- 21
- 39 978
Sofja Zhdanova
เข้าร่วมเมื่อ 24 ต.ค. 2013
วีดีโอ
А зараз я розповім тобі, як зустрічався з дияволом...
มุมมอง 2.9K10 ปีที่แล้ว
Сергій Жадан, "А зараз я розповім тобі, як зустрічався з дияволом..." (Харьків, 7.04.2014)
"Пам'ятаєш? - питаю..."
มุมมอง 11K10 ปีที่แล้ว
Сергій Жадан, "Пам'ятаєш? - питаю..." (Харьків, 7.04.2014)
Я з нею познайомився цілком випадково, в чужому місті...
มุมมอง 5K10 ปีที่แล้ว
Сергій Жадан, "Я з нею познайомився цілком випадково, в чужому місті..." (Харьків, 7.04.2014)
Слова, якими можна все пояснити, завжди прості...
มุมมอง 8K10 ปีที่แล้ว
Сергій Жадан, "Слова, якими можна все пояснити, завжди прості..." (Харьків, 7.04.2014)
Кочегаре, доки б'ється залізне серце машини...
มุมมอง 38210 ปีที่แล้ว
Кочегаре, доки б'ється залізне серце машини...
Кожного разу, коли вони зустрічалися...
มุมมอง 1.8K10 ปีที่แล้ว
Кожного разу, коли вони зустрічалися...
Це - звичайний негритянський примітивний реп, а ще - словесна діарея. Під настрій можна послухати, але, будь ласка, не називайте це поезією!
Це - звичайний негритянський примітивний реп, а ще - словесна діарея. Під настрій можна послухати, але, будь ласка, не називайте це поезією!
Пам’ятаєш? - питаю. Ні, говорить, не пам’ятаю. Пам’ять, говорить, це як речі з Китаю: їх так багато, що в них немає жодного сенсу. Що мені з пам’яті? Все одно не воскресну. І ти не воскреснеш, навіть не розраховуй. Зима буде довгою. Готуйся, коли іще не готовий. Чому, кажу, не готовий? Давно готовий. Бачиш цей чорний бушлат і дим портовий? Бачиш ці гострі ножі й бойові кастети? Я десять років намагався дізнатися, де ти. Я десять років хотів усвідомити, з ким ти. Якщо ти нічого не зрозуміла, можу ще раз тобі повторити. Не треба, каже, я все одно нічого не розумію. Я все пам’ятаю. Я маю яку-не-яку надію. Але що мені з пам’яті? Хіба що зневіра й розпач. Пам’ять - вона, як річ. Пам’ять - вона, як здобич: належить лише тому, кому належить. В такі сніги завжди починається нежить. Ну так, погоджуюсь, усе пам’ятати - це вже немало. Пам’ять - вона, як час, в мене її взагалі немає. Немає спогадів, немає нічних кошмарів. Я за цей час навіть як слід не постарів. Маю сумнівні статки і так само сумнівні втрати. Хочеш підняти дияволу настрій - почни давати йому поради. В такі сніги починається все спочатку. Змовкаєш раптом, потім порушуєш власну мовчанку. Десять років я зашивав ці чорні вітрила. Десять років я забував усе, що ти говорила. Пам’ять - вона, як ти. Пам’ять - це голос і дати. Завжди можна забути. Завжди можна згадати.
Зачем я тебе?
🔥🔥🔥👍👍👍❤️💛💙
❤❤❤❤
Шото за гавн*** поезія
Ночьєй очьєй чьюв 👏🏻👏🏻👏🏻
Сергїй Жидан
Любов варта всього, варта болю твого, варта твоїх розлук, варта відрази і мук, псячого злого виття, шаленства та милосердя, варта навіть життя, не кажучи вже про смерть...
неймовірний вірш...
Скажіть хай Волоський забере.
Пам'ятаю, Леон. Маркіян був поруч. Забери Волоський мене. І припини "куклу" бавити.
Яка жива поезія, й як вона допомагає у ці важкі часи...Це те натхнення, що нам зараз потрібно..Я не фанат поезії, й останнім часом мало читаю, але Жадан - це шось магічне, незвичайне
Спасибо вам за чудесные стихи !
Один з улюблених❤️
...
В мене теж були схожі стосунки.
он гений
Дякую!