Пам'ятаю, тату, давним-давно В пам'яті моїй, як німе кіно: Ми малі сміємося, ти молодий. Згадую щодень, я той час золотий. Думала тоді, ніби ти чарівник. Ти ж бо ним не став, бо того ти звик, Що любов батьківська спроможна в усе Просто нас любив над усе. Приспів: Коли заплаче серце батька Будуть очі його сумними. У тебе в хаті, мій любий тату, Завжди будемо дітьми малими. Таку важку мозолясту долоню Положиш ніжно на голову доні. Надійно-затишно, як у дитинстві - Благословиш. Відцвітав садок твої доні росли. І роки у вирій лелеки несли, А як повертались несли сивину Істину життя, наче сонце ясну. І нехай в вікно заглядає зима, Теплоту душі не погасить вона. Перший сніг для тебе надію несе, Бо онуків любиш тепер над усе.
Яна,пісня супер!Слухаю її часто.
Щиро дякую за гарну пісню❤
Пам'ятаю, тату, давним-давно
В пам'яті моїй, як німе кіно:
Ми малі сміємося, ти молодий.
Згадую щодень, я той час золотий.
Думала тоді, ніби ти чарівник.
Ти ж бо ним не став, бо того ти звик,
Що любов батьківська спроможна в усе
Просто нас любив над усе.
Приспів:
Коли заплаче серце батька
Будуть очі його сумними.
У тебе в хаті, мій любий тату,
Завжди будемо дітьми малими.
Таку важку мозолясту долоню
Положиш ніжно на голову доні.
Надійно-затишно, як у дитинстві -
Благословиш.
Відцвітав садок твої доні росли.
І роки у вирій лелеки несли,
А як повертались несли сивину
Істину життя, наче сонце ясну.
І нехай в вікно заглядає зима,
Теплоту душі не погасить вона.
Перший сніг для тебе надію несе,
Бо онуків любиш тепер над усе.
❤
Пісня моєї доньки Євгенії Неборячок. Вона виконала її вперше років 20 тому. І називається "Батькові".
Супер
Гарно
Красиво❤ привет из Красноярска
Привет из Киева
❤❤❤❤❤