Українська картопля - на ринок ЄС. "Чернігівеліткартопля": Made in Ukraine

Сьогодні говоримо про українське картоплярство в новому форматі “Made in Ukraine” 💪🏻
Чи знали ви:
1️⃣ Що у картоплі є свій аналог COVID, і що вірусні захворювання знижують її урожайність?
2️⃣ Що на Чернігівщині є потужне науково-виробниче підприємство, яке виводить нові сорти картоплі та складає конкуренцію німецьким та голандським компаніям?
3️⃣ Що найбільш перспективні сорти - це ті, що підходять для виробництва чіпсів та картоплі фрі? 🍟
❗️Доведено, що віруси знижують урожайність картоплі. Тому для виробників важливо мати чистий від вірусних захворювань насіннєвий матеріал.
🔬 Для цього кінчики паростків в декілька десятків мікрон зрізають та вирощують в пробірці, отримуючи чисті від вірусів рослини.
НВО "Чернігівеліткартопля" - це одне з найпотужніших в Україні насіннєвих господарств. Воно вирощує та реалізує більше 30 сортів картоплі, приблизно половина з яких виведені в лабораторіях і на дослідних ділянках підприємства.
🇺🇦 За останні п'ятнадцять років підприємство значно розвинулось. Селекціонерами НВО “Чернігівеліткартопля” було створені успішні - високоурожайні, смачні та стійкі до вірусних хвороб - українські сорти картоплі: "Нагорода", "Браво", "Перлина Полісся", "Сенатор", "Зоряна", "Сувенір Чернігівській", "Ажур" та інші.
🇩🇪🇳🇱 Основними конкурентами наших селекціонерів є компанії з Німеччини та Нідерландів.
🇪🇺 Одним з головних кроків, який би стимулював розвиток українського картоплярства є імплементація нормативного регулювання Європейського Союзу.
❗️З 2004 року в Євросоюзі діє директива, яка забороняє поставки картоплі з країн, вирощена продукція яких не відповідає фітосанітарним нормам ЄС. До таких країн належить і Україна.
Для того, щоб зняти бар'єри для експорту української картоплі до країн-членів ЄС, нам необхідно прийняти ряд норм, які визначені Виконавчими директивами Єврокомісії 2014/21/ЄС та 2014/20/ЄС, зокрема, таке:
1️⃣ розміщення ділянок вирощування насіннєвої картоплі високих категорій в спеціальних контрольованих насінницьких зонах.
2️⃣ запровадження в добазовому та базовому насінництві картоплі лабораторного контролю на віруси та бактерії в прихованому (латентному) стані за допомогою ІФА-методу та ПЛР із вчасними вибраковками заражених рослин та партій.
3️⃣ залучення до процесу виробництва насіннєвої картоплі кваліфікованих спеціалістів-насіннєзнавців тощо.
✅ Виконання цих вимог відкриє доступ українським виробникам картоплі на преміальний європейський ринок.
З іншого боку, Держпродспоживслужба має ініціювати введення дзеркальних умов, які вже діють в інших країнах по відношенню до української картоплі, для того, щоб захистити наш внутрішній ринок від неякісної закордонної продукції.
Українське картоплярство хоче і може розвиватись, для цього українським виробникам необхідна увага держави. 💪🇺🇦