Коли стресую, не можу вишивати -- руки тремтять, голка не влучає в дірочки, плутаюся в схемі, тож в стресі я вʼяжу. Коли тільки розпочалася війна, я вʼязала як навіжена, це мене заспокоювало, до вишивки повернулася вже влітку. Ще хочу зазначити, що мені спокійніше вдома (я в Київі) , хоч і обстрілюють, але рідні стіни допомогають краще за всякі ліки (але трохи конʼячку теж гарно))) І моя родина поруч, разом бігаємо до підвалу (в нас приватний будинок і гарний теплий підвал), разом усе переживаємо. Тож бажаю Вам скоріш повернутися додому, до рідних. Перемога вже поруч!!! Будемо святкувати!!! Я навіть приготувалася до цього свята -- дістала зі своїх засік дуже коштовний старезний конʼяк! Усе витримаємо і разом зустрінемо нашу ПЕРЕМОГУ!!! Обіцяю випити келех і за Вас!
Я розумію вас коли ви кажете що голка випадає з рук. У мене так само, але я себе стала заставляти щось робити щоб не з'їхати з глузду. Бережіть себе і близьких.
@@Craftstitch Так, спочаку було жахливо, не знала за що хапатися, але чоловік майже наказав "давай щось роби, відірвися від тих новин". Сам дістав зі шафи коробку з вʼязанням і наче диво сталося -- сиджу, вʼяжу, рахую петельки і трусити перестало, і вночі майже поспала (у підвалі))). Зараз вже звикла, займаюся своїми справами попри сирени, але коли чую вибухи -- тоді хапаю рукоділля та ноут і бігом до підвалу))) Ви теж бережіться! Хоч у Німеччині війни і немає, але російськи придурки там є, обходьте їх десятою дорогою.
Коли стресую, не можу вишивати -- руки тремтять, голка не влучає в дірочки, плутаюся в схемі, тож в стресі я вʼяжу.
Коли тільки розпочалася війна, я вʼязала як навіжена, це мене заспокоювало, до вишивки повернулася вже влітку.
Ще хочу зазначити, що мені спокійніше вдома (я в Київі) , хоч і обстрілюють, але рідні стіни допомогають краще за всякі ліки (але трохи конʼячку теж гарно))) І моя родина поруч, разом бігаємо до підвалу (в нас приватний будинок і гарний теплий підвал), разом усе переживаємо.
Тож бажаю Вам скоріш повернутися додому, до рідних.
Перемога вже поруч!!! Будемо святкувати!!! Я навіть приготувалася до цього свята -- дістала зі своїх засік дуже коштовний старезний конʼяк!
Усе витримаємо і разом зустрінемо нашу ПЕРЕМОГУ!!!
Обіцяю випити келех і за Вас!
Я розумію вас коли ви кажете що голка випадає з рук. У мене так само, але я себе стала заставляти щось робити щоб не з'їхати з глузду. Бережіть себе і близьких.
@@Craftstitch Так, спочаку було жахливо, не знала за що хапатися, але чоловік майже наказав "давай щось роби, відірвися від тих новин". Сам дістав зі шафи коробку з вʼязанням і наче диво сталося -- сиджу, вʼяжу, рахую петельки і трусити перестало, і вночі майже поспала (у підвалі))).
Зараз вже звикла, займаюся своїми справами попри сирени, але коли чую вибухи -- тоді хапаю рукоділля та ноут і бігом до підвалу)))
Ви теж бережіться! Хоч у Німеччині війни і немає, але російськи придурки там є, обходьте їх десятою дорогою.
Амариллис Гиппеаструм тот красный посади в горшок и поливай не заливая в прохладном месте.Потом снова зацветает.
Спасибо огромное.
Колись мені в аптеці порекомендували вітамін Е ,щоб не дергалось око,спробуйте,може допоможе.
Дякую велике, сьогодні куплю бо знову сіпається
Как это нет чоловічої сили, а сынульки для чего? Думаю, что они с удовольствием маме помогут с этим станком😊
Доламають ще більше
@@Craftstitch та ну 🙈
Все никак не могу привыкнуть к новому названию 🙈
Я тоже. В голове мысли нового названия)))
@@Craftstitch вот постоянно думаю, где видео Милы, а по новому названию не ориентируюсь 🤭 Оказывается, что уже 2 пропустила👀
Хроническая депрессия- состояние всех украинцев , которое длится больше года. К сожалению, не только у тебя, Мила, такие ощущения 😔
Но нужно держаться и выходить с этого дипресняка. Я усердно работаю над этим, но пока результата нет.