วีดีโอ

Відповідь лектора: Cума визнаних витрат за рахунок цільового фінансування yt може перевищувати визнаний дохід від цільового фінансування. Cума нарахованої амортизації з субрахунку 131 не приймає участі у заповненні Звіту - у його розділі ІІ заповнюють суми визнаних витрат на рахунках витрат класу 9 “Витрати діяльності”, на які потрапляє й нарахована амортизація. У рядках 1.1 - 1.11 частини І Звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, форма якого затверджена наказом Мінфіну від 17.06.2016 р. №553, відображаються доходи, одержані неприбутковими організаціями, а у рядках 2.1 - 2.6 Звіту - суми видатків (витрат). При цьому формування доходів та видатків, що відображаються у Звіті, здійснюється за правилами бухгалтерського обліку, тобто у момент їх виникнення незалежно від дати надходження або сплати коштів. Тому всі суми доходів та витрат (у т. ч. суми нарахованої амортизації основних засобів), сформовані за правилами бухгалтерського обліку мають бути відображені у Звіті. Будь-які надходження благодійних (у тому числі гуманітарних) коштів, цільових надходжень необхідно проводити через кредит рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», до якого відкривають потрібні субрахунки відповідно до Інструкції № 291 та особливостей діяльності медичного КНП; Дохід визнається у бухгалтерському обліку відповідно до пп. 16-19 НП(С)БО 15 «Дохід», тому у розділі 1 Звіту відображається визнаний дохід у сумі нарахованої амортизації. Витрати визнаються відповідно до НП(С)БО 16 «Витрати». Таким чином, під час заповнення Звіту доходи й витрати відображають у Звіті за правилами бухгалтерського обліку, тобто за фактом нарахування (визнання) в обліку доходів і витрат (ІПК ДФСУ від 05.12.2017 № 2844/6/99-99-15-02-02-15/ІПК), а не на дату руху / отримання / перерахування грошових коштів, ТМЦ (як може здатися з назв рядків Звіту). У цьому випадку рекомендації щодо організації бухобліку доходів ґрунтуються на НП(С)БО 15 «Дохід», а витрат - на НП(С)БО 16 «Витрати». Тобто будь-які цільових надходжень необхідно проводити через кредит рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», до якого відкривають потрібні субрахунки. А у розділ І Звіту потрапляє лише сума визнаного доходу (за рахунок благодійності і цільового фінансування) у сумі нарахованої амортизації на основні засоби. Але відображати такі доходи доцтльно так: у рядку 1.5 - суа визначного доходу від цільового фінансування з НСЗУ; у рядку 1.6 і 1.6.1 - визнаний дохід від благодійеих коштів. Основні витрати неприбуткової організації на проведення її статутної діяльності (за рахунок фінансуваненя від НСЗУ) відображають у ряд. 2.3 Звіту. А визнані витрати за рахунок наданої благодійної допомоги (пожертвувань) наводять у ряд. 2.4. Тобто до розділів І і ІІ Звіту потрапляють лише визнані доходи і витрати за правилами бухгалтьерського обліку.

В очевидь, хтось вводить Вас в оману. Наразі, Сервіс технічної підтримки Бюджетного періоду 2025 рік - 14 100 грн. на рік. Джерело: kbs.net.ua/price-list/

Добрий день. ВІДПОВІДЬ: Перш за все, мабуть ви мали на увазі збереження середнього заробітку за дні, коли працівник ставав на облік у ТЦК та СП після демобілізації працівника. Демобілізований працівник повинен стати до роботи не пізніше ніж на 6-й день після своєї демобілізації: протягом 5 днів після демобілізації він зобов’язаний прибути до ТЦК і стати на військовий облік (ч. 11 ст. 26 Закон України “ Про військовий обов'язок і військову службу” від 25.03.1992 № 2232-ХІІ, далі - Закон № 2232). Громадяни України для виконання обов’язків, пов’язаних із взяттям на військовий облік, звільняються від роботи на час, необхідний для виконання зазначених обов’язків із збереженням за такими громадянами місця роботи, займаної посади і середньої заробітної плати (ч. 2 ст. 21 Закону № 2232). Враховуючи наведені вище норми, за ці 5 днів (чи менше), що припадають на період з дня демобілізації по день постановки на облік в ТЦК та СП, роботодавець повинен зберігати працівникові середній заробіток на підставі ч. 2 ст. 21 Закону № 2232. Лист від 18.05.2016 № 565/13/84-16: працівник повинен прибути на роботу після звільнення його з військової служби, взяття на військовий облік та у разі необхідності - проїзду до місця проживання (перебування) і за цей період (не більше 5 днів) збереження та виплата середньої заробітної плати здійснюються роботодавцем відповідно до ст. 21 Закону № 2232. Але роботодавець має приймати рішення про збереження середнього заробітку на підставі даних військового квитка, у якому зазначені дати виключення з особового складу військової частини та дату постановки на військовий облік в ТЦК та СП. Це може бутй не 5 днів, а 2 чи 3 дні.

Добрий день. Дякуємо за ваш відгук) ВІДПОВІДЬ: Перш за все, законодавство не містить таких понять як “зовнішнє” і “внутрішнє сумісництво”. У розумінні КЗпП це окремий трудовий договір на роботі за сумісництвом. Право на податкову соціальну пільгу передбачене статтею 169 ПКУ. У 2024 році загальна податкова соціальна пільга дорівнює 1514,00 грн. при граничному доході - 4240,00 грн. Податкова соціальна пільга (далі - ПСП)застосовується до нарахованого платнику податку місячного доходу у вигляді заробітної плати тільки за одним місцем його нарахування (виплати) (пп. 169.2.1 ПКУ). Платник податку подає роботодавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги (пп.169.2.2 ПКУ). Податкова соціальна пільга починає застосовуватися до нарахованих доходів у вигляді заробітної плати з дня отримання роботодавцем заяви платника податку про застосування пільги та документів, що підтверджують таке право. Роботодавець відображає у податковій звітності всі випадки застосування або незастосування податкової соціальної пільги згідно з отриманими від платників податку заявами про застосування пільги, а також заявами про відмову від такої пільги. Як бачимо з норми застосування ПСП привязане до місця нарахування доходу. Тому якщо працівник має на тому самому підприємстві (установі) ще й роботу за сумісництвом, фактично у нього один той самий роботодавець і одне місце нарахування доходу. При визначенні права працівника на ПСП обчислюється загальний (сукупний) дохід такого працівника, нарахований одним роботодавцем (за місцем нарахування доходу). Тобто підсумовуємо зарплату за основною посадою та за внутрішнім сумісництвом. Отриманий результат порівнюємо із граничним доходом, що дає право на ПСП. Якщо загальна сума зарплати за двома місцями роботи вище граничного доходу, то ПСП не застосовуємо. Якщо ж працівник є сумісником на іншому підприємстві, то він самостійно обирає місце застосування ПСП. Щодо відображення нарахованого “внутрішньому” суміснику доходу: ● у 4ДФ відображається загальна сума нарахованого доходу працівнику за обома місцями роботи - одним рядком з ознакою доходу “101”; ● у додатку Д1 - в окремих рядках показуємо зарплату (лікарняні, відпускні) за основним місцем роботи і за сумісництвом; ● у додатку Д5 - окремо показуємо рух трудової діяльності за основнім місцем роботи і за сумісництвом.

@@COMPLEX_BUDGETARY_SYSTEMS_LLC Добрий день, дякую за відповідь, мене збила з "пантилику" цитата зі статті журнала "Облік бюджет"- Доходи працівника за основним місцем та за сумісництвом при визначенні права на ПСП не плюсуються.

)) сама себе ввела в оману, величезне Вам дякую за роз'яснення. В ст.169 першим абзацем прописано все те що ви мені сказали. Не завадить бухгалтеру (такому як я ))) лишній раз читати податковий кодекс.

Добрий день! Уточніть будь-ласка запитання: Це трудовий контракт чи ні, і що саме їм нараховують?

@@COMPLEX_BUDGETARY_SYSTEMS_LLC Добрий день, у директора контракт з комунальним закладом, йому нараховується тільки фіксована оплата і доплата за спортивне звання. А у футболістів теж контракт між КЗ і футболістом-професіоналом і їм також нараховується фіксована плата. Дякую за відповідь.

ВІДПОВІДЬ: На жаль, для надання конкретної відповіді на ваше запитання ви не надали конкретної інформації. Що таке фіксована оплата незрозуміло й відсутня інформація про саме підприємство. Контракт є, по суті, строковим трудовим договором і під час його укладення має бути дотримано усіх вимог законодавства про працю. Тому на комунальне підприємство поширюється норма ч. 2 ст. 97 КЗпП, яка зобов’язує самостійно у колективному договорі встановити форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат. Якщо колективний договір на підприємстві, в установі, організації не укладено, роботодавець зобов'язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності - з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Таким чином, у трудових контрактах (строкових трудових договорах) встановлюються всі складові оплати праці. Що таке фіксована оплата? Вона передбачена системою оплати праці чи це ви називаєте так посадовий оклад? Адже в трудовому контракті не може бути прописано “встановлюється фіксована зарплата”, а мають бути визначені складові зарплати з урахуванням вимог ст. 2 Закону України “Про оплату праці” від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема: оплата праці найманих працівників підприємств, установ, організацій у грошовому виразі, яка включає оплату праці за виконану роботу згідно з тарифними ставками (посадовими окладами) і відрядними розцінками, доплати, надбавки, премії, гарантійні та компенсаційні виплати, передбачені законодавством, а також інші компенсаційні виплати, що мають постійний характер (абз. 4 п. 2 Порядку індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 № 1078, далі - постанова № 1078). Тому індексація провадиться для всіх працівників, які перебувають у трудових відносинах - в частині постійних складових зарплати. У разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення (абз. 1 і 2 п. 5 Порядку № 1078). Це означає, що з метою визначення “базового місяця” для цілей проведення індексації потрібно відштовхуватися від місяця останнього підвищення посадового окладу. Що стосується директора комунального підприємства, то з ним укладається трудовий контракт з урахуванням вимог постанови КМУ “Про умови і розміри оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, та об'єднань державних підприємств” від 19.05.1999 р. № 859 (постанова № 859). Відповідно до пп. 1 п. 1 постанови № 859 розмір посадового окладу керівника підприємства залежно від середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості за рік, вартості активів підприємства або чистого доходу від реалізації товарів (робіт, послуг), за даними останньої річної фінансової звітності, у кратності до мінімального посадового окладу (ставки) працівника основної професії згідно з додатком 1. Таким чином, “базовим” місяцем для проведення індексації зарплати директора комунального підприємства буде місяць останнього підвищення посадового окладу згідно з контрактом. При цьому якщо на 2023 рік призупинялося проведення індексації (за рішенням підприємства) - то “базовим” місяцем буде грудень 2023. Що стосується футболіста, то якщо йдеться саме про трудовий контакт, поняття “фіксована оплата” з метою визначення складових зарплати та проведення індексації не використовується. Якщо у контракті вказаний не оклад, а щось інше, cкажімо, “щомісячна фіксована виплата”, то відповідно у колдоговорі (за його відсутності - у Положенні про оплату праці) маєте прописати, як ви індексуватимете цю виплату. По аналогії з посадовим окладом тобто можна зафіксувати, що “базовим”місяцем (місяцем підвищення) для індексації буде вважатися підвищення щомісячної фіксованої виплати. Індексація проводитиметься для зарплати футболіста у такому самому порядку як і для директора підприємства. Ще раз наголошу: фіксована оплата футболісту має бути описана як частина системи оплати праці в колдоговорі ((за його відсутності - у Положенні про оплату праці).

@@COMPLEX_BUDGETARY_SYSTEMS_LLC Доброго ранку, дякую за відповідь, змістовно і професійно). Ви праві, я прочитала контракт директора, в пункті про мат.забезпечення прописано: ...нараховується заробітна плата у вигляді посадового окладу і фактично відпрацьованого часу. Ви мені дуже допомогли роз'яснивши цю ситуацію!!

Відповідь лектора: Переписувати в облікову політику всі бухстандарти зовсім не потрібно! Є норми, які обов'язкові для виконання, їх беремо із стандартів, як само собою зрозуміле імперативні норми). В облікову політику включаємо ТІЛЬКИ облікові питання щодо яких: 1. Стандарти дають право вибору / визначення (приклад - метод амортизації, термін корисного використання, ліквідаційна вартість і т.д.), 2. Виникає необхідність деталізувати бухпроцедуру/класифікацію (наприклад, розписати, які ОЗ відносться до того чи іншого рахунку обліку, як розрахувати резерв сумнівних боргів чи порахувати відсоток для нарахування забезпечень на відпустку)

Добрий день. Відповідь лектора на ваше питання: Оптимальний варіант - почати ведення військового обліку зараз шляхом видання наказу про уточнення даний військового обліку у зв'язку із змінами до законодавства станом на 18.05.2024 року. Це буде нова дата відліку. Списки до ТЦК подаються лише за їх вимогою. Це не регулярна звітність.

Добрий день. На жаль, відповідь на питання можна отримати лише під час вебінару ( для цього потрібно заздалегідь надіслати питання за ел.адресою - webinar@kbs.net.ua). Після публікації відео питання вже не приймаються. 30 травня 2024 буде вебінар зі схожою темою, можете до цієї дати сформулювати та надіслати ваше питання - kbs.net.ua/events/activities/zaproshu-mo-na-bezkoshtovniy-vebinar-30-travnya-2024-roku

Добрий день! Консультації ми не надаємо. Перед початком вебінару на потрібну вам тему, можна задати питання лектору, для цього потрібно надіслати питання на електронну адресу - webinar@kbs.net.ua.

Будь-ласка) Якщо маєте питання до лектора, просто заздалегідь надсилайте питання на електронну адресу - webinar@kbs.net.ua.

Добрий день! Консультації ми не надаємо. Перед початком вебінару можна задати питання лектору, для цього потрібно надіслати питання на електронну адресу - webinar@kbs.net.ua.

Дякую Вам!!!@@COMPLEX_BUDGETARY_SYSTEMS_LLC

Добрий день! Щоб отримати відповідь на ваше запитання, перед початком вебінару можна задати питання лектору, для цього потрібно надіслати питання на електронну адресу - webinar@kbs.net.ua.

Добрий день. Відповідь лектора: Дениса Южакова Так, наказ Держказначейства України "Про затвердження типових форм обліку та списання запасів бюджетних установ та інструкції про їх складання" від 18.12.2000 №130 визначено, як такий, що втратив чинність з 02.02.2021. На зміну йому прийнято Наказ Міністерства фінансів України від 13.12.2022 № 431. ПРОТЕ, замість 14 типових форм, затверджених наказом 130, накзом 431 затверджено лише 12 форм, при чому, окремі з них взагалі нові і у наказі №130 не згадувалися (наприклад, форма "Матеріальний ярлик"). Наказом Міністерства фінансів України 24.05.1995 № 88 (п.2.6.) передбачено, що: "Первинні документи складаються на бланках типових і спеціалізованих форм, затверджених відповідним органом державної влади. Документування господарських операцій може здійснюватись із використанням виготовлених самостійно бланків, які повинні містити обов'язкові реквізити чи реквізити типових або спеціалізованих форм." ТОБТО, якщо у діяльності установи необхідно застосовувати бланки первинних документів, за відсутності нормативно визначених типових форм таких документів, установи (заклади) можуть застосовувати у діяльності особисто визначені форми таких документів. Дана ремарка стосується і форм документів, які є в наявності у наказі 130 та відсутні у наказі 431. Таким чином, щоб не придумавати окремі нові форми первинних документів, доречно використовувати вже існуючі, наввіть за нормативною базою, що втратила свою чинність. Натомість, якщо форми з наказу 130 Вам не підходять до діяльності з будь-яких причин Ви звичайно можете розробити власні форми або модернізувати наявні в рамках наказу 88. Окремо звертаю увагу, для організації діяльності на належному рівні я завжди рекомендую затверджувати зазначені форми, що використовуютья діяльності установи (закладу), на рівні власного внутрішнього нормативного документу (наприклад, у положенні про облікову політику або окремим документом). Окремо, щодо можливості використання норм документів, що втратили свою чинніст,ь надавалися ряд роз"язснень з боку центральних органів виконавчої влади, наприклад, Міністерством економічного розвитку і торгівлі України 19.04.2016 (щодо застосування скасованих ГОСТів), НБУ 03.03.2015 (щодо застосування форми довіреності № М-2) та інші.

@@COMPLEX_BUDGETARY_SYSTEMS_LLC дякую величезне за детальне роз'янення+++