"Українська Епічна Традиція"(2003)
(Дума про Хведора Безродного - Лицар помирає героїчною смертю, передає свою зброю і коней джурі та просить його дістатися крізь ворожі застави до козацького війська, аби його тіло поховано за козацькими звичаями. Варіант думи від Г. Ткаченка (1898-1993) записаний у 1987 р., майже тотожний за текстом до Вересаєвого в запису М. Лисенка з 1873 р. За мелосом та інструментальним супроводом дума становить самостійний варіант речитативної імпровізації з послідовним використанням сталих, типових для дум, мелодичних формул, що укладаються в модальну систему з різноправними устоями, якими поперемінно в I, V, ІІ ступені. Виразна й вдумлива артикуляція тексту без зовнішньої афектації здобули бандуристові олінію справжнього продовжувача автентичної традиції дум, кобзарського "пан-отця", у якого вчилося сучасне покоління виконавців дум і псальмів.)
"Українська пісенна і прозова епіка, яка своїми витоками сягає епічної творчості Київської Русі-України, утворює цілу систему жанрів. Вони переживають ренесанс в епоху козаччини і консолідації національних і творчих устремлінь. Такі героїко-патріотичні за своєю сутністю думи репрезентують епос у широкому розумінні цього слова. До дум примикає "мала епіка" історичні пісні, балади "про приватні справи" (М.Максимович), карпатські співанки-хроніки на опришківську і родинну тематику, духовні псальми та великий масив прозових наративів казки, оповіді. Українська епіка не тільки яскраво відбиває глибини народної пам'яті про подвиги й втрати, але й відображає особливості становлення національного характеру, ментальності, моралі. Це безцінне мистецьке надбання з відшліфованими протягом віків засобами поетичного та музичного вислову: вільним віршем, багато орнаментованим музичним речитативом, колоритною силабічною поетикою і мелосом у строфічній пісні, урізноманітненій регіональними виконавськими стилями. Думи, псальми, яке відійшли у минуле, екзистують сьогодні лише в творчих реконструкціях (для них використовується друкована література), проте вони все ж залишаються нетлінним надбанням духовної культури українців."
С. Грица
Науковий редактор: доктор мистецтвознавства С. Грица
Автори розділів:
С. Грица, доктор мистецтвознавства
М.Хай, кандидат мистецтвознавства
Г. Довженок, кандидат філологічних наук
Л.Бріцина, кандидат філологічних наук
Проект "Моя Україна. Берви"