і не потрібні. Краще молитовник. Як і парадна зачіска чи одяг. Але у нас люди йдуть до церкви переважно для того, щоб себе показати. Не схвалюю такого.
Та ладно, журнал "Бурда" виходив у СРСР з 1987 року. Продавалися журнали з Польщі, НДР, Угорщини. Західні фільми крутили в кіно. Хто хотів, той слідкував за модою. В ательє можна було індивідуально замовити одяг. Та й журнал "Работница" не таким і поганим був.
Не рівняйтесь на блогерів-рівняйтесь на свій смак і внутрішнє відчуття себе.Я бабця -мені 60 .😂. І -о жах!-люблю кежуал,легкість і комфорт,не люблю хусточки і одяг минулих років.Теж саме любила моя мамуся до кінця свого життя.Чого і всім бажаю ❤
Кілька років тому ми з чоловіком їздили в Дубай і при всій англомовності того середовища нас часто вітали російською (російськомовні працівники) і коли ми дивувались, вони казали що видно коли йде людина з минулого совка чи як там. Хоч ми і вдягнені як ви кажете у Zara і обличчя більш менш "гомогенні" (з європейцями), але щось все ж не так 😁
От, що до 'тих і тих'. Теж розумію обидві сторони, доки одна з них не хоче дорогу красиву річ за копійки і нападає на виробника, через те, що не може мобі це дозволити, а інша скаржиться, а то і обзиває людей, за те, що у неї не купують. От цих людей я ТОЧНО не розумію. Тут немає вини ні тих, ні тих, бо немає примусу.
Ви кажете - основне комфортно себе почувати, а не слухати когось. А якщо жінці комфортно в обтислому не стретчовому одязі? А якщо жінці байдуже на одяг взагалі і вона і так щаслива?
Гарна розмова, фахова,але приклади варто наводити з української історії.Наші бабусі таки сиділи в концтаборах( авторка заперечила цей факт) : кожна четверта сім"яна у західних областях України після другої світової була вивезена в Сибір,в Гулаг,тощо і в радянські часи їх діти зазнали репресій і в школі,і у вузах,а тому страхалася одягатись яскраво...
я живу в Германии 30 лет и могу сказать - большинство украинских беженцев все же видно издалека. Молодежь выделяется меньше, но слишком короткие, вызывающие вещи у девочек часто не в тему, они думают, это секси, а это для европейца странно и неуместно. Но в общем молодежь одета нормально, только губы и ногти сразу выдают. В европе мода на губы и слишком яркие ногти прошла лет 10 назад. И вот женщины за 40 многие одеты, как бабки на чайнике, очень еще по-советски. К сожалению. Еще пожилых, за 70 лет выдает походка (больные ноги из-за полноты) и начерненые или красно-черные волосы. Хотя когда вам за 70, седина как раз молодит, а чернота старит. Не соглашусь, что одежда недоступна. Можно покупать совершенно недорогие, но современные вещи. Даже полные женщины могут найти что-то современное, а не обтягиваться леопардом и некожанными шортами.
Я б залюбки підтримувала українські бренди, хоч вони в 2-4 рази дорожчі за те, що я познаходила в західній Європі (не мас маркет, а саме локальні бренди). Але ця українська якість 😢😢😢 Якість не порівняти. Особливо футболки жахливі - до другого прання і все. І навіть постільна білизна дуже печальна.
Хочу доповнити про обтислий одяг , бо тут є певна хитрість . Тонкий шовковистий трикотаж просто одразу беріть на розмір більше , бо він тоді формує делікатне драпірування тіла і не виглядає тупо обтислим як друга шкіра . Інша справа більш меньш фактурний товстіший трикотаж , який буде цікаво виглядати навіть на розмір меньше , бо має трошки навіть корсетний ефект . Звісно , - це дуже узагальнені поради , але раджу прислухатися . Обтисле може гарно виглядати , скажімо маленька майка і вільні штани , чи спідниця . Експериментуйте у примірочній , навіть якщо ви не збираєтеся купляти , так відпрацьовується досвід .
Не можна міряти по фейсбуку зріз думки суспільства. Мені 39, і з моїх однолітків ніхто не сидить у фейсбуці, більшість - в інстаграмі та ютюбі. А спільнота українського фейсбуку, в основному, старші 47 років - звідси і такі травми виховання.
📌 Підтримати ініціативу "Як не стати овочем" на
- Base by Mono 👉 base.monobank.ua/EcGXeX8r2Ph4hN
- Buy me a coffe 👉buymeacoffee.com/hownottobecomeavegetable
- Patreon 👉www.patreon.com/c/inforules
- SubBro 👉subbro.io/hownottobecomeavegetable/ua
З діркою 😂
Моя волелюбність в одязі проявляється тим, що я одягаюся так, аби про той одяг не згадувати цілий день. Щоб мені ніде не тисло, не муляло. І великі кишені щоб були. І щоб під нього можна було вдягнути будь-яку білизну. Я більше не готова йти на компроміси і терпіти заради умовної краси навіть мінімально незручний одяг. Про українські бренди - купувала в Lesya Fashion якісний одяг за доступною ціною.
Передача надзвичайно цікава, особливо у мої 70+.
Якось думала про себе в останню чергу.
У Ваших порадах ненавʼязливих я почула для себе стимул частіше підглядати в дзеркало на повний ріст і адекватно підбирати одяг , а не « привʼязуватися до улюблених речей».
ДЯКУЮ ююююю
Клас, радісно це читати) моїй бабусі теж за 70 і якось важко їй постійно пояснювати, що час нарешті витрачати кошти на себе і своє задоволення. Також хочеться придбати їй гарний одяг, який їй сподобається, але якось нереально затягнути її в магазин і щось придбати. Що могли б порадити, як її вмовити?)
@@Karina_murrА Ви не пробували щось придивитися для неї в інтернеті, а потім їй показати? Тільки обов'язково треба питати у продавця заміри одягу, бо розмір може бути зазначений який завгодно 😊
@ Вчора, наприклад, збиралася до школи на урок читання до маленької внучки; одягнулася так, щоб дитині не було соромно за мене і , одночасно, не забуваю, що всі ми , хто з України , є негласними амбасад
орами , то ж одяг , поведінка до найменших рухів мають бути на належному рівні.
Вашій Бабусі, напевно, потрібний маленький « поштовх»,який приводить в рух кругленьку кульку…
Пані Майю можна читати і слухати годинами. Просто і живою мовою, з гумором і дуже професійно на такі теми більше ніхто в україномовному просторі не говорить і не пише.
Мало хто уявляє, скільки за цим стоїть багато власного досвіду і щоденної роботи.
Дуже приємна зустріч. Велика подяка гарним пані.
Насправді в Україні жінки, попри всі незгоди, намагаються вдягатися добре.
Дорогі дівчатка, як же все вірно ви проговорили. Все так і є. І стосовно того, що не можливо щось сучасне і красиве купити для жіночок за 60, але з іншим, меньшим віком всередині і з фігурою, ну майже нормальною. Три, чотири зайвих кілограмів, по шкалі медиків, не вважаю критичними. Але придбати собі цікаве , сучасне, якісне, дуже важко.
Праві ви і стосовно психологічного відбитку радянщини. Пам'ятаю, як мені бабуся і мама говорили " а що люди скажуть?". Потрібно було прожити , майже все життя щоб, наразі мені було по цимбалах, стосовно думки інших. Шкода мені наш народ і жінок, які не мають можливості, або ніяк не звільняться від стереотипів радянщини.
Дякую вам за бесіду. Отримала задоволення. А ще і тому, що у мене є однодумці. Всього вам найкращого, розвитку вашому каналу! Всім нам мирного неба!
Як приємно слухати двох красивих і розумних жінок! Дякую)
Яка пані Майя прекрасна ❤ вона змінила мій погляд на речі і на моду ❤
Дякую за відео! Вчора міряла мережові бавовняні штані і мріяла як літом буде в них приємно - живу на Балканах, тут дуже тепло влітку. І займаюсь фітнесом, велосипедом. І маю непогану для свого віку ,60, фігуру. Але саме мой вік мене зупинил. Зараз , після відео, я немаю сумніву, що треба купити ці штани заради свого почуття влітку! Дякую ще раз!
Яка цікава тема! Дякую! Послухала із задоволенням. Люблю гарно вдягатися, але багато років не мала такої можливості. Останні два роки в Англії, купую розкішні сукні в стоковому за доступною ціною, вперше в житті відчуваю, що вдягнена так, як хочу і можу собі це дозволити. Одяг, зовнішній вигляд - це окремий вид творчості для мене. Про свободу в одязі ще скажу. Завжди думала, що зв кордоном люди вільніші, бо немає як у нас фіксації на одязі, що можно, що ні. Приїхавши сюди побачила, що здебільшого це не про свободу, а про лінь. Вони ходять в дірявих колготах, з незав'язаними затоптаними брудними шнурками, в шкарпетках ходити по землі це звична справа, нечесані з кублами на голові і це масово, і не тому, що вільні, а тому, що скуті власною лінню розчесатися, зашити чи поміняти колготки, взутися-роззутися зайвий раз, зав'язати шнурки. Тут дійсно більшості байдуже на одяг, його охайність, чистоту і чи пасує і це досить потворно виглядає.
Дуже приємна гостя, дякую за цікаве відео
Слухати та дивитись було насолода. Дякую!
Моїй мамці сестра (92 років) казала надіти платок, бо соромно ходіти в капелюшку. Мама їй відповила що вона не старуха, а дама😂😂
Все вірно пані
Доповнення до слів Майї 13:22 Про це дуже добре сказала Оксана Забужко. Українські жінки прибідняються, коли на компліменти про вигляд, одяг тощо відповідають "та я це купила по акції, воно не таке коштовне, як здається" і тд, бо страх, що віднімуть сидить у підсвідомості
Я б ще додала страх того, що будуть пліткувати і засуджувати за "багатство" ...
Тема цікава, тема, що завжди на часі. Я два місяці не могла купити джинси. В Києві. Два місяці. Я обійшла весь масмаркет, але для людей з об'ємом стегон більше 120 см (у мене 136) там просто нічого немає! Порадили звернути увагу на вітчизняні бренди - пробачте, але там цінник кусається. В результаті купила турецькі джинси в магазині-контейнері. Не те, щоб вони мені дуже подобались, але, як сказала гостя: жінки з формами змушені носити те, що знайшли і те, що на них налізло😢.
Ага, а струнким дівчатам років 10, якщо не 15, пропонували виключно джинси з низькою посадкою, бо "молодь таке любить". Те, що хто хоче талію на талію навіть не приходило їм в голову 😡
Так само і для маленьких,невисоких жінок. Мусиш купувати те,що є,а не те,що хочеться. Натренувалась перешивати. Бо з більшого можна зробити менший,а вам і це не підходить.
ще до ковіду навчилася купувати джинси в чоловічих відділах - в жіночих вже певно кілька десятиліть відсутні прямі джинси були. цікаво була реакція продавця, я взяла дві пари, пішла міряти, йду на касу, касир - це чоловічі джинси (а очей не підіймає), кажу - так, я знаю, він підіймає очі - тоді добре. і підібрав мені класнючий ремінь )
Таким чином моя мама стала кравчинею, колись ...
Тьотя має форми- і не вдягає джинси- стільки має брюк- і таких красивих! Що куди тим обтягнутим джинсам!! Чорні,коричневі з деніма,в клітинку, в полоску!!! Люди оминають ательє- а зря.
Моє життя змінилось на "до" та "після", коли усвідомила, що розмір -- це фікція, яка мене як людину не визначає, навіть моє тіло. Ношу тепер 39-41 розмір взуття на свій 38, і мої ніжки щасливі бути вільними від тісноти.
О так! Я всю молодість носила 40, так боялася 41 , ніби ну я ж не велетень.))) тепер ношу 42 і мені класно😄
Ага, і я так само 😂
Жесть🤣🤣
Це взуття не спадає з вас?
Я ношу 40-41. Завжди намагаюсь підбирати зручне взуття. Але комплексів щодо розміру не було ніколи
Головне - відображати себе такою, яка ти є, і завжди поважати себе. Ну, і не забувати про баланс між доречністю та комфортом в одязі, адже це не лише самовираження, а й частина комунікації із зовнішнім світом. Дякую за цікаву розмову.
Дякую за цікаву розмову! Відгукнулося буквально усе☺️ Згадала, як сама шила одяг собі та доньці у 90-х, моделі придивлялась у модних глянцевих журналах, які тоді якраз почали з'являтися, фурнітуру розшукувала на блошиних ринках (знаходила багато унікального), магазинах. Пошук тканин - то теж був окремий квест. Але завжди мали красивий та яскравий одяг😊
Перейти до одягу "на розмір більше" - теж про мене. Коли зрозуміла, що при розмірі S вдягти розмір М - це про мій власний комфорт😊
Збиралась купити та прочитати книгу пані Майї "Я забула труси", подивившись випуск зрозуміла, що цей день точно настав.
26:45 - Пам'ятаю, як я пораюся біля свого двору (чи то траву покошену прибираю, чи то сміття, шо кинули неандертальці на шляху до роботи, бо вулиця "транзитна"), це було десь на рубежі 90-х і 2000-х, а в мене як раз ірокез на голові але я у бейсболці... так от люди від мене почали шарахатись, а один "надрозум" навіть підійшов мені "поради" давати типу "не треба так!", коли я бейсболку зняв. А до цього всі нормально на мене реагували. Надто багато стереотипів у нашому суспільстві, навіть зараз, хоча і менше, що добре. Хоча я теж не позбавлений стереотипів і моду сприймаю так собі... не дивлячись на свій бунтарський дух, все ж, полюбляю "класичні понти", бо вони не зникнуть за кілька місяців.
Дуже дякую, пані Чиченіна, за таку живу і необхідну тему. Нехай вона допомагає нашим жінкам піднімати і зміцнювати самооцінку і впевненість в собі. Продовжіть, будь-ласка тему моди і одягу. Дякую Вашій гості за приємну теплу розмову.
Отримую насолоду від роботи пані Лєни: зацікавленість до гостей, хороші, різноманітні питання, зануреність у тему. Вдячність за обговорення. Гостя чудова.
Дякую вам за розмову. Дуже приємно, що є український контент. І тема цікава. Дякую.
Ой, я знаю людей з найрізноманітнішими фігурами, які вміють стильно одягаються. 😻😻😻😻😻😻 У мене це завше викликало захоплення і маленьку заздрість.
дуже цікава історія, дякую!
Саме через постійні невдоволення і пошуки в інтернеті і просто в магазинах одягу який я хочу, я почала ШИТИ. В 46 років освоїла швейну машинку. Нещодавно чоловік подарував оверлок. Модна. Щаслива. Мені без пів року 50. Хоча раніше довгий час вважала, що шиття для малозабезпечених і бідних. Це не так.
Шиття тепер для щасливих, у кого є час на шиття і сили на розуміння себе , що ж мені хочеться створити! Ну і супутні матеріали ) Вітаю вас! Сама мрію , щоб знову у мене була ця можливість!😊
Я навпаки зараз зрозуміла, що шиття то для багатих. У нас з мамою була швачка в 90х. Суп із кубіків, гуляш із сої, але швачка 😎 тоді швачка мабуть була дешевше ніж купляти речі на базарі, а зараз я розумію, який то був люкс.
Ви молодець 🥰
Ні- це така індивідуальність!! Це супер!
@@svitlanafedorenko874так в 90- нічого було носити. Якби не швачки- не мав би гарного нічого! У нас у свекрухи була жінка в селі- просто ідеальне пошиття!!!
Ви молодець!
Прекрасна розмова. Прекрасна пані Майа. Дякую 🤩
Супер! Цікава яскрава гостя, жвава розмова, здорові ясні думки!
Питання не до споживачів одягу, а питання до виробників одягу, які економлять при розкрою тканини. Одяг повинен бути скроєний так, щоб між тілом і тканиною був проміжок повітря. А в нас в магазинах з'явилось поняття "маломірка"- це ж просто річ, яка не відповідає своєму розміру
Є таке. Мабуть залежить і від нації,країни де шиють. Я купила в аутлеті плаття- 48 розмір- хоча у мене- 50- точно,а як маломірка- то- 52. Це плаття- було з Нідерландів,і німецькі,швецькі речі такі.
Прям відчула себе дюймовочкою😅
Дякую, дуже цікава гостя.
Найбільшим досягненням цього століття в моді вважаю те, що підбори перестали бути most have в повсякденному ужитку. Бо в радянські- пострадянські часи без підборів мали право ходити аба малі діти, або старі баби🤦
І всі стали як чорноробочі
Ага , а тепер інша морока важко купити взуття на зручних підборах 5-6см . До речі взуття на підборах 4-5см рекомендують лікарі як ідеально ортопедичне .
Я обожнювала до 2015 відвідувати різні міські ради в містях районого значення України (починаючи з Луганська закінчуючі Ужгородом). Коли там тітоньки с самого ранку в якомусь архітектурному бюро при міськраді сиділи в яскраому вбранні (обов'язково бліскучому!) з "начісаними домами" на голові і в мейкапі "вирвіоко"! Оце для мене був такий шалений агрогламур!)))))))))))
Я такой начесанный дом в 1990-е в школе наблюдала. Над одной из учительниц дети прикалывались, что у нее под прической банка 3-литровая. Зрелище было жалкое
Дякую .милі пані,чудова мова,цікава бесіда,корисні ідеї. Хотіла пропустити,а додивилась до кінця.
Я слідую правилу "На розмір більше"! Не люблю, коли щось дуже облипає, , заважає, тисне, бо одяг - це для мене про комфорт.
Пречудова гостя!
Моє щире захоплення і як виглядає і як говорить і як думає. І як сяють її ояі!
Дякую за корисні поради ❤❤❤
Дякую за дуже цікавий ефір!
ГСпасибі вам за вашу важливу роботу !
О, rage bait 🪤 не чула раніше, дяка👌
Пару раз чула в свій бік, щось типу «дивись, видно білизну, труси просвічують через шорти, ліфчик не того кольору під прозорою футболкою»🤣добре, що мені пофігу на такі зауваження. Дуже прикро що ще є люди, які беруть на себе «велику місію» осуджувати навколишніх людей за якийсь «нетакий» одяг. Цим людям треба до психолога, якщо їх дуже бентежить ЧУЖИЙ одяг, а не свій🤣
Нам не відомо чому інша людина вдяглася саме так а не інакше: можливо це єдиний одяг що в неї є😢моїй мамі колись давно зробили операцію по видаленню пухлини, разом з груддю. І в неї перший час був тільки один чорний бюстгальтер який їй фізіологічно підходив. І вона стидалась світлі речі одягати навіть в спеку, бо «будуть дивитись, щось погане думати»…🙄Багато років пішло щоб переконати її що це тільки її справа як вдягатися. Зараз все ок😊👍
Дякую вам за ваші відео
Про радянщину 100% так і є. Мені бабця теж завжди казала, що треба вдягатися скромно і не виділятися.
Я теж з радянщини,але моя бабуня завжди,просила покрутитись,щоб налюбуватись.Мама завжди одягалась гарно і нас привчала.В 70-80роках часто шили в ательє.Батьки мали робітничі професії,але грошей вистачало на все.
У вас дуже, дуже гарний дізайн студії❤
Дуже важливо що травматичні вигини розкрили: і страх за те не виділятися, щоб кгбіст не зґвалтував; і вдягатися в те що фінансово досяжне, а не те що хочеш...це ключове.
Хотів би щоб про зміну в чоловічому виборі одягу створили відео. Теж багато травм і з війною вони наче продовжуються. Хоча ти купуєш по міркам 10 років ще тому яскравий одяг і оточення не триґерить вже так (тільки в середині в голові є предвзятість, що може потрібно стриманіше). Є найбільший жах тоталірного спадку, що чоловічий одяг має бути сірий, чорний і коричневий.
Питання чоловічого стилю наче більш табуйована, закована в стигми. Надіюсь, що наступне відео буде про це. Тут взагалі історика та психолога потрібно буде запрошувати.
На жаль, у багатьох наших жінок ще є обмеження в голові. Наприклад, у моєї бабусі була улюблена блузка (неяскравого червоного кольору). Вона чомусь вважала, що в 59 її одягати ще нормально, а у 60 - ні. Їй та блузка личила, і бабуся у ті роки непогано виглядала.
У відео сказали, що якщо людина так хоче ходити, то це її вибір. Якщо Ваша бабуся так вважає, то нікому хай це не заважає 😀. Моя бабуся навпаки дуже яскраво вдягалась у 80 років, усі обертались на неї.
@@ТетянаКлинова а моя (1918 года рождения) все маме рассказывала, что той после 50 надо косынку носить (кстати, что-то я бабушек в косынках в последнее время практически не вижу) и забыть о брюках. Насчет первого мама просто покрутила пальцем у виска, насчет второго отправила рассказать об этом соседке по даче, которая, будучи с бабушкой примерно одного возраста, ходила в брюках.
Прекрасне і корисне відео❤
Я завжди хотіла одягти маму і бабусю якось яскравіше, стильніше, але всі мої подарунки були визнані надто красивими, щоб їх носити без приводу, і покладені в шафу. Так до смерті і пролежали 😢
Часто бачу у нас в селі (модне і багате село на заході) коли жінки на 1-2 розміри беруть менші кофти або пальто/плащі/куртки. Виглядають як перетягнуті ковбаси чи сосиски, але вони цього не бачать! Шок!
неочікувана тема, якщо чесно але дякую за передачу, було приємно вас послухати, тим більш після того, як пані Майя припинила вести свій блог і тепер можна хіба що читати її старі дописи
Пані Майє, ви неперевершені!
Прочитала назву «на розмір більше» і думала що мова піде про «нічого шо по землі тіліпається, візьмем на виріст»😂
Теж така думка була
Це, до речі, теж травма дитинства😅
Я нещодавно у Львові зайшла в магазин аксесуарів українського виробництва. Якість чудова, я шукала шапку, усе хотілося приміряти: хустинки, капори, шалики, шапки, пов'язки - очі розбігалися. Але 1400грн за шапку я не готова віддати((( розумію чому такі ціни, але підтримати їх гривнею не можу.
І це я уже мовчу про якісь ручні вироби, у Франківську проходила повз вітрину і побачила красивезний білий жакет...13 000грн, пішла далі сумувати😅
Ви праві, на "plus size" дуже важко знайти модний одяг в магазинах. Чомусь вважають, що на них можна шити тільки "бабські" фасони. 🤷
Після того, як повернулася з Польщі і Чехії влітку 22-го - око зраділо. В східній Європі всі однакові. Здається, що просто надягли якусь кофтину і штанці не глядячи. А наші жінки всі різні, красиві і яскраві
Завдяки шановній Майі, я купую одежу на розмір більше, і справді- це краще.
Яка вона чарівна!
Українські бренди економлять на тканині. Тому американські чи турецькі свого розміру можна надягнути і буде місце для тіла. А українські - не втіснешся, бо немає додаткових 1-2 см по швах. Але при цьому коштують забагато якщо порівняти з турецькими. Зрозуміло, що скоріш за все турки не платять податки, бо в наших реаліях завжди можна "подмазати" та "подзвонити-парєшать", і тому їм дешевше буде. Але навіть якщо взяти українські бренди - то в них за дуже прості базові моделі вимагають такі гроші, що краще купити іноземне, але там хоч надягла - і ходиш, а не бігаєш шукаєш собі надягнути ще 100500 аксесуарів, щоб тебе від шпалер чи офісного ремонту відрізняли... (( І тканина в вітчизняних виробників фігова, якщо брати середню ціну. В H&M та Zara я загалом не ходжу. Там теж фігова тканина, до речі. 2 прання - і на сміття.
Українські бренди - це супер! По ціні H&M також є
1+1 й досі роблять заголовки типу: "Зачиски, які категорично заборонені жінкам за 50" 🤦♀️
Приємно слухати гостю, тільки не знайшла в описі посилання на її акаунт
Для мене є кофта з замком,кофта- без,з капюшоном- і без.вязана- світер,джемпер,на гудзиках. Напевно я чоловік,чи вже бабуся- толстовки,худі,світшоти,- і ще куча слів- мені не треба.
Завдяки тому, що у 80-десяьих ничого не було навчилася сама шити, в'язати, вишивати і дуже жаліла, що із взуттям цього не можна робити))😊 а потім в нас з'явилась BURDa- це був скарб для фантазіі. Натхнення ті наснага зроблять з будь якої жінки справжню пані😊
Оверсайз це про мене)❤
Оооо, я така не одна виявляється. Вибачте, але при зрості 175 та вазі 62 кг на мене теж ніфіга не шиють. Костюмів нема, в рубашках завузькі рукава. джинси, худак та светр - все що мені дає рітейл. Я купую чоловічій одяг, і це окремий стрес якими очима дивляться не мене ті консультантки в магазині.
Добрий день. Заколот «автомат» з квіточками купляла в галантереї на Дерибасівській, 1,5 рублі В Дніпрі вже по 5. 1983
Дуже цікаве інтерв’ю, але щось швидко закінчилося. Гарні питання були і відповіді, я б ще послухала.
Добрий день. Заколот «автомат» з квіточками купляла в галантереї на Дерибасівській, 1,5 рублі В Дніпрі вже по 5
Слава Україні! Героям слава! Слава нації! Смерть ворогам! Україна понад усе! З нами Бог! Каналу та автору дякую. Здоров'я та процвітання Вам!
Вибачте, але на заході зростає проблема ожиріння. І до неї невблаганно долучаємося й ми. Проблеми діабету та серцевосудинні, як наслідок. Тож коли на обкладинці з'являється жінка з зайвою вагою і це оголошеється здоровим тілом, це пропаганда не в хорошу сторону. Звісно жінка має почувати себе комфортно, одягатись як хоче і почувати себе красивою у будь якому розмірі. Але не треба переконувати, що це про здоров'я.
Ми всі бачили які красиві портрети можна зробити жінки чи чоловіка з сигаретою, та ніхто не скаже, що це здорова звичка
Я люблю одяг і стиль японців.
Дуже подобається як вони вдягаються.
А вага інших чужих жінок чоловіків дітей котів собак мене не стосується.
Якось коли я повернулася в Україну в штанах в облипку і короткому світерочку моя пожруга заявила...ззаду піонерка спереді пенсіонєрка..😂😂😂я то посміялася...але більше я з нею не спілкуюсь..я худа 43 кг 1.73 зріст..вона в вазі за сто ..я ні разу з неї не сміяласЬ..це тільки її справа..але ...після такого стьобу я нехочу чути і знати про знайому..
Хай люди носять те в чому їм комфортно....
Я в сссрі носила колючу коричневу форму...з якою радістю я її спалила коли закінчила 11 клас...
А чимало людей сказали б, що а чого це ви? Почуття гумору типу у вас немає
@Ukrainoczka бо я не висміюю чужу зовнішність..і акцентувати увагу що пенсіонерка це не дуже так по людськи.
Ваша знайома просто тупо позаздрила вам, і не знайшла нічого кращого ніж принизити вас і одночасно самоствердитись. Аякже ж, на фоні пенсіонерки вона відчула себе юною красунею😁😁😁😁😁
43 кг при зрості 173, та ще й у віці за 60? Це дистрофія. Це нездорова вага. Я важила 48 кг у 20 років і вважала себе худою, і дійсно була худою, хоч і не кістлявою, і не могла ніяк набрати ще хоч 2 кілограми..
@Nastya-ne-Polka 47 років.Я нормально виглядаю.В мене в роду всі жінки худі.
Набирати не планую.почуваю себе добре
Дреди і африканські коси часто викликають негативну реакцію. Навіть агресивну. Я такого не очікувала, коли заплітала ті коси. Для мене це красиво.
А як ви миєте ті дреди? Якраз оці думки про миття (неможливість) і викликає таку реакцію.
@Nastya-ne-Polka У мене були тільки африканські коси, звичайне миття голови обережне, тільки сохнуть довго.
@@olgaxisania8910теж хочу , догляд за такою зачіскою багато забирає сил?
Мало уявляю як доглядати за такою зачіскою.
працюємо з подругою над першою колекцією нашого бренду, надзвичайно дорого щось створити, буде недешево. але! відчуваємо також що важко вдягтися коли маєш розмір+, і шоб цей одяг був реально цікавий, сучасний. відшиваємо одразу всі взірці на дівчинці ххл, в нас це буде хл, розміру хс не буде сорі така потреба вже закрита сто тисяч раз) будемо сподіватися що у нас буде шо вкласти в бренд для подальшого існування та для збільшення сітки)
Погоджуюсь з травмами. З початком війни в 2014 році у мене зникло бажання одягатися яскраво, носити прикраси, здавалося недоречним. Після війни буде зростання культурної сфери.
Зараз в Італії і скажу що в більшості ми схоже вдягаємося, але італійки люблять щось яскравеньке. В Зарі в Італії багато штанів кольору фуксії або трав'янистої зелені.
Яскравеньке ?😅 -це ви в якій частині Італії живете ? Італійки одягаються стильно -обожнюють чорний і нейтральні кольори -а от прикраси люблять і вміють носити
Дякую за інтерв'ю, але мало - Майю хочеться слухати ще і ще. Бо її думки дуже відгукуються, це про моду і не тільки. Це саме той співрозмовник, яких абсолютно не вистачає в нашому медіапросторі
Живу в Чехії майже 3 роки і хочу зауважити що наших здалеку видно Bershka, Guess, Gucci, Prada, чехи вдягаються значно скромніше
Насправді то біль. Відчуваєш себе бегемотом, приходячи в магазин. Бо 41 розміру взуття майже нема. Білизну на 4 розмір бюсту знайти анріал. Хоча ні. За стотищ мільйонів можна. І штани на попу 110см це щось прям побігати треба. Так далеко не скрізь знайдеш:-(((. Зазвичай тому мій шопінг доволі швидкий. Питаєш - є мій розмір? Нема? До побачення.
Не треба занадто багато хотіти.
Можна і пошити для себе.
Не треба занадто багато хотіти.
Можна і пошити для себе.
У мене 35-й, у подружки - 41-й. Нам прямо смішно, коли кажуть, що у них ВСІ розміри, бо це з 36 до 40-го.
На щастя, є купа інстанрам магазинів як роблять взуття до 43 розміру. Можна знайти взуття до 42 розміру в Reserved , INTERTOP. А спортивне взуття я взагалі розглядаю в чоловічому сегменті , навіщо мучатися?)
Коли бачу жінок 70+ в глибині Галичині, які ідуть до церкви в неділю, то вони дають фору жінкам 50+. І годинник у них обов'язково, і сумочка, і класичний одяг, і зачіска. Тащо не все так однозначно.
До церкви якраз сумочки і не потрібні. Краще молитовник. Як і парадна зачіска чи одяг. Але у нас люди йдуть до церкви переважно для того, щоб себе показати. Не схвалюю такого.
Та ладно, журнал "Бурда" виходив у СРСР з 1987 року. Продавалися журнали з Польщі, НДР, Угорщини. Західні фільми крутили в кіно. Хто хотів, той слідкував за модою. В ательє можна було індивідуально замовити одяг. Та й журнал "Работница" не таким і поганим був.
Не знаю, що там у ваших Інстаграмах, а от Чиченіна сьогодні - точно пані Стиль 🌟
❤️
Журнал "Работница" то ще нічого, порівняно із журналом "Крестьянка", ото вже приниження людської гідності!
Не рівняйтесь на блогерів-рівняйтесь на свій смак і внутрішнє відчуття себе.Я бабця -мені 60 .😂. І -о жах!-люблю кежуал,легкість і комфорт,не люблю хусточки і одяг минулих років.Теж саме любила моя мамуся до кінця свого життя.Чого і всім бажаю ❤
Кілька років тому ми з чоловіком їздили в Дубай і при всій англомовності того середовища нас часто вітали російською (російськомовні працівники) і коли ми дивувались, вони казали що видно коли йде людина з минулого совка чи як там. Хоч ми і вдягнені як ви кажете у Zara і обличчя більш менш "гомогенні" (з європейцями), але щось все ж не так 😁
Не " тієї середи", а " того середовища" .
@@Levitsa дякую
От, що до 'тих і тих'. Теж розумію обидві сторони, доки одна з них не хоче дорогу красиву річ за копійки і нападає на виробника, через те, що не може мобі це дозволити, а інша скаржиться, а то і обзиває людей, за те, що у неї не купують. От цих людей я ТОЧНО не розумію. Тут немає вини ні тих, ні тих, бо немає примусу.
Доброго дня. Для мене дивно, коли роблять акцент на віці та зовнішньому вигляді іншої людини.
Маю М розмір, але купую і ношу Л. Трохи вільно це ж як мінімум зручно
Америка теж дуууже різна. Тільки сказала, як Майа стала говорити про той же Нью Йорк.
Так, я коли вимушена купувати більший розмір, ніж я звикла носити, дуже засмучуюсь, бо розумію, що такою маленькою дівчинкою я уже не є(
Трішки менше прибутку нехай звкладають у вартість наші виробники
Ви кажете - основне комфортно себе почувати, а не слухати когось. А якщо жінці комфортно в обтислому не стретчовому одязі? А якщо жінці байдуже на одяг взагалі і вона і так щаслива?
Треба носити, те в чому комфортно себе відчуваєш. І, погодьтеся, жінка у віці, навіть худа, не гарно виглядає з оголеним животом.
Гарна розмова, фахова,але приклади варто наводити з української історії.Наші бабусі таки сиділи в концтаборах( авторка заперечила цей факт) : кожна четверта сім"яна у західних областях України
після другої світової була вивезена в Сибір,в Гулаг,тощо і в радянські часи їх діти зазнали репресій і в школі,і у вузах,а тому страхалася одягатись яскраво...
Стосовно гомогенності: колись одна австрійська пані спитала мене, чи ми всі в Україні темноволосі і з голубими очима?
Я товста и перешиваю одяг під себе .
я живу в Германии 30 лет и могу сказать - большинство украинских беженцев все же видно издалека. Молодежь выделяется меньше, но слишком короткие, вызывающие вещи у девочек часто не в тему, они думают, это секси, а это для европейца странно и неуместно. Но в общем молодежь одета нормально, только губы и ногти сразу выдают. В европе мода на губы и слишком яркие ногти прошла лет 10 назад. И вот женщины за 40 многие одеты, как бабки на чайнике, очень еще по-советски. К сожалению. Еще пожилых, за 70 лет выдает походка (больные ноги из-за полноты) и начерненые или красно-черные волосы. Хотя когда вам за 70, седина как раз молодит, а чернота старит. Не соглашусь, что одежда недоступна. Можно покупать совершенно недорогие, но современные вещи. Даже полные женщины могут найти что-то современное, а не обтягиваться леопардом и некожанными шортами.
Я б залюбки підтримувала українські бренди, хоч вони в 2-4 рази дорожчі за те, що я познаходила в західній Європі (не мас маркет, а саме локальні бренди). Але ця українська якість 😢😢😢 Якість не порівняти. Особливо футболки жахливі - до другого прання і все. І навіть постільна білизна дуже печальна.
Коли почула слово вкурвило зразу перестала слухати
Хочу доповнити про обтислий одяг , бо тут є певна хитрість .
Тонкий шовковистий трикотаж просто одразу беріть на розмір більше , бо він тоді формує делікатне драпірування тіла і не виглядає тупо обтислим як друга шкіра .
Інша справа більш меньш фактурний товстіший трикотаж , який буде цікаво виглядати навіть на розмір меньше , бо має трошки навіть корсетний ефект .
Звісно , - це дуже узагальнені поради , але раджу прислухатися .
Обтисле може гарно виглядати , скажімо маленька майка і вільні штани , чи спідниця .
Експериментуйте у примірочній , навіть якщо ви не збираєтеся купляти , так відпрацьовується досвід .
Не можна міряти по фейсбуку зріз думки суспільства. Мені 39, і з моїх однолітків ніхто не сидить у фейсбуці, більшість - в інстаграмі та ютюбі. А спільнота українського фейсбуку, в основному, старші 47 років - звідси і такі травми виховання.
В 90-ті чоловіки були яскравішими ніж жінки? Якісь протиречиві судження у ведучої