วีดีโอ

Дякую, буду знати

Є ще продовження. Шукайте аудіокнигу7

@@olga_denysiuk Добре, дякую що сказали!

Добрий день! Це три окремі оповідання. В наступних аудіокнигах можна знайти інші історії з цими ж персонажами

@@olga_denysiuk дякую

?

Я теж маю бажання почитати його інші книги, але шукала їх серед старих видань в бібліотеках

Дякую за коментар та запитання. Ця книга складається з окремих оповідань. Деякі розповіді пов' язані між собою, а деякі- ні. Письменниця називає ельфами підлітків, про життя яких йдеться у книзі. Чесно кажучи, я не записала останні, здається, два чи три оповідання. Тут два варіанти: Ви можете знайти книгу і дочитати, або зачекати, поки я створю ще одну аудіокнигу...

Шукайте в гуглі - Ірина Грей ,, Загубилось літо"(1994)

Та ні, пілотні 7 класи уже працюють в цьому 2023-2024 навч.році. Ми із колегами ще не вирішили, за якою програмою будемо працювати, але, я вважаю, що ютуб- канал має бути різноманітним, задовольняти різні запити. Мене зацікавив цей роман, прочитала з величезним задоволенням!

Супер- коментар! Ви дуже глибоко проникли в цей твір! Недаремно кажуть, що люди, які читають художні твори, здатні відчувати емоції інших людей. Але є ще такий момент: люди, якщо читають один і той самий твір, все одно по- різному сприймають події роману, персонажів... На мою думку, Есмеральда подолала свій страх, свою відразу до Квазімодо, коли побачила, до той кохає її. Тут важливою є внутрішня краса. Клод Фролло зробив багато добра у своєму житті, але в його душі запанувало зло... Я бачу в кожному персонажеві і плюси, і мінуси. Книга прекрасна для вивчення в школі. Те, що вона складна, це не страшно. Учні повинні замислюватися над складними речами. Художня література порушує складні питання і школярі мусять задуматися над ними вже в школі.

@@olga_denysiuk дякую за відгук! У мене своя думка з цього приводу: я не думаю, що Есмеральда подолала відразу до Квазімодо або принаймні не повністю, це дуже яскраво демонструє момент, коли той врятувавши її і поселивши у келії, шукав на її прохання Феба, цілий день дивився, але не зміг його знайти. Коли Квазімодо повернувся без нього, вона дуже розізлилась: "Як ти посмів повернутись без нього?! Я чекала цілий день!". Есмеральда не оцінила його старання. Можна було би це пояснити тим, що вона пережила велике потрясіння, тому так різко зреагувала. Але ще перед тим, коли Квазімодо тільки врятував її і забрав до собору, вона не заперечувала, коли той сказав, що не з'являтиметься їй на очі. Якщо я не помиляюсь, там навіть писало, що Есмеральда була вдячна йому за їжу, порятунок. Проте вона все одно не насмілювалась дивитись йому в обличчя. Щодо Клода Фролло. Як я вже згадувала, це один із моїх найулюбленіших антоганістів. Тому, що такого глибокого внутрішнього конфлікту я ще не бачила. Усі обставини його життя чудово пояснюють те, що з ним сталося. З самого дитинства він був тихою дитиною, його батьки послали вчитись, він сам дуже любив вчитися, настільки, що занурювався у себе і не помічав навколишніх. Є типи людей, яким тяжко висловлювати та відчувати емоції. Таким був Клод Фролло. Коли він подорослішав, то пішов вчитись у школу далеко від дому, якщо не помиляюсь. Він поглинав усі книжки, і автор зазначає, що той навіть пропустив якусь революцію чи мітинг серед його молоді, настільки це його не цікавило. Віддаленість від батьків зробили його ще більш далеким від проявів почуттів, не пов'язаних із відкриттям нових знань. Ну і варто додати, що він вчився на священника, а для цього потрібно бути дуже зосередженим та серйозним. І єдине, що вирвало Клода Фролло з його "книжкової лихоманки" це епідемія чуми. Лише це змусило його поїхати у рідне село/місто, де він знайшов вже мертвих батьків і маленького брата. Жеан пробудив в ньому братерські почуття, він заприсягся виховувати його як його батьки. Далі Клода призначили правити службу в Соборі паризької Богоматері. І, здавалось би, усе чудово. Але є дуже цікава деталь. Клод віддав Жеана на виховання няньці. Він навідувався до нього, але не міг сам про нього піклуватися через обов'язки. Тобто ми бачимо, як те, що Клод не проводив достатньо часу із Жеаном вплинуло на останнього. І в цьому його вини немає, що мав робити недосвідчений у спілкуванні взагалі з людьми, не те, що з дітьми, юнак, який і так працював як міг задля забезпечення молодшого брата? В цьому полягає його перша трагедія, тут він жертва обставин, а ці обставини зіграли з ним ще гірший жарт. Зараз прозвучить моя дуже, з якою мало хто погоджується. Я вважаю, що Клод Фролло дійсно любив Есмеральду. Як це можливо, він ставився до неї, як до шматка м'яса? Але в мене є цьому пояснення. Есмеральда викликала в нього почуття, яких він ніколи не знав. Найсильніші почуття, з якими він стикався. Сильніші за його пристрасть до науки. Із якими він не зміг впоратись. Постає дуже суперечливе питання: в чому тоді різниця між коханням та шаленим бажанням сексу? Клод Фролло ж сам називав її відьмою, що його причарувала? На це у мене теж є ряд пояснень. Він не знав, що таке кохання, він не знав що робити з ним. Він не знав, як жити з ним. Я би хотіла навести таку ж ситуацію, але вже з корейської дорами "Психометричний хлопець". У ньому чоловік хворів на хворобу, через яку він не відчував жодних емоцій. Але тут він закохується у жінку і це перевертає його світ. Він божеволіє, бо ніколи не знав цих відчуттів. Він замикає її в підвалі, бо без неї його життя не має сенсу. Це єдина людина, яка змусила його щось відчувати. Так само як і Есмеральда. Клод Фролло намагався переконати себе, що це мине, що вона відьма, але в той же час казав, що вони створені одне для одного. Він і кохав і ненавидів її. Клод вважав, що коли вб'є її, то всі його поневіряння зникнуть і, але в той же час казав, що він не виживе без неї. Він казав, що вона відьма, і в той же час, що найпрекрасніше створення на світі. Це чудово демонструють наступні сцени: коли він з професором чи другом обговорює алхімію і той говорить, що йому нема про що хвилюватися, бо циганку скоро повісять, він втратив дар мови від страху, бо знов, настільки він боявся її втратити; в шаленій люті він вдаряє ножем Феба і скидцє провину на Есм

провину на Есмеральду, вважаючи, що її смерть це його спасіння, але в той же час сам поранив себе ножем, відчуваючи неймовірну огиду до себе, коли побачив катування Есмеральди в "іспанському чоботі", яка викручувалась через нього; падав до її ніг в буквальному сенсі, повзучи по холодній мокрій підлозі в'язниця, обіцяючи Есмеральді, що з ним її більше ніхто ніколи не скривдить. Він був готовий втекти з нею, відмовитись від усього, що він досяг, від думок впливових людей, йому стало байдуже на те, що було усім його життям - наука; і в ту ж мить погрожуючи, що знищить її; спробував її зґвалтувати (я досі в шоці, що Квазімодо буквально дозволив йому це зробити), і в наступній сцені тікав усіх по полю, плачучи, що йому немає місця в цьому світі. Він жив з думкою, що він не може жити з нею і без нею. Але, як ми бачимо, він все таки вибрав її смерть, кричучи від того, що він нарешті позбувся своїх страждань, дивлячись на її страту. Та я впевнена, що якби Клод Фролло не загинув, то він би не знайшов спокою і так само, як Квазімодо, пішов би в сльозах обіймати її тіло. І варто згадати ще один великий фактор: ніхто йому не міг допомогти. Я вважаю, що Клод Фролло збожеволів саме в той момент, коли зрозумів, що навіть те, у що він вірив все життя, не може йому допомогти - Бог. Жодна теологічна книга не пояснити, що з ним діється. Уявляєте, як це, дізнаватись, що усе твоє життя було марним. Також мене вразила максимальна байдужість з боку оточуючих. Суспільству було абсолютно наплювати на архідиякона Собору, його колегам по сану, професорам, братц. Ніхто йому не міг допомогти. Клод Фролло був приречений. В цього персонажа немає жодного виходу. Це найстрашніша істина, яку змогла припинити лише його смерть. Клод Фролло - це просто неймовірний персонаж, я розповіла лише про усю його складність в такому довжелезному коментарі. І за це я обожнюю його. За складність його внутрішнього конфлікту, за його згубною трансформацією. А персонажів з такими тяжкими сюжетними лініями у цьому творі безліч. Саме за це я обожнюю його. Єдиний мінус у творі, як на мене, це те, що сам Віктор Гюго був жахливим виродком, не цінуючи свою дружину. Мені аж навіть довелося розділити коментар на 2 частини, бо він був надто великим для публікації😅

Трагедія Клода Фролло у тому, що він католицький священник. Як відомо, вони не одружуються. А тут Фролло закохався. Він боровся зі своїми почуттями, але вони були дуже сильними. Кажуть, почуття " любов- ненависть" - це найсильніші почуття! Клод Фролло не зміг їх побороти, тому почав боротися із Есмеральдою. Його кохоння- це егоїзм, жорстокість, тваринні інстинкти. Справжнє кохання не таке. Навіть якщо воно і невзаємне, то несе в собі світло, ніжність. Квазімодо був вірний священникові як пес, тому він не кусає руку господареві, який його врятував,саме тому не завжди захищає Есмеральду. Якщо проаналізувати почуття чоловіків до дівчини, то ніхто її по- справжньому не кохає. А от Квазімодо ніжно ставиться до Есмеральди..

@@olga_denysiuk не знаю, вчинки Квазімодо затьмарюють його добрі наміри, як на мене.

Добрий день!

Що Ви мали на увазі?

То візьми перевір інформацію!

Дякую, уже знаю, але ж відео наново не перезніму...

Дякую, будемо знати

Романи- взагалі складно і читати, і переказувати. Спробуйте прочитати твір повністю...

Отаке читають зараз у школі

Я ходила із цією сумкою в магазин і зробила висновок, що в неї можна багато чого помістити, бо матерія розтягується і там дно не обов' язкове. До речі, ця сумка сподобалася моїм друзям і я їм подарувала сумку- шопер

@@olga_denysiuk цікаво, дякую Вам за відповідь. Думала я, що з дном краще, більше поміститься, але не завжди виходить, щоб дно форму тримало, тому і я сумочки з джинсової тканини шила з двох половинок.

Я дізналася, що храм святих Ольги і Єлизавети будували так, щоб не було видно Собору Святого Юра. Мабуть, була конкуренція...

Так, храм Ольги та Єлизавети, колись просто костел св. Єлизавети був побудований поляками так, щоб не було видно собору св. Юрія.

А ми французької не знаємо, через те наголошуємо неправильно 😀