Добре що є такі хороші люди) і добре що робітники погодилися зробити це добре діло) сама люблю птахів і хотілося щоб їх любило все більше і більше людей, і допомагали пташкам у проблемах які може вирішити людина) любіть птахів, вони ж прекрасні!)
Дитиною я росла в старій хаті-мазанці, і на стрісі в нас жили лелеки. Тато, звісно, збудував новий будинок і хаті, на жаль, прийшов кінець, як і лелечиному гнізду. Весною прилетів лелека і почав будувати гніздо на комені нового будинку, батько сказав шо так не буде і прогнав його, але лелека таки наполягав і все носив палиці і солому на той комин. Вони "сварились"неділі дві і тато здався: пожертвував однією з балок, разом із сусідами вкопали її на городі, зверху прикріпили колесо від підводи і лелека одобрив. Лелеки ще років двадцять там жили, і ми, діти, росли разом з ними. Потім була буря, гніздо впало, тато полагодив, але вони оселились далі по вулиці на стовпі. Ці події відбувались в 70-90 роки. Живуть там і понині, звісно, це вже якесь покоління. Черкащина, Звенигородський район, село Чичиркозівка. Така от історія
раніше вважалося, що гніздо лелеки на соломяному даху- щастя для родини. значить довіряють своє гніздо хорошим людям. яке то було щастя рано вранці чути отой клекіт , спостерігати кожний день за малечею , а потім в думках відтягувати їх відліт, бо було жаль , що вони полетять і можуть загинути по дорозі. і називали їх люди людськими іменами , і чекали весною . і плакали над викинутими каліками із гнізда, бо лелече життя жорстоке , в ньому є місце тільки для здорового і міцного. а під стріхами метушились горобці , ластівки гнізда ліпили і на ганках , і в сараях . а ми росли поряд з ними. яке то було щастя жити в селі , а не в місті. хай уде більше цих птахів в україні , бо їй так потрібні будуть дітки маленькі.а вам , палоградці, велике спасибі. святе діло робите. лайк.
![ละลาย (LALALYE) - DAOU PITTAYA ต้าห์อู๋ พิทยา [OFFICIAL MV]](http://i.ytimg.com/vi/wo6r9TgausI/mqdefault.jpg)
ЛЮБОВ ВІДРОДЖУЄ ДУШІ ЛЮДЕЙ.ШАНУЙМОСЯ УКРАЇНЦІ БО МИ ТОГО ВАРТІ.
спасибо что вы есть люди
Найкраще, що я бачила за сьогодні. Дякую людям, за турботу і Лелеченькам за оновлення гнізда 🤗
БОЖЕНЬКО ! ЯКА РАДІСТЬ
ДУШАМ ВСІХ УКРАЇНЦІВ --
СПАСІННЯ ЛЕЛЕЧИХ ГНІЗД !
ОСЬ БИ ТАК ПОВЕЛОСЬ
ПО ВСІЙ НЕНЬЦІ-УКРАЇНІ !
Добре що є такі хороші люди) і добре що робітники погодилися зробити це добре діло) сама люблю птахів і хотілося щоб їх любило все більше і більше людей, і допомагали пташкам у проблемах які може вирішити людина) любіть птахів, вони ж прекрасні!)
❤❤❤
Дитиною я росла в старій хаті-мазанці, і на стрісі в нас жили лелеки. Тато, звісно, збудував новий будинок і хаті, на жаль, прийшов кінець, як і лелечиному гнізду. Весною прилетів лелека і почав будувати гніздо на комені нового будинку, батько сказав шо так не буде і прогнав його, але лелека таки наполягав і все носив палиці і солому на той комин. Вони "сварились"неділі дві і тато здався: пожертвував однією з балок, разом із сусідами вкопали її на городі, зверху прикріпили колесо від підводи і лелека одобрив. Лелеки ще років двадцять там жили, і ми, діти, росли разом з ними. Потім була буря, гніздо впало, тато полагодив, але вони оселились далі по вулиці на стовпі. Ці події відбувались в 70-90 роки. Живуть там і понині, звісно, це вже якесь покоління. Черкащина, Звенигородський район, село Чичиркозівка. Така от історія
раніше вважалося, що гніздо лелеки на соломяному даху- щастя для родини. значить довіряють своє гніздо хорошим людям. яке то було щастя рано вранці чути отой клекіт , спостерігати кожний день за малечею , а потім в думках відтягувати їх відліт, бо було жаль , що вони полетять і можуть загинути по дорозі. і називали їх люди людськими іменами , і чекали весною . і плакали над викинутими каліками із гнізда, бо лелече життя жорстоке , в ньому є місце тільки для здорового і міцного. а під стріхами метушились горобці , ластівки гнізда ліпили і на ганках , і в сараях . а ми росли поряд з ними. яке то було щастя жити в селі , а не в місті. хай уде більше цих птахів в україні , бо їй так потрібні будуть дітки маленькі.а вам , палоградці, велике спасибі. святе діло робите. лайк.
Копатись в телевізор як тітка стеле )))
Сподіваюсь то не залізний тримач кубла.