Найбільш правильна відповідь - найбільш очевидна. Цінною книгу робить лише особистий досвід читача. Але от що робить книгу дорогвартісною - це вже цікаве питання
То з такими цікавими питаннями ми так до самих глибин договоримось 😁, бо це та сама дискусія про мінову і споживчу вартість, і про закон вартості також. Трохи вислизає суть, чому найбільш правильна відповідь - найбільш очевидна, але якщо малось на увазі бритва Оккама, то тут дійсно саме той випадок.
Як на мене, не існує понять "елітарна" та "масова" література. Точніше вони дуже відносні. В кожного класика є "розкручений" твір, який вивчається у школі, й багатьом він дуже подобається. Іноземці готові ходити із задертим носом, бо прочитали щось окрім "Злочину та кари" достоєвського, вони вважають його елітарним, у той час як багато з нас можуть навести тисячі причин ці твори не просто на нижню полицю сховати, а закопати під землю. Елітарна та масова література у кожну епоху різна й навіть в одну епоху в окремах країнах відрізняється. Твори Донни Тарт одночасно популярні та можуть бути складними для розуміння, кожен знайде для себе причини віднести авторку або до однієї категорії, або до іншої. Для нас твори класиків японської літератури є елітарними, бо для їх розуміння потрібен читацький досвід + яке-ніяке розуміння культури іншої країни. В Японії ж ті самі письменники читаються як у нас оповідання про Шерлока. Все, що нам залишається - формувати власні вподобання та читацький досвід. Щось не сподобається з "елітарного", але сподобається з "масового". Важливо себе не дурити та не намагатися шукати риси "елітарного" у тому, що сподобалось, а характеристики "масового" у тому, що не сподобалось.
Західні читачі не будуть прощатися з кацапською писаниною лише через вторгнення. І для кращого розуміння Шерлока теж потрібне розуміння того, що відбувалося в Англії в ті часи.
Я читаю і «масову» і «елітарну». І мені подобається і те, й інше. Без масової не було б насолоди від читання, як від процесу. Без елітарної мої мізки не були б у тонусі. Хоча, як ти й кажеш, є й дуже глибокі думки в «масовій» літературі. Й не вся «елітарна» проходить перевірку часом для мене. Тож я теж раджу читати все, що захочеться. Від себе раджу всім читати Ішіґуро. Це типу «елітарна», але ви отримаєте неймовірне задоволення. Також раджу Кінга. За «жахастиками» та «трилерами» стоять думки про людську природу, виховання та самосвідомість.
“Never let me go” вивернув мені душу, хоча я дуже саркастична людина, що максимально далека від сентиментів. Ішігуро наче й Нобелівську премію отримав за цю роботу
Я читаю те, що гіпотетично мені сподобається. Тобто на основі відгуків, анотації я припускаю, що книга мені буде до душі, тому й берусь за неї. Для мене головною є історія. І це не лише про зміст, бо подача історії, її форма, теж важлива. І на диво факультет іноземної філології не зробив мене снобкою у виборі книг, бо є те, що я хочу прочитати як в категорії масової літератури, так й елітарної. Деякі історії можуть бути незрозумілими або просто не зайти і це не залежить від її категорії. Значить при бажанні до такої літератури я повернуся пізніше. Але не читати "Гаррі Поттера", бо це жанрова література, доволі дивно 😅
Я взагалі не розумію, навіщо читати якісь книги, бо ХТОСЬ вважає, що ці книги елітарні чи просто вищі за інші. Для мене важлива моя думка, як читача. Я можу сам зрозуміти по анотації чи відгуках, сподобається гіпотетично ця книга мені чи ні. І я просто люблю такі жанри як фентезі, детективи і трилери, а також любовні романи. Якщо хтось мені скаже, що це непотріб і я повинен читати класику, то я покручу пальцем у скроні і, м'яко кажучи, натякну, що мені його/її думка щодо моїх уподобань не цікава. Книги, фільми, серіали, ігри - це для мене саме прояв ескапізму в більшій мірі. Я не хочу витрачати час на щось, що мені не подобається. Захочу читати еротичний роман - буду читати його, а захочу читати Ніцше чи Муракамі, то буду читати їх. Яке кому діло до того, що читає людина для СЕБЕ? Дуже гарне відео з дуже класною темою. Дякую за такий хороший і детальний аналіз цього питання!
Мій досвід з елітарною літературою говорить про те, що якщо в книзі нічого окрім страждань нема - це одразу геніально. Додайте туди образ ісуса чи ще якоїсь міфічної грецької істоти і все, коктейль готов. Ставлення моє однозначно упереджене і не значить, що в масовій літературі нема страждань, але я емоційна читачка і беру книги в надії, що вони мене розрадять, а не введуть в депресію, тому поки я цього уникаю. До речі після закінчення школи в мене був період, коли я читала високочоле і мені дещо подобалось, але життя тоді було менш бентежне і певно в мене був ресурс на складні переживання, якого зараз бракує. І ще всі ці літературні сноби забувають уточнити, що багато чого з масової літератури розносить по інтернетах жінками, а якщо щось подобається жінці, і не дай боже підлітці, то все - це автоматично шлак.
Я вважаю, що знаходити радість в книжках можна з багатьох причин. Серед книжок, які мені подобаються, є ті, які надзвичайно гарно написані і я отримую задоволення від мови і стилю, так само як і від сюжету. Є ті, які очевидно написані посередньо, але вони емоційно мені відгукуються. Не бачу проблеми визнати, що щось написано гірше чи краще, якщо мені це близько емоційно і психологічно. З іншого боку, є твори, які я розумію що написані добре, але або стиль не мій або сюжет, але я їх не люблю. І серед них є представники як "масової", так і "елітарної" літератури. Що мене справді бісить, так це абсолютний снобізм серед людей, які читають тільки так звані "серйозні" книжки, або тільки нон-фікшн. Я рада, що вам тільки це подобається, але не зобов'язана позбавляти себе радості легкого сюжету через ваші суб'єктивні думки про те, що може і не може допускати інтелектуальна людина. І прихильники такої елітарності є в усіх видах мистецтва, мене своєрідно булили і за певні фільми і за музику. Або просто дивувались, як людина з такою освітою і не тупа може таким цікавитись. Тому найкраще, що можна зробити, це залишити людей в спокої і дати їм любити те, що вони люблять, якщо це напряму не шкодить вашому комфорту.
"Колонія" Кідрука це щось неймовірне. Правда з серіальною кінцівкою (далі буде 😒) А так дуже багато про біологію, фізику, астрофізику та ін. Підіймається дуже багато проблем суспільства. Дуже рекомендую прочитати, але нетерплячим креще почати в 2025-2026 році, тобто перед друком другого тома
Ох, яка ж контраверсійна тема! Люблю і читаю більше класики, як елітарної так і масової, з сучасними авторами дружу менше, бо якось занадто часто натрапляю на щось відверто неякісне або просто нецікаве. Згодна, що не можна ділити літературу на хорошу і погану тільки за принципом еліта-маси, але не вірю, що всяка книга хороша тільки тому, що комусь вона подобається. Бо якщо знаходяться люди, готові харчуватись виключно попкорном, це не означає, що попкорн - чудовий раціон) Особливо не розумію тенденцію пишатись кількістю прочитаних книг, коли більшість з них - відверта халтура. А ще багато з того, що стає популярним, причому за рахунок того, що грає на слабкостях та інстинктах читачів, це, як на мене, абсолютно шкідливі речі, особливо для підлітків. Бо коли уявлення про світ ще формуються, а на тебе зі сторінок книжки (а книжки - це ж "святе") ллється романтизація насилля, аб'юзу, психічних розладів, коли істеричні персонажі з нездоровою самооцінкою виступають як рольові моделі - це може ой як неприємно відгукнутись у майбутньому. Тому певний рівень здорового снобізму в цьому плані - то, як на мене, хороша річ.
Цікаво, що я помічаю таке: люди які читають «елітарну» літературу, читають масову. А от ті, хто читає тільки масову, називають «елітарну» нудною і «хто взагалі таке може реально любити і отримувати задовлення»? Це можна помітити навіть в цій секції коментарів) І, я сподіваюсь, що ви не будете сперечатися, що дуже багато масової літератури написано дуже погано по всім пунктам. Особисто я читаю різну , але дуже популярні автори або книги частіше розчаровують, ніж ні. Погоджуюсь з тим, що важко стає провести чітку грань в деяких творах, хоча роментезі це в більшості масова (що не робить кожну книжку жанру поганою).
От я якраз відношусь до тієї категорії людей , які люблять масову літературу і соромляться, що мало читають і часом не розуміють елітарну. Елітарну я читаю " бо так треба", але задоволення я отримую від протележної. Дякую за відео! Воно прийшло до мене саме тоді коли треба.
Не треба читати "бо так треба", бо так ви нічого не отримаєте з тих книг Взагалі, не ділиться література для еліти і ні, література для всіх, і її сенс в тому, щоб ви щось отримали з неї, будь то просто задоволення чи глибокий аналіз Якщо вам важко її зрозуміти, почніть з простішого, наприклад твори класики, які мені сподобались і які завели мене в класику Їх поки тільки два😅 1) Колекціонер Джона Фаузла В ній є глибокий сенс, підтексти і все в такому дусі, проте, не обов'язково їх розуміти, щоб отримати задоволення від книги, і полюбила я цю книгу не за те, а за глибину персонажів, їх взаємодію і думки, та ц банально цікаво подивитися як злочинець себе виправдовує і деградує Якщо вам сподобається книга, поступово ви зрозумієте всю її глибину, і ще, як вам сподобалась книга, вижимайте з неї все, як вона була придумана, як писалася, що про неї думають ті, хто її прочитав, який фандом і тд 2) Франкенштейн Сенс твору проговорюється в книзі напряму, хоча він стає очевидним з середини розповіді приблизно Також можу порадити Портрет Доріана Грея, я сама цю книгу не читала, проте багатьом моїм ровесникам вона подобається Словом, просто шукайте свою класику, і не слухайте інших
Дякую за відео, як завжди цікаво і пізнавально. А що до теми я вважаю що поділ як такий, книг на елітарну і популярну це річ суб'єктивна.На колір і смак товариш не всяк адже люди люблять різне і комусь суб'єктивно "високе" може здатись нудним.
Дякую за відео. Моя думка: читайте, що вам подобається - і не лізте із своїм засудженням до інших. І, дякую, я нарешті зрозуміла, чому мені так не зайшов подкаст Чиркова і Стасвневича😂
Відколи я вступила на філологію, так і почала сприймати книги як щось масове й нецікаве та елітарне й класичне. Останнім часом немає зацікавлення в масовій художній літературі. Проте це відео змусило мене замислитися над своїм ставленням до цього. Дякую за відео, ти молодець🥰
Дякую за такий цікавий випуск! Я сама постійно розриваюся між тим, щоб читати елітарну літературу, яка мені ближче по духу, та масову, яку читати швидше та яка розважає. Але мабуть найвірніший шлях - читати те, що хочеться 😃
Одночасно обожнюю класику і сучасні букток хіти. Все залежить від настрою. Мені здається, як одні так і інші книги можуть мати сильний вплив на людину, чи навіть змінити її життя. Моя подруга переосмислила своє життя після книги "Місто дівчат", і яка майже напевно не є прикладом елітарної літератури. Разом з тим такі гарні стосунки з класикою, наприклад, у неї не складаються.
Йой, а ще дякую за таке гарне відео з цікавою тематикою і гарною картинкою. Ваші образи завжди нереально естетичні, відео в переважній більшості на теми, які мало де здибав чи взагалі не здибав. Люблю все, від таких от розглядів суспільних явищ до треш розборів (хто ж не любить треш розбори)
мені цей срач дуже нагадує кіноманський снобізм - коли є монументальні, серйозні фільми, а є "марвел" та "нетфлікс", які типу попкорн для мозку й взагалі ле фу😄
Я намагаюсь не витрачати свій час на "пусті" книги, але інколи можна почитати, щось типу Бакмана, щоб відпочити або коли навколишні обставини не сприяють вдумливому читанню
Для мене особисто представником такої "розмитої межі" в масовій та елітарній літ-рі є "451° за Фаренгейтом" або "Усмішка" Рея Бредбері. До речі з теми про його твори почалося вивчення ще й поняття масової літератури у шкільній програмі. Через це я вважав, що масова література це вся література, що створена у 20-му і після столітті, можливо це справді один з критеріїв поділу, але мені на то байдуже. В школі мені дуже сподобались сонети Шекспіра й "Божественна комедія" (під яку я тепер засинаю), а тепер на книжкових полицях поруч із Винниченком стоїть "Залізна вдова" і "До зустрічі з тобою". Тож воно все справді відносне.
Читаю, як і Ви, трохи того, трохи цього. Багато класики перечитала в універі (філологія). "Бестселлерам" не дуже довіряю, бо популярні зараз книжки типу аделіни, гудзиків і тд це взагалі треш. Так само не сподобалася Легенди та Лате, хоч я і очікувала на легке чтиво. Однак, добре коли є друзі які слідкують за усіма новинками у тікток, читають, і радять що з цього сподобається саме мені) З останнього зайшли Безніч та Четверте крило. Досить легкі і очікувані сюжети, але добре підходять для розслаблення.
Дякую за цікаве відео і так, дуже крутий мейк! Ще хотілось би відмітити, що якесь засудження і нападки ідуть зазвичай якраз до читачів масової літератури, що як на мене просто снобізм. Такий самий як жанрові війни, коли комусь здаються романтичні романи несерйозними і дурненькими в порівнянні з тією ж фантастикою. Література буває різна і відповідає на різні запроси, тому і когось засуджувати за будь-який літературний смак це так само безглуздо як засуджувати людину з відмінним від вашого стилем одягу наприклад. Головне аби вам подобалося, бо читати це може бути і весело, і розслабляюче, і пізнавально, і хвилююче, і ще багато як, підбирайте під настрій і не будьте снобами❤
О, цікаво, зараз про романи Джейн Остін сказали би ,що це ромком😂 Не ділю ніколи, для мене якщо книга зачепить щось в душі, то і гарна, і Кафка і Стінг😅
Мейк - неймовірний, ви схожі на лісову німфу По темі відео: в універі довелось багато читати саме елітарної літератури (вчилась на факультеті іноземної філології), а тепер читаю тільки те, що хочу і у своє задоволення, а не для того, щоб когось вразити чи здаватись розумнішою)
Не подобається мені узагальнене визначення масової літератури, ну як можна на одну полицю поставити того ж Павлюка і, вибачте за цю згадку, Донцову? Бррр. Мені особисто зміст цінніший за форму, адже саме з нього вчишся і пізнаєш. Можна п'ятистопним амфібрахієм виписати меню китайського ресторану на розі, але що це нам дасть... А з елітарством ситуація, схоже, як у моді - ще 10 років тому вибілені тоналкою губи були класикою і ознакою смаку, зараз це просто крінж)
Я читаю, зазвичай, класику. Мені подобається "багатошаровість", складність тем і сенсів у книжках. Проблема в тому, що коли хочу прочитати щось масове - то книга здається примітивною, занадто простою і зрозумілою, навіть дитячою, і я швидко втрачаю інтерес. Замкнене коло.
Останнім часом тільки масову і читаю, бо правда, хочеться відволіктись від постійних екзистенційних питань, які і так не покидають мою голову. Хоча ловлю себе на думці, що іноді соромно, що не читала оте «маст рід» елітарне, зараз просто нема стільки вільного мозкового ресурсу щоб осягнути. Але с Кідруком і Павлюком якось вони в мене на різних полицях, бо в пошуку української сучасної фантастики вирішила ознайомитися з обома, і дочитала «Бота» тільки тому що маю погану звичку їхати на дохлій кобилі до кінця 😅 а «Танець недоумка» Павлюка сподобався. Тож все ж таки, і масова література буває дуже різна, і колись вона реально просто занадто розпіарена 😅 Пс. Гаррі Поттер то ван лав, сноби хай йдуть в ліс 😁
22:10 Мій улюблений приклад про "ми будемо вважати, що це не жанрова література" - Похований Велетень Ішіґуро, навколо нього між письменниками фантастами й високочолими критиками точилися епічні баталії, бо воно ж по всім ознакам фентезі. Десь туди ж Піранезі Сюзанни Кларк, якого записують в магічний реалізм, бо це звучить серйозніше
Писала на неї рецензію. Так, текст перенавантажений цими відсилками, але поглинула я її за 3 дні і цілком отримала задоволення, тож, як на мене, книга виконала своє завдання+дала мені можливість покопатися в цьому глибше
Я б порівняла читання із споживанням їжі: так, іноді це боул з кеноа, а іноді це Снікерс. Я зараз читаю Веселку тяжіння і вона мені дуже заходить в цьому скаженому хаосі, але водночас читаю і Агату Крісті, а до того був Кінг. (Їм) - читаю те, що хочеться. Мені здалось, Стасіневич казав саме про авторську майстерність авторів. Бо я з оцінкою майстеності Павлюка б скоріш погодилась, бо читала Танець Недоумка, і текст дійсно сумбурний і іноді нелогічний, хоч задум і цікавий.
Бачила один випуск Запаху слова, відчула вайб своїх студентських років, особливо у Сергія, у мене теж був легкий наліт снобізму щодо популярних творів. Їм прикольно в це гратись, це відчувається, але мене вже попустило (настільки, що я дозволяю собі читати Джойса, не викупаючи і третини алюзій, але насолоджуватися при цьому текстом😱), тому не дуже цікаво долучатись до цього "клубу"😆
Боже я читав 18 епізод "Улісса", хоч це дуже важкий епізод. Але я насолоджувався цим епізод, при тому, що я вдупля не вдупляю про що мова? Але мені читати цей епізод було цікаво.
особисто моя проблема з популярними книгами полягає в тому, що втрачається якась інтимність читання. тобто довкола стільки відгуків, емоцій, вражень, згадок про книгу, що тобі як читачці якось і не залишається місця (і це не про спойлери). за тебе вже все "пережили". вперше читати Гаррі Поттера зараз - все одно що жити разом з чоловіком у одній кімнаті зі всіма родичами, які втручаються у ваше життя і знають як краще)
Прочитала вперше Гаррі Поттера в минулому році, мені 23. Що вам сказати, я була в захваті, всім рекомендую хто не читав. Не читала раніше бо не люблю фентезі
На мою думку всі ці ділення літератури на елітарну та масову - це просто нездатність людей, через страх бути осміяними, або страх здатися занадто пихатими, висловити свою реальну думку. Книга або тобі подобається, або ні.
Мені здається, Ви помиляєтеся. Звичайний читач може обрати книги на свій розсуд, але це не заперечує можливості оцінки книги літературознавцями, які займаються цим професійно.
Дивлюсь на вас і думаю: яке вишукане поєднання смарагдового і кольору шампанського, ви чудова! Зі змістом відео абсолютно згодна. Казати про свої книжки, що вони фу, якщо мають відгук у масового читача, то за межею крінжу і снобізму. Коли вже "еліти" зрозуміють, що тримати людей у цілому за бидло - то не є ознака розвинутого інтелекту, а навпаки. Такі унікуми просто себе "палять".
Дякую за відео 😊 дуже цікава тема 👍 я теж люблю читати різні книги і не бачу в цьому нічого поганого. Головне, щоб книга подобалась читачу 😊 класно, коли з книги можна щось почерпнути, але іноді хочеться просто відпочити з книгою. Не люблю снобізм та снобів 😅
дякую за такі відео, дуже їх люблю, одразу ставлю вподобайки💖 останніми роками відчуваю бажання і потребу в читанні "елітарної", хочеться розгадувати більше алюзій чи якихось цікавіших форм, проте таке читання може бути складним, тому розбавляю "масовою" і тримаюсь в балансі))
Коли жанр літератури набирає популярності, досить швидко у ньому формуються штампи. Тому зрештою жанр вироджується, залишаються кілька авторів, котрі пишуть добре і велика кількість посередностей або й відвертих графоманів. Якщо людина читає багато і бодай трохи розуміється на цьому, то у неї формується смак та задається певна планка як щодо змісту читаних нею книг, так і щодо якості їх написання. І відповідно, масова література, у більшості своїй, видається чимось вторинним та нецікавим. Тому й виникають сумніви, чи варто на такі книги витрачати свій час, особливо за умови його обмеженості. І до речі, зі снобізму зробили лайку, хоча у ньому немає нічого поганого
Снобізм це погана річ, бо заважає бачити істину за своїми упередженнями. Будь що може бути масовим. І ніколи не вгадаєш що просто посередність, а що справді цікаве і варте уваги.
@@roger_n Снобізм виправданий, якщо ґрунтується на досвіді та знаннях людини. І якщо обираючи між вживати неякісний продукт (у будь-якій галузі) або не вживати нічого, людина обирає друге. Хороші речі можуть бути масовими, це так. Але це не відміняє того, що у більшості людей смак дуже кепський. А у багатьох свого смаку та своєї точки зору немає, і тут вже як пощастить, хто та що на них вплине
@@Mazharskyi_Yurii ну, але виправданого снобізму менше ніж простої зверхності, по моїм особистим спостереженням навіть за самою собою. Іноді я не хочу щось читати/дивитися або в щось грати бо думаю що це розпіарена дурня, а потім вирішую витратити час і дізнатися чи так це, і виявляється що я була неправа. Хоча буває і навпаки, що я впевнююся що не дарма не хотілося. Але я прихильник підходу - перевір, а не складай думку з відчуттів.
Супер! Дякую вам за такі випуски! Слухаю з задоволенням і періодично тішуся вашим макіяжем. Зізнаюсь, коли навчалась на філології, хоча й профілем був переклад, але зарубіжну літературу все одно доводилось читати всі 5 років. І звичайно це були виключно класичні "високі" твори. Чи стала я від них розумнішою? Сумнівно. Скоріше підтягнула свій словниковий запас та в деяких випадках фонові знання з історії. Чи вони мені щиро подобались? Ні. Подобались, але не щиро. Мені подобалось відчуття власної переваги над іншими, бо тоді мені здавалось, що я - еліта, і кожне слово з цих книг - це якийсь еліксир потаємного знання. Чи продовжую я читати високу літературу? Доволі рідко, скоріше з цікавості і бажання дізнатись, чому в неї ті кляті 4.5 зірок на Гудрідс, ніж для задоволення.
Я читаю під настрій. Але як філолог за освітою, за роки навчання прочитала достобіса всього. І вважаю, що читати можна все, що завгодно, аби тобі подобалось. Що вже казати за останні два роки я міцно так на яой підсіла...
також підчитую з обох лагерів)) для мене вони як віскі і пиво, "високі" твори настільки насичені, що смакуєш кожен рядок, кожну метафору і алюзію. Багато не прочитаєш, бо треба вдумчиво підходити до процесу, а популярна - по книзі за день легко розходиться. Але це не означає, що вона якась гірша, вона навпаки ідеальна під конкретні цілі. А іноді трапляються такі бріліанти, що дійсно замислюєшся про межі поп і чогось високого, як-от Піранезі (особисто для мене). Ну і щоб підлити трохи масла в полумʼя, зазначу, що Кіндрука не читала, а ось Павлюка безсоромно закинула. Експозиції в нього багаті, десь відточені, а десь широкими мазками (залежно від цілі сцени), але які ж пласкі персонажі:(
Віддаю перевагу елітарній літератури, але також полюбляю і масову. Жаль що останнім часом в масовій літературі стало популярним писати про насилля у відносинах, сталкерів, ретелінги 18+ та ці кляті книги про спортсменів
Як оце можна було таку красу понамальовувати на очах😊вау. Я ніяк не розділяю книги, хібащо на класику і сучасну літературу. Але після повномасштабної так вдарилась в букток, понакуповувала ром фентезі, і спочатку була навіть задоволена, але вони швидко мені набридли(Цей рік почала "Четвертим крилом" це було перше розчарування, потім пішли Дшіт, Опір, Знищ мене і продовження всіх ціх циклів(ну ті які є) куплені а бажання читати нема(сумно аж за край. Тому почала розбавляти не тільки триллерами і Кінгом (улюбленим Кінгом) , а ще й Донною Тартт, Селінжером, Сйоном ну і вони мене прям вражають, буду і далі знайомитись з такими авторами, які якби не прям популярні в буктоці(але дізнаюся про них від буктокерів😅нетакусь❤) . Мені здається, найкращим все-таки є змішувати, жанри це ж набагато цікавіше і не набридає. Не розумію як можна читати один жанр, або тільки класику або тільки елітарну літературу це ж нудно(ну мені так здається) Відео топ, тема цікаво розкрита, як завжди ваш підхід вражає)
Бажання людини виділитися, вивишитися перед іншими не викоріниш нічим. Колись виділялися ті, хто просто вмів читати і тому він був еліта. А зараз коли читають усі? Треба ж сказати що те, що читаю "Я" не досяжно розуму інших "Я" читаю високу (елітну, глибоку, недоступну маргіналу) літературу. Якщо більше нічим виділитися, то що поробиш 🤷 А якщо без жартів, то література це ще один засіб висловитися, виразити свою думку, своє бачення. Одні бачать світ образно прямими лініями і формами, а іншим потрібно багато овалів і загогулин щоб описати побачене. Дуже люблю Кідрука і готова погризтися з "естетами", які нешанобливо відгукуються про його творчість 😅
Юля, дякую за відео ❤ Розумію, що записати відео - дуже складний і довгий процес, але хотіла б зазначити - що дуже радію кожному відео і ще більше буду радіти, якщо вони будуть виходити частіше 😅🥰
Велике дякую, що знімаєте відео на цю тематику. Неймовірно цікава подача і ви самі, зачаровуєте кожним сказаним вами словом. Ваші відео надихаючі. Починаючи з вашої подачі і вмінню донести свою думку, закінчуючи візуалом і вашими неймовірними макіяжами! Дякую вам за вашу працю! Не втомлююсь захоплюватись вами♡
Хто визначає елітарність? У людей різні смаки, комусь подобається одне, іншим - інше. Навіть елітарна книжка може стати масовою, якщо її добре пропіарити, хіба ні? 😄
Я загалом уникаю букток хітів, але не через "масовість". Просто загалом він мене ментально убиває Т-Т я авжеж читаю масову літературу і люблю її. І загалом у мене прям таки відраза до людей, які щось не люблять, або навіть перестають любити через те, що воно "популярне" але так чи інакше я ставлюся до вибору будь якої книги, не важливо "масової" чи "елітарної", дуже обережно. Це через те, що я проста смертна і читаю одну-дві книги на місяць і дуже не хочу витратити ні гроші ні час на читання чогось виключно задля так званого brain-rotting, якого ну дууже багато в буктоці
2:20 і тут я загресувала 😂😂 для мене Ілларіон це просто топ 1 , я читала стільки книг різних(я переважно класику люблю по типу 1984 , божественної комедії, який чудовий світ новий ) але прям Ілларіон Павлюк ну це прям тооооп😭 всі його 3 книги - мої найулюбленіші в світі. Пітьма Павлюка мені найбільше сподобалась, тому що мені дуже нагадало мій інший улюблений твір «Божественну Комедію» Данте😂 Я обожнюю книги про пекло, і про все оце , що було в Пітьмі 😂 (А ми Андруховича в школі вчимо 😮)
Я теж не в захваті від Кідрука та Павлюка, не беруся судити про їхні рівні, але я росто навряд Кідрука буду ще читати. Але більше ніж впевнена, що декілька книжок яким я поставила 5 з 5, критики б теж обіс... не зацінили б))) Для мені анріал читати на постійній основі "інтелектуальне", якщо моя мета в читанні - це тупо розслабитися, відволіктися, зайнятися ескапізмом в решті решт.... Ну тобто - якщо я не люблю любовні романи - я їх просто не читаю, було б дивно читати та обсир..ати... Але у критиків просто така робота. Але каву з цукерками підготувала (попкорна нема просто), дивлюся далі)))
Юля, відео, як завжди, чудове! Дякую вам за вашу роботу і усі ті зусилля, які ви докладаєте, щоб порадувати нас! Мені подобається, що після ваших відео у мене лишається «їжа для роздумів». Ще помітила одну річ, ви майже ніколи не нагадуєте про підписку на ваш buy me a coffee чи про іншу матеріальну підтримку каналу. Варто нагадувати, бо на цьому каналі є дійсно багато цікавого і цінного контенту. Тут я себе можу інколи відчувати і елітарним читачем, і тим, хто любить масову літературу. І знаю, що тут не засудять (хоча не знаю, як людям подобається «Переслідування Аделіни»😂, але я з усіх сил стараюся не засуджувати).
Ніколи не розуміла тих, хто ділить літературу на масову і немасову. Якщо читач насолоджується читанням і книга не пропагандує нічого шкідливого, то будь ласка. Класна тема і дуже гарний у вас макіяж!!
Зараз читаю "Ромео і Джульєтту" в перекладі Андруховича від Видавництва Старого Лева. Так от, я на середині книги, і вже збилася, скільки було непристойних жартів від друзів Ромео, як кого куди вкласти і що куди запхати. Слово "пісюха" зустріла пару разів. Нянька Джульєтти спокійно розповідає, як вона терла пипки полином. Я прекрасно собі уявляю цю п'єсу поставленою для робочої юрби. І тепер хоч оригінал читай, щоб зрозуміти, чи то Андрухович додав перцю, чи так там і було. Бо це вже точно розмита межа між елітарним і дуже масовим.
Дякую за відео, було дуже цікаво послухати! Погоджуюся з Вами, що упередження щодо масової літератури - погана стратегія. Вважаю, що масова література робить велику справу, привчаючи масового читача до сприйняття літератури й готує до більш складної елітарної. Траплялося мені якось поняття середньої літератури, не пам'ятаю чиє воно, але автор так називає "низьку" елітарну і "високу" масову літературу. Як на мене, доречний термін щодо сучасних творів, які якраз і стирають межі. Маю, що сказати щодо Павлюка і його "Пітьми"! Не варто категорично відносити її до масової літератури лише тому, що її продали 100 тис. примірників. Так, це хороший незвичний трилер, але аж ніяк не обмежується захоплюючим сюжетом і саспенсом. Автор у цей сюжет загорнув стільки алюзій і символів, що без ретельного читання й перечитування ніяк їх не зчитати. По суті він подав гарну жанрову історію для тих, хто її хотів бачити, а для тих, хто хоче і може зануритися глибше, дав складний багатошаровий твір
я лиш включила, але хочу сказати що ваш мейк бомба, дуже крутий😍😍😍
Підручник з фізики - елітарна література, яку хочуть зробити масовою.
Ахахах😂
Нарешті вже зроблять
Факт, фактище!!!
Найбільш правильна відповідь - найбільш очевидна. Цінною книгу робить лише особистий досвід читача. Але от що робить книгу дорогвартісною - це вже цікаве питання
То з такими цікавими питаннями ми так до самих глибин договоримось 😁, бо це та сама дискусія про мінову і споживчу вартість, і про закон вартості також. Трохи вислизає суть, чому найбільш правильна відповідь - найбільш очевидна, але якщо малось на увазі бритва Оккама, то тут дійсно саме той випадок.
Як на мене, не існує понять "елітарна" та "масова" література. Точніше вони дуже відносні.
В кожного класика є "розкручений" твір, який вивчається у школі, й багатьом він дуже подобається. Іноземці готові ходити із задертим носом, бо прочитали щось окрім "Злочину та кари" достоєвського, вони вважають його елітарним, у той час як багато з нас можуть навести тисячі причин ці твори не просто на нижню полицю сховати, а закопати під землю.
Елітарна та масова література у кожну епоху різна й навіть в одну епоху в окремах країнах відрізняється. Твори Донни Тарт одночасно популярні та можуть бути складними для розуміння, кожен знайде для себе причини віднести авторку або до однієї категорії, або до іншої.
Для нас твори класиків японської літератури є елітарними, бо для їх розуміння потрібен читацький досвід + яке-ніяке розуміння культури іншої країни. В Японії ж ті самі письменники читаються як у нас оповідання про Шерлока.
Все, що нам залишається - формувати власні вподобання та читацький досвід. Щось не сподобається з "елітарного", але сподобається з "масового". Важливо себе не дурити та не намагатися шукати риси "елітарного" у тому, що сподобалось, а характеристики "масового" у тому, що не сподобалось.
Західні читачі не будуть прощатися з кацапською писаниною лише через вторгнення. І для кращого розуміння Шерлока теж потрібне розуміння того, що відбувалося в Англії в ті часи.
Дуже гарний макіяж і образ в цілому, вам дуже личить😍😍😍😍
Я читаю і «масову» і «елітарну». І мені подобається і те, й інше. Без масової не було б насолоди від читання, як від процесу. Без елітарної мої мізки не були б у тонусі. Хоча, як ти й кажеш, є й дуже глибокі думки в «масовій» літературі. Й не вся «елітарна» проходить перевірку часом для мене. Тож я теж раджу читати все, що захочеться. Від себе раджу всім читати Ішіґуро. Це типу «елітарна», але ви отримаєте неймовірне задоволення. Також раджу Кінга. За «жахастиками» та «трилерами» стоять думки про людську природу, виховання та самосвідомість.
“Never let me go” вивернув мені душу, хоча я дуже саркастична людина, що максимально далека від сентиментів. Ішігуро наче й Нобелівську премію отримав за цю роботу
Безперечно зміст відео топ, як завжди, але який же шикарний макіяж. Ви така гарна!
Я читаю те, що гіпотетично мені сподобається. Тобто на основі відгуків, анотації я припускаю, що книга мені буде до душі, тому й берусь за неї.
Для мене головною є історія. І це не лише про зміст, бо подача історії, її форма, теж важлива.
І на диво факультет іноземної філології не зробив мене снобкою у виборі книг, бо є те, що я хочу прочитати як в категорії масової літератури, так й елітарної.
Деякі історії можуть бути незрозумілими або просто не зайти і це не залежить від її категорії. Значить при бажанні до такої літератури я повернуся пізніше.
Але не читати "Гаррі Поттера", бо це жанрова література, доволі дивно 😅
Я взагалі не розумію, навіщо читати якісь книги, бо ХТОСЬ вважає, що ці книги елітарні чи просто вищі за інші. Для мене важлива моя думка, як читача. Я можу сам зрозуміти по анотації чи відгуках, сподобається гіпотетично ця книга мені чи ні. І я просто люблю такі жанри як фентезі, детективи і трилери, а також любовні романи. Якщо хтось мені скаже, що це непотріб і я повинен читати класику, то я покручу пальцем у скроні і, м'яко кажучи, натякну, що мені його/її думка щодо моїх уподобань не цікава. Книги, фільми, серіали, ігри - це для мене саме прояв ескапізму в більшій мірі. Я не хочу витрачати час на щось, що мені не подобається. Захочу читати еротичний роман - буду читати його, а захочу читати Ніцше чи Муракамі, то буду читати їх. Яке кому діло до того, що читає людина для СЕБЕ? Дуже гарне відео з дуже класною темою. Дякую за такий хороший і детальний аналіз цього питання!
Я чекав, щоб хтось зняв відео на цю тему🥹
Мій досвід з елітарною літературою говорить про те, що якщо в книзі нічого окрім страждань нема - це одразу геніально. Додайте туди образ ісуса чи ще якоїсь міфічної грецької істоти і все, коктейль готов. Ставлення моє однозначно упереджене і не значить, що в масовій літературі нема страждань, але я емоційна читачка і беру книги в надії, що вони мене розрадять, а не введуть в депресію, тому поки я цього уникаю. До речі після закінчення школи в мене був період, коли я читала високочоле і мені дещо подобалось, але життя тоді було менш бентежне і певно в мене був ресурс на складні переживання, якого зараз бракує. І ще всі ці літературні сноби забувають уточнити, що багато чого з масової літератури розносить по інтернетах жінками, а якщо щось подобається жінці, і не дай боже підлітці, то все - це автоматично шлак.
перше - тупо в ціль. з руснею спрацювало особливо ефективно
Дуже хочу відео про графоманство, бо складна тема, а відео подібного формату з представленням різних думок ідеально підходить для такої теми
Картинка, звук, ваш лук і мейк - такий високий рівець 💥💘 Ви супер! І тема відео дуже актуальна, дуже цікаво 💕
Я вважаю, що знаходити радість в книжках можна з багатьох причин. Серед книжок, які мені подобаються, є ті, які надзвичайно гарно написані і я отримую задоволення від мови і стилю, так само як і від сюжету. Є ті, які очевидно написані посередньо, але вони емоційно мені відгукуються. Не бачу проблеми визнати, що щось написано гірше чи краще, якщо мені це близько емоційно і психологічно. З іншого боку, є твори, які я розумію що написані добре, але або стиль не мій або сюжет, але я їх не люблю. І серед них є представники як "масової", так і "елітарної" літератури. Що мене справді бісить, так це абсолютний снобізм серед людей, які читають тільки так звані "серйозні" книжки, або тільки нон-фікшн. Я рада, що вам тільки це подобається, але не зобов'язана позбавляти себе радості легкого сюжету через ваші суб'єктивні думки про те, що може і не може допускати інтелектуальна людина. І прихильники такої елітарності є в усіх видах мистецтва, мене своєрідно булили і за певні фільми і за музику. Або просто дивувались, як людина з такою освітою і не тупа може таким цікавитись. Тому найкраще, що можна зробити, це залишити людей в спокої і дати їм любити те, що вони люблять, якщо це напряму не шкодить вашому комфорту.
"Колонія" Кідрука це щось неймовірне. Правда з серіальною кінцівкою (далі буде 😒)
А так дуже багато про біологію, фізику, астрофізику та ін. Підіймається дуже багато проблем суспільства. Дуже рекомендую прочитати, але нетерплячим креще почати в 2025-2026 році, тобто перед друком другого тома
Ох, яка ж контраверсійна тема! Люблю і читаю більше класики, як елітарної так і масової, з сучасними авторами дружу менше, бо якось занадто часто натрапляю на щось відверто неякісне або просто нецікаве. Згодна, що не можна ділити літературу на хорошу і погану тільки за принципом еліта-маси, але не вірю, що всяка книга хороша тільки тому, що комусь вона подобається. Бо якщо знаходяться люди, готові харчуватись виключно попкорном, це не означає, що попкорн - чудовий раціон) Особливо не розумію тенденцію пишатись кількістю прочитаних книг, коли більшість з них - відверта халтура. А ще багато з того, що стає популярним, причому за рахунок того, що грає на слабкостях та інстинктах читачів, це, як на мене, абсолютно шкідливі речі, особливо для підлітків. Бо коли уявлення про світ ще формуються, а на тебе зі сторінок книжки (а книжки - це ж "святе") ллється романтизація насилля, аб'юзу, психічних розладів, коли істеричні персонажі з нездоровою самооцінкою виступають як рольові моделі - це може ой як неприємно відгукнутись у майбутньому. Тому певний рівень здорового снобізму в цьому плані - то, як на мене, хороша річ.
Чудово сказано! 👏👏👏
повністю з Вами згодна
Клас! Попадала на ваш Тік ток з макіяжем і «залипала» на ваш макіяж. А виходить, що у вас ще тут такий класний корисний контент 😍
Цікаво, що я помічаю таке: люди які читають «елітарну» літературу, читають масову. А от ті, хто читає тільки масову, називають «елітарну» нудною і «хто взагалі таке може реально любити і отримувати задовлення»? Це можна помітити навіть в цій секції коментарів) І, я сподіваюсь, що ви не будете сперечатися, що дуже багато масової літератури написано дуже погано по всім пунктам. Особисто я читаю різну , але дуже популярні автори або книги частіше розчаровують, ніж ні. Погоджуюсь з тим, що важко стає провести чітку грань в деяких творах, хоча роментезі це в більшості масова (що не робить кожну книжку жанру поганою).
От я якраз відношусь до тієї категорії людей , які люблять масову літературу і соромляться, що мало читають і часом не розуміють елітарну. Елітарну я читаю " бо так треба", але задоволення я отримую від протележної.
Дякую за відео! Воно прийшло до мене саме тоді коли треба.
Не треба читати "бо так треба", бо так ви нічого не отримаєте з тих книг
Взагалі, не ділиться література для еліти і ні, література для всіх, і її сенс в тому, щоб ви щось отримали з неї, будь то просто задоволення чи глибокий аналіз
Якщо вам важко її зрозуміти, почніть з простішого, наприклад твори класики, які мені сподобались і які завели мене в класику
Їх поки тільки два😅
1) Колекціонер Джона Фаузла
В ній є глибокий сенс, підтексти і все в такому дусі, проте, не обов'язково їх розуміти, щоб отримати задоволення від книги, і полюбила я цю книгу не за те, а за глибину персонажів, їх взаємодію і думки, та ц банально цікаво подивитися як злочинець себе виправдовує і деградує
Якщо вам сподобається книга, поступово ви зрозумієте всю її глибину, і ще, як вам сподобалась книга, вижимайте з неї все, як вона була придумана, як писалася, що про неї думають ті, хто її прочитав, який фандом і тд
2) Франкенштейн
Сенс твору проговорюється в книзі напряму, хоча він стає очевидним з середини розповіді приблизно
Також можу порадити Портрет Доріана Грея, я сама цю книгу не читала, проте багатьом моїм ровесникам вона подобається
Словом, просто шукайте свою класику, і не слухайте інших
Дякую за відео, як завжди цікаво і пізнавально. А що до теми я вважаю що поділ як такий, книг на елітарну і популярну це річ суб'єктивна.На колір і смак товариш не всяк адже люди люблять різне і комусь суб'єктивно "високе" може здатись нудним.
Погоджуюся з Вами! Потрібно просто цікавитися, читати, розширювати горизонти)
Дякую! дуже люблю ваш контент та образи. Надихаєте мене читати 🥰🥰🥰
Дякую за відео. Моя думка: читайте, що вам подобається - і не лізте із своїм засудженням до інших. І, дякую, я нарешті зрозуміла, чому мені так не зайшов подкаст Чиркова і Стасвневича😂
Дякую за вашу працю чудове відео
вас дуже було приємно слухати, дякую
Дууууууже гарний макіяж😍
Відколи я вступила на філологію, так і почала сприймати книги як щось масове й нецікаве та елітарне й класичне. Останнім часом немає зацікавлення в масовій художній літературі. Проте це відео змусило мене замислитися над своїм ставленням до цього. Дякую за відео, ти молодець🥰
Дякую за такий цікавий випуск! Я сама постійно розриваюся між тим, щоб читати елітарну літературу, яка мені ближче по духу, та масову, яку читати швидше та яка розважає. Але мабуть найвірніший шлях - читати те, що хочеться 😃
Одночасно обожнюю класику і сучасні букток хіти. Все залежить від настрою. Мені здається, як одні так і інші книги можуть мати сильний вплив на людину, чи навіть змінити її життя. Моя подруга переосмислила своє життя після книги "Місто дівчат", і яка майже напевно не є прикладом елітарної літератури. Разом з тим такі гарні стосунки з класикою, наприклад, у неї не складаються.
Йой, а ще дякую за таке гарне відео з цікавою тематикою і гарною картинкою. Ваші образи завжди нереально естетичні, відео в переважній більшості на теми, які мало де здибав чи взагалі не здибав. Люблю все, від таких от розглядів суспільних явищ до треш розборів (хто ж не любить треш розбори)
мені цей срач дуже нагадує кіноманський снобізм - коли є монументальні, серйозні фільми, а є "марвел" та "нетфлікс", які типу попкорн для мозку й взагалі ле фу😄
Я намагаюсь не витрачати свій час на "пусті" книги, але інколи можна почитати, щось типу Бакмана, щоб відпочити або коли навколишні обставини не сприяють вдумливому читанню
Мені давно не було так цікаво. Дякую.
Дуже дякую за відео. Пані, дуже гарний макіяж. Люблю масову літератури, але періодично беру читати книги складні, які читаю місяць)).
вам так йде зелений колір! дякую за цікаві відео🫶
Мейк дуже гарний😍 Дякую за контент🙇🏻
Дуже дякую за таке цікаве відео! Це прям така гаряча тема 🔥❤
P.S. Дуже гарний макіяж!😍
Нарешті хтось зробив таке відео. Дякую Юлії! 🤍
Для мене особисто представником такої "розмитої межі" в масовій та елітарній літ-рі є "451° за Фаренгейтом" або "Усмішка" Рея Бредбері. До речі з теми про його твори почалося вивчення ще й поняття масової літератури у шкільній програмі. Через це я вважав, що масова література це вся література, що створена у 20-му і після столітті, можливо це справді один з критеріїв поділу, але мені на то байдуже. В школі мені дуже сподобались сонети Шекспіра й "Божественна комедія" (під яку я тепер засинаю), а тепер на книжкових полицях поруч із Винниченком стоїть "Залізна вдова" і "До зустрічі з тобою". Тож воно все справді відносне.
Читаю, як і Ви, трохи того, трохи цього. Багато класики перечитала в універі (філологія). "Бестселлерам" не дуже довіряю, бо популярні зараз книжки типу аделіни, гудзиків і тд це взагалі треш. Так само не сподобалася Легенди та Лате, хоч я і очікувала на легке чтиво. Однак, добре коли є друзі які слідкують за усіма новинками у тікток, читають, і радять що з цього сподобається саме мені) З останнього зайшли Безніч та Четверте крило. Досить легкі і очікувані сюжети, але добре підходять для розслаблення.
Дякую за цікаве відео і так, дуже крутий мейк! Ще хотілось би відмітити, що якесь засудження і нападки ідуть зазвичай якраз до читачів масової літератури, що як на мене просто снобізм. Такий самий як жанрові війни, коли комусь здаються романтичні романи несерйозними і дурненькими в порівнянні з тією ж фантастикою. Література буває різна і відповідає на різні запроси, тому і когось засуджувати за будь-який літературний смак це так само безглуздо як засуджувати людину з відмінним від вашого стилем одягу наприклад. Головне аби вам подобалося, бо читати це може бути і весело, і розслабляюче, і пізнавально, і хвилююче, і ще багато як, підбирайте під настрій і не будьте снобами❤
О, цікаво, зараз про романи Джейн Остін сказали би ,що це ромком😂 Не ділю ніколи, для мене якщо книга зачепить щось в душі, то і гарна, і Кафка і Стінг😅
У вас дуже класні теми для обговорення у відео) Цікаво слухати, як то кажуть, заставляє задуматись.
Мейк - неймовірний, ви схожі на лісову німфу
По темі відео: в універі довелось багато читати саме елітарної літератури (вчилась на факультеті іноземної філології), а тепер читаю тільки те, що хочу і у своє задоволення, а не для того, щоб когось вразити чи здаватись розумнішою)
Не подобається мені узагальнене визначення масової літератури, ну як можна на одну полицю поставити того ж Павлюка і, вибачте за цю згадку, Донцову? Бррр.
Мені особисто зміст цінніший за форму, адже саме з нього вчишся і пізнаєш. Можна п'ятистопним амфібрахієм виписати меню китайського ресторану на розі, але що це нам дасть...
А з елітарством ситуація, схоже, як у моді - ще 10 років тому вибілені тоналкою губи були класикою і ознакою смаку, зараз це просто крінж)
Щиро дякую за це відео❤❤❤
Боже який макіяж! Починаю слухати відео, але макіяж хочу відмітити відразу 🥰✨️✨️
Дякую за важливий контент, дякую за вашу працю❤
Дякую, було дуже цікаво
Я читаю, зазвичай, класику. Мені подобається "багатошаровість", складність тем і сенсів у книжках. Проблема в тому, що коли хочу прочитати щось масове - то книга здається примітивною, занадто простою і зрозумілою, навіть дитячою, і я швидко втрачаю інтерес. Замкнене коло.
Так само. Я книжний сноб.
15:30: "явно ніхто не буде влаштовувати бунт під театром".
"Конотопська відьма" з шаленим ажіотажем навколо: існує))
Останнім часом тільки масову і читаю, бо правда, хочеться відволіктись від постійних екзистенційних питань, які і так не покидають мою голову. Хоча ловлю себе на думці, що іноді соромно, що не читала оте «маст рід» елітарне, зараз просто нема стільки вільного мозкового ресурсу щоб осягнути. Але с Кідруком і Павлюком якось вони в мене на різних полицях, бо в пошуку української сучасної фантастики вирішила ознайомитися з обома, і дочитала «Бота» тільки тому що маю погану звичку їхати на дохлій кобилі до кінця 😅 а «Танець недоумка» Павлюка сподобався. Тож все ж таки, і масова література буває дуже різна, і колись вона реально просто занадто розпіарена 😅
Пс. Гаррі Поттер то ван лав, сноби хай йдуть в ліс 😁
як я люблю ваші відео, кожен раз в серденько.
одразу видно літературну освіту.
сама читаю усе підряд.
22:10 Мій улюблений приклад про "ми будемо вважати, що це не жанрова література" - Похований Велетень Ішіґуро, навколо нього між письменниками фантастами й високочолими критиками точилися епічні баталії, бо воно ж по всім ознакам фентезі. Десь туди ж Піранезі Сюзанни Кларк, якого записують в магічний реалізм, бо це звучить серйозніше
Дякую за нове відео. Дуже гарний макіяж
Мені Павлюк через сюжет не сподобався (бо все дуже очевидно і схоже на Кінга, яким він надихався), але якраз якість тексту мене вразила.
Писала на неї рецензію. Так, текст перенавантажений цими відсилками, але поглинула я її за 3 дні і цілком отримала задоволення, тож, як на мене, книга виконала своє завдання+дала мені можливість покопатися в цьому глибше
Я б порівняла читання із споживанням їжі: так, іноді це боул з кеноа, а іноді це Снікерс. Я зараз читаю Веселку тяжіння і вона мені дуже заходить в цьому скаженому хаосі, але водночас читаю і Агату Крісті, а до того був Кінг. (Їм) - читаю те, що хочеться.
Мені здалось, Стасіневич казав саме про авторську майстерність авторів. Бо я з оцінкою майстеності Павлюка б скоріш погодилась, бо читала Танець Недоумка, і текст дійсно сумбурний і іноді нелогічний, хоч задум і цікавий.
❤❤❤❤
Бачила один випуск Запаху слова, відчула вайб своїх студентських років, особливо у Сергія, у мене теж був легкий наліт снобізму щодо популярних творів. Їм прикольно в це гратись, це відчувається, але мене вже попустило (настільки, що я дозволяю собі читати Джойса, не викупаючи і третини алюзій, але насолоджуватися при цьому текстом😱), тому не дуже цікаво долучатись до цього "клубу"😆
Всі ми іноді трошки сноби, але снобізм інших - чомусь мене дуже дратує😂
Боже я читав 18 епізод "Улісса", хоч це дуже важкий епізод. Але я насолоджувався цим епізод, при тому, що я вдупля не вдупляю про що мова? Але мені читати цей епізод було цікаво.
особисто моя проблема з популярними книгами полягає в тому, що втрачається якась інтимність читання. тобто довкола стільки відгуків, емоцій, вражень, згадок про книгу, що тобі як читачці якось і не залишається місця (і це не про спойлери). за тебе вже все "пережили". вперше читати Гаррі Поттера зараз - все одно що жити разом з чоловіком у одній кімнаті зі всіма родичами, які втручаються у ваше життя і знають як краще)
Прочитала вперше Гаррі Поттера в минулому році, мені 23. Що вам сказати, я була в захваті, всім рекомендую хто не читав. Не читала раніше бо не люблю фентезі
Такий гарний макіяж 😍 і відео також цікаве!
На мою думку всі ці ділення літератури на елітарну та масову - це просто нездатність людей, через страх бути осміяними, або страх здатися занадто пихатими, висловити свою реальну думку. Книга або тобі подобається, або ні.
Подобається або ні?
Це перекладається - розважає тебе чи ні?
Мені здається, Ви помиляєтеся. Звичайний читач може обрати книги на свій розсуд, але це не заперечує можливості оцінки книги літературознавцями, які займаються цим професійно.
Вас слухати одне задоволення❤ Дякую за такий цікавий пізнавальний контент😊
який ж у вас неймовірний мейк❣
Дивлюсь на вас і думаю: яке вишукане поєднання смарагдового і кольору шампанського, ви чудова! Зі змістом відео абсолютно згодна. Казати про свої книжки, що вони фу, якщо мають відгук у масового читача, то за межею крінжу і снобізму. Коли вже "еліти" зрозуміють, що тримати людей у цілому за бидло - то не є ознака розвинутого інтелекту, а навпаки. Такі унікуми просто себе "палять".
Юля дякую Вам за відео❤, підписуюсь під кожним словом, дуже відгукнулася Ваша теза, що тільки час вирішить, що дійсно варте уваги🤗
Все залежить від особистого ставлення до конкретного продукту, а це залежить від багатьох факторів 🤷 це дуже індивідуально
Люблю ваші лекції і ваш гумор
Розумно. Повністю погоджуюсь з описом таборів. Лайк - підписка
Це було дуже цікаво, дякую Юлю! Виглядаєте неймовірно😍
Дякую за відео 😊 дуже цікава тема 👍 я теж люблю читати різні книги і не бачу в цьому нічого поганого. Головне, щоб книга подобалась читачу 😊 класно, коли з книги можна щось почерпнути, але іноді хочеться просто відпочити з книгою. Не люблю снобізм та снобів 😅
Дякую за відео❤❤🎉🎉😊😊😊
Дякую за відео!
дякую за такі відео, дуже їх люблю, одразу ставлю вподобайки💖
останніми роками відчуваю бажання і потребу в читанні "елітарної", хочеться розгадувати більше алюзій чи якихось цікавіших форм, проте таке читання може бути складним, тому розбавляю "масовою" і тримаюсь в балансі))
Коли жанр літератури набирає популярності, досить швидко у ньому формуються штампи. Тому зрештою жанр вироджується, залишаються кілька авторів, котрі пишуть добре і велика кількість посередностей або й відвертих графоманів.
Якщо людина читає багато і бодай трохи розуміється на цьому, то у неї формується смак та задається певна планка як щодо змісту читаних нею книг, так і щодо якості їх написання. І відповідно, масова література, у більшості своїй, видається чимось вторинним та нецікавим.
Тому й виникають сумніви, чи варто на такі книги витрачати свій час, особливо за умови його обмеженості.
І до речі, зі снобізму зробили лайку, хоча у ньому немає нічого поганого
Снобізм це погана річ, бо заважає бачити істину за своїми упередженнями. Будь що може бути масовим. І ніколи не вгадаєш що просто посередність, а що справді цікаве і варте уваги.
@@roger_n Снобізм виправданий, якщо ґрунтується на досвіді та знаннях людини. І якщо обираючи між вживати неякісний продукт (у будь-якій галузі) або не вживати нічого, людина обирає друге.
Хороші речі можуть бути масовими, це так. Але це не відміняє того, що у більшості людей смак дуже кепський. А у багатьох свого смаку та своєї точки зору немає, і тут вже як пощастить, хто та що на них вплине
@@Mazharskyi_Yurii ну, але виправданого снобізму менше ніж простої зверхності, по моїм особистим спостереженням навіть за самою собою. Іноді я не хочу щось читати/дивитися або в щось грати бо думаю що це розпіарена дурня, а потім вирішую витратити час і дізнатися чи так це, і виявляється що я була неправа. Хоча буває і навпаки, що я впевнююся що не дарма не хотілося. Але я прихильник підходу - перевір, а не складай думку з відчуттів.
Супер! Дякую вам за такі випуски! Слухаю з задоволенням і періодично тішуся вашим макіяжем.
Зізнаюсь, коли навчалась на філології, хоча й профілем був переклад, але зарубіжну літературу все одно доводилось читати всі 5 років. І звичайно це були виключно класичні "високі" твори.
Чи стала я від них розумнішою? Сумнівно. Скоріше підтягнула свій словниковий запас та в деяких випадках фонові знання з історії.
Чи вони мені щиро подобались? Ні. Подобались, але не щиро. Мені подобалось відчуття власної переваги над іншими, бо тоді мені здавалось, що я - еліта, і кожне слово з цих книг - це якийсь еліксир потаємного знання.
Чи продовжую я читати високу літературу? Доволі рідко, скоріше з цікавості і бажання дізнатись, чому в неї ті кляті 4.5 зірок на Гудрідс, ніж для задоволення.
Дуже круте відео! Дякую 🤍
Я читаю під настрій. Але як філолог за освітою, за роки навчання прочитала достобіса всього. І вважаю, що читати можна все, що завгодно, аби тобі подобалось. Що вже казати за останні два роки я міцно так на яой підсіла...
також підчитую з обох лагерів)) для мене вони як віскі і пиво, "високі" твори настільки насичені, що смакуєш кожен рядок, кожну метафору і алюзію. Багато не прочитаєш, бо треба вдумчиво підходити до процесу, а популярна - по книзі за день легко розходиться. Але це не означає, що вона якась гірша, вона навпаки ідеальна під конкретні цілі. А іноді трапляються такі бріліанти, що дійсно замислюєшся про межі поп і чогось високого, як-от Піранезі (особисто для мене). Ну і щоб підлити трохи масла в полумʼя, зазначу, що Кіндрука не читала, а ось Павлюка безсоромно закинула. Експозиції в нього багаті, десь відточені, а десь широкими мазками (залежно від цілі сцени), але які ж пласкі персонажі:(
Віддаю перевагу елітарній літератури, але також полюбляю і масову. Жаль що останнім часом в масовій літературі стало популярним писати про насилля у відносинах, сталкерів, ретелінги 18+ та ці кляті книги про спортсменів
Як оце можна було таку красу понамальовувати на очах😊вау. Я ніяк не розділяю книги, хібащо на класику і сучасну літературу. Але після повномасштабної так вдарилась в букток, понакуповувала ром фентезі, і спочатку була навіть задоволена, але вони швидко мені набридли(Цей рік почала "Четвертим крилом" це було перше розчарування, потім пішли Дшіт, Опір, Знищ мене і продовження всіх ціх циклів(ну ті які є) куплені а бажання читати нема(сумно аж за край. Тому почала розбавляти не тільки триллерами і Кінгом (улюбленим Кінгом) , а ще й Донною Тартт, Селінжером, Сйоном ну і вони мене прям вражають, буду і далі знайомитись з такими авторами, які якби не прям популярні в буктоці(але дізнаюся про них від буктокерів😅нетакусь❤) . Мені здається, найкращим все-таки є змішувати, жанри це ж набагато цікавіше і не набридає. Не розумію як можна читати один жанр, або тільки класику або тільки елітарну літературу це ж нудно(ну мені так здається) Відео топ, тема цікаво розкрита, як завжди ваш підхід вражає)
Цікава тема. Висока полиця проти мас-маркету) Джерело, що не висихає) І ці битви постійно точаться у всіх галузях мистецтва.
Макіяж - бомба!
Прекрасне відео❤
Бажання людини виділитися, вивишитися перед іншими не викоріниш нічим. Колись виділялися ті, хто просто вмів читати і тому він був еліта. А зараз коли читають усі? Треба ж сказати що те, що читаю "Я" не досяжно розуму інших "Я" читаю високу (елітну, глибоку, недоступну маргіналу) літературу. Якщо більше нічим виділитися, то що поробиш 🤷
А якщо без жартів, то література це ще один засіб висловитися, виразити свою думку, своє бачення. Одні бачать світ образно прямими лініями і формами, а іншим потрібно багато овалів і загогулин щоб описати побачене. Дуже люблю Кідрука і готова погризтися з "естетами", які нешанобливо відгукуються про його творчість 😅
Юля, дякую за відео ❤
Розумію, що записати відео - дуже складний і довгий процес, але хотіла б зазначити - що дуже радію кожному відео і ще більше буду радіти, якщо вони будуть виходити частіше 😅🥰
Велике дякую, що знімаєте відео на цю тематику. Неймовірно цікава подача і ви самі, зачаровуєте кожним сказаним вами словом. Ваші відео надихаючі. Починаючи з вашої подачі і вмінню донести свою думку, закінчуючи візуалом і вашими неймовірними макіяжами! Дякую вам за вашу працю! Не втомлююсь захоплюватись вами♡
Хто визначає елітарність? У людей різні смаки, комусь подобається одне, іншим - інше. Навіть елітарна книжка може стати масовою, якщо її добре пропіарити, хіба ні? 😄
Я загалом уникаю букток хітів, але не через "масовість". Просто загалом він мене ментально убиває Т-Т
я авжеж читаю масову літературу і люблю її. І загалом у мене прям таки відраза до людей, які щось не люблять, або навіть перестають любити через те, що воно "популярне"
але так чи інакше я ставлюся до вибору будь якої книги, не важливо "масової" чи "елітарної", дуже обережно. Це через те, що я проста смертна і читаю одну-дві книги на місяць і дуже не хочу витратити ні гроші ні час на читання чогось виключно задля так званого brain-rotting, якого ну дууже багато в буктоці
Макіяж дуже гарний 💖
2:20 і тут я загресувала 😂😂 для мене Ілларіон це просто топ 1 , я читала стільки книг різних(я переважно класику люблю по типу 1984 , божественної комедії, який чудовий світ новий ) але прям Ілларіон Павлюк ну це прям тооооп😭 всі його 3 книги - мої найулюбленіші в світі.
Пітьма Павлюка мені найбільше сподобалась, тому що мені дуже нагадало мій інший улюблений твір «Божественну Комедію» Данте😂 Я обожнюю книги про пекло, і про все оце , що було в Пітьмі 😂
(А ми Андруховича в школі вчимо 😮)
Цікаве відео, дякую🙂
Все читаю)) Пруст з Аделіною спокійно уживаються на одній поличці❤️😁
Я теж не в захваті від Кідрука та Павлюка, не беруся судити про їхні рівні, але я росто навряд Кідрука буду ще читати. Але більше ніж впевнена, що декілька книжок яким я поставила 5 з 5, критики б теж обіс... не зацінили б))) Для мені анріал читати на постійній основі "інтелектуальне", якщо моя мета в читанні - це тупо розслабитися, відволіктися, зайнятися ескапізмом в решті решт.... Ну тобто - якщо я не люблю любовні романи - я їх просто не читаю, було б дивно читати та обсир..ати... Але у критиків просто така робота. Але каву з цукерками підготувала (попкорна нема просто), дивлюся далі)))
Юля, відео, як завжди, чудове! Дякую вам за вашу роботу і усі ті зусилля, які ви докладаєте, щоб порадувати нас! Мені подобається, що після ваших відео у мене лишається «їжа для роздумів».
Ще помітила одну річ, ви майже ніколи не нагадуєте про підписку на ваш buy me a coffee чи про іншу матеріальну підтримку каналу. Варто нагадувати, бо на цьому каналі є дійсно багато цікавого і цінного контенту. Тут я себе можу інколи відчувати і елітарним читачем, і тим, хто любить масову літературу. І знаю, що тут не засудять (хоча не знаю, як людям подобається «Переслідування Аделіни»😂, але я з усіх сил стараюся не засуджувати).
я чергую "елітарну" з "масовою" - так отримую більше задоволення і від тієї, і від тієї ☺😁
Ніколи не розуміла тих, хто ділить літературу на масову і немасову. Якщо читач насолоджується читанням і книга не пропагандує нічого шкідливого, то будь ласка. Класна тема і дуже гарний у вас макіяж!!
дуже цікаво розповідаєте
Заставка топ🔥🔥🔥
Зараз читаю "Ромео і Джульєтту" в перекладі Андруховича від Видавництва Старого Лева. Так от, я на середині книги, і вже збилася, скільки було непристойних жартів від друзів Ромео, як кого куди вкласти і що куди запхати. Слово "пісюха" зустріла пару разів. Нянька Джульєтти спокійно розповідає, як вона терла пипки полином. Я прекрасно собі уявляю цю п'єсу поставленою для робочої юрби. І тепер хоч оригінал читай, щоб зрозуміти, чи то Андрухович додав перцю, чи так там і було. Бо це вже точно розмита межа між елітарним і дуже масовим.
Лесь Подерв'янський ось кого Гамлет і Король Лір точно з перцем...
"і тепер хоч оригінал читай"- а в школі не читали?
@@poco3929 оригінал? В школі? У нас непогано викладали англійську, але не настільки.
Дякую за відео, було дуже цікаво послухати! Погоджуюся з Вами, що упередження щодо масової літератури - погана стратегія. Вважаю, що масова література робить велику справу, привчаючи масового читача до сприйняття літератури й готує до більш складної елітарної. Траплялося мені якось поняття середньої літератури, не пам'ятаю чиє воно, але автор так називає "низьку" елітарну і "високу" масову літературу. Як на мене, доречний термін щодо сучасних творів, які якраз і стирають межі. Маю, що сказати щодо Павлюка і його "Пітьми"! Не варто категорично відносити її до масової літератури лише тому, що її продали 100 тис. примірників. Так, це хороший незвичний трилер, але аж ніяк не обмежується захоплюючим сюжетом і саспенсом. Автор у цей сюжет загорнув стільки алюзій і символів, що без ретельного читання й перечитування ніяк їх не зчитати. По суті він подав гарну жанрову історію для тих, хто її хотів бачити, а для тих, хто хоче і може зануритися глибше, дав складний багатошаровий твір