Ви в Україні чи на Марсі? У нас надзвичайні обставини - війна, для якої природно, що відбувається централізація управління. Інакше бути не може. До чого тут тоталітаризм?
Класне було питання про післявоєнні банди та формування, які безпосередньо впливатимуть на українське суспільство і владу, на яке Дробович не зміг відповісти або свідомо ухилився від відповіді. А це, без сумніву, найважливіше питання, яке визначатиме наше майбутнє. По Зеленському було помітно, як він просто став Порошенком №2, прогнувшись під націоналістів. Нам кричать, що їх лише 2%, але дивно, як вони впливають, формують і підминають під свої наративи владу і суспільство, яке в 73% проголосувало за Зеленського. Ми краще будемо вічно говорити про історію і не помічати, що відбувається прямо під нашим носом. Держава може перетворитися на тиранію часів Сталіна, але нам ж краще поговорити про нього в минулому і який він був поганий.
Неправильне формування українського суспільства в сучасних умовах часто проявляється через домінування інстинктивних, а не інтелектуальних реакцій на виклики. Це особливо видно в питаннях, пов'язаних з політичними конфліктами, національною ідентичністю та боротьбою за владу. Прикладом може бути вплив популізму, який активізує первинні емоції, такі як страх, агресія або прагнення до швидкої помсти, замість критичного аналізу ситуації. Така поведінка веде до розколу в суспільстві, маніпуляції масами та неспроможності побудувати стійкі демократичні інституції. Інстинктивна реакція на зовнішні загрози, як у випадку війни, часто підсилює націоналістичні настрої та відчуття «свого» і «чужого», що може призвести до дискримінації та конфліктів всередині країни. Це також спостерігається в соціальних напруженнях і небажанні шукати компроміси. Українське суспільство в багатьох випадках покладається більше на емоції, ніж на інтелектуальну дискусію та раціональне осмислення проблем. Це заважає формуванню справедливого та демократичного суспільства, яке має бути засноване на співпраці, критичному мисленні та рівних правах для всіх.
Пожалуй, соглашусь с вами. Наше общество полагается на эмоции наверное потому, что именно на них действуют и к ним взывают. Показали картинку, сказали нужные слова, опять те же кадры по триста раз прокрутят и те же слова скажут. А о причинно- следственной связи никто и не заикнулся. И это не только у нас. Часто смотрю зарубежные новости и там это тоже четко видно.
Розповідь про те, хто винуватий у тому, що ми такі якими стали. Це нагадує аналогічні розкази: це в нас влада погана, а народ "святий". Начебто вони до нас з космосу прилітають. Все що ми маємо - це наслідок наших дій або бездіяльності, які у свою чергу беруть початок в нашій свідомості. І як казав класик (немає різниці який, головне це зміст): розруха не в країні, а в голові!
вся лекція про особисте емоційне сприйняття спікера. Ні дискусії, ні мислення - одні емоційні підліткові випади, ображеність як предмет особистої гордості і тотальна впевненість у собі 🤷♀️
Дякую ❤️. Дуже важливо, цікаво й пізнавально.
І доречі, почитав про всяк випадок про тоталітаризм - то ми рухаємось саме до нього. Як пан лектор може це прокоментувати? Окрім зневажливих смішків
Тоталитарная идиотия,и это не смешно.
Рухатися до тоталітаризму(згоден, що вектор саме туди) і бути тоталітаризмом - то різні речі. Думаю автор до цього апелює.
Ви в Україні чи на Марсі? У нас надзвичайні обставини - війна, для якої природно, що відбувається централізація управління. Інакше бути не може. До чого тут тоталітаризм?
Класне було питання про післявоєнні банди та формування, які безпосередньо впливатимуть на українське суспільство і владу, на яке Дробович не зміг відповісти або свідомо ухилився від відповіді. А це, без сумніву, найважливіше питання, яке визначатиме наше майбутнє. По Зеленському було помітно, як він просто став Порошенком №2, прогнувшись під націоналістів. Нам кричать, що їх лише 2%, але дивно, як вони впливають, формують і підминають під свої наративи владу і суспільство, яке в 73% проголосувало за Зеленського. Ми краще будемо вічно говорити про історію і не помічати, що відбувається прямо під нашим носом. Держава може перетворитися на тиранію часів Сталіна, але нам ж краще поговорити про нього в минулому і який він був поганий.
Неправильне формування українського суспільства в сучасних умовах часто проявляється через домінування інстинктивних, а не інтелектуальних реакцій на виклики. Це особливо видно в питаннях, пов'язаних з політичними конфліктами, національною ідентичністю та боротьбою за владу.
Прикладом може бути вплив популізму, який активізує первинні емоції, такі як страх, агресія або прагнення до швидкої помсти, замість критичного аналізу ситуації. Така поведінка веде до розколу в суспільстві, маніпуляції масами та неспроможності побудувати стійкі демократичні інституції.
Інстинктивна реакція на зовнішні загрози, як у випадку війни, часто підсилює націоналістичні настрої та відчуття «свого» і «чужого», що може призвести до дискримінації та конфліктів всередині країни. Це також спостерігається в соціальних напруженнях і небажанні шукати компроміси.
Українське суспільство в багатьох випадках покладається більше на емоції, ніж на інтелектуальну дискусію та раціональне осмислення проблем. Це заважає формуванню справедливого та демократичного суспільства, яке має бути засноване на співпраці, критичному мисленні та рівних правах для всіх.
повністю с Вами згодна! Навіть автор цього відео постійно апелює до емоцій, замість мислення
Пожалуй, соглашусь с вами. Наше общество полагается на эмоции наверное потому, что именно на них действуют и к ним взывают. Показали картинку, сказали нужные слова, опять те же кадры по триста раз прокрутят и те же слова скажут. А о причинно- следственной связи никто и не заикнулся. И это не только у нас. Часто смотрю зарубежные новости и там это тоже четко видно.
Розповідь про те, хто винуватий у тому, що ми такі якими стали. Це нагадує аналогічні розкази: це в нас влада погана, а народ "святий". Начебто вони до нас з космосу прилітають.
Все що ми маємо - це наслідок наших дій або бездіяльності, які у свою чергу беруть початок в нашій свідомості. І як казав класик (немає різниці який, головне це зміст): розруха не в країні, а в голові!
Ви дуже розумний, це дуже класно. Сподіваюсь, ви десь уже їбашите як бджілочка, щоб виправляти цю розруху в наших головах.
Уважаемый Антон, если вы допускаете, что государство имеет право отформатировать мою память, вы должны быть готовы, что однажды вы займете мое место.
Дякую🙏
вся лекція про особисте емоційне сприйняття спікера. Ні дискусії, ні мислення - одні емоційні підліткові випади, ображеність як предмет особистої гордості і тотальна впевненість у собі 🤷♀️
❤