Як нема необхідного інструменту для вимірювання різьби (особливо внутрішньої) можна спрбувати наступне. Вистругати дерев'яний кілок візуально близький за діаметром. Натерти його якимось пігментом (графіт з олівця, маркер, сажа зі свічки). Далі вкрутити в отвір наскільки можливо і акуратно викрутити. Зробити відбиток на папері і заміряти крок. Акуратно заміряти діаметр. Тоді шукати найближчі відповідники. Доречі на відео різьбу пробують відновити другим номером мітчика. Я розумію, що в даних умовах перший номер може бути недоступний, але починати треба з першого. Може багато наговорив, але мусив це пояснити.
З дюймовими різьбами простіше звичайний штангель + шаблонний різьбомір (їх ще можна відносно просто знайти, і там є і метричні і дюймові шаблони) і табличка з переведенням метричних діаметрів в дюймові розміри, ніж шукати і вчитись користуватись дюймовими штангелями (з власного досвіду)
Як на мене, то різьбу треба робити в алюмінію не з малим кроком, а з великим. Бо все що відкручував з малим завжди злизувало, навіть мастило не допомагало. Це мабуть через те що зазор замалий і швидко руйнується та забивається солями та іржею. Там більш потрібно чимось заповнювати різьбу, та винти, або болти не викручувати задовго з поганим покриттям, які за отвором покриються іржею та заклиняться
Може бути 10*1, стикався з такою різьбою на американцях. Працював трохи з дюймами до війни. А болти треба ставити на фіксатор різьби, воно і триматися буде і волога не буде туди заходити. В попередньому відео про ці болти про фіксатори трохи розповів...
В самому крайньому випадку можна на метричному болту м 10 прорізати повздовж канавку та на кінчику зняти фаску.Буде схоже на мітчик-саморіз.Це коли немає нормального інструменту.В крихких сплавах це не працює.
Це однарозове роз'язання щодня зустрічаю таке "рішення" на морських рефріжераторах. Поломані болти, зірвана різьба. Максимум що можна це отвір скоригувати новим дюймовим болтом з оливою. Метричні категорично ні. Краще вже саморіз жахнути поряд. Швидше і надійніше.
Це ж спартан, тож він британець якщо не помиляюся. І вам " почасти до зіткнутися з дюймовою системою вимірювання. Тож не дивно що різьбу злизало коли метричні болти викручували. Там кілька обертів вони будуть закрутуватися легко от і насилу впердолили їх туди з результатом. Дюймова різьба крупніша за метричну от метчик і бовтався в ній закрутившись на кілька обертів і стопорнув. А вибір кроку різьби, то маючи динамометричний ключ варто нарізати різні кроки перевірити їх міцність на зрив на практиці...
Як нема необхідного інструменту для вимірювання різьби (особливо внутрішньої) можна спрбувати наступне. Вистругати дерев'яний кілок візуально близький за діаметром. Натерти його якимось пігментом (графіт з олівця, маркер, сажа зі свічки). Далі вкрутити в отвір наскільки можливо і акуратно викрутити. Зробити відбиток на папері і заміряти крок. Акуратно заміряти діаметр. Тоді шукати найближчі відповідники. Доречі на відео різьбу пробують відновити другим номером мітчика. Я розумію, що в даних умовах перший номер може бути недоступний, але починати треба з першого. Може багато наговорив, але мусив це пояснити.
З дюймовими різьбами простіше звичайний штангель + шаблонний різьбомір (їх ще можна відносно просто знайти, і там є і метричні і дюймові шаблони) і табличка з переведенням метричних діаметрів в дюймові розміри, ніж шукати і вчитись користуватись дюймовими штангелями (з власного досвіду)
Як на мене, то різьбу треба робити в алюмінію не з малим кроком, а з великим. Бо все що відкручував з малим завжди злизувало, навіть мастило не допомагало. Це мабуть через те що зазор замалий і швидко руйнується та забивається солями та іржею. Там більш потрібно чимось заповнювати різьбу, та винти, або болти не викручувати задовго з поганим покриттям, які за отвором покриються іржею та заклиняться
В дюймовій системі треба народитися, щоб трохи в ній розумітися особливо з вимірюванням (дроби) та вимірювальним інструментом
Ще в минулому відео як побачив це страхуття, сам собі подумав:"Свять-свять, хоч би не дюймова..."
Може бути 10*1, стикався з такою різьбою на американцях. Працював трохи з дюймами до війни. А болти треба ставити на фіксатор різьби, воно і триматися буде і волога не буде туди заходити. В попередньому відео про ці болти про фіксатори трохи розповів...
Там крок різьби міряється кількістю витків на довжині одного дюйма 1/4"-20 - .75 lg (довжина болта 0.75 дюйма, 20 витків, діаметр 1/4)
В самому крайньому випадку можна на метричному болту м 10 прорізати повздовж канавку та на кінчику зняти фаску.Буде схоже на мітчик-саморіз.Це коли немає нормального інструменту.В крихких сплавах це не працює.
Це однарозове роз'язання щодня зустрічаю таке "рішення" на морських рефріжераторах. Поломані болти, зірвана різьба. Максимум що можна це отвір скоригувати новим дюймовим болтом з оливою. Метричні категорично ні. Краще вже саморіз жахнути поряд. Швидше і надійніше.
Це ж спартан, тож він британець якщо не помиляюся. І вам " почасти до зіткнутися з дюймовою системою вимірювання. Тож не дивно що різьбу злизало коли метричні болти викручували. Там кілька обертів вони будуть закрутуватися легко от і насилу впердолили їх туди з результатом. Дюймова різьба крупніша за метричну от метчик і бовтався в ній закрутившись на кілька обертів і стопорнув. А вибір кроку різьби, то маючи динамометричний ключ варто нарізати різні кроки перевірити їх міцність на зрив на практиці...
Це все до попи. Дюймова різьба має інший профіль в градусах на -5° менше. Ти просто зіпсуєш різьбу і все.
Для таких справ варто обзавестись метричним різьбоміром, або в даному випадку дюймовим мабуть
Так дюймових болтів немає де брати.