Пані Тамаро, дякую за невтомну працю і блискуче висвітлення важливих подій, пов'язаних з пам'яттю про нашу дорогу Лесю. Особливо дякую за те, що створили канал, завдяки якому, я впевнена, ще не раз зможемо заглибитись у джерело української культури. Лише шкода, що не згадали виставу Лісова пісня театру пана Івана Бернацького, яка відбулася лише рік назвд.
Спасибі Вам велике, пані Наталіє, за приємні слова. Я досліджую внесок діаспори у дискурс про Лесю Українку, не включаючи четверту хвилю. Якби її представники утримували фінансово студію І. Бернадцького, то мене, можлиово, зацікавила б і ця постановка «Лісової пісні». Я також не згадала й інші, можливо, важливі речі, але саме тому, що не відповідали моєму бачанню цього питання. Все, що робили, організовували, друга і третя хвилі еміґрації (політичні вигнанці), - виключно їхні трудові кошти.
Моя мама, письменниця Галина Гордасевич, як велику мрію виношувала створити театр, де б виконували тільки твори Лесі Українки. Не знаю, чи існує ще Київський державний театр російської драми ім. Лесі Українки, але саме його існування з цією назвою було паплюженням світлого імені Лесі. У нас у Львові створили "муніципальний театр ім. Лесі Українки", але також без використання її творчості в репертуарі театру. Нікому...
Дякую, пані Тамаро, за цю лекцію про Лесю Українку і за ваш сайт.
Пані Тамаро, дякую за невтомну працю і блискуче висвітлення важливих подій, пов'язаних з пам'яттю про нашу дорогу Лесю. Особливо дякую за те, що створили канал, завдяки якому, я впевнена, ще не раз зможемо заглибитись у джерело української культури. Лише шкода, що не згадали виставу Лісова пісня театру пана Івана Бернацького, яка відбулася лише рік назвд.
Спасибі Вам велике, пані Наталіє, за приємні слова. Я досліджую внесок діаспори у дискурс про Лесю Українку, не включаючи четверту хвилю. Якби її представники утримували фінансово студію І. Бернадцького, то мене, можлиово, зацікавила б і ця постановка «Лісової пісні». Я також не згадала й інші, можливо, важливі речі, але саме тому, що не відповідали моєму бачанню цього питання. Все, що робили, організовували, друга і третя хвилі еміґрації (політичні вигнанці), - виключно їхні трудові кошти.
@@tamaraskrypka7549 th-cam.com/video/Fko7lGjrkF8/w-d-xo.html
Дякую!
Моя мама, письменниця Галина Гордасевич, як велику мрію виношувала створити театр, де б виконували тільки твори Лесі Українки. Не знаю, чи існує ще Київський державний театр російської драми ім. Лесі Українки, але саме його існування з цією назвою було паплюженням світлого імені Лесі. У нас у Львові створили "муніципальний театр ім. Лесі Українки", але також без використання її творчості в репертуарі театру. Нікому...