ВІЧНА ПАМ'ЯТЬ ТА СПОКІЙ ПОЛЕГЛОМУ ГЕРОЮ ЮРІЮ КАЙГОРОДОВУ
ฝัง
- เผยแพร่เมื่อ 18 ต.ค. 2024
- У день, коли українська нація вшановує своїх Героїв усіх віків та поколінь, які боролися за незалежність країни, глибокий сум огорнув нашу громаду. З війни на вічний спочинок до рідного села Стебник Героєм повернувся 30-річний Юрій Володимирович Кайгородов. Жителі Старого Лисця, Лисця та Стебника стоячи навколішки «живим» коридором зустрічали скорботний кортеж із труною полеглого солдата десантно-штурмової бригади, встеляючи його останній шлях додому квітами.
Сьогодні скорботна родина, друзі, знайомі, односельці, священнослужителі та побратими зібралася на родинному подвір’ї, щоби провести в останній путь та віддати шану військовослужбовцю Збройних Сил України, який до останнього подиху виконав військовий обов’язок з оборони рідної країни та поклав своє життя за її незалежність, за наше мирне небо, за наш спокій. Похоронна відправа відбулася у місцевому храмі Різдва Пресвятої Богородиці УПЦ. Звідти церковна процесія вирушила на місцеве кладовище, де полеглого військовослужбовця провели до місця вічного спочинку зі всіма військовими почестями та салютами трьома залпами. Після звучання державного гімну України військовослужбовці передали синьо-жовте знамено, яким була вкрита його труна, матері солдата Юрія Кайгородова, промовляючи слова: «Від імені Президента України - Верховного Головнокомандувача Збройних Сил України прошу прийняти цей прапор як символ держави, якій вірно і до кінця служив Ваш син».
Забракне слів аби висловити вдячність Герою Юрію Кайгородову за те, що став на захист нашої країни та всіх нас! Його мужність, доблесть й виявлена відвага заслуговують на вдячність та повагу. Вічна пам'ять та спокій полеглому герою! Хай Господь Бог прийме його до свого небесного воїнства.
Довідково: Юрій Кайгородов народився в селі Стебник 3 травня 1993 року. Навчався в Стебницькій школі з 2000 до 2009 року. З вересня 2009 року навчався в Богородчанському професійному будівельному ліцеї. З вересня 2012 року по жовтень 2013 року працював підсобним робітником в Лисецькій центральній районній лікарні. З листопада 2015 року прийнятий на роботу електромонтером з експлуатації з суміщенням водія в ПАТ «Лисецький РЕМ», де і працював до серпня 2022 року, поки не був призваний у серпні 2022 року на службу по мобілізації. В 2014 році одружився в селі Старий Лисець, має восьмирічну донечку.
Життя 30-річного солдата десантно-штурмової бригади однієї із військових частин обірвалося на Донеччині 20 травня внаслідок смертельного поранення в голову.
Вічна пам'ять.
Мої співчуття рідним.
Співчуття рідним 😢
Вічна памʼять 💔
Вічна пам'ять Герою України 🙏🙏🙏😥😥😥😥😥😥😥😥😥💔💔💔💔💔💔💔
Серце обливается кров'ю!Покойся з миром,дорогий наш герою!Вічна слава!Смерть ворогам!Ніколи не пробачімо,помстимося за кожного полеглого Героя!
Так будет с каждым кто пришел на русскую землю с оружием!......
Вічна пам'ять Царство небесне співчуття Родині
Вічна пам'ять Велика подяка за захист України
Слава Герою який віддав своє життя, за свою країну! він покинув наш світ, але він завжди будить у нашому серці💔 Слава Україні..
@@Андр-т1б а хде скачки с кастрюлями на головах?! пiдох юрко, туда ему и дорога!
Вічна пам' ять
Низький поклiн Свiтла Вiчна пам'ять Царство небесне Герою Украiни! Спiвчуття рiдним.
Гоподи,прими в свои объятия еще одного журавлика,лучшего из лучших!Герой Украины! Защитник своей страны и своего народа!Самый низкий поклон....Царство Небесное!Вечная память!Слезы матерей зря не падают....